Рішення

від 24.02.2010 по справі 2-623/2010

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

24.02.2010

Справа № 2-623\2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого - судці Богатирчук Г.А.

при секретареві Швець М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору купівлі-

продажу і визнання права власності та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3

та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання

права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що двокімнатна квартира АДРЕСА_3 була приватизована на двох: на той час неповнолітнього

позивача та його матір - ОСОБА_2 (відповідача по справі). Вказану квартиру батьки

позивача продали з дозволу органу опіки та піклування, при умові, що необхідно

обов'язково оформити інше придбане житло на малолітнього, але не менш той частині, що

була у проданому житлі. Однак, продавши квартиру батьки порушили його права та

інтереси, оскільки придбали іншу квартиру від свого імені та оформили її тільки на себе.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив визнати частково недійсним

договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, та визнати за

ним право власності на 1\2 частину вказаної квартири.

В ході слухання справи ОСОБА_2 надала уточнену позовну заяву в якій також

просила визнати за нею право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

у м.Миколаєві.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Зустрічний позов визнав.

ОСОБА_2; в судовому засіданні позов визнала, свої зустрічні позовні вимоги

підтримала.

Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява з прохання слухати справу у його

відсутність. Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнає.

Відповідач ОСОБА_4 та третя особа - Товарна біржа „Нерухомість Сангай" в

судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, дія в інтересах неповнолітнього сина продала двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 площею 51 кв.м (договор купівлі-продажу від

11.03.1997 року).

Оскільки на той час позивач був неповнолітнім дана угода відбувалася за згодою

органу опіки та піклування, при умові, що необхідно обов'язково оформити інше придбане

житло на малолітнього, але не менш той частині, що була у проданому житлі.

Однак, отримавши дозвіл з органу опіки та піклування на продажу вказаної квартири,

в якій 1\2 частина належала неповнолітньому ОСОБА_1, його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, всупереч правам та інтересам неповнолітнього сина придбали квартиру АДРЕСА_1 від свого імені (договір купівлі-продажу від 14.03.1997

року) та оформили право власності тільки на себе (довідка ММБТІ від 2.06.2009 року).

Якщо виходити з того, що неповнолітньому ОСОБА_1 фактично належала 1\2

частина двокімнатної квартири АДРЕСА_3, або 25,50 кв.м.

(загальна площа 51 кв.м.), а загальна площа придбаної квартири АДРЕСА_1

у м.Миколаєві складає 62,5 кв.м. Угехнічний паспорт арк.спр.8\ то у придбаній квартирі йому

повинно належати не менш 25,50 кв.м.

Відповідно ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками

(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх

чи непрацездатних дітей.

Таким чином батьки ОСОБА_1 порушили права та інтереси свого неповнолітнього

сина, оформивши квартиру тільки на себе.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину

є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його

частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без

включення до нього недійсної частини (ч.І ст.217 ЦК України).

Батько позивача - ОСОБА_3 не заперечує проти визнання права власності по 1\2

частині за сином та дружиною, оскільки він отримав відповідну компенсацію (арк.спр.15).

А тому, необхідно визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 частково недійсним, лише відносно 1\2 частини та, в

зв'язку з тим, що були порушені права неповнолітньої дитини, їх необхідно відновити,

шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1\2 частину вказаної квартири.

Позовні вимоги ОСОБА_2 суд, також вважає можливим задовольнити в повному

обсязі.

На підставі ст.ст.203, 215, 217 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 34, 60, 62, 212-214

ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним

договору купівлі-продажу та визнання права власності - задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права

власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 14.03.1997 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, з одного боку та ОСОБА_4,

ОСОБА_5, з другого боку, оформлений на Товарній біржі

„Нерухомість Сангай" за №166 - частково недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири

АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через

Ленінський районний суд м.Миколаєва шляхом подачі в 10-ти денний строк з моменту

оголошення рішення апеляційної скарги чи шляхом подачі в 10-ти денний строк з моменту

постановлення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі, після цього, на протязі

20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя: