Постанова

від 03.04.2017 по справі 184/145/17

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 184/145/17

Номер провадження 2-а/184/11/17

П О С Т А Н О В А

03.04.2017м. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої - судді Малашиної Ю.Б.,

при секретарі - Попівніч Н.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Вергун С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров Дніпропетровської області адміністративний позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області про визнання рішень-постанов незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

25 січня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень просить визнати незаконними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області по припиненню страхових виплат, які відбулися 19.06.2015 року; визнати незаконними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області по призначенню страхових виплат, які відбулися 12.08.2015 року, визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 12.08.2015 року №0413/478/478/5 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати , визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 12.08.2015 року №1413/478/478/6 Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності , зобов'язати відповідача здійснити позивачу розрахунок щомісячної страхової виплати та одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності відповідно до п.12 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. №1266, в редакції від 18.06.2014 р. а саме виходячи із середньої заробітної плати, обчисленої з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві, та враховуючи відсутність на момент призначення страхових виплат даних про середньомісячну заробітну плату позивача - із середньомісячної заробітної плати по регіону у 1986-1987 роках по галузі Сільське господарство на підставі довідки Головного Управління статистики у Дніпропетровській області №10-20/3105 від 17.10.2014 р., зобов'язати відповідача виплатити заборгованість з щомісячних страхових виплат позивача, що утворилися з 01.06.2015 року, та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він постановою відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/1 взятий на облік у відділення Фонду. На підставі постанови відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/2 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати позивачу призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 824,72 грн., яка була визначена на підставі інформації Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо рівня середньомісячної заробітної плати по регіону у 1986-1987 рр. по галузі Сільське господарство та у відповідності з Положенням про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. Також позивачу було призначено та сплачено одноразову допомогу в сумі 82472,00 грн. До червня 2015 р. позивач щомісячно отримував страхові виплати, але з червня 2015 р. виплата щомісячних страхових виплат була припинена в повному обсязі на підставі постанови відповідача від 19.06.2015 р. №0413/478/478/4, проте пізніше, постановою відповідача від 12.08.2015 р. №0413/478/478/5 відновлено, але в значно меншому розмірі - 383,75 грн. Підставою для припинення щомісячних страхових виплат, а потім їх зменшення, стала здійснена 17.06.2015 р. відповідачем перевірка правильності призначення щомісячних страхових виплат та одноразової допомоги, за наслідками якої було встановлено допущене при розрахунку страхових виплат потерпілому порушення п.12 та п.24 Порядку №1266. За наслідками перевірки позивачу для розрахунку страхових виплат була взята середньомісячна заробітна плата станом на 18.08.2014 р. (на дату довідки МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності 25%) у розмірі 1535,00 грн., визначена на підставі довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Проте, відповідач не погоджується із проведеним коригуванням щомісячних страхових виплат та одноразової допомоги, оскільки вважає, що абзац (частина) 9 п.12 та п.24 Порядку №1266 до спірних правовідносин не повинні застосовуватись, середня заробітна плати для розрахунку страхових виплат повинна визначатись не на з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності станом на 18.08.2014 р., а із розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку у 1987 р., відповідно до абзацу (частини) 1 п.12 Порядку №1266.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Покров Дніпропетровської області (раніше - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе), (далі - відповідач, відділення Фонду) проти задоволення позову заперечувала, надала суду письмові заперечення та в судовому засіданні пояснила, що відділення Фонду допустило помилку при початковому призначенні страхових виплат потерпілому, здійснивши розрахунок заробітної плати на підставі інформації Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо рівня середньомісячної заробітної плати по регіону у 1986-1987 рр. по галузі Сільське господарство , оскільки така норма не передбачена жодним нормативно - правовим актом. З метою виправлення допущеної помилки відповідачем було проведено 18.08.2015 р. коригування страхових виплат на підставі довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо рівня заробітної плати на 18.08.2014 р. - дату висновку МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Позивач з 1985 по 1998 рр. навчався в Нікопольському сільськогосподарському технікумі Дніпропетровської області по спеціальності механізація сільського господарства, кваліфікація - технік - механік. Під час проходження виробничої практики в майстерні учбового закладу, працюючи на циркулярці в майстерні вказаного технікуму, 12.06.1987 р. отримав травму лівої руки.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 04.06.2003 р. №162 Про створення регіональних структурних підрозділів Дніпропетровського державного аграрного університету були створені регіональні структурні підрозділи Дніпропетровського державного аграрного університету з окремими правами юридичної особи, зокрема Нікопольський технікум Дніпропетровського державного аграрного університету на базі Нікопольського сільськогосподарського технікуму, який за актом ліквідації від 05.03.2004 р. припинив свою діяльність. За ч.2 зазначеного Наказу встановлено, що Дніпропетровський державний аграрний університет з новоутвореними структурними підрозділами є правонаступником, зокрема Нікопольського сільськогосподарського технікуму.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.08.2013р. у справі №182/2381/13-ц за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровського державного аграрного університету, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Нікополі про встановлення факту нещасного випадку, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я та моральної шкоди, встановлено факт отримання ОСОБА_3 каліцтва внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався з ним 12.06.1987 під час проходження виробничої практики в майстерні Нікопольського сільськогосподарського технікуму, зобов'язано Дніпропетровський державний аграрний університет, як правонаступника Нікопольського сільськогосподарського технікуму, скласти акти за формою Н-1 та формою Н-5 про розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_3 12.06.1987 р. під час проходження виробничої практики в майстерні Нікопольського сільськогосподарського технікуму.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач 24.07.2014 р. звернувся до відділення Фонду за направленням на проходження медико-соціальної експертної комісії для встановлення стійкої втрати працездатності. За висновком первинного огляду позивача МСЕК від 18.08.2014 р. встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, починаючи з 30.07.2014 р., з повторним оглядом 01.08.2015 р. При цьому судом не береться до уваги довідка МСЕК від 17.05.2007 р., якою встановлено ОСОБА_3 20% втрати професійної працездатності з 07.05.2007 р., проведеної відповідно до ухвали Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 р. у справі №2о-1/07 (№22ц-4281/08), оскільки ухвалою Верховного Суду України від 21.04.2010 р. рішення судів попередніх інстанцій було скасовані, а отже, усі процесуальні документи, прийняті в межах розгляду спірних правовідносин, втратили свою юридичну силу.

04.09.2014 р. позивач звернувся до Фонду із заявою про призначення йому страхових виплат у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

Постановою відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/1 Про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку , позивача взято на облік відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Постановою відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/2 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати позивачу призначено щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 824,72 грн. з 30 липня 2014 р. (дати встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності 25%) по 31 липня 2015 р. При чому, для розрахунку страхових виплат була взята середньомісячна заробітна плата у розмірі 3298,88 грн., визначена на підставі довідки Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 17.10.2014 р. №10-20/3105 щодо рівня середньомісячної заробітної плати по регіону у 1986-1987 рр. по галузі Сільське господарство з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р.

Крім того, постановою відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/3 Про визначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності призначено позивачу одноразову допомогу в сумі 82472,00 грн., виходячи із вищезазначеного рівня заробітної плати.

17.06.2015 р. відповідачем здійснено перевірку правильності призначення щомісячних страхових виплат та одноразової допомоги, за наслідками якої встановлено порушення п.12 та п.24 Порядку обчислення середньої заробітної палати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Постанови Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001р. (надалі - Порядок №1266). Як зазначено у довідці, складеної 17.06.2015 р. за наслідком проведеної перевірки, страхові виплати ОСОБА_3 призначено на підставі даних Головного управління статистики у Дніпропетровській області про середню заробітну плати по регіону у 1986-1987 рр. по галузі Сільське господарство , яка була відкоригована на 2014 рік, що не передбачено жодним нормативним документом. Відповідно до п.12 Порядку №1266 у разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) для призначення застрахованій собі страхових виплат середня заробітна плата обчислюється виходячи з встановленої на підприємстві тарифної ставки (посадового окладу) за тією професією (спеціальністю), яку ця особа здобувала, але не нижче тарифної ставки найменшого розряду за відповідною професією. Згідно з п.24 Порядку №1266 якщо підприємство (установа, організація), на якому працювала особа, ліквідовано, довідку про середню тарифну ставку (посадовий оклад) за відповідною або аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в цьому органі таких відомостей - центральним органом виконавчої влади, який координує діяльність галузі, до якої належали ліквідовані підприємства, установа чи організація. За наслідками проведеної перевірки рекомендовано було привести призначення страхових виплат ОСОБА_3 у відповідність до чинного законодавства.

Постановою відповідача від 19.06.2015 р. №0413/478/478/4 Про припинення щомісячної страхової виплати позивачу з 01.06.2015 р. припинено виплату позивачу щомісячної страхової виплати у розмірі 824,72 грн.

Постановою відповідача від 12.08.2015 р. №0413/478/478/5 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати (коригуюча) призначено позивачу щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 383,75 грн.; відкориговану виплату призначено з 30.07.2014 р. (дати встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності 25%) по 01.08.2015 р.; визнано такою, що втратила чинність постанова відповідача від 21.10.2014 р. №0413/478/478/2 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати . При чому, для розрахунку страхових виплат була взята середньомісячна заробітна плата станом на 18.08.2014 р. (на дату довідки МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати професійної працездатності 25%) у розмірі 1535,00 грн., визначена на підставі довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.08.2015 р. №37-25-2-15/13163, оскільки в Нікопольському коледжі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та в Управлінні праці та соціального захисту населення Нікопольської міської ради була відсутня інформація щодо середню тарифну ставку за професією технік - механік із меліорації сільськогосподарського виробництва.

Постановою відповідача від 12.08.2015 р. №0413/478/478/6 Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності позивачу призначено одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності в сумі 38375,00 грн., виходячи із вищезазначеного рівня заробітної плати. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем не визнано такою, що втратила чинність попередня постанова від 21.10.2014 р. №0413/478/478/3 Про визначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності , відповідно до якої призначено позивачу одноразову допомогу в сумі 82472,00 грн.

Листом відповідача від 13.08.2015 р. №307/05, який був наданий позивачем з іншим письмовими доказами при зверненні до суду із зазначеним позовом, доведено до відома ОСОБА_3 про проведений перерахунок одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, починаючи з 30.07.2014 р. по 01.06.2015 р. та необхідність у добровільному порядку в 10-денний термін повернути на розрахунковий рахунок відділення суму переплати в розмірі 48532,75 грн. та було попереджено, що в протилежному випадку зазначена сума буде стягнута в судовому порядку.

31.08.2015 р. відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області звернулось до ОСОБА_3 із адміністративним позовом про стягнення суми переплати страхових внесків у розмірі 48532,75 грн. Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 р. у справі №184/1891/15-а у задоволенні позову було відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 р. постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку із тим, що вказану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач 10.10.2016 р. звертався до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України із скаргою на дії відповідача, проте, вказану скаргу листом від 03.11.2016 р. було залишено без задоволення.

Згідно п.2 ст.1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1105) страхуванню від нещасного випадку підлягають: учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємстві.

Сума щомісячних страхових виплат та інших витрат на відшкодування шкоди визначений Законом №1105. За загальним правилом, сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку , що потерпілий мав до ушкодження здоров'я (ч.1 ст.34 Закону №1105).

Частиною 15 ст. 34 Закону №1105 врегульовано, що у разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії. Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого сума страхової виплати може бути визначена із середньомісячного заробітку до початку виробничого навчання (практики).

Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.10 ст.15 Закону №1105).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. №1266 (далі - Порядок 1266) затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, абз.1 п.4 якого визначено, що розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону №1105 страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Абзацом 1 п. 12 Порядку 1266, на який посилається позивач, встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за наведеною у вказаному Порядку формулою.

При вирішенні питання, яку правову норму належить застосовувати до спірних правовідносин відповідно до п.3 ч.1 ст.161 КАС України, судом враховано, що у потерпілого перед настанням нещасного випадку на виробництві була відсутня заробітна плата. Відповідно до довідки від 23.04.2014 р. за №264, наданої на запит відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету повідомив, що ОСОБА_3 в період 1987 р. проходив навчальну практику в майстернях Нікопольського техніку гідромеліорації та механізації сільського господарства та заробітної плати за проходження навчальної практики не отримував; в період з 23.05.88 р. по 10.09.88 р. ОСОБА_3 був направлений для проходження виробничої практики до колгоспу імені Карла Маркса Нікопольського району, інформація про його заробітну плату за цей період відсутня (а/с 41).

Відсутність у ОСОБА_3 заробітної плати на момент настання нещасного випадку не заперечувалось і представником позивача.

Таким чином, суд погоджується із застосуванням до спірних правовідносин ч. 15 ст. 34 Закону №1105, норми якої повторені у п. 12 Порядку 1266 - у разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.

Проте, ч.15 ст. 34 Закону №1105 та вищенаведені норми п.12 Порядку 1266 не містять прямої вказівки на те, що в такому разі сума страхової виплати визначається за ставкою (окладом) на день встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності.

Крім того, суд звертає увагу на те, що приймаючи оскаржувані постанови, відповідач самостійно посилається в тексті цих постанов на те, що Середньомісячна заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку [тобто нещасного випадку] становила… , але визначає її розмір на дату видачі довідки МСЕК - 18.08.2014 (хоча вказаною довідкою встановлено потерпілому стійку втрату професійної працездатності - з 30.07.2014 р.) на підставі довідки Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.08.2015 р. №37-25-2-15/13163, в якій вказується, що посадовий оклад техніків та фахівців всіх спеціальностей у сільському господарстві станом на 18.08.2014 р. мав встановлюватися у розмірі 1535 грн., що розрахований на підставі мінімальної заробітної плати 1218 грн., але у серпні 2014 року мінімальна заробітна плата становила 1250 грн.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Закон №1105 розрізняє порядок обчислення страхових виплат (ст. 34 Закону 1105) та строки проведення страхових виплат (ст.40 Закону №1105).

Зокрема, абз. 1 ст. 40 Закону №1105 встановлено, що страхові виплати проводяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності (абз. 2 ст. 40 Закону №1105).

Таким чином, із дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності настає право потерпілого на отримання страхових виплат (постанова Верховного Суду України від 25.05.2016, справа №6-481цс16), а не на визначення їх розміру .

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У спосіб означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обрати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що у разі настання страхового випадку під час проходження виробничого навчання (практики) за умови відсутності у потерпілого заробітку, сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, що діяла до настання нещасного випадку, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії. Відділенням Фонду всупереч Закону №1105 та Порядку 1266 було здійснено розширене тлумачення наведених норм, що потягнуло за собою прийняття неправомірних постанов відповідача від 12.08.2015 р. №0413/478/478/5 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати (коригуюча) та від 12.08.2015 р. №0413/478/478/6 Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності .

Стосовно вимоги позивача щодо визначення середньомісячної заробітної плати позивача, враховуючи відсутність на момент призначення страхових виплат таких даних, - із середньомісячної заробітної плати по регіону у 1986-1987 рр. по галузі Сільське господарство на підставі довідки Головного Управління статистики у Дніпропетровській області №10-20/3105 від 17.10.2014 р., суд зазначає наступне.

Абзацом 1 п. 12 Порядку 1266 встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що провадиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, за формулою: З = Зн х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

Зн - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + К4 + К5 + К6);

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

Таким чином, Порядок 1266 розрізняє середньомісячну заробітну плату застрахованої особи та середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України.

Відповідно до п.12 Порядку 1266 дані про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України , за роками та місяцями відповідного року доводяться до робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виконавчою дирекцією Фонду на підставі даних Держкомстату .

Щодо даних про середньомісячну заробітну плата застрахованої особи , то це питання врегульовано у Порядку 1266 у розділі Порядок видання довідки про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), відповідно до п.22 якого довідка про середню заробітну плату (дохід) видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату (дохід).

Спеціальної норми, яка б врегульовувала питання видачі довідок про тарифну ставку (посадовий оклад) за тією професією (спеціальністю), яку ця особа здобувала, у разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) у навчальному закладі, Порядок 1266 не містить.

Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права) (ч.7 ст.9 КАС України).

Водночас, відповідно до абз.2 п.24 Порядку 1266 у разі, якщо підприємство (установа, організація), на якому працювала особа ліквідовано [тобто, взагалі відсутня така інформація], довідка про середню тарифну ставку (посадовий оклад), за відповідною або аналогічною професією (посадою) видається місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в цьому органі таких відомостей - центральним органом виконавчої влади, який координує діяльність галузі, до якої належали ліквідовані підприємство, установа чи організація.

Враховуючи те, що відповідно до листа від 23.04.2014 р. за №264 Нікопольський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету повідомив, що не має змоги надати довідку про середньомісячний заробіток ОСОБА_3 в період 1987 - 1988 р.р. по причині відсутності такої інформації (а/с 41), суд приходить до висновку, що тарифна ставка (посадовий оклад) за тією професією (спеціальністю), яку позивач здобував, у разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) у навчальному закладі, повинна визначатися по аналогії на підставі довідки, виданої місцевим органом з питань праці та соціального захисту населення, а у разі відсутності в цьому органі таких відомостей - центральним органом виконавчої влади, який координує діяльність галузі, професію (спеціальність) по якій позивач здобував.

Наведене узгоджується із ч.12 ст.42 Закону №1105 (у редакції, чинній на момент розгляду справи у суді), якою встановлено, що уразі, якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі ), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на день виплати. Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою роботодавця або відповідного архіву.

Вирішуючи питання наявності правових підстав стягнення з відповідача моральна шкода у розмірі 10000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (надалі - постанова Пленуму ВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 5 постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу, що суд при розгляді зазначеної категорії справ повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п.9 постанови Пленуму ВСУ).

Обґрунтовуючи заявлений розмір моральної шкоди, позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій і постанов, він дуже хвилюється, це призвело до тривалих нервових страждань, стресу.

Проте, вказані прояви моральної шкоди доводяться лише поясненнями представника відповідача, яка у судовому засіданні підтвердила, що відповідач дійсно не може надати інших доказів щодо наявності та глибини моральних страждань.

Також суд приймає до уваги відсутність жодного обґрунтування заявленої суми моральної шкоди, а саме - 10000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що сам факт визнання судом протиправними дії та оскаржуваних постанов відповідача та зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум щомісячних страхових виплат, становитиме для позивача справедливу сатисфакцію отриманої ним моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 7-11, 69-72, 79, 86, 99, 159-163, 167, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Покров Дніпропетровської області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області по призначенню страхових виплат, які відбулися 12.08.2015 р.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області від 12.08.2015 р. №0413/478/478/5 Про призначення потерпілому щомісячної страхової виплати (коригуюча) .

Визнати протиправною та скасувати постанову відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області від 12.08.2015 р. №0413/478/478/6 Про призначення потерпілому одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності .

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Покров Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 25913641), починаючи з 30.07.2014 р. - дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати працездатності, здійснювати щомісячні страхові виплати на користь ОСОБА_3 (53300, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), визначені виходячи із розміру ставки (окладу) техніка-механіка із меліорації сільськогосподарського виробництва, обчисленої до настання нещасного випадку 12 червня 1987 року.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Покров Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 50, код ЄДРПОУ 25913641) здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум щомісячної страхової виплати (різницю між перерахованими відповідно до цієї постанови суду сумами щомісячної страхової виплати та фактично отриманими сумами) на користь ОСОБА_3 (53300, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

В задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 квітня 2017 року о 16 год. 30 хв.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина