Рішення
від 20.07.2006 по справі 29/218-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/218-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2006 р. Справа № 29/218-06

вх. № 5984

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Тихий П.В.

суддя Жельне С.Ч.

суддя Швед Е.Ю.

при секретарі судового засідання Мазур Т.В.

за участю представників сторін:

позивача - Поддашкіної О.Ю. - адвокат, дов. б/н від 17.04.2006 р., Кривошеєнко

О.Ю. дов. б/н від 17.04.2006 р.

відповідача - Таран О.І. директор підприємства, Козієв О.В.

розглянувши справу за позовом

ТОВ "Легран-Фінанс-Україна", м. Київ

до ПП "ТМГ", м. Валки

про стягнення 239800,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів у сумі 239800,00 грн., перерахованих за договором купівлі-продажу № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року.

24 травня 2006 року, 01 червня 2006 року, 09 червня 2006 року, 15 червня 2006 року, 21 червня 2006 року у судовому засіданні оголошувалися перерви після яких судовий розгляд справи було продовжено.

Під час розгляду справи відповідачем було заявлене клопотання про залучення до участі у справі третьої особи ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс», яке було задоволено судом.

21 червня 2006 року розгляд справи було відкладено на 10 липня 2006 року, позивача та відповідача зобов'язано направити у адресу третьої особи копії документів, залучених до матеріалів справи. 21 червня 2006 року ухвалою суду виправлено помилку в попередній ухвалі у частині адреси третьої особи ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 17 липня 2006 року.

17 липня 2006 року розгляд справи продовжено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі мотивуючи позов тим, що згідно умов договору № АБС 1 -02/05 від 01 лютого 2005 року ТОВ „Агро-Бізнес-Сервіс" перерахував на банківський рахунок ПП „ТМГ", попередню оплату у сумі 239800,00 грн. за товар номенклатура, ціна, якість, кількість та асортимент якого сторонами визначена не була. У відповідності до договору відступлення права вимоги від 09 грудня 2005 року ТОВ „Агро-Бізнес-Сервіс" передав ТОВ „ЛЕГРАН-ФІНАНС-УКРАЇНА" право вимоги за Договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року, укладеним з відповідачем у сумі 239800,00 грн., яке виникло внаслідок перерахування грошових коштів на рахунок ПП „ТМГ" платіжними дорученнями, про факт укладення якого сторони повідомили відповідача. Керуючись наведеним договором позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у сумі 239800,00 грн., залишену ПП «ТМГ» без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на виконання своїх зобов'язань за договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року з повернення грошових коштів у сумі 239800,00 грн. на користь ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс», шляхом передачі векселя на суму 239800,00 грн. 20 березня 2006 року.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

Між ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» та ПП «ТМГ» був укладений договір купівлі-продажу № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року, положеннями якого не врегульовано істотну умову договорів купівлі продажу: номенклатура, ціна, якість, кількість та асортимент товару, що підлягає продажу. За зазначеним договором ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» перерахувало на банківський рахунок ПП «ТМГ» загальну суму грошових коштів у розмірі 239800,00 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджено матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями від 01.02.2005р., 17.02.2005р., 28.02.2005р., 25.03.2005р., 11.05.2005р., 30.05.2005р., 17.08.2005р.

09 грудня 2005 року між ТОВ „Агро-Бізнес-Сервіс" та ТОВ „ЛЕГРАН-ФІНАНС-УКРАЇНА" був укладений договір відступлення права вимоги від 09.12.2005 року, згідно якого ТОВ „Агро-Бізнес-Сервіс" передав ТОВ „ЛЕГРАН-ФІНАНС-УКРАЇНА" право вимоги за Договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року, укладеним з ПП „ТМГ" у сумі 239800,00 грн., яке виникло внаслідок перерахування грошових коштів на рахунок ПП „ТМГ" платіжними дорученнями.

У відповідності до письмового повідомлення ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» вих. № 091205/01 від 09.12.2005 року, письмового повідомлення ТОВ «ЛЕГРАН-ФІНАНС-УКРАЇНА» вих. № 091205/01 від 09.12.2005 року, про факт отримання яких ПП «ТМГ» свідчить печатка підприємства та підпис директора, відповідач у справі був належним чином повідомлений про відступлення права вимоги за Договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року, як з боку ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» так і з боку ТОВ «Легран-Фінанс-Україна».

Матеріалами справи встановлено, що у грудні 2005 року між ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» та ПП «ТМГ» був підписаний двосторонній акт звірки у зв'язку з відступленням права вимоги. Згідно зазначеного акту за перерахованими платіжними дорученнями від 01.02.2005р., 17.02.2005р., 28.02.2005р., 25.03.2005р., 11.05.2005р., 30.05.2005р., 17.08.2005р. грошовими коштами сальдо між ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» та ПП «ТМГ» становить 0 гривень 00 копійок. Крім того між ПП «ТМГ» та новим кредитором - ТОВ «Легран-Фінанс-Україна» був також підписаний акт звіряння взаєморозрахунків станом на грудень 2005 року згідно якого за договором відступлення права вимоги у відповідача рахується заборгованість перед позивачем у сумі 239800,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року сторони не врегулювали таких істотних умов, як номенклатура, ціна, якість, кількості та асортимент товару вих. № 101205/1 від 10 грудня 2005 року ТОВ «Легран-Фінанс-Україна» надав ПП «ТМГ» вимогу від 10.12.2005 року про перерахування 239800,00 грн. у зв'язку з недосягненням між ТОВ „Легран-Фінанс-Україна" та ПП „ТМГ" остаточної домовленості за Договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року стосовно усіх істотних умов договору, тобто його фактичним не укладенням. 10.05.2006 року у адресу відповідача була направлена повторна вимога б/н про перерахування грошових коштів у сумі 239800,00 грн. із зазначених вище підстав. Факт отримання відповідачем вимоги підтверджено матеріалами справи, а саме: описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомленням № 803263.

У відповідності до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 656, 669, 671, 673, 691 Цивільного кодексу України встановлено, що суттєвими умовами договорів купівлі-продажу є найменування товару, ціна, кількість, асортимент та якість товару.

Договором № АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року зазначені істотні умови для договорів купівлі-продажу не встановлені у зв'язку з чим позивач направив у адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів у сумі 239800,00 грн.

Стаття 1212 Цивільного Кодексу України регламентує загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, а саме особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно.

Відповідач проти зобов'язання повернення грошових коштів у сумі 239800,00 грн. не заперечує, але посилається на фактичне виконання зобов'язання з повернення грошових коштів у сумі 239800,00 грн. шляхом передачі векселю ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс» - первісному кредитору. Зазначені доводи відповідача, викладені у відзиві на позов та підтримані під час судового засідання суд до уваги не приймає виходячи з наступного. Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», законодавчо встановлені обмеження щодо розрахунків між сторонами із застосуванням векселів, а саме: видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Матеріалами справи встановлено, що за Договором АБС 1-02/05 від 01 лютого 2005 року, по якому як наполягає відповідач були виконані розрахунки із первісним кредитором із застосуванням векселя не було ні поставленого товару, ні виконаної роботи, ні наданої послуги. Крім того заперечення відповідача щодо розрахунків з ТОВ «Агро-Бізнес-Сервіс», як належним кредитором суперечать ч. 2 статті 516, статті 518 Цивільного Кодексу України. Копію акту звіряння взаєморозрахунків від 15 квітня 2006 року, залучену відповідачем до матеріалів справи суд до уваги не приймає, оскільки зазначений документ не містить змісту зобов'язання по якому проводиться звірка та обов'язкового реквізиту - підпису посадової особи підприємства.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

До того ж у зв'язку з необхідністю отримання правової допомоги щодо захисту інтересів позивача в господарському суді Харківської області з питання стягнення з ПП «ТМГ» 239800,00 грн., останній уклав з адвокатом Поддашкіной О.Ю. договір доручення б/н від 17.04.2006 року.

Сплата за договором здійснена на підставі платіжних доручень, що містяться у матеріалах справи, у розмірі 10000,00 грн.

В розумінні статті 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті при задоволенні позову відповідачем згідно зі ст. 49 ГПК України, тому вимоги позивача в цій частині правомірні та підлягають задоволенню.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, тому витрати по сплаті держмита суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,