Ухвала

від 05.04.2017 по справі 583/2278/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №583/2278/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/123/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 583/2278/15-к за апеляційною скаргою прокурора Охтирської місцевої прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 березня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7

представника власника майна ТОВ «Аліндастрі» адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі прокурор Охтирської місцевої прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв`язку з невідповідністю висновків фактичним обставинам кримінального провадження та накласти арешт на вилучене під час обшуку майно. Свої вимоги обгрунтовує тим, що в ухвалі не зазначено, що саме не було доведено прокурором необхідність арешту чи наявність ризиків; майно, на яке слідчий просив накласти арешт, не являється тимчасово вилученим, а є відшуканим і поверненню не підлягає; слідчий суддя дійшов помилкового висновку про підставу для арешту майна. Є необґрунтованими і висновки про законну діяльність підприємства та відсутність доказів використання ним у своїй діяльності викраденої нафтової сировини, оскільки беззаперечні докази ще не могли бути здобуті органом досудового розслідування, бо не завершені відповідні експертизи. В ухвалі вказано про відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, проте не зазначено якого саме. Крім того, є невірною позиція слідчого судді про те, що арешт не може бути накладений на майно особи, яка не є підозрюваною. Також не було взято до уваги те, що отримані проби можливо класифікувати в товарних підкатегоріях, які є підакцизними товарами, внаслідок чого було надано необ`єктивну перевагу показанням представника підприємства про те, що сировина для переробки купується на торгах.

10.02.2017 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором Охтирської місцевої прокуратури Сумської області, звернувся слідчий СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що з вересня 2015 року по АДРЕСА_1 на нафтопереробному заводі здійснюється незаконна діяльність з виробництва нафтопродуктів, які є підакцизними товарами. 09.02.2017 під час обшуку за вказаною адресою були вилучені заповнені рідиною різного об`єму ємності, установка по переробці сировини, документи та інше майно.

Оскільки вилучене майно має значення для розслідування кримінального провадження в якості доказів, то слідчий просив накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.03.2017 було відмовлено у задоволенні вказаного вище клопотання. Своє рішення слідчий суддя вмотивував відсутністю будь-яких доказів того, що підприємство займається переробкою викраденої нафти, внаслідок чого відсутня обґрунтована підозра у вчиненні злочину, стороною обвинувачення не було доведено необхідності у накладенні арешту на майно та наявність правової підстави для цього, і що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, якій належить майно. При цьому слідчим суддею було враховано розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу про накладення арешту на майно, доводи представника власника майна ОСОБА_8 про залишення рішення слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши клопотання слідчого Охтирського ВП ГУНП в Сумській області про накладення арешту на майно, слідчий суддя, на думку колегії суддів, цілком вірно дійшов висновку про його необґрунтованість та вмотивовано відмовив у його задоволенні, оскільки викладені у ньому обставини свідчать про відсутність законних підстав для накладення арешту на майно.

При вирішенні зазначеного вище питання слідчий суддя в повній мірі дотримався вимог ст.ст.170-173 КПК України, з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Зокрема, відповідно до приписів ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Охтирським ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.185 і ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.292, ст.290, ч.1 ст.292, ч.3 ст.185 КПК України.

Згідно клопотання слідчого з вересня 2015 року по АДРЕСА_1 на нафтопереробному заводі здійснюється незаконна діяльність з виробництва нафтопродуктів, які є підакцизними товарами.

На підставі ухвали слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області за вказаною адресою був проведений обшук під час якого були вилучені заповнені рідиною різного об`єму ємності, установка по переробці сировини, документи та інше майно.

Разом з тим, стороною обвинувачення не було доведено, а в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази того, що відносно вказаного майна існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину, тобто були знаряддям чи предметом вчинення якихось протиправних і кримінально караних дій, передбачених ст.ст.185, 204, 290 і 292 КК України, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Навпаки, під час розгляду клопотання в суді першої інстанції не було встановлено того, що ТОВ «Аліндастрі» здійснює свою діяльність незаконно.

Представником власника майна були надані докази того, що підприємство орендує комплекс нежитлових будівель та споруд по АДРЕСА_1 , в тому числі і склад зберігання важкого залишку з пунктом видачі, склад легкозаймистої рідини з пунктом видачі готової продукції, пункт прийому сировини, а також дослідну установку по переробці вуглеводної сировини.

Вказане підприємство зареєстровано у встановленому законом порядку та має дозволи на здійснення оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво коксо та коксопродуктів, продуктів нафто перероблення, роздрібну торгівля пальним та на експлуатацію устаткування нафтогазопеперобної промисловості, також підприємство має укладені договори на переробку давальницької сировини.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про недоведеність стороною обвинувачення того, що підприємство займається переробкою викраденої нафти та виробництвом нафтопродуктів, які віднесені до підакцизних товарів, та як наслідок і відсутність підстав у накладенні арешту на майно, оскільки не існує сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.

Крім того, згідно вимог ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а згідно ч.3 цієї норми закону здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.

З матеріалів провадження вбачається, що відомості за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України по факту здійснення невстановленими особами незаконної діяльності з виробництва нафтопродуктів шляхом відкриття підпільного цеху по вул. Центральній, 5 в с. Мала Павлівка Охтирського району з використанням обладнання, що забезпечує масове їх виробництво, які є підакцизними товарами, були внесені до ЄРДР 23.02.2017, в той час як обшук проведений раніше 09.02.2017.

При цьому, до клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке було подано до міськрайонного суду 10.02.2017, був доданий витяг з ЄРДР вже із внесеними 23.02.2017 відомостями за ч.2 ст.204 КК України, а датою витягу є 13.03.2017.

Тобто, фактично слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна без долучення до нього витягу з ЄРДР із внесеними до нього відповідними відомостями за ч.2 ст.204 КК України, що свідчить про відсутність підстав для звернення слідчого з цим клопотанням.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтованість висновків слідчого судді щодо підстави для арешту майна, законної діяльності підприємства та відсутності доказів використання ним у своїй діяльності викраденої нафтової сировини, не заслуговують на увагу.

Не ґрунтуються на вимогах закону і твердження прокурора про те, що майно, на яке слідчий просив накласти арешт є відшуканим і поверненню не підлягає, оскільки вилучене під час обшуку майно на підставі ухвали слідчого судді є тимчасово вилученим та повертається особі, у якої воно було вилучено зокрема за ухвалою слідчого судді (п.2 ч.5 ст.171 і п.2 ч.1 ст.169 КПК України).

Є необґрунтованими також доводи апеляційної скарги про те, що відсутність обґрунтованої підозри не є перешкодою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки на думку колегії суддів, в даному конкретному випадку матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчити як про наявність правової підстави для арешту майна, так і про існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину, що повністю узгоджується з приписами ч.1 ст.170 КПК України.

При цьому, слідчим суддею був зроблений висновок про відсутність обґрунтованої підозри у переробці підприємством викраденої нафти, а також спростовано підставу для звернення з клопотанням про арешт майна незаконне виготовлення та збут підакцизних товарів, а тому і в цій частині твердження прокурора не знайшли свого підтвердження.

Що стосується доводів прокурора про те, що слідчим суддею не було взято до уваги те, що отримані проби можливо класифікувати в товарних підкатегоріях, які є підакцизними товарами, то вони не можуть бути прийнятими до уваги з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні жодні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження зазначених обставин.

Висновок експертизи та лист фіскальної служби також не можуть однозначно свідчити про те, що вилучена під час обшуку рідина була отримана підприємством саме внаслідок її діяльності за обставин, які вказані у клопотанні слідчого.

Колегія суддів не може погодитися з позицією прокурора про надання беззаперечних доказів вчинення посадовими особами підприємства злочину в подальшому після їх отримання, та відповідно і можливість накладення арешту на тимчасово вилучене майно у такому випадку, оскільки це б суперечило принципу законності та положенням кримінального процесуального закону щодо арешту майна.

У зв`язку з цим, ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, колегія суддів вважає законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15 березня 2017 року щодо відмови у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Охтирської місцевої прокуратури Сумської області у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4