Постанова

від 27.03.2017 по справі 805/1234/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 р.                               Справа №805/1234/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

          час прийняття постанови: 10:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голошивця І.О., при секретарі Шташаліс О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення, -

за участю:

представник позивача – не з'явився,

представник відповідача – не з'явився.

Обласне комунальне підприємство «Донецьккіновідеопрокат» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення № 0056221302-20 від 24 вересня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73 583,08 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення відповідача № 0056221302-20 від 24 вересня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 73583,08 грн., з яких штраф нарахований за період з 22 липня 2015 року по 30 грудня 2015 року в розмірі 9980,44 грн. (10%) та за період з 21 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року в розмірі 39783,89 грн. (20%), пеня у розмірі 23818,75 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» платники єдиного внеску, які здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільняються від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Також, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення підприємством не отримувалось, а посилання відповідача на положення п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України є помилковим та не може застосовуватися на дані правовідносини, оскільки вказані правовідносини регламентовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464. В зв'язку з чим, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача до суду з'явився. Через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника підприємства.

Відповідач у наданих через канцелярію суду запереченнях проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що позивач відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі по тексту – Закон № 2464) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати єдиний внесок. В зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску до позивача застосовані штрафні санкції за період з 22 липня 2015 року по 30 грудня 2015 року в розмірі 9980,44 грн. (10%) та за період з 21 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року в розмірі 39783,89 грн. (20%), пеня у розмірі 23818,75 грн., та складено відповідне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0056221302-20 від 24 вересня 2016 року. Також зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивач не надавав до податкового органу, на дату складання рішення, заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків зі сплати єдиного внеску та сертифікат Торгово – промислової палати України, що засвідчує форс – мажорні обставини, який вирішує питання щодо списання податкового боргу та не застосування штрафних санкцій та пені.

На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача до суду з'явився, не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України), неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте, за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

З огляду на наведене, а також з метою дотримання вимог ч. 1 ст. 122 КАС України, суд не вбачає перешкод для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні.

За умов ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласне комунальне підприємство «Донецьккіновідеопрокат» зареєстрований у якості юридичної особи 29 травня 2001 року за № 1266120 0000 021162, включено до ЄДРПОУ за номером № 02404121, юридична адреса: 85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Ілліча, вул. Щорса, буд. 42/3 та до 17 грудня 2014 року перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, з 17 грудня 2016 року перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. (а.с. 17, 18).

Рішенням Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі по тексту – Костянтинівська ОДПІ, відповідач) від 24 вересня 2016 року № 0056221302-20, прийнятого на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73583,08 грн., з яких: штраф, застосований за період з 22 липня 2015 року по 30 грудня 2015 року в розмірі 9980,44 грн. (10%) та за період з 21 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року в розмірі 39783,89 грн. (20%), пеня у розмірі 23818,75 грн. (а.с. 51).

Суд зазначає, що позивач не згоден з оскаржуваним рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму в розмірі 73 583,08 грн., яка застосована у період після початку проведення антитерористичної операції та саме ця обставина стала підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем порушено строки виплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період: з липня 2014 року по 30 листопада 2015 року, зазначені обставини склалися внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції.

Згідно копій платіжних доручень від 30 грудня 2014 року № 1, від 30 грудня 2014 року № 2, від 30 грудня 2016 року № 6, від 30 грудня 2014 року № 8, від 30 грудня 2014 року № 9, від 30 грудня 2014 року № 10, від 30 грудня 2014 року № 12, від 22 вересня 2014 року № 407, від 22 вересня 2014 року № 408, від 22 вересня 2014 року № 404, від 22 вересня 2014 року № 406 (а.с. 23-30, 34-35), та з виписок по особовому рахунку позивача (а.с. 30-33, 36-38), які містяться в матеріалах справи, позивачем здійснювалась сплата визначених грошових зобов'язань за період з липня 2014 року по листопад 2015 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що з липня 2014 року по 17 грудня 2014 року діяльність підприємства позивача і виконання функцій, як юридичної особи, була паралізована по причині форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Юридичні та фінансові зобов'язання щодо виплати заробітної плати та оплату податків на заробітну плату в період з липня-вересня 2014 року приймались Головним управлінням ДКСУ у м. Донецьку (в серпні 2014 року здійснювало перебазування до м. Маріуполя), але оплату платіжних доручень повністю не здійснювало.

За період з жовтня по листопад 2014 року платіжні документи від клієнтів державного казначейства не приймались посилаючись на Розпорядження КМУ № 1085-р від 07 листопада 2014 року та Постанову Кабінету Міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей».

Позивачем наданий суду сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 7167 від 04 січня 2017 року (вих. № 10/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий позивачу, та яким засвідчені форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відносно виконання позивачем обов'язку, зокрема, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень – жовтень 2014 року, виконання якого наступило: 20 липня 2014 року, 20 серпня 2014 року, 20 вересня 2014 року, 20 жовтня 2014 року, 20 листопада 2014 року. Датою настання форс – мажорних обставин визначено 17 липня 2014 року, дата закінчення – 17 грудня 2014 року (а.с. 21).

Розглядаючи питання правомірності застосування відповідачем позивачеві штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну сумі 73583,08 грн., з яких штраф у розмірі 49 764,33 грн. та пеня у розмірі 23818,75 грн., суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04 липня 2013 року № 406-VII до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких право адміністрування єдиного внеску, яке раніше було у органів Пенсійного фонду України передано органам доходів і зборів.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (далі за текстом – Закон № 2464) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону № 2464 визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Згідно з п. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону № 2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній з 01 січня 2015 року) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 14 статті 25 Закону України № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до пп. 7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 року № 455, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Спірним питанням даної справи є звільнення платників єдиного внеску, що здійснюють діяльність в зоні проведення антитерористичної операції від зобов'язань щодо нарахування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем єдиного соціального внеску на час проведення антитерористичної операції.

Спеціальним законодавством стосовно справляння податків, зборів та єдиного внеску на час проведення АТО встановлено, що позивач, який зареєстрований в зоні проведення АТО, звільнений від сплати поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску виходячи з наступного.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ (далі по тексту – Закон № 1669).

Законом України № 1669-VІІ внесено зміни до Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зокрема, розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктами 9-3 та 9-4 такого змісту:

Тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону. Податкова інформація про суми недоїмки платників єдиного внеску, визначених абзацом першим цього пункту, зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. На момент вирішення справи по суті судом, антитерористична операція не закінчилась.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Таким чином, пункт 9-4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 є умовною нормою, оскільки звільняє платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, крім іншого, за умови надання заяви платником єдиного внеску про звільнення від сплати єдиного внеску до контролюючого органу.

Рішенням Костянтинівської ОДПІ від 24 вересня 2016 року № 0056221302-20 на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» застосовано штрафні санкції та нарахована пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73583,08 грн., з яких: штраф, застосований за період з 22 липня 2015 року по 30 грудня 2015 року в розмірі 9980,44 грн. (10%) та за період з 21 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року в розмірі 39783,89 грн. (20%), пеня у розмірі 23818,75 грн. (а.с. 51).

Сертифікатом Донецької торгово-промислової палати України від 04 січня 2017 року № 7167 (вих. № 10/12.1-17-03) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), позивачеві підтверджено настання та дію обставин непереборної сили на території м. Донецька до 17 грудня 2014 року, на території с. Ілліча (Костянтинівський район) з 17 грудня 2014 року, відносно виконання позивачем обов'язку, зокрема, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень – жовтень 2014 року, виконання якого наступило: 20 липня 2014 року, 20 серпня 2014 року, 20 вересня 2014 року, 20 жовтня 2014 року, 20 листопада 2014 року. Датою настання форс – мажорних обставин визначено 17 липня 2014 року, дата закінчення – 17 грудня 2014 року (а.с. 21).

Суд також зазначає, що заява платника єдиного внеску щодо звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, тому строки звернення із відповідною заявою позивачем не пропущено.

Спірним питанням, що є предметом розгляду в даній справі, є неправомірне нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з травня по липень 2014 року, проте звільнити себе від сплати єдиного внеску позивач не потребує та намагається сумлінно, в строки сплачувати фінансові зобов'язання.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем був сплачений єдиний внесок за спірний період, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 23-38).

Також, суд зазначає, що абзацом 2 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктами 1, 7 пункту 1 додатку до вказаного розпорядженням. м. Донецьк та с. Ілліча (Костянтинівський район): віднесені до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Обласне комунальне підприємство «Донецьккіновідеопрокат» до 17 грудня 2014 року було зареєстроване за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Ватутіна, буд. 35, а з 17 грудня 2014 року зареєстроване за адресою: 85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Ілліча, вул. Щорса, буд. 42/3, відповідно до пп. 1,7 п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Донецьк та с. Ілліча (Костянтинівський район) входить до зазначеного переліку.

Відповідно до частин 1-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1669-VІІ, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З викладених підстав, внесені Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Статтею 10 цього Закону встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Тобто, наявність сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України, незалежно від напрямку його видачі є доказом настання саме обставин непереборної сили (форс-мажору) та є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату позивачем єдиного соціального внеску.

В матеріалах справи наявний відповідний Сертифікат (висновок) Донецької торгово-промислової палати від 04 січня 2017 року № 7167 (вих. № 10/12.1-17/03) (а.с. 21). Тобто на думку суду, наявність форс-мажорних обставин позивачем підтверджено.

Також, в матеріалах справи наявні докази сплати позивачем єдиного внеску, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по особовим рахункам позивача, які долучені до матеріалів справи (а.с.44-59).

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також відповідно до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є звільненим від сплати штрафних санкцій та пені за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності нарахування штрафних санкцій та пені відповідно до оскаржуваного рішення відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24 вересня 2016 року № 0056221302-20 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73583,08 грн. є протиправним та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішень суб'єктів владних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за звернення до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у сумі 1 600 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 20 від 15 лютого 2017 року, наявним в матеріалах справи (а.с. 3), тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1 600 грн.

Повний текст постанови складений 03 квітня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-124, 126-128, 130, 133-135, 138-140, 143, 150– 154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення – задовольнити у повному обсязі.

Скасувати рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 вересня 2016 року № 0056221302-20 про застосування до Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 73583,08 грн., з яких: штраф, застосований за період з 22 липня 2015 року по 30 грудня 2015 року в розмірі 9980,44 грн. (10%) та за період з 21 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року в розмірі 39783,89 грн. (20%), пеня у розмірі 23818,75 грн.

Стягнути з Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883581, юридична адреса: 85110, Донецька область, м. Костянтинівка, пр-т Ломоносова, буд. 125) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьккіновідеопрокат» (код ЄДРПОУ 02404121, юридична адреса: 85143, Донецька область, Костянтинівський район, с. Ілліча, вул. Щорса, буд. 42/3) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 27 березня 2016 року без участі сторін.

Повний текст постанови складається у відповідності до ст. 160 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                   Голошивець І.О.