Рішення

від 03.04.2017 по справі 908/275/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/19/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017 справа № 908/275/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трайдент Агро» (35809, Рівненська область, Острозький район, с. Вельбівно, вул. Гагаріна, 73)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сільгосптехніка» (юрид. адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Сеченова, 1, поштова адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, а/с 222)

про стягнення 29000,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність 1403/2017 від 14.03.2017 р.;

від відповідача: не з'явився;

До господарського суду Запорізької області 13.02.2017 р. звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Трайдент Агро» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сільгосптехніка» про стягнення 29000,00 грн.

Ухвалою суду від 15.02.2017 року порушено провадження у справі № 908/275/17, присвоєно справі номер провадження 18/19/17, судове засідання призначене на 14 березня 2017 року. Ухвалою від 14.03.2017 р. розгляд справи відкладений на 03.04.2017 р.

Справу розглянуто 03.04.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В порядку ст. 74-1 ГПК України за клопотанням ТОВ Трайдент Агро судові засідання проводилися в режимі відеоконференції, про що постановлено ухвалу від 15.02.2017 р., забезпечення проведення відеоконференції доручено Острозькому районному суду Рівненської області у приміщенні за адресою: 35800, Рівненська область, м. Острог, вул. Східна, 82.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 29000,00 грн., перераховані позивачем згідно з платіжними дорученнями № 248 від 19.07.2016 р. та № 282 від 31.08.2016 р., що набуті ним без достатньої правової підстави. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини та зобов'язання, на підставі яких позивач зобов'язаний сплатити зазначені грошові кошти. Листи про повернення коштів, які направлялися на адресу відповідача, залишені ним без відповіді та задоволення. Позов обґрунтовано з посиланням на ст.ст. 11, 509, 1212 ЦК України.

Відповідач у судові засідання не з'явився, позовні вимоги не спростував, письмового відзиву та інших витребуваних судом документів не надав, причину неявки суду не повідомив. Ухвали суду направлялися на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Сеченова, будинок 1. Ухвали повернулися на адресу суду з відміткою поштового відділення: «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши пояснення представників позивача, що приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд встановив:

платіжним дорученням № 248 від 19.07.2016 р. на суму 10000,00 грн. та № 282 від 31.08.2016 р. на суму 19000,00 грн. товариством з обмеженою відповідальністю Трайдент Агро (платник, позивач у справі) перераховано ТОВ ТД Сільгосптехніка (одержувач, відповідач) на рахунок № 26000055717222 в Зап. РУ ПАТ КБ Приватбанк , м.Запоріжжя грошові кошти в загальній сумі 29000,00 грн. Призначенням платежу у вказаних платіжних дорученнях зазначено: часткова оплата за пристосування для збирання соняшника ПС-5 згідно рахунку № 103 від 15.07.2016 без ПДВ та повна оплата за пристосування для збирання соняшника ПС-5 згідно рахунку № 103 від 15.07.2016 без ПДВ , відповідно.

Позивачем на адресу відповідача направлено лист № 07-102016 від 07.10.2016 р. про повернення на рахунок на рахунок ТОВ Трайдент Агро помилково перерахованих грошових коштів в розмірі 29000 грн., сплачених за пристосування для збирання соняшника ПС-5 згідно рахунку № 103 від 15.07.2016 р., відповідно до вищевказаних платіжних доручень. Направлення листа підтверджується фіскальним чеком від 10.10.2016 р.

У зв'язку з тим, що вимога про повернення коштів не була задоволена, кошти не повернуто, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до положень з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. В силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, нших осіб чи наслідком події.

Із змісту наведеного законодавства слідує, що застосовувати ці норми можливо для захисту прав та інтересів у разі наявності факту набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача та відсутність достатньої правової підстави. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення обов'язків (ст. 11 ЦК України).

Пунктом 1.24 статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено поняття помилковий переказ та неналежний переказ .

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.

Згідно з п.п. 1.23, 1.32 зазначеного Закону неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. встановлено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 р. № 227/95 Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як слідує з тексту позовної заяви, письмових та усних пояснень представників позивача, між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини та зобов'язання, на виконання яких позивач зобов'язаний сплатити вищезазначені грошові кошти. Рахунок- фактура на оплату за пристосування для збирання соняшника , зазначений як підстава платежу, позивачу не виставлявся, здійснено помилковий (без будь-якої правової підстави) переказ грошових коштів на рахунок відповідача. Причини, з якої з його рахунку стався помилковий/неналежний переказ, позивач пояснити не зміг, службова перевірка з цього приводу не проводилася. На адресу відповідача направлений лист з вимогою повернути помилково перераховані кошти в розмірі 29000 грн.

Позивач надав суду довідку № 7 від 20.03.2017 р. про те, що за період з січня 2016 року по березень 2017 року пристосування для збирання соняшника ним не придбалось. На надання послуг збирання соняшника 10.09.2016 р. укладений договір між позивачем, як замовником, та фізичною собою - підприємцем (виконавець), про що свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт від 05.10.2016 р.

Відповідно до довідки № 9 від 20.03.2017 р. позивач підтвердив, що у ТОВ Трайдент Агро наявні два банківські рахунки, зокрема в ПАТ Комерційний банк Приватбанк рахунок № 26001054715293 та в АТ ОСОБА_2 Аваль рахунок № 26004507198. Інших відкритих рахунків у банках товариство не має.

Згідно з довідкою ПАТ КБ Приватбанк № 13240443/6792983 від 21.03.2017 р. в період з 19.07.2016 р. по 21.03.2017 р. грошові кошти від ТОВ Торговий дім Сільгосптехніка (код ЄДРПОУ 39715078, р/р № 26000055717222) на рахунок ТОВ Трайдент Агро не надходили. Довідкою АТ ОСОБА_2 Аваль надано підтвердження, що на поточний рахунок ТОВ Трайдент Агро № 26004507198 грошові кошти від ТОВ Торговий дім Сільгосптехніка в період з 01.07.2016 р. по 20.03.2017 р. не надходили.

Приписами ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, будь-яких заперечень на позов не надав. Доказів повернення на вимогу позивача помилково перерахованої суми 29000,00 грн., яку заявлено до стягнення, не представлено. Відповідних документів, які б підтверджували підстави належного отримання зазначених грошових коштів, не надано.

Враховуючи вищевикладені обставини, факт помилкового переказу заявленої до стягнення суми неналежному отримавачу - відповідачу та неповернення останнім цих коштів суд вважає доведеним.

За таких обставин позов судом задовольняється повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 74-1, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сільгосптехніка" (юридична адреса: 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Сеченова, 1, поштова адреса: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, а/с 222, ідентифікаційний код 39715078) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трайдент Агро» (35809, Рівненська область, Острозький район, село Вельбівно, вулиця Гагаріна, 73, ідентифікаційний код 40177636) 29000,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.) грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 06 квітня 2017 р.

Суддя В.В.Носівець