Рішення

від 03.04.2017 по справі 920/96/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.2017 Справа № 920/96/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський машинобудівний завод (м. Суми)

до - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроальянс (м. Суми)

про стягнення 481184 грн. 76 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 19.01.2017,

від відповідача - не з'явився.,

представник ПАТ Фідобанк - ОСОБА_2, довіреність № 33 від 21.07.2016.

У засіданні брав участь секретар судового засідання - Бублик Т.Д.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 400324 грн. 85 коп. основного боргу, 53999 грн. 30 коп. пені, 5741 грн. 57 коп. 3% річних, 21119 грн. 04 коп. за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 19.05.2016 договору № 002-16 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених вимог.

Позивач надав суду оригінал платіжного доручення № 5016 від 19.05.2016 про перерахування відповідачу 507324 грн. 85 коп.

Суд долучив вищезазначене платіжне доручення до матеріалів справи.

Позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи листа позивача ліквідатору ПУАТ Фідобанк , де позивач просить надати йому докази перерахування з рахунку позивача на рахунок відповідача 507324 грн. 85 коп. Крім того, позивач надав накладну № 3567570 від 28.03.2017 про направлення на його запит з ПУАТ Фідобанк платіжного доручення.

Суд долучив вищезазначені матеріали документи до матеріалів справи.

Представник ПАТ Фідобанк ОСОБА_2 усно зазначив, що дійсно з ПАТ Фідобанк на запит позивача йому, як представнику банка в Сумській області, надійшов лист і оригінал платіжного доручення № 5016 від 19.05.2016 про перерахування позивачем відповідачу 507324 грн. 85 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2017 між сторонами було укладено договір № 002-16 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується надати відповідачу поворотно безвідсоткову фінансову допомогу, а відповідач зобов'язується використати її для власної господарської діяльності і повернути у визначений даним Договором строк.

Згідно до п.п. 1.2, 1.5 Договору фінансова допомога надається в розмірі 507324 грн. 85 коп., строком на 3 місяці з дати зарахування грошових коштів фінансової допомоги на розрахунковий рахунок відповідача, зокрема з 19.05.2016 по 19.08.2016. Днем надання фінансової позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок відповідача.

Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач зобов'язаний повернути фінансову допомогу в строк до 19.08.2016.

Позивач перерахував відповідачу 507324 грн. 85 коп., що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 5016 від 19.05.2016.

Відповідач 20.05.2016 частково перерахував суму боргу в розмірі 7000 грн., а 30.08.2016 ще 100000 грн.

Однак відповідач не повернув відповідачу 400324 грн. 85 коп. в строк до 19.08.2016, а тому позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений у зобов'язанні строк.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Отже, сторони уклали Договір, Договір недійсним не визнавався, позивач свій обов'язок по Договору виконав - кошти відповідачу перерахував, однак відповідач свого обов'язку в повному обсязі не виконав - не повернув кошти позивачу у розмірі та строки, які встановлені Договором.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведена заборгованість відповідача в розмірі 400324 грн. 85 коп., заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу або аргументованих заперечень на позовну заяву суду не надав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 53999 грн. 30 коп. пені (за загальний період з 20.08.2016 по 08.02.2017).

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 ГК України, застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що у випадку якщо відповідач не поверне грошові кошти у строк, передбачений Договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

Заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, а тому підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 53999 грн. 30 коп. пені (за загальний період з 20.08.2016 по 08.02.2017).

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 21119 грн. 04 коп. інфляційних втрат та 5741 грн. 57 коп. 3 % річних (за загальний період з 20.08.2016 по 08.02.2017).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 21119 грн. 04 коп. інфляційних втрат та 5741 грн. 57 коп. 3 % річних (за загальний період з 20.08.2016 по 08.02.2017) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальніст Агроальянс (вул. Супруна, 3/1, м. Суми, 40004, код 30174932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумський машинобудівний завод (вул. Машинобудівників, 4, м. Суми, 40020, код 34933255) 400324 грн. 85 коп. боргу, 53999 грн. 30 коп. пені, 5741 грн. 57 коп. 3% річних, 21119 грн. 04 коп. інфляційних збитків, 7217 грн. 78 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.04.2017.

Суддя ОСОБА_3