Постанова

від 15.03.2017 по справі 908/2692/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2017 справа №908/2692/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 Представники сторін: від позивачів:Не з'явились; від відповідача:ОСОБА_4 - за довіреністю №65 від 29.12.2016р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2016 р. (повний текст рішення підписано 27.12.2016р.) у справі№ 908/2692/16 (суддя Проскуряков К.В.) за позовом 1. Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» , м. Запоріжжя 2. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя прозобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2016р. у справі №908/2692/16 позовні вимоги Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» , м. Запоріжжя та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: звільнити орендоване приміщення шляхом виселення - задоволені в повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не з`ясована обставина щодо права оперативне управління спірним нежитловим приміщенням, а відтак відсутні підстави для звільнення означеного приміщення.

Позивачі наданим їм правом не скористався, у судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання сповіщені належним чином. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до суду 24.01.2017р. позивач 1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити.

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» та Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: звільнити нежитлові приміщення № 60-62 загальною площею 29,4 кв.м, розташовані в будівлі № 21 (літ. А - 4) на вулиці Чумаченка в м. Запоріжжі шляхом виселення з цих нежитлових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 858 від 25.09.2001р., строк дії якого закінчився 25.09.2016р. Зокрема, позивачі зазначають, що при наявності заперечень з боку позивачів проти продовження строку дії договору, відповідачем не повернуто орендоване нежитлове приміщення. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст. 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , ст. 785 Цивільного кодексу України та умовами договору оренди нежитлового приміщення № 858 від 25.09.2001р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості позовних вимог з огляду на фактичне припинення дії договору оренди та неповернення спірного майна відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним та обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 25.09.2001р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради (далі - орендодавець, правонаступником якого є позивач - 2 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 858 (надалі - договір).

Відповідно до умов пунктів 1.1.-1.2. договору орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності Запорізької міської ради № 187 від 27.08.2001р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 31,8 кв. м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. № 21, яке розташоване на першому поверсі поліклініки та знаходиться на балансі КУ «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» , вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою (залишковою вартістю) 10663,00 грн. для використання на правах оренди під аптечний пункт.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір діє з 25.09.2001 р. до 25.09.2006 р., строком 5 (п'ять) років.

За змістом п. 10.7 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах, які бути передбачені цим Договором.

Підстави припинення договору оренди перелічено у п.10.9. договору оренди, зокрема, такою підставою визначено закінчення строку дії, на який його було укладено.

Взаємовідносини сторін, які не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України (п.10.10. договору).

Додатковою угодою від 11.09.2006р. до договору внесено зміни до п. 10.1 Договору, зокрема щодо строку дії договору та визначено, що договір діє з 25.09.2006р. до 25.09.2011р.

Додатковою угодою від 22.07.2011р. до Договору на підставі рішень Запорізької міської ради № 6 від 18.02.2011р. та № 20 від 06.04.2011р. сторони дійшли згоди замінити орендодавця за Договором з Управління комунальної власності Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 09.01.2014р. сторони дійшли згоди замінити Балансоутримувача з Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8 Марта» на Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» на підставі рішення Запорізької міської ради № 33 від 29.11.2013р.

Факт передачі в оренду нежитлового приміщення загальною площею 31,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. № 21, яке розташоване на першому поверсі поліклініки, підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 25.09.2001 р., який підписано і скріплено печатками Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, позивача і відповідача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

В подальшому, додатковою угодою від 15.02.2012р. сторонами, внесено зміни до п.1.1., 3.1., 3.3. договору, зокрема, щодо розміру орендної плати та визначено площу орендованого приміщення - 29,4 кв.м.

За твердженням позивачів, договір оренди №858 від 25.09.2001р. припинив строк дії 25.09.2016р., а за відсутності згоди на продовження оренди цього майна відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, що й стало підставою звернення до суду із відповідними позовними вимогами про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правомірністю висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне:

Відповідно до ст.32 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно зі ст.129 Конституції України, ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди нежитлового приміщення №858 від 25.09.2001р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України

Згідно з ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлений перелік суб'єктів, що можуть бути орендодавцями державного та комунального майна, а саме:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю;

- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Приписи аналогічного змісту також закріплені в ст.287 ГК України.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом №187 від 27.08.2001р. Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» передано в оренду частину нежитлового приміщення першого поверху «Міської поліклініки ім. 8-го Марта» по вул. Чумаченка, 21, площею згідно з експертною оцінкою для розміщення аптечного пункту, строком на п'ять років та зобов'язано «Міську поліклініку ім. 8-го Марта» укласти договори оренди на вказане приміщення.

Рішенням Запорізької міської ради № 66 від 18.02.2011 р. затверджено Положення про департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, відповідно до якого Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради є органом, що виступає Орендодавцем комунального майна в межах наданих йому повноважень.

Також, рішенням Запорізької міської ради № 20-2011-04-06 Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради надано повноваження орендодавця комунального майна, що перебуває у віданні департаменту та оперативному управлінні бюджетних установ.

В свою чергу, рішенням Запорізької міської ради №25 від 26.06.2013р. Про реформування закладів охорони здоров'я (п.1.4.) утворено Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» , м. Запоріжжя з включенням до його складу структурних підрозділів Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» з переданням на баланс всього майна поліклініки з режимом оперативного управління майном (п.8.2. статуту).

Наказом Управління з питань охорони здоров'я Запорізької міської ради №514 від 28.10.2013р. створено комісію з припинення діяльності Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» шляхом реорганізації та встановлено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог здійснити передачу - приймання майна з балансу Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» на баланс Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» та Комунального закладу «Центральна лікарня Комунарського району» про що скласти розподільчий акт та передаввальний акт, який має містити положення щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що перетворюється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оскаржуються сторонами. Розподільчий та передавальний акти у дводенний термін подати на затвердження до Управління з питань охорони здоров'я Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради № 33 від 29.11.2013р. «Про викладення рішення міської ради від 26.06.2013 №25 Про реформування закладів охорони здоров'я м. Запоріжжя в новій редакції» утворено Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» , м. Запоріжжя(п.1.4.) та ліквідовано Комунальну установу «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» (п.2.3.). Встановлено, що права, обов'язки, функції та майно зазначених нижче закладів охорони здоров'я передати відповідно до передавальних актів наступним чином, зокрема, Комунальної установи Міська поліклініка ім. 8 Марта : до Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» .( п.5, 5.3., 5.3.1.).

На виконання вказаного рішення, Комунальною установою «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» складено акт прийняття - передачі майна комунальної власності від 08.01.2014р. про передання на баланс Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» , зокрема, будівлі чотирьох поверхової за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. № 21. Означений акт затверджено Управлінням з питань охорони здоров'я Запорізької міської ради.

12.09.2014р. державним реєстратором юридичних та фізичних осіб - підприємців внесено запис №11031110007023546 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» , що підтверджується повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи вих. № б/н від 12.09.2014р.

Більш того, п. 6. Додаткової угоди від 09.01.2014р. до договору оренди №858 від 25.09.2001р. встановлено, що з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, Балансоутримувач, що вибув (Комунальна установа Міська поліклініка ім. 8 Марта ) втрачає, а Балансоутримувач (Комунальний заклад «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» ) набуває право вимагати виконання від Орендаря своїх обов'язків щодо договору оренди №858 від 25.09.2001р., які виникли до моментут набрання чинності цією Додатковою угодою, а також тих, що виникнуть у майбутньому.

З наведеного вбачається, що позивач 1 є балансоутримувачем спірного нерухомого майна та, відповідно, має право вимагати виконання Орендарем своїх обов'язків за договором оренди №858 від 25.09.2001р., що спростовує твердження апелянта про зворотнє.

Крім того, посилання апелянта у судовому засіданні 15.03.2017р. на проведення реконструкції та зміну площі приміщення спростовується підписанням додаткової угоди 15.02.2012р. до договору оренди №858 від 25.09.2001р., в якій змінено площу орендованого приміщення з 31,8 кв.м. на 29,4 кв. м.

Одночасно, як встановлено господарським судом, рішенням господарського суду Запорізької області від 26.04.2012р. у справі №5009/763/12 за позовом Комунальної установи «Міська поліклініка ім. 8-го Марта» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про виселення із нежитлового приміщення - в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2012р. №5009/763/12 рішення господарського суду Запорізької області від 26.04.2014р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаним рішенням суду, зокрема, встановлено, що термін дії договору оренди № 858 від 25.09.2001 продовжено до 25.09.2016р.

За змістом п. 10.7 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах, які бути передбачені цим Договором.

Дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.9. договору).

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ст.ст.764, 777 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено господарським судом, 20.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» листом вих. № 23 звернулося до орендодавця з заявою про продовження терміну дії договору оренди № 858 від 25.09.2001р. нежитлового приміщення першого поверху будівлі Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» , загальною площею 29,4 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 21, на новий строк та на тих самих умовах (а.с. 36, 93).

Листами № 263/01-12 від 28.07.2016р., вих. № 3709/01/01-07 від 31.08.2016 та № 315/01-12 від 22.09.2016р. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя повідомив відповідача про те, що договір оренди нежитлового приміщення продовжено не буде та зазначено про необхідність повернення спірного майна з оренди за актом прийому - передачі. (а.с. 84, 94, 95-96)

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку договору оренди, так і протягом місяця з цієї дати мали місце заперечення орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк, про що свідчать листи № 4137/01/01-07/6430 від 26.09.2016р. та № 4650/01/01-07/6872 від 25.10.2016р. з повідомленням відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та про необхідність повернення спірного майна з оренди за актом прийому - передачі (а.с.44, 46).

Стаття 291 Господарського кодексу України містить підстави для припинення договору оренди, зокрема: в зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, що кореспондується з приписами спеціальної норми, викладеної у ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.785 ЦК України та п.10.9. договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Умови повернення майна передбачені у пунктах 2.4., 2.5. Договору, якими встановлено обов'язок орендаря після закінчення строку договору повернути орендодавцю в десятидобовий термін орендоване майно на підставі акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню акта прийому - передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні.

Обов'язок орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди також встановлений у ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що договір оренди нежитлового приміщення № 858 від 25.09.2001р. припинив свою дію 25.09.2016р. в силу його умов та ст.763 ЦК України в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя свого обов'язку щодо повернення нежитлових приміщень № 60-62 загальною площею 29,4 кв.м, які розташовані в будівлі № 21 (літ. А - 4) на вулиці Чумаченка в м. Запоріжжя, після закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення № 858 від 25.09.2001р. не виконало та продовжує займати спірне майно без достатніх на те правових підстав.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, 20.12.2016р. господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/2877/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» до відповідачів 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та 2. Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» про визнання договору оренди нежитлового приміщення № 858 від 25.09.2001р. продовженим на новий строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, в задоволенні позову відмовлено, яке в апеляційному порядку не оскаржено та набрало законної сили.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вимога позивачів про звільнення нежитлових приміщень шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

При цьому, вимога відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення по суті справи №908/168/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя до відповідачів: 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та 2. Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6» про визнання права на укладення договору оренди та зобов'язання надіслати протокол розбіжностей до договору оренди апеляційний суд залишає без задоволення, оскільки приписами статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Наразі, в матеріалах даної справи достатньо доказів для встановлення всіх обставин справи, отже підстави для зупинення провадження, на які посилався відповідач - відсутні.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії. Крім того, відповідачем під час розгляду справи вже надавались аналогічні заперечення у відзиві на позовну заяву та були розглянуті під час прийняття рішення, з підставами у відмові яких погоджується суд апеляційної інстанції. Будь - яких інших доводів або обставин для скасування рішення господарського суду апелянтом на наведено.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2016р. у справі №908/2692/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін з мотивів, викладених у постанові, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс, ЛТД» , м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2016р. у справі №908/2692/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Ломовцева Н.В.

ОСОБА_3