Рішення

від 07.04.2017 по справі 388/1436/16-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/1436/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

07.04.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Поліщук Т.І.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Олександрівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 19 січня 2013 року померла ОСОБА_4, яка була його матір'ю.

ОСОБА_4 до смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За цією адресою проживала разом з чоловіком та своєю матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але фактично проживала із ОСОБА_4 та своїм зятем, оскільки була інвалідом І групи, потребувала постійного догляду, який забезпечували батько та мати позивача. Будинок за адресою: вул. Радянська, 5, с. Новомихайлівка, Долинський район, Кіровоградська область у якому була зареєстрована ОСОБА_5 у 2005 році було розібрано на будівельні матеріали.

6 травня 2008 року померла ОСОБА_5

ОСОБА_5 була власником земельної ділянки № 507 площею 5,4208 га, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається, зокрема з вищезазначеної земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_4, її чоловік відмовився від спадщини.

Тепер після смерті ОСОБА_4 єдиний спадкоємець який прийняв спадщину, є позивач у справі.

Позивач ОСОБА_2 у нотаріуса дізнався, що після смерті його баби ОСОБА_5 була заведена спадкове справа. Спадкоємцем, яка подала заяву про прийняття спадщини згідно рішення суду, є ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року скасовано рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 8 травня 2015 року та відмовлено у позові ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням вищезазначеного, підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_3 є такою, що не прийняла спадщину.

Внаслідок того, що ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_5 та здійснила державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за собою, позивач просить визнати за ним право власності на цю земельну ділянку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надіслала.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, згідно якої не заперечує проти позову, просить справу розглянути за його відсутності.

Оскільки відповідачка, яка належним чином повідомлена і від якої не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності в судове засідання не з'явилась, суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом установлено, що 6 травня 2008 року померла ОСОБА_5 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, зокрема земельна ділянка площею 5,42 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 006309, виданого Олександрівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (а. с. 13).

Згідно ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно вищевказаного правила, спадкування за законом можливе за наявності певних умов, зокрема: відсутності заповіту; визнання його недійсним; неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом; у разі неохоплення заповітом усієї спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Суд зазначав, що згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 1.13. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Згідно п. п. 3.21., 3.22. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Такі ж правила, що стосується визначення та підтвердження місця проживання спадкодавця були визначені Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882.

Судом установлено згідно довідки Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 03-19/82 від 18 січня 2017 року, що спадкодавець ОСОБА_5 на момент смерті була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область, однак за місцем реєстрації не проживала, оскільки цей будинок був непридатний для проживання у ньому та демонтований на будівельні матеріали.

За змістом довідки Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 02-19/83 від 18 січня 2017 року, ОСОБА_5 на день смерті проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_4, яка померла 19 січня 2013 року за адресою: вул. Перемоги, 6, с. Новошевченкове, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область.

Отже, спадкодавець ОСОБА_4 спадкоємиця майна ОСОБА_5 за законом першої черги, яка прийняла спадщину після її смерті у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а відтак набула права та обов'язки спадкодавця, зокрема й на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

19 січня 2013 року у с. Новошевченкове Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області померла ОСОБА_4

За змістом довідки Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 02-19/81 від 18 січня 2017 року, ОСОБА_4 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область разом із чоловіком ОСОБА_6

З матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_4 видно, що до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7, 10 липня 2013 року із заявою про прийняття спадщини звернувся позивач у справі ОСОБА_2

Цього ж дня, тобто 10 липня 2013 року до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 із заявою про відмову від спадщини звернувся ОСОБА_6, який був чоловіком спадкодавця.

Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини не звертались.

Таким чином, можливо стверджувати, що позивач у справі ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_4 та, відповідно набув належні їй права та обов'язки, зокрема й право на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області успадковану після смерті ОСОБА_5

Як убачається з матеріалів справи, 14 липня 2015 року відповідачка ОСОБА_3 подала приватному нотаріусу Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8 заяву про прийняття спадщини.

14 липня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, відповідачці ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, а саме на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 8 травня 2015 року ОСОБА_3 визначено на три місяці строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла 6 травня 2008 року.

За наявності вищевказаного рішення суду від 8 травня 2015 року відповідачка ОСОБА_3 реалізувала право на спадкування за законом, тобто прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5, а відтак набула права та обов'язки спадкодавця.

Як суд вище зазначав, заяву про прийняття спадщини ОСОБА_3 подано нотаріусу 14 липня 2015 року.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 8 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Оскільки відповідачка ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини у визначений рішенням суду додатковий строк, таке рішення було скасовано судом апеляційної інстанції та у задоволенні позову відмовлено, відповідно ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини 14 липня 2015 року з пропуском установленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, а відтак згідно вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до вищезазначеного правила, право на отримання свідоцтва про право на спадщину має виключно спадкоємець, який прийняв спадщину.

У цій конкретній справі свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 липня 2015 року було видано відповідачці ОСОБА_3, яка не прийняла спадщину, тобто не набула права та обов'язки спадкодавця, а тому не має права на отримання такого свідоцтва.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Беручи до уваги той факт, що відповідачка ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла, тобто не набула належних їй прав та обов'язків, відповідно видане їй свідоцтво про право на спадщину за законом має бути визнано недійсним.

Оскільки тепер право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_3, яка як суд установив не має права на це майно, оскільки таке право належить позивачу ОСОБА_2, відповідно за ним має бути визнано право власності на спірну земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивач у справі поніс судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1102,40 грн (551,20 + 551,20 = 1102,40), а саме за вирішення вимоги немайнового та майнового характеру.

На момент подачі позовної заяви позивач не міг установити точну ціну позову, про що надавав відповідну заяву.

Судом при розгляді справи по суті встановлено, що вартість спірної земельної ділянки становить 217113 грн. Тобто ця сума становить ціну позову. 1 % від 217113 становитиме 2171,13 грн. Тобто недоплачена сума судового збору становить 1619,93 грн.

Оскільки суд дійшов до переконання про задоволення цього позову, відповідно до вищезазначеного правила слід присудити позивачеві понесені ним судові витрати, а також стягнути з відповідачки в дохід державну суму судового збору у розмірі 1619,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1216-1218, 1223, 1257, 1261, 1268-1270, 1272, 1278, 1296, 1301 ЦК України, статтями 10, 11, 15, 57-62, 64, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Олександрівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на земельну ділянку.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14 липня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_8, зареєстроване у реєстрі за № 141.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, яка померла 6 травня 2008 року у с. Новомихайлівка Долинського району Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1102,40 грн (одну тисячу сто дві гривні 40 копійок) понесених та документально підтверджених судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в дохід держави 1619,93 грн (одну тисячу шістсот дев'ятнадцять гривень 93 копійки) судового збору (рахунок № 31211206700160, МФО 823016, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, код 37983323, код класифікації бюджетів 22030101).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 10 квітня 2017 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_9