Ухвала

від 27.09.2017 по справі 388/1436/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1538/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

28.09.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

із секретарем Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Олександрівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на земельну ділянку,

УСТАНОВИЛА:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Олександрівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого 14 липня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4, у спадковій справі №39/2015, на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, визнання за ним права власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, яка померла 06 травня 2008 року у с. Новомихайлівка Долинського району Кіровоградської області, та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову зазначав, що 19 січня 2013 року померла його мати ОСОБА_6, яка до смерті проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. За цією адресою проживала разом з чоловіком та своєю матірю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, але фактично проживала із ОСОБА_6 та своїм зятем, оскільки була інвалідом І групи, потребувала постійного догляду, який забезпечували батько та мати позивача. Будинок за адресою: вул. Радянська, 5, с. Новомихайлівка, Долинський район, Кіровоградська область, у якому була зареєстрована ОСОБА_5 у 2005 році було розібрано на будівельні матеріали.

06 травня 2008 року ОСОБА_5 померла.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, що складається, зокрема з земельної ділянки № 507 площею 5,4208 га, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області вищезазначеної земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_6 позивач прийняв спадщину, а чоловік ОСОБА_6 відмовився від спадщини.

У нотаріуса позивач дізнався, що після смерті його баби ОСОБА_5 була заведена спадкове справа. Спадкоємцем, яка подала заяву про прийняття спадщини у визначений рішенням суду строк, є ОСОБА_2

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року скасовано рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 8 травня 2015 року та відмовлено у позові ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вважав, що підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 не прийняла спадщину у встановлений законом спосіб.

Внаслідок того, що ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_5 та здійснила державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, позивач не може оформити своє право на спадкове майно, тому просив визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14 липня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4, зареєстроване у реєстрі за № 141.Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, кадастровий номер 3521980400:02:000:1507, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала на праві власності спадкодавцю ОСОБА_5, яка померла 06 травня 2008 року у с. Новомихайлівка Долинського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування судового рішення в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд неповно зясував фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вважає, що судом зроблено передчасний та невідповідний фактичним обставинам справи висновок, що ОСОБА_6 спадкоємиця майна ОСОБА_5 за законом першої черги, яка прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, а відтак набула прав та обовязків спадкодавця на спірну земельну ділянку.

Від третьої особи: Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області надійшло заперечення, в якому вона просить розглядати справу без їх представника. Зазначає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін,оскільки посилання ОСОБА_2 на передчасні висновки суду та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, щодо проживання покійної ОСОБА_6, на час відкриття спадщини, зі своєю матірю ОСОБА_5 не ґрунтуються на дійсних обставинах. Сільською радою відносно осіб, які зареєстровані на території сільської ради видаються довідки, згідно відомостей, що містяться в погосподарських книгах сільської ради, та згідно інформації, що відома від громади села. ОСОБА_5 дійсно була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_5, але даний будинок в 2005 році був розібраний на будівельні матеріали, тобто існувала лише формальна реєстрація фізичної особи за адресою фактично не існуючого житлового будинку. З того часу ОСОБА_5 проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_6, яка її доглядала до самої смерті та здійснювала поховання. Чому колишній голова сільської ради ОСОБА_7 видала та підписала ОСОБА_2 довідку №02-19/804 від 05.12.2014 року, яка містила недостовірну інформацію щодо місця проживання померлої на час відкриття спадщини та осіб, які разом із нею проживали на час смерті їм невідомо.

ОСОБА_2 до засідання апеляційного суду не з'явилась, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, про причину не повідомила.

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія 1-ОЛ №074200 (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно, зокрема, земельну ділянку площею 5,42 га, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та належала спадкодавцю відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР № 006309, виданого Олександрівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (а.с.13).

Померла ОСОБА_5 згідно довідки від 25.11.2016 року №02-19/943, виданої Олександрівською сільською радою Долинського району Кіровоградської області, на час смерті проживала разом із своєю дочкою - ОСОБА_6 за адресою: вул. Перемоги, 6, с. Новошевченкове, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область (а.с.11).

ОСОБА_6 померла 19.01.2013 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія 1-ОЛ №163812 (а.с.10). На час смерті разом з нею проживав її чоловік ОСОБА_9, що підтверджується довідкою №02-19/81 від 18.01.2017 року, виданою Олександрівською сільською радою Долинського району (а.с.37).

Позивач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-ОЛ №485104 (а.с.5).

Згідно довідок Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області №02-19/944 від 25.11.2016 року та № 02-19/82 від 18 січня 2017 року спадкодавець ОСОБА_5 на момент смерті була зареєстрована за адресою: вул. Радянська (Медова), 5, с. Новомихайлівка, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область, однак за місцем реєстрації не проживала, оскільки цей будинок був непридатний для проживання у ньому та демонтований на будівельні матеріали (а.с.12, 40).

За змістом довідки Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області № 02-19/83 від 18 січня 2017 року, ОСОБА_5 на день смерті проживала разом зі своєю донькою ОСОБА_6, яка померла 19 січня 2013 року, за адресою: вул. Перемоги, 6, с. Новошевченкове, Олександрівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область. Заповіт від імені померлої Олександрівською сільською радою не посвідчувався (а.с.41).

Згідно ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно вищевказаного правила, спадкування за законом можливе за наявності певних умов, зокрема: відсутності заповіту; визнання його недійсним; неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом; у разі не охоплення заповітом усієї спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п. 1.13. Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 N 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595, місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою житлово-експлуатаційної організації, довідкою правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця; записом у будинковій книзі про реєстрацію (постійне місце проживання) спадкодавця, довідкою адресного бюро, довідкою райвійськкомату про те, що спадкодавець до призову на військову службу проживав за відповідною адресою. Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Згідно п.п. 3.21., 3.22. Глави 10 Порядку спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Такі ж правила, що стосується визначення та підтвердження місця проживання спадкодавця були визначені Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_6, будучи спадкоємицею за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_5, прийняла спадщину у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 1268 ЦК України, а відтак набула права та обовязки спадкодавця, зокрема й на земельну ділянку площею 5,4208 га, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Відповідно до копії спадкової справи, яка відкрита після смерті ОСОБА_6, до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_10, позивач ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини 10 липня 2013 року. В той же день батько позивача ОСОБА_9 подав заяву про відмову від спадщини. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини не звертались (а.с.43-73).

Задовольняючи позов суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_6 та, відповідно набув належні їй права та обовязки, зокрема й право на земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області успадковану після смерті ОСОБА_5

На підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2015 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк у три місяці для подання до державного нотаріуса Долинської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, яка померла 06 травня 2008 року (а.с.16).

У визначений судом строк ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4

14 липня 2015 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4, ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, а саме - земельну ділянку площею 5,4208 га., що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а.с.19-20).

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року, рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.17-18).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 16 березня 2016 року встановлено, що спадкоємцями першої черги є: внучка спадкодавця ОСОБА_2, її батько - син спадкодавця, який помер 09 грудня 2002 року, та дочка спадкодавця - ОСОБА_6, яка померла 19 січня 2013 року, спадкоємцем якої є її син ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Вирішуючи питання про призначення справи до судового розгляду, суд в обов'язковому порядку має вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі. При розгляді справ, повязаних із спадкуванням, до участі у справі залучаються всі спадкоємці. Суд першої інстанції, визначаючи додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, вирішив питання про право ОСОБА_3 на спадщину, що залишилася після смерті його бабусі, проте участі у розгляді справи він не брав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини у визначений рішенням суду додатковий строк, однак таке рішення було скасовано судом апеляційної інстанції та у задоволенні позову відмовлено.

Встановлено, що ОСОБА_2 подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини 14 липня 2015 року з пропуском установленого ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, а відтак згідно вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Право на отримання свідоцтва про право на спадщину має виключно спадкоємець, який прийняв спадщину.

Оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом від 14 липня 2015 року було видано ОСОБА_2, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, тобто не набула прав та обовязків спадкодавця, а тому не мала права на отримання такого свідоцтва.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Суд правильно зазначив, що ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_5 не прийняла, тобто не набула належних їй прав та обовязків, відповідно видане їй свідоцтво про право на спадщину за законом має бути визнано недійсним.

ОСОБА_3 не мав можливості оформити нотаріально своє право власності на спадкове майно через наявність оспорюваного свідоцтва про право на спадщину і реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2, яка не мала законних підстав на його отримання у зв'язку з неприйняттям спадщини, а рішення суду, на підставі якого їй було визначено додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини скасоване, але таке право належить позивачу з моменту відкриття спадщини. При розгляді справи був встановлений факт існування перешкод в оформленні права власності на спадкове майно та неможливості оформити права на спадкове майно в позасудовому порядку, тому суд правомірно визнав за ОСОБА_3 право власності на успадковану земельну ділянку площею 5,4208 гектарів, що знаходиться на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 5860, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції в оскаржуваній частині були дотримані норми матеріального та процесуального права.

На підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 07 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: