Ухвала

від 05.04.2017 по справі 395/821/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ провадження 22-ц/781/545/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

05.04.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Потапенка В.І., Франко В.А.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ФГ ОСОБА_2Б. на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25.01.2017 року по справі за позовом ПП Агрофірма Панчеве до ФГ ОСОБА_2Б. , ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі із попереднім орендарем поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,-

ВСТАНОВИЛА:

ПП Агрофірма Панчеве звернувся у суд з позовом до ФГ ОСОБА_2Б. , ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі недійсним, визнання договору оренди землі із попереднім орендарем поновленим, визнання додаткової угоди укладеною.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.11.2003 року між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_4 укладено договір оренди землі строком на 10 років, посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку №787 площею 5 га., розташовану на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885800:02:000:0787.

Відповідно до п.6 договору по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін, якщо жодна із сторін не виявить наміру його припинити, попередивши письмово про це іншу сторону за один місяць до закінчення терміну дії договору.

03.10.2013 року позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення №185 від 03.10.2013 року про намір позивача поновити договір оренди з проектом додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення останнього.

Однак, орендодавець не повідомив про прийняте ним рішення щодо договору оренди землі.

Після закінчення строку договору оренди позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою з 07.11.2013 року по 31.12.2013 року у розмірі 227,99 грн.

05.12.2013 року позивачем було направлено відповідачу лист про те, що договір оренди є поновленим із проектом додаткової угоди та проханням вчинити необхідні дії щодо укладення додаткової угоди та її нотаріального посвідчення.

Позивач зазначив, що після закінчення строку договору оренди відповідачем не було вчинено жодних дій щодо укладення із позивачем додаткової угоди та її нотаріального посвідчення.

З часом позивачу стало відомо, що відповідач уклав договір оренди землі б/н від 10.09.2014 року із ФГ ОСОБА_2Б. , за умовами якого відповідач передав в оренду земельну ділянку строком на 10 років.

Просив суд визнати недійсним договір оренди землі №б/н від 10.09.2014 року, укладений між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_2Б. ; визнати поновленим договір оренди землі від 06.11.2003 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП Агрофірма Панчеве ; визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 06.11.2003 року між ОСОБА_4 та ПП Агрофірма Панчеве .

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25.01.2017 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі ФГ ОСОБА_2Б. ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_4 виявила своє бажання не поновлювати договір оренди земельної ділянки №787, як була предметом спірного договору оренди землі, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 06.11.2003 р. що підтверджується письмовою заявою на ім'я директора ПП Агрофірма Панчеве від 30.04.2013 року.

Також зазначено , що суд не звернув увагу , що позивач не чинив перешкод і добровільно передав спірну земельну ділянку, власнику ,яка потім передала її у користування ФГ ОСОБА_2Б. крім того позивач не дотримався в повному обсязі умов поновлення договору оренди землі на умовах , які передбачені ст.. 33 ЗУ Про оренду землі , виявив свою мовчазну згоду про небажання продовжувати договірні відносини, щодо оренди землі з ОСОБА_4.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 06.11.2003 року між ПП Агрофірма Панчеве та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області за реєстраційним № 2215, який 06.11.2003 року зареєстровано у Державному реєстрі земель Новомиргородською районною філією КРФ ДП ЦДЗК за № 744.

Відповідно до п.п. 1, 2 договору оренди землі від 06.11.2003 року ОСОБА_4 передала, а ПП Агрофірма Панчеве прийняла в оренду земельну ділянку № 787, площею 5,00 га, що розташована на території Панчівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885800:02:000:0787, терміном на 10 років, тобто до 06.11.2013 року (п. 5), відповідно до п. 6 договору по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий термін, договір вважається продовженим на той же термін, якщо жодна із сторін не виявить наміру його припинити, попередивши письмово про це іншу сторону за один місяць до закінчення терміну дії договору. Згідно п. 9 договору оренди землі орендна плата встановлюється в розмірі не менше 780 грн. 87 коп. за рік, не менше півтора відсотка грошової оцінки землі, яка діє на час проведення фактичного розрахунку. За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній, грошовій або відробітковій формі за цінами, які визначаються даними Торгово-промислової палати України або по даним бірж і діють на день фактичного розрахунку. Річна орендна плата сплачується орендарем орендодавцю не пізніше 31 грудня кожного орендного року, про що складається додаток у письмовій формі щорічно.

Суд першої інстанції зазначив, шо ОСОБА_4 уклала договір оренди землі від 10.09.2014 року стосовно спірної земельної ділянки з ФГ ОСОБА_2Б. , строком на 10 років, ПП Агрофірма Панчеве не є стороною зазначеного договору. Разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що пунктами 6-8, 11, 20-22 договору оренди землі від 06.11.2003 року, укладеного між ПП Агрофірма Панчеве та відповідачем ОСОБА_4, встановлено права та обов'язки орендодавця та орендаря відповідно до Закону України Про оренду землі , яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою,третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Суд першої інстанції зазначив, що ПП Агрофірма Панчеве згідно вимогам статті 33 Закону України Про оренду землі , є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, двічі направляв відповідачу листи повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до яких було додано проект додаткової угоди; на період дії строку договору оренди земельної ділянки, належної відповідачеві ОСОБА_4, та після закінчення строку дії такого, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконувало свої обов'язки орендаря, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачувало відповідачу орендну плату, що не спростовано відповідачем . ОСОБА_4 не звернулася до позивача протягом одного місяця після закінчення строку дії договору з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що конклюдентні дії ПП Агрофірма Панчеве , а саме продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, свідчить про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди землі від 10.09.2014 року стосовно спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_4 та ФГ ОСОБА_2Б. недійсним, а договір оренди землі від 06.11.2003 року, укладеного між ПП Агрофірма Панчеве та відповідачем ОСОБА_4, поновленим.

Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Апеляційна скарга повинна містити належні докази на підтвердження доводів викладених в скарзі відповідно до статті 295 ЦПК України.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач по справі не надав належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача та висновків суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія РЗ № 402458 від 29.08.2002 року належить земельна ділянка №787, загальною площею 5 га., що розташована на території Панчівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).

06.11.2003 року між ПП Агрофірма Панчеве та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, посвідчений державним нотаріусом Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області за реєстраційним № 2215, який 06.11.2003 року зареєстровано у Державному реєстрі земель Новомиргородською районною філією КРФ ДП ЦДЗК за № 744.

ОСОБА_4 уклала договір оренди землі б/н від 10.09.2014 року із ФГ ОСОБА_2Б. , за умовами якого передала в оренду земельну ділянку строком на 10 років.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Пунктами 6-8, 11, 20-22 договору оренди землі від 06.11.2003 року, укладеного між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_4 встановлено права та обов'язки орендодавця та орендаря відповідно до Закону України Про оренду землі , яким визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно вимог статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на час виникнення переважного права у орендаря) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Колегія суддів дійшла висновку, що ПП Агрофірма Панчеве згідно вимогам статті 33 Закону України Про оренду землі , є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, двічі направляв відповідачу листи - повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди 03.10.2013 року та 06.12.2013 року, до яких було додано проект додаткової угоди, належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачував відповідачу орендну плату, що не спростовано відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не зверталася до позивача протягом одного місяця після закінчення строку дії договору з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні.

Посилання ОСОБА_4 на те, що 30.04.2013 року попереджала позивача , що вона не має бажання продовжувати договір оренди земельних ділянок №№ 787, 788 не спростовують висновків суду першої інстанції , так зазначене попередження не відповідає вимогам статті 6 спірного договору оренди та статті 33 Закону України Про оренду землі .

Колегія суддів дійшла висновку, що дії ПП Агрофірма Панчеве , а саме продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, свідчить про його намір скористатися своїм переважним правом на поновленя договору оренди землі, строк дії якого закінчився. ОСОБА_5 узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 23.11.2016 року у справі №6-2540цс16.

Докази того,що позивач добровільно передав земельну ділянку ОСОБА_4 після договору оренди землі від закінчення 06.11.2013 року, не знайшли свого підтвердження , оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.

Приймаючи до уваги встановлені обставини , колегія судів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини по справі, зокрема , що позивач мав переважне право на поновлення договору оренди землі від 06.11.2003 року укладений між ПП Агрофірма Панчеве та ОСОБА_4, а ОСОБА_4 в порушення норм діючого законодавства передала земельну ділянку в користування , відповідно до договору оренди землі №б/н від 10.09.2014 р. ФГ ОСОБА_2Б. .

Колегія суддів, дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст . 303 , 304 , 307 , 308 , 313 , 314 , 315 ЦПК України , колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ФГ ОСОБА_2Б. - відхилити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 25.01.2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: