Рішення

від 07.03.2017 по справі 755/11250/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11250/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Івашко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Кредитної спілки профспілок МВС України до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми збитку та штрафу посилаючись на те, що між Кредитною спілкою профспілок МВС України (надалі кредитна спілка) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5077-д від 09.07.2013 року на суму 50000 грн. під 33 % річних на строк 36 фактичних місяців від дати надання кредиту. Поручителем за кредитів виступив ОСОБА_3 та ОСОБА_6 У зв язку з систематичним порушенням відповідачем зобов язань щодо графіка сплати кредиту кредитна спілка змушена була звернутися до суду. При визначені ціни позову розрахунок суми боргу здійснювався станом на 18.08.2014 року, з цієї ж дати рішеннями спостережної ради кредитної спілки зупинено нарахування процентів за користування кредитними коштами. Кредитна спілка свідомо зупинила нарахування процентів за кредитом, аби зафіксувати суму боргу та дати можливість ОСОБА_1 та його поручителям у розумні строки розрахуватися з боргом. Однак відповідач штучно затягував розгляд справи, оскаржував рішення суду, та після вступу рішення в законну силу, ухиляється від його добровільного виконання. Виплата боргу наразі здійснюється відповідачем примусово через виконавчу службу. За цей період часу з 19.08.2014 року по 09.07.2016 року кредитна спілка понесла значні збитки внаслідок зупинення нарахування процентів за користування кредитними коштами та знеціненням національної валюти в сумі 25258 грн. 81 коп.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просить суд стягнути з відповідача та користь позивача 25258 грн. 81 коп. суми збитків та 19316 грн. 54 коп. суми штрафу.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав та просить врахувати заперечення подані ним на позов, які приєднані судом до справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 09.07.2013 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №5077-Д. За змістом укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 50000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 33% річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідач ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним вище договором кредиту належним чином не виконав.

Відповідно до положень ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання. (ч.1 та ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України)

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як строк дії договору , так і строк (термін) виконання зобов'язання (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За умовами п. 5.4.3. Кредитного договору, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплату процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку наявності хоча б однієї із зазначених умов, зокрема, затримання сплати позичальником частини кредиту та\або процентів за користування кредитом на строк , що перевищує один календарний місяц.

19 вересня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва ухвалене рішення у цивільній справі №755/22327/14-ц про задоволення позову Кредитної спілки профспілок МВС України до ОСОБА_1,ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Кредитної спілки профспілок МВС України заборгованість за договором кредиту №5077-Д від 09.07.2013 року в загальному розмірі 44274 (сорок чотири тисячі двісті сімдесят чотири) грн. 89 коп.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач посилається на те, що на виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року не виконано. Позивачем було зупинено нарахування процентів за кредитом рішенням спостережної ради, та в наслідок знецінення національної грошової одиниці кредитна спілка понесла збитки Також просить суд відповідно до п. 7.3 кредитного договору стягнути штраф у розмірі 50% від суми фактичного залишку кредиту.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до частин 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже, законодавством передбачено нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку дії договору та з моменту ухвалення судового рішення до його фактичного виконання (постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-1206цс15).

Крім того, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно, його борг складатиме, зокрема, проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами. Таким чином, вищенаведеними правовими нормами передбачено стягнення на користь позикодавця проценти за договором позики за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 02.09.2015 у справі № 6-369цс15).

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно пред'явлені вимоги до відповідача про стягнення суми збитку в розмірі 25258 грн. 81 коп. та суми штрафу у розмірі 19316 грн. 54 коп.

Так, стягненню не підлягає сума збитку за період 19.08.2014 року по 09.07.2016 року, оскільки дана сума фактично є процентами за користування кредитом, нарахування яких було добровільно зупинено з 19.08.2014 року рішенням спостережної ради кредитної спілки від 15.08.2014 року, а тому стягнення процентів, стягнення яких зупинено, є неможливим.

Що стосується стягнення штрафу, то відповідно до п.7.3. у разі прийняття кредитодавцем рішенням про стягнення процентів за користування кредитом та суми кредиту в судовому порядку внаслідок невиконання позичальником зобов язань, встановлених п.2.3. договору, до позичальника застосовується штраф у розмірі 50 % від суми фактичного залишку на дату прийняття кредитодавцем рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку. Так, кредитною спілкою було прийнято рішення про стягнення простроченої заборгованості в судовому порядку 22.08.2014 року, а тому позивач з даною вимогою мав би звернутися під час попереднього звернення до суду. Наразі дана вимога задоволенню не підлягає.

Постановою ПВССУ № 5 від 30.03.2012 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин пунктом 17 роз яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави. ( ст.1 Цивільного процесуального кодексу України)

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Кредитної спілки профспілок МВС України до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання розподілу судових витрат, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 525, 526, 530, 599, 610, 631,1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

В позові Кредитної спілки профспілок МВС України до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н.О.Яровенко