Постанова

від 04.04.2017 по справі 823/348/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року справа № 823/348/17

м. Черкаси

12 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

секретаря - Тараненка М.О.,

за участю:

представника позивача приватного підприємства «Перфект газ» ОСОБА_1 - за довіреністю,

представників відповідача ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Перфект газ» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Перфект газ» звернулось в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 28.10.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування вимог зазначено, що у вересні 2014 ПП «Перфект газ» мало взаємовідносини з ТОВ Маджестік Лайн , а саме: 26.09.2014 був укладений договір купівлі-продажу №42/09. Умови зазначеного договору сторонами були виконані в повному обсязі, що підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документами, відображеними у податковій звітності позивача, в зв'язку з чим твердження ДПІ у м. Черкасах щодо фіктивності господарських операцій між зазначеними підприємствами, позивач вважає хибним, оскільки такі твердження ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу та не підтверджуються належними доказами. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що посилання податкового органу на недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної не можуть слугувати підставою визнання господарської операції між позивачем та його контрагентом нікчемною, оскільки вказана накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, яка підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише слугують для обліку їх переміщення. Крім цього наголосив, що використання податковим органом під час складання акту перевірки позивача від № 654/23-01-14-08/33828174 від 11.10.2016 (на підставі якого прийнято оскаржуване повідомлення-рішення) інформації щодо порушення кримінального провадження відносно посадових осіб його контрагента є безпідставним та незаконним, оскільки висновки податкового органу в акті перевірки мають ґрунтуватися виключно на аналізі бухгалтерських та податкових документах підприємства, яке перевіряється.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просив повністю задовольнити вимоги ПП «Перфект газ» .

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову товариства заперечили повністю з підстав викладених у запереченні та просили суд залишити його без задоволення, наголосивши, що в ході проведення перевірки позивача встановлено розбіжність за вересень 2014 року з ТОВ Маджестік Лайн на суму 9 780,00грн., тобто вказане товариство не відобразило в податковому обліку, у складі податкових зобов'язань взаємовідносини з позивачем. Датою укладення договору купівлі-продажу № 42/09 між позивачем та його контрагентом зазначили представники відповідача є 26.09.2014, натомість згідно податкової інформації відносно ТОВ Маджестік Лайн та згідно до реєстраційних даних інформаційної системи Податковий блок , розрахунковий рахунок № 26003104577001 (на який здійснювалась оплата за придбані ТМЦ) відкрито контрагентом позивача лише 14.10.2014, що свідчить про факт відсутності вказаного розрахункового рахунку на момент складання вищевказаного договору купівлі-продажу. Крім цього, перевіркою були встановлені недоліки у оформленні ТТН на підставі якої здійснювалось перевезення придбаних балонів з газом, що також свідчить про нікчемність проведеної господарської операції. На переконання представників відповідача, господарська операція між зазначеними підприємствами є фіктивною, що також підтверджується відкритим кримінальним провадженням стосовно посадових осіб ТОВ Маджестік Лайн , які здійснювали фінансово-господарські операції для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та ПДВ підприємства реального сектору економіки.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ПП «Перфект газ» зареєстроване, як суб'єкт господарювання 02.11.2005, ідентифікаційний код 33828174, та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах. З 10.11.2005 товариство є платником ПДВ.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Черкасах була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Перфект газ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при відображенні взаємовідносин з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, за наслідками якої складено акт від 11.10.2016 № 654/23-01-14-08/33828174.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.198.1, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п.1.2 та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за ІІІ квартал 2014 року, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 9 870,00грн.

В подальшому, на підставі висновків акту перевірки позивача від 11.10.2016 № 654/23-01-14-08/33828174, податковим органом 28.10.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ПП «Перфект газ» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 12 338,00грн. (9 870,00грн. основна сума + 2 468,00грн - штрафна санкція).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 07.02.2017 № 2238/6199-99-11-01-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, що і стало причиною звернення з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

На час виникнення спірні правовідносини були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі - ПК України).

Підпунктом 44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV (надалі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У відповідності до ст. 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) матимуть силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням вказаного суд дійшов висновку, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Зазначена вимога кореспондується з нормами ПК України.

В свою чергу, п.п.14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, що передбачено п.198.1 ст.198 ПК України.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201ПК України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених положень ПК України вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, законодавець пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у платника податків виникає право на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та право на податковий кредит за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) та їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи встановлено, що 26.09.2014 між ПП «Перфект газ» (покупець) та ТОВ Маджестік Лайн (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №42/09, за умовами якого продавець продає, а покупець купує балони (надалі товар ) в кількості 70 одиниць. Загальна вартість договору складає 59 220,00грн., в тому числі ПДВ 9 870,00грн.

Поставка товару відбулась продавцем 26.09.2014, що підтверджується:

- видатковою накладною № МЛ00000044 від 26.09.2014;

- податковою накладною № 42 від 26.09.2014;

- рахунком - фактурою № МЛ00000045 від 26.09.2014;

- ТТН № 326 від 26.09.2014;

- витягом з книги обліку довіреностей.

В ході розгляду справи суд встановив, що доставка товару відбулась засобами ТОВ Маджестік Лайн на адресу орендованих ПП «Перфект газ» приміщень: м. Черкаси, вул. 14 Грудня, 6/1.

Оплата позивачем поставленого товару відбулася в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента позивача (платіжним дорученням № 1353 від 23.10.2014).

В подальшому, на підставі отриманої від свого контрагента податкової накладної № 42 від 26.09.2014, ПП «Перфект газ» включило вказану суму ПДВ до податкового кредиту в податковій декларації за ІІІ квартал 2014 року.

Ставлячи під сумнів факт реального здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ Маджестік Лайн по виконанню вищевказаних договірних взаємовідносин представник відповідача наголосив, що товарно-транспортна накладна № 326 від 26.09.2014 містить недоліки в своєму оформленні, а саме не містить в собі деталізованого опису, зокрема: в пункті навантаження та розвантаження вказано лише місто, відсутня інформація про характер товару, відсутнє місце складання самої ТТН.

Вказані доводи представника податкового органу суд сприймає критично та зазначає, що порядок перевезення вантажів на території України, а також питання виписки товарно-транспортних накладних визначено наказом Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 р. №363 (надалі-Правила).

У відповідності до абзацу 1 п.11.1 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортні накладні призначені для обліку та шляху переміщення товарно-матеріальних цінностей, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином, вказані Правила не встановлюють порядку ведення податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників транспортних засобів.

Тобто, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а лише слугують для обліку їх переміщення.

З огляду на вищевказане суд наголошує, що за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товару та його використання у власній господарській діяльності, недоліки у оформленні ТТН не можуть бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки, відповідною транспортною документацією підтверджується лише здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання (отримання) товару.

Зазначений висновок підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2012 р. у справі № К/9991/37912/11.

Вважаючи господарську операцію між ПП «Перфект газ» та ТОВ Маджестік Лайн такою, що має ознаки фіктивності відповідач в акті перевірки зазначив, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12015000000000630 від 08.12.2015 встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_4 в період з 2014 по 2016 роки зареєстровано та перереєстровано на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі і ТОВ Маджестік Лайн , з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

На думку суду, належним доказом, в даному випадку, який би підтверджував вищевказані обставини може бути вирок у кримінальній справі відносно посадових осіб контрагента позивача, який набрав законної сили. Матеріали акту перевірки не містять жодних посилань на такий вирок, не зміг надати жодного підтвердження його існуванні і представник відповідача. Суд натомість наголошує, що висновки податкового органу в акті перевірки мають ґрунтуватися виключно на аналізі бухгалтерських та податкових документах підприємства, яке перевіряється.

Суд зазначає, що ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення в ЄДР відомостей про її припинення. Тобто, державна реєстрація юридичної особи є юридично-значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності. У відповідності до положень Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні

З огляду на вищевказане, суд в даному випадку погоджується з доводами представника позивача, що оскільки на час взаємовідносин позивача з ТОВ Маджестік Лайн , останній був зареєстрований в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також перебував на податковому обліку в органах державної податкової служби, як платник податку на додану вартість, не мав податкового боргу, то ставити під сумнів правомочність здійснення господарської діяльності своїм контрагентів у позивача не було підстав.

Спростувати вищевказане твердження представник податкового органу під час судового розгляду справи не зміг.

Реальність здійснення господарських взаємовідносин між вищевказаними підприємствами підтверджується укладеним між ними договором купівлі-продажу №42/09 від 26.09.2014, який на сьогоднішній день є чинним, оскільки сторонами не розривався та в судовому порядку недійсним не визнавався. Представник ДПІ у м. Черкасах не зміг надати докази, які б спростовували зазначені твердження.

Суд також встановив, що придбані позивачем у ТОВ Маджестік Лайн балони з газом були в подальшому реалізовані позивачем своїм контрагентам: ТОВ ЛеАСплюс , ТОВ Рем буд 2008 , ПСП Ньютон , ТОВ Черкасиелеватормаш , ТОВ Монолістсервіс , ПП КИТ-3 , ТОВ Машинобудівельний завод , ТОВ Метода Плюс , ТОВ НОК Промфарм , ТОВ АВ Метал Груп , що підтверджується видатковими, податковими накладними та договорами поставки, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, що також є підтвердженням реальності здійснення господарської операції, що відбулась між ПП «Перфект газ» та ТОВ Маджестік Лайн .

З урахуванням вищевказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам позивача та його контрагента відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також враховуючи підтвердження в ході розгляду справи реальність здійснення господарської операції між ПП «Перфект газ» та ТОВ Маджестік Лайн , суд дійшов висновку про правомірність включення ПП «Перфект газ» ПДВ в сумі 9 870,00грн. до податкового кредиту в податковій декларації за ІІІ квартал 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тобто, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень не довів, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, вимоги ПП «Перфект газ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 28.10.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код - 39497534) на користь ПП «Перфект газ» (ідентифікаційний код - 33828174) сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Постанова складена в повному обсязі 10.04.2017 року