Рішення

від 07.04.2017 по справі 904/949/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.04.2017 Справа № 904/949/17

За позовом Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Приватного підприємства "ТЕКСТРА-ВІТА", с. Межиріч

про відшкодування збитків

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

Прокурор: Бурлаченко О.Л., посв. № 017244 від 30.05.2013 року;

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 9 від 30.0.2016 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 07.02.2017 року, представник; ОСОБА_3, дов. від 31.03.2017 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградська місцева прокуратура Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Текстра-Віта" збитки в сумі 27 364,40 грн., заподіяних державі в період з 02.07.2013р. по 30.06.2016р. внаслідок водокористування без дозволу на спеціальне водокористування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, внаслідок самовільного використання підземних вод, у зв'язку з чим, державі нанесені збитки у розмірі 27 364,40 грн., які заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.02.2017 року.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що неотримання відповідного дозволу за використання підземної води, сталося у зв'язку із змінами у діючому законодавстві та у зв'язку з тим, що на момент перевірки право оренди земельної ділянки площею 0,5230 га, було не зареєстровано. Крім того, Відповідачем своєчасно вносилась плата за здійснення спеціального водовикористання водними ресурсами у п'ятикратному розмірі та відповідно до вимог законодавства України подає звітність за формою 7-гр. Отже, відповідачем не заподіяно ніякої шкоди навколишньому природному середовищу. Просив в позові відмовити.

Представник позивача у судове засідання 14.02.2017р. не з'явився, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 14.02.2017 року розгляд справи відкладено на 06.03.2017 року.

02.03.2017 року до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача (а.с.119-120).

У судовому засіданні 06.03.2017 року представник відповідача подав заява про долучення до матеріалів справи додаткових документів (а.с.121-138).

У судовому засіданні 06.03.2017 року відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.03.2017 року.

У судовому засіданні 20.03.2017 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду справи, а також додаткові пояснення в якій зазначає про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів.

Від прокуратури Дніпропетровської області надійшли додаткові письмові пояснення №05/2-495 вих.17 від 17.03.2017 року, в якій останній зазначає, що відповідачем неправомірно здійснювався розрахунок рентної плати за спеціальне використання води, оскільки проводився за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, та відповідно лімітів використання води, необґрунтовано визначивши розмір плати за даними недійсного дозволу, а відтак безпідставно здійснював перерахунки коштів до місцевого бюджету Павлоградського району.

У судовому засіданні 20.03.2017 року відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.04.2017 року.

Ухвалою суду від 20.03.2017 року продовжено строк розгляду справи до 10.04.2017 року.

27.03.2017 року до канцелярії суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення по справі та заява про застосування строків позовної давності.

У судовому засіданні 03.04.2017 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.04.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.

Діяльність Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів регулюється Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011 Про Положення про Державну екологічну інспекцію України , Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України , а також відповідним положенням про Державну екологічну інспекцію в області, яке затверджується наказом Державної екологічної інспекції України.

Так, відповідно до п.п. 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України 12.12.2011 №136 (Далі - Положення), Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Згідно з п. 6 вказаного Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань, зокрема, має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод (лляних, баластних, зворотних, поверхневих), тощо; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Згідно з п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.11.2011, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до п.п.4.2, 6.11 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди №429 від 04.11.2011, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1347/20085 від 25.11.2011, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області має право:

- здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії.

Отже, вищенаведені норми законодавчих актів підтверджують, що саме Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області має право здійснювати державний контроль в сфері дотримання вимог природоохоронного законодавства, обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації не залежно від форми власності, а у випадку виявлення порушень вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, які завдані порушенням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 09.06.2016р. по 01.07.2017р. на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області №351-П від 16.05.2016р. та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-31908-3 від 16.05.2016р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами приватного підприємства "Текстра-Віта" (а.с. 18-26). Актом перевірки встановлено, що підприємство тривалий час використовував підземні води з свердловини без відповідних дозволів на спеціальне водокористування, що є порушення вимог п. 9 ст. 44 ОСОБА_4 кодексу України.

Під час перевірки контролю додержання нормативів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря виявлені наступні порушення:

- дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства відсутній, що є порушенням аб.2 ч. 1 ст.10, ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Інвентаризація викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел на підприємстві не проведена, що є порушенням аб.2 ч. 1 ст.10, ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

-систематично не проводяться заходи щодо здійснення контролю вмісту забруднюючих речовин в викидах стаціонарних джерел, що є порушенням аб. 2,4,5,7 ст.10, ст. 29 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

- точки відбору проб та вимірювання параметрів газопилового потоку на стаціонарних джерелах викидів відступні, що є порушенням п. 5.1 та п.6.2 КНД 211.2.3.063-98;

Перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства проведено у присутності уповноважених осіб відповідача, а саме за участю директора по виробництву ПП "Текстра-Віта" - ОСОБА_5, ним підписано Акт перевірки та отримано його примірник.

Крім того, позивачем, за порушення вимог природоохоронного законодавства України складено протокол про адміністративне правопорушення № 11987 від 01.07.2016р. за ст. 48 КУпАП (а.с.27-28).

Постановою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області № 11987 від 13.07.2016р. ОСОБА_6 (головний бухгалтер ПП "Текстра - Віта") визнано винною вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн. 00 коп., який останнім сплачено, що підтверджується квитанцією № NOKE534428 від 22/07/2016р. (а.с. 29-30).

Позивач стверджує, що розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №767/16783 від 14.08.2009 із змінами та доповненнями, яка є чинною.

Відповідно до довідки відповідача від 30.06.2016 року, в період з 02.07.2013 року по 31.12.2013 року підприємством використано 1454 куб.м підземної води, в період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року використано 1231 куб.м підземної води. Згідно звітності за формою №7 -гр. (підземні води), протягом 2014 року використано 3085 куб.м. протягом 2015 року використано 2891 куб.м. підземної води без відповідного дозволу. Всього в період з 02.07.2013 року по 30.06.2016 використано 8661 куб.м. підземної води (розрахунок - а.с.32).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №20-8/10 від 01.08.2016р. про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу на суму 27 364,40 грн. (а.с33).

Як зазначає позивач, відповідачем збитки, що заподіяні державі, до теперішнього час не відшкодовано; вказаний вище розрахунок, на суму 27 364,40 грн. відповідачем не оспорювався.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково - обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування (ст. 2 ОСОБА_4 Кодексу України).

Управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності. Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища. (ч.1,2,3,5 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Держекоінспекція та її територіальні органи здійснюють державний контроль за станом охорони та раціонального використання вод, проведення заходів з охорони водних об'єктів від забруднення, засмічення та вичерпання, роботи очисних та інших водоохоронних споруд, з яких здійснюється скидання зворотних вод усіх категорій, дотримання встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах відповідно до законодавства. (п.24 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами визначається, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999р. № 465).

Відповідно до статті 38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 46 ОСОБА_4 кодексу України передбачено, що водокористування може бути двох видів - загальне або спеціальне.

Відповідно до статті 48 ОСОБА_4 кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Згідно ч.1 ст.49 ОСОБА_4 кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Пунктом 9 ст. 44 ОСОБА_4 кодексу України, ст.ст.16, 21 Кодексу України про надра встановлений обов'язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволів на спецвикористання на користування надрами.

Як свідчить з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП Текстра-Віта року складено акт від 09.06.-01.07.2016, яким встановлено, що підприємство є первинним водокористувачем.

Водокористування в 2010-2013 роках здійснювалось відповідно дозволу на спеціальне водокористування, наданого ПП Текстра-Віта на термін з 02.07.2010 по 01.07.2013 рік для господарсько-побутових та виробничих потреб, ліміт забору та використання підземної води - 4 куб. м\ добу, 1,46 тис. куб. м/рік.

Вода використовується на господарсько питні та виробничі потреби (миття обладнання, ємностей). На момент перевірки водокористування здійснювалось без дозволу на спеціальне водокористування.

В ході перевірки надано звітність за формою № 7- гр. (підземні води), згідно якої протягом 2013 року підприємством використано 2737 куб. м підземної води, протягом 2014 року використано 3085 куб. м підземної води, протягом 2015 року використано 2891 куб м підземної води.

Також, згідно довідки підприємства від 30.06.2016 року, в період з 02.07.13 по 31.12.2013 року підприємством використано 1454 куб. м підземної води, в період з 01.01.2016 р. по 30.06.2016 р. використано 1231 куб. м підземної води. Згідно звітності за формою № 7- гр. (підземні води), протягом 2014 року використано 3085 куб. м, протягом 2015 року використано 2891 куб. м підземної води без відповідних дозволів. Всього в період з 02.07.2013 по 30.06.2016 р. використано 8661 куб. м підземної води.

На підставі звітності за формою № 7- гр. (підземні води) та довідки підприємства від 30.06.2016 року Державною екологічною інспекцією України у Дніпропетровській області згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів . затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України року за № 389 від 20.07.2009 по формулі №23 здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод ПП Текстра-Віта , відповідно до якого загальна сума завданих збитків складає 27 364,4 грн.

Отже, актом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України ПП Текстра-Віта від 09.06.-01.07.2016 встановлено, що відповідач в період з 02.07.2013 по 30.06.2016 самовільно без дозволу на спеціальне водокористування з свердловини використовував підземну воду, що є порушенням вимог п. 9 ст. 44 ОСОБА_4 кодексу України, ст.ст.16, 21 Кодексу України про надра.

Відповідачем в добровільному порядку до цього часу збитки не відшкодовано, доказів до суду не надано та доводи позивача не спростовано.

Відповідно до п. 2, 6 ч.3 ст. 110 ОСОБА_4 кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод, а також у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що Відповідачем порушено приписи п. 9 ст. 44, ч. 1 ст. 49 ОСОБА_4 кодексу України, ст.ст.16, 21 Кодексу України про надра.

Відповідно до ч.1 ст. 111 ОСОБА_4 кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

За змістом ч. 2 ст. 48, ч. 1 ст. 49, ст. 110 ВК України забір води без дозволу на спеціальне водокористування є самостійною підставою для нарахування та відшкодування збитків за п.п. 1.2, 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. № 389, і не поєднується з іншими діями, зокрема забрудненням підземних вод, за яке також встановлено самостійну відповідальність (постанова Верховного Суду України від 3 вересня 2013 р. у справі № 3-26гс13).

Таким чином, стягненню з Відповідача підлягають збитки, заподіяні державі в період з 02.07.2013 по 30.06.2016 за використання підземних вод без відповідного дозволу, у сумі 27 364,4 грн.

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПК України платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання залежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, куванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання (п. 255.3). Порядок нарахування податкових зобов'язань з рентної плати за спеціальне використання води передбачено п. 255.11. ст. 255 ПК України.

Пунктом 255.11.1 передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води. Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної і (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних обсягів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. 255.11.2).

Пунктом 255.11.13 визначено, що у разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання (п.255.11.15).

Відповідно до п. 255.11.19 платники рентної плати подають одночасно з податковими деклараціями контролюючим органам копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що сплата рентної плати за спеціальне використання води є податковим зобов'язанням суб'єкта господарювання.

Натомість нараховані Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області збитки, заподіяні державі внаслідок порушення і законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення водного законодавства.

Таким чином, вказані платежі мають різну юридичну природу, різні підстави для обчислення, а відтак сплата податків не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Згідно із ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, оскільки прокурором та позивачем доведено шляхом надання належних доказів факт порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 364,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні подав заяву про застосування позовної давності у даній справі, та відмовити Позивачу у задоволенні позову.

Розглянувши вищевказану заяву, господарський суд не знаходить законних підстав для її задоволення, оскільки Позивачу про порушення Відповідачем ОСОБА_4 кодексу України стало відомо під час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, а саме у 2016 році, отже відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності на підставі ст. 257 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Текстра-Віта" (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, вул. Молодіжна, будинок 1Г, код ЄДРПОУ 33370866) на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області (49010, м.Дніпро, вул. Лабораторна, 69, код 37988899; реквізити УДКСУ у Павлоградському районі, р/р 33116331700219 код 24062100 МФО 805012 код 37936882) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу у розмірі 27 364, 40 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Текстра-Віта" (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, вул. Молодіжна, будинок 1Г, код ЄДРПОУ 33370866) користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) 1600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.04.2017

Суддя ОСОБА_7