Постанова

від 06.04.2017 по справі 904/10675/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Справа № 904/10675/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Яценко О.В., Ходаківської І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиДніпровської міської ради на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 у справі№ 904/10675/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомДочірнього підприємства "Аеротурс" доДніпровської міської ради пророзірвання договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:Горох Ю.В. (довіреність від 06.04.2017) не з'явились В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Колісник І.І.) від 16.01.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Кузнецов В.О., Чус О.В.) від 16.02.2017, у справі №904/10675/16 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди земельної ділянки від 16.09.2003, укладений між Дніпропетровською міською радою та Дочірнім підприємством "Аеротурс" компанії "Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед", посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., зареєстрований в реєстрі за №8345; зобов'язано Дніпровську міську раду прийняти земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки протягом 10 робочих днів, з моменту набрання рішенням законної сили; стягнуто з Дніпровської міської ради на користь Дочірнього підприємства "Аеротурс" судовий збір у сумі 2756,00 грн.

В касаційній скарзі Дніпровська міська рада просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.16, 377, 598 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники відповідача не скористалися правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Дочірнє підприємство "Аеротурс" (далі - ДП "Аеротурс") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради (далі - рада) про розірвання укладеного сторонами спору договору оренди земельної ділянки від 16.09.2003, загальною площею 0,1275га (площа частки - 0,0051га), кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П., (реєстр. № 8345), зареєстрований у Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів 07.10.2003 за №4339 та зобов'язання Дніпропетровської міської ради прийняти земельну ділянку шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки протягом 10 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.12.2016).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відчуження ним на користь ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 22.07.2013 розташованого на спірній земельній ділянці належного йому нежитлового приміщення, про що відповідача було повідомлено належним чином.

Судами встановлено таке.

16.09.2003 між Дніпропетровською міською радою, яка відповідно до інформації з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.01.2017 змінила своє найменування на Дніпровську міську раду (Орендодавець) та Дочірнім підприємством "Аеротурс" компанії "Тревел Аеротурс (Ворлдвайд) Лімітед", яке відповідно до статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 11.07.2011 (номер запису - 10701050003030586), змінило найменування на ДП "Аеротурс" (Орендар), укладено Договір оренди земельної ділянки (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на умовах цього договору частку (3,98 %) у користуванні земельною ділянкою загальною площею 0,1275га ( площа частки складає 0,0051га), що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1, для фактичного розміщення офісу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим номером НОМЕР_1 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для передачі земельних ділянок в оренду є рішення міської ради від 18.06.2003 №90/10 (п.1.2. Договору).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літаш І.П. та зареєстрований у реєстрі за №8345. У книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі цей договір зареєстровано за №4339 від 07.10.2003.

Додаткову угоду (договір) від 28.04.2011 до договору оренди посвідчено цим же приватним нотаріусом із реєстрацією у реєстрі за №1758 та наступною реєстрацією в Управлінні Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2011 за № 121010005000279.

Згідно з п.2.1. Договору земельна ділянка передається до 18.06.2018. Після закінчення терміну договору його дія скінчується.

Цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення офісу (п.4.1. Договору). Категорія цільового призначення земельної ділянки: землі житлової громадської забудови (п.4.3. Договору з урахуванням Додаткової угоди від 28.04.2011).

П.5.2. Договору сторони встановили, що у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, який відповідає вимогам законодавства та умовам цього договору.

П.7.4.5. договору передбачено, що Орендар зобов'язаний у разі зміни назви чи господарсько-правової форми Орендаря, а також після відчуження частини або усього нерухомого майна, що розташоване на орендованій земельній ділянці, звернутися до Орендодавця з клопотанням про внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів та Державного земельного кадастру.

22.07.2013 між ДП "Аеротурс" (Продавець) та громадянкою України ОСОБА_6 (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. та зареєстрований у реєстрі за №3467), відповідно до п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність (продати) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти у власність (купити) і оплатити відповідно до умов цього договору приміщення офісу у виробничому корпусі літ. А-6 на ІІ поверсі приміщення офісу приміщення №6 поз.1-15, загальною площею 182,2кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі нежитлове приміщення). Реєстраційний номер майна (нежитлового приміщення) 11409779.

П.3 договору купівлі-продажу передбачено, що на земельну ділянку, на якій знаходиться нежитлове приміщення, Продавцем оформлене строкове платне користування, відповідно до укладеного з Дніпропетровською міською радою договору оренди земельної ділянки від 16.09.2003 , частки (3,98 %) земельної ділянки загальною площею 0,1275га ( площа частки складає 0,0051га), яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кадастровим номером НОМЕР_1.

За змістом п.8 цього договору передача Продавцем нежитлового приміщення Покупцю здійснюється за актом приймання-передачі нежитлового приміщення після отримання продавцем на його рахунок грошових коштів від покупця. Право власності на нежитлове приміщення, яке є предметом цього договору, виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього договору після підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення.

Листом від 21.04.2016 ДП "Аеротурс" звернулося до Дніпровської міської ради з клопотанням припинити право користування спірною земельною ділянкою у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (а.с.23 т.1).

На звернення Позивача про дострокове розірвання договору оренди, Відповідач належним чином не відреагував, змусив його звернутися до суду і лише під час судового провадження у справі, а саме 29.12.2016, надав йому відповідь про триваючий розгляд цього питання компетентними особами та службами ради.

Попередні судові інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послались на те, що припинення договору оренди землі за вказаних обставин шляхом його дострокового розірвання на вимогу однієї із сторін договору узгоджується із нормативними приписами, що регулюють захист прав та інтересів не тільки позивача у справі, а й нового власника нерухомості, розміщеної на орендованій земельній ділянці.

Проте погодитись із такими висновками не можна з огляду на таке.

Касаційна інстанція звертає увагу, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та 377 ЦК України.

Положеннями статті 120 ЗК України (в редакції, зміненій Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю" від 05.11.2009 року №1702-VI) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою , на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі , що були у попереднього землекористувача .

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку . Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки , на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні .

Втім, зазначене вище, а також правомірність звернення з даним позовом за захистом особи, права якої у спірному договорі припинено в силу закону, не було враховано попередніми судовими інстанціями, у зв'язку з чим, обставини справи та доводи сторін не були оцінені в контексті нормативних приписів, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що є порушенням ст.43 ГПК України.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі (п.3 ч.2 ст.111 10 ГПК України).

Оскільки судами розірвано Договір права і обов'язки в якому перейшли до ОСОБА_6, суди прийняли рішення, що стосується її прав і обов'язків без залучення цієї особи до участі в справі, що є безумовною підставою для скасування такого рішення.

Касаційна вважає безпідставним посилання судів на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 20.08.2013 у справі №18/5005/12936/2011, адже суди не врахували, що норма ст.120 ЗК України, на час виникнення спірних правовідносин у згаданій вище справі, диспозитивно унормовувала перехід при відчуженні нерухомості до її набувача права користування землею, яке виникло у продавця нерухомого майна на підставі договору оренди землі з її власником, і не встановлювала автоматичного переходу права на оренду, адже, таке право, на відміну від права власності або постійного користування, не могло бути передане за цивільно-правовими угодами одночасно з об'єктом нерухомості, а визначалося згідно з договором оренди за письмовою згодою орендодавця.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, касаційний суд дійшов висновку, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та невірно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Допущені порушення процесуальних норм унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для вирішення даного спору. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 111 7 ГПК України, постанову та рішення у даній справі слід скасувати, направивши справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , п.3 ч.2 ст.111 10 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2017 у справі №904/10675/16 скасувати.

Справу №904/10675/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді О. Яценко

І. Ходаківська