Рішення

від 04.04.2017 по справі 902/178/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2017 р. Справа № 902/178/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7)

до Громадського формування з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" (21011, м. Вінниця, вул. Соборна, 72)

про стягнення 54415,73 грн.

За участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №014-02-03/326 від 15.02.2017 року;

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" про стягнення 54415,73 грн., в т.р.: 42419,06 грн. основної заборгованості та 11996,67 грн. штрафних санкцій, розірвання договору оренди № 72-94 від 11.06.2014 р. та звільнення нежилого приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220, загальною площею 22,62 кв.м.

Ухвалою суду від 20.02.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/178/17 та призначено її до розгляду на 16.03.2017 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

15.03.2017 року до суду позивачем було подано заяву про зміну предмету позову. Позивач змінив п. 4 прохальної частини позовної заяви від 09.02.2017 р. № 01-02-03/211, виклавши її в такій редакції: "Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайняте Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" нежиле приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220, загальною площею 22,62 кв.м.".

Ухвалою суду 16.03.2017 року заява про зміну предмету позову прийнята судом до розгляду, як така, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та відкладено розгляд справи на 04.04.2017 року з метою надання додаткових доказів по справі.

Відповідач в судове засідання 04.04.2017 року не з'явився, документів витребуваних ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Про час, місце та день розгляду справи відповідач повідомлений, що підтверджується підписом керівника відповідача ОСОБА_2 на розписці від 16.03.2017 року.

Окрім того, на юридичну адресу відповідача йому було надіслано ухвалу від 16.03.2017 року.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. На всіх примірниках ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в судовому засіданні 04.04.2017 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та додані по справі додаткові документи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено, що 11.06.2014 року Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (надалі Управління) та Громадське формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" уклали договір № 72-94 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області.

За умовами п.1.1. договору Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 20,93 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 116 (надалі Орендар). Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання - передачі вказаного об'єкта. (п. 2.1. Договору). У разі припинення Договору об'єкт оренди повертається Управлінню в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в порядку встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. (п. 2.3. Договору).

Сторони домовились, що за володіння та користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої за перший місяць (червень 2014 року) становить: 16,89 х К інф за травень 2014 р. х К інф за червень 2014 р.) грн. за 1 кв.м. площі (п. 3.1. Договору). Відповідно до п. 3.2. Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.3. Договору).

Відшкодування витрат на комунальні послуги Орендар сплачує за рахунками Управління згідно з розшифровкою всіх витрат по видах послуг щомісячно. Сума відшкодування комунальних послуг (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно змінам розцінок за послуги. Орендар відшкодовує шляхом сплати за рахунками Управління експлуатаційні витрати (витрати на часткове утримання будинку і прибудинкової території) місячний розмір яких складає 26,57 грн. за 1 м. кв. без ПДВ. Сума відшкодування (за 1 кв.м.) змінюється пропорційно законодавчій зміні мінімальної заробітної плати. Розмір експлуатаційних витрат змінюється щорічно з 01 січня року (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.6. Договору сторони домовились, що Управління до 25 числа кожного місяці підготовлює рахунки по орендній платі, комунальним послугам та експлуатаційним витратам, а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків. В п. 3.7. договору сторони погодили, що орендар має право протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою комунальних послуг, виставленого рахунку, надати управлінню свої обґрунтовані письмові заперечення. Управління розглядає заперечення орендаря протягом 3-х днів та в разі погодження змінює суму, виставлену в рахунку. Відповідно до п. 3.8. договору, в разі, якщо орендар в термін, передбачений п. 3.6. договору, не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не подав свої заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати вважається узгодженою між сторонами.

Згідно з умовами Договору визначену орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов'язаний сплатити на рахунок Управління не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 3.9. договору).

Відповідно до пункту 10.1. Договору, цей Договір діє з 11 червня 2014 року по 11 травня 2017 року.

01.02.2015 року між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" була укладена додаткова угода до договору № 72-94, якою пункт 1.1. параграфу І "Предмет договору" викладено в наступній редакції: "Управління надає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 22,62 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220".

Пункт 3.9. параграфу ІІІ "Орендна плата" викладено в наступній редакції: "3.9. Визначену орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати Орендар зобов'язаний сплачувати на рахунок Управління не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним. В разі несвоєчасної оплати Управління залишає за собою право стягувати орендну плату, плату за комунальні послуги та експлуатаційні витрати через нотаріальну контору чи господарський суд. Необхідні платежі нараховуються з моменту підписання акту приймання-передачі".

Судом встановлено, що 01.02.2015 р. на виконання умов договору оренди № 72-94. Управління за актом приймання-передачі передало, а Орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 22,62 кв. м., що складається з кімнати № 220 в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці.

Згідно цього ж акту, Орендар передав, а Управління прийняло відповідно до договору оренди № 72-94 нежитлове приміщення загальною площею 20,93 кв.м., яке складається з кімнати №116 в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці.

На виконання умов договору позивач (Управління) виставив відповідачу (Орендарю) акти-рахунки за період з березня 2015 р. по січень 2017 р. включно:

- № СФ-0000335 від 18.03.2015 р. на суму 2079,96 грн.;

- № СФ-0000513 від 16.04.2015 р. на суму 1220,07 грн.;

- № СФ-0000629 від 19.05.2015 р. на суму 1736,58 грн.;

- № СФ-0000810 від 18.06.2015 р. на суму 1812,67 грн.;

- № СФ-0001004 від 17.07.2015 р. на суму 1764,53 грн.;

- № СФ-0001134 від 18.08.2015 р. на суму 1830,95 грн.;

- № СФ-0001402 від 17.09.2015 р. на суму 1958,62 грн.;

- № СФ-0001550 від 20.10.2015 р. на суму 2284,26 грн.;

- № СФ-0001646 від 18.11.2015 р. на суму 2617,37 грн.;

- № СФ-0001753 від 10.12.2015 р. на суму 2581,96 грн.;

- № СФ-0000023 від 19.01.2016 р. на суму 2998,02 грн.;

- № СФ-0000200 від 17.02.2016 р. на суму 2717,98 грн.;

- № СФ-0000336 від 18.03.2016 р. на суму 2034,99 грн.;

- № СФ-0000518 від 21.04.2016 р. на суму 2853,02 грн.;

- № СФ-0000674 від 18.05.2016 р. на суму 2185,46 грн.;

- № СФ-0000822 від 17.06.2016 р. на суму 2106,31 грн.;

- № СФ-0000996 від 19.07.2016 р. на суму 2087,21 грн.;

- № СФ-0001248 від 18.08.2016 р. на суму 2057,84 грн.;

- № СФ-0001380 від 19.09.2016 р. на суму 2017,58 грн.;

- № СФ-0001491 від 19.10.2016 р. на суму 2061,21 грн.;

- № СФ-0001678 від 18.11.2016 р. на суму 2721,41 грн.;

- № СФ-0001861 від 14.12.2016 р. на суму 2619,26 грн.;

- № СФ-0000058 від 23.01.2017 р. на суму 2436,68 грн.

В порушення умов договору, відповідач не сплачував позивачеві орендну плату за користування орендованим приміщенням, комунальні послуги і експлуатаційні витрати, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Претензійну вимогу позивача від 02.07.2016 року відповідач залишив без задоволення.

Отже, позивачем за період з березня 2015 року по січень 2017 року включно заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за договором № 72-94 від 11.06.2014 р. в сумі 42419,06 грн., з яких 16957,10 грн. борг за орендну плату, 16427,87 грн. борг за експлуатаційні витрати та 9034,09 грн. борг за комунальні послуги, що також підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та матеріалами справи.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо здійснення оплати орендної плати, комунальних платежів та експлуатаційних витрат, а також розірвання договору у випадку передбаченому чинним законодавством України та повернення орендованого майна.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Правовідносини сторін договору регулюються також Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законом з питань оренди державного та комунального майна та, відповідно до частин 1 та 2 статті 1 цього Закону, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору найму (оренди), регулювання яких здійснюється в главі 58 "Найм" (оренда), ст.ст.759-786 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 72-94 від 11.06.2014р. в сумі 42419,06 грн, в тому рахунку доказів проведення з позивачем розрахунків. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, з урахуванням положень п. 3.7. договору, не погоджувався з сумами виставленими в рахунках, а тому вказані суми, відповідно до п. 3.8 договору є узгодженими між сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 72-94 від 11.06.2014 р. в сумі 42419,06 грн., з яких: 16957,10 грн. - борг за орендну плату, 16427,87 грн. - борг за експлуатаційні витрати та 9034,09 грн.- борг за комунальні платежі за період з березня 2015 року по січень 2017 року включно, правомірною та обґрунтованою, а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6885,14 грн. пені окремо за кожен прострочений платіж за період з 02.04.2015 року по 07.02.2017 року, а також про стягнення 1092,46 грн. 3% річних за період з 02.04.2015 року по 07.02.2017 року та 4019,07 грн. інфляційних втрат за період з 02.04.2015 р. по 15.01.2017 р., за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 ГК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3.10 Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати, комунальних послуг та експлуатаційних витрат Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Неустойка є оперативним способом боротьби з неналежним виконанням зобов'язання, яким можна скористатися відразу, як тільки буде здійснено правопорушення, не чекаючи настання негативних наслідків, які ним викликані.

Судом проведено перевірку правильності нарахування пені, внаслідок чого встановлено, що позивач просить стягнути пеню за період з 02.04.2015 р. по 07.02.2017р. в сумі 6885,14 грн. Пеня нарахована відповідно до вимог частини 6 статтті 232 ГК окремо за кожним простроченим платежем. Перевірку розрахунку пені здійснено за допомогою електронного калькулятора "Ліга.Закон.Еліт" та встановлено, що розмір пені за вказаний період складає 6885,06 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені задовольняються судом на суму 6885,06 грн. У стягненні 0,08 грн. пені позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою за допомогою електронного калькулятора "Ліга.Закон.Еліт" розрахунку 3 % річних, проведеного позивачем за період з 02.04.2015 року по 07.02.2017 року по кожному простроченому платежу, та розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем за період з 02.04.2015 року по 15.01.2017 року по кожному простроченому платежу окремо, судом встановлено що розрахунок 3% річних та втрат від інфляції здійснений вірно. Тому позовні вимоги про стягнення 1092,46 грн. 3% річних та 4019,07 грн. інфляційних втрат судом задовольняються в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача про розірвання договору оренди № 72-94 від 11.06.2014 р. та повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області зайнятого Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" нежилого приміщення загальною площею 22,62 кв. м., яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220, загальною площею 22,62 кв.м., суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір діє з 11 червня 2014 р. по 11 травня 2017р. Договір може бути розірваний в разі невиконання його умов або на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4 Договору).

Як визначено ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Крім того, як визначено в п. 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

За вказаних обставин, враховуючи, що сторонами не надано суду доказів внесення відповідачем орендної плати з моменту підписання договору, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимоги позивача про розірвання договору оренди.

Розглянувши вимогу позивача про повернення приміщення суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Аналогічні положення містяться в Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Доказів повернення позивачу приміщення, оформленого відповідним актом, відповідач суду не надав.

В зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про необхідність розірвати договір оренди № 72-94 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, укладеного 11.06.2014 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона", позовні вимоги в частині повернення Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад нежилого приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220, загальною площею 22,62 кв.м., підлягають задоволенню.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з покладенням на відповідача судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

04.04.2017 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82-84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" (21011, м. Вінниця, вул. Соборна, 72 код ЄДРПОУ 39357311) на користь Управління спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) 16957,10 грн. боргу по орендній платі, 16427,87, грн. боргу по експлуатаційним витратам, 9034,09 грн. боргу по комунальним платежам, 6885,06 грн. пені, 1092,46 грн. 3% річних, 4019,07 грн. інфляційних втрат, 4800,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір оренди № 72-94 на оренду приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад області, який укладений 11.06.2014 р. між Управлінням спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) та Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" (21011, м. Вінниця, вул. Соборна, 72 код ЄДРПОУ 39357311).

4. Повернути Управлінню спільної комунальної власності територіальних громад Вінницької області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 20098076) зайняте Громадським формуванням з охорони громадського порядку Вінницького району "Народна самооборона" (21011, м. Вінниця, вул. Соборна, 72 код ЄДРПОУ 39357311) нежиле приміщення, яке знаходиться в адмінбудинку по вул. Соборній, 72 в м. Вінниці та складається відповідно до викопіювання за поверхового плану з кімнати № 220, загальною площею 22,62 кв.м.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. В стягненні 0,08 грн. пені відмовити.

7. Копію рішення направити відповідачу рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 10 квітня 2017 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук.2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (21011, м. Вінниця, вул. Соборна, 72)