Рішення

від 04.04.2017 по справі 910/6233/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017Справа №910/6233/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Родос

до Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Інсайд-Харків

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Оіл-Оранж

3. Публічне акціонерне товариство Неос Банк

4. Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії

про визнання дій та бездіяльності незаконними, про відшкодування завданої

шкоди в розмірі 1 533 897,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Ручка О.А. - по дов. № б/н від 20.10.2016

від відповідача Іванова Т.М. - по дов. № 003655/17 від 06.03.2017

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи-2 не з'явився

від третьої особи-3 не з'явився

від третьої особи-4 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Родос (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру (відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства Дочірній банк Сбербанку Росії (відповідач-2) про

- визнання незаконними дії відповідачів у недотримані вимог Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму , зокрема ст.ст. 15-18 та такими, що спричинили завдання матеріальної шкоди ТОВ Аква-Родос ;

стягнення з відповідача-1 850 070,00 грн. матеріальної шкоди;

стягнення з відповідача-2 480 000,0 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 порушено провадження у справі № 910/6233/14, залучено до участі у справі третіми особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк (третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю Інсайд-Харків (третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю Оіл-Оранж (третя особа-3), розгляд справи призначено на 23.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 23.04.2014 розгляд справи відкладено на 14.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 14.05.2014 розгляд справи відкладено на 04.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 30.07.2014 розгляд справи відкладено на 14.08.2014.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 10.09.2014 замінено відповідача Публічного акціонерного товариства Банк Кіпру на його правонаступника Публічне акціонерне товариство Неос Банк ; призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено судовому експерту Рубановській К.І.; зупинено провадження у справі № 910/6233/14 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

02.04.2015 до Господарського суду міста Києва від судового експерта надійшли матеріали справи № 910/6233/14 разом з висновком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 провадження у справі № 910/6233/14 поновлено, розгляд справи призначено на 29.04.2015.

Розгляд справи в подальшому неодноразово відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 17.06.2015 виключено зі складу учасників судового процесу третю особу - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , замінено неналежних відповідачів Публічне акціонерне товариство Неос Банк та Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії на належного - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк ; залучено до участі у справі третіми особами Публічне акціонерне товариство Неос Банк та Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії .

03.08.2015 позивачем подано позовну заяву, в якій викладено позовні вимоги до нового відповідача, відповідно до якої просить суд

- визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства Альфа-Банк у прямому порушенні вимог Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні та такими, що спричинили завдання матеріальної шкоди ТОВ Аква-Родос ;

- стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 3 588 008,00 грн., з яких: 1 330 700,00 грн. матеріальної шкоди, 1 365 148,00 грн. інфляційних втрат, 892 790,00 грн. пені.

18.08.2015 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 330 700,00 грн. матеріальної шкоди, 992 702,20 грн. інфляційних втрат, 841 330,52 грн. пені.

Також 18.08.2015 позивачем подано заяву в якій відкликає подану ним 03.08.2015 позовну заяву та просить розглядати справу з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог від 18.08.2017.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 11.09.2015 призначено судову комплексну експертизу комп'ютерної техніки і програмних продуктів та економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у справі № 910/6233/14 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

26.01.2017 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/6233/14 разом із висновком експертів № 17595/15-35 від 29.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 поновлено провадження у справі № 910/6233/14 та призначено її до розгляду на 22.02.2017.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 за № 04-23/624 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ (закінчення терміну повноважень у судді Нечай О.В.), призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 21.02.2017 визначено суддю Сівакову В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6233/14 від 23.02.2017 розгляд справи призначено на 14.03.2017.

Позивач в судовому засіданні 14.03.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 14.03.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

В судовому засіданні 14.03.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.04.2017.

Подана позивачем 18.08.2015 заява про уточнення позовних вимог частково не приймається судом до розгляду, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

З поданої заяви вбачається, що позивачем не змінено предмет позову, а доповнено новою вимогою.

Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про доповнення або уточнення позовних вимог, або заявлення додаткових позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

З огляду на викладене та враховуючи зміст раніше пред'явлених вимог майнового характеру, пред'явлена позивачем вимога про стягнення 841 330,52 грн. пені, не може бути предметом розгляду у даній справі.

Треті особи в судове засідання 04.04.2017 не з'явились.

В судовому засіданні 04.04.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аква-Родос (Клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством Альфа-Банк (Банк, відповідач) було укладено договір банківського рахунку № 107385 (далі - договір банківського рахунку), за умовами п. 1.1 якого Банк відповідно до чинного законодавства України відкриває Клієнту поточний рахунок (поточні рахунки), який (які) надалі іменується рахунок, і після отримання повідомлення від податкового органу про взяття рахунку на облік здійснює розрахунково-касове обслуговування Клієнта.

Згідно договору банківського рахунку позивачу було відкрито рахунок у відповідача за № 26009010738501.

Згідно з п. 2.3.2 договору банківського рахунку Банк зобов'язаний своєчасно протягом операційного часу та з урахуванням сум, що надходитимуть на рахунок протягом операційного дня (поточні надходження), здійснювати розрахункові операції відповідно до вимог чинного законодавства України, що регламентують порядок надходження безготівкових розрахунків в національній та іноземній валютах.

19.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Аква-Родос та Публічним акціонерним товариством Альфа-Банк укладено договір про використання системи Клієнт-банк іFOBS № 1277/10738 (далі - договір про використання системи).

Відповідно до умов п. 1.1 вказаного договору Банк встановлює Клієнту систему дистанційного обслуговування Клієнт-банк іFOBS (система), виконує роботи по її обслуговуванню та здійснює розрахункове обслуговування Клієнта на умовах, визначених основним договором, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору про використання системи розрахункове обслуговування Клієнта, що здійснюється за допомогою системи на підставі цього договору, включає в себе приймання та обробку Банком платіжних доручень Клієнта на здійснення з його поточного рахунку в Банку платежів в національній валюті, надання Клієнту виписок по зазначених операціях, …

Відповідно до п. 3.3 договору про використання системи електронні платіжні документи Клієнта повинні бути заповнені у відповідності з вимогами чинного законодавства України та підписані за допомогою ЦЕП (цифрового електронного підпису) посадовими особами Клієнта, зазначеними у картці зі зразками підписів та відтиску печатки, що надається Клієнтом відповідно до осново договору (договору банківського рахунку).

16.04.2013 з рахунку позивача № 26009010738501 було здійснено списання грошових коштів на загальну суму 2 330 700,00 грн., які були перераховані на рахунки трьох юридичних осіб, а саме:

- на рахунок № 26009010000516, відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю Манаус в ПАТ Інтеркредитбанк згідно платіжного доручення № 5668 від 16.04.2013 було перераховано 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу оплата за будівельні матеріали згідно з договором № 38/40 від 03.04.2013 ;

- на рахунок № 26008055102001, відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю Инсайд-Харків в ПАТ Банк Кіпру згідно платіжного доручення № 5669 від 16.04.2013 було перераховано 480 000,00 грн. з призначенням платежу оплата за будівельні матеріали згідно з договором № 607/54 від 09.04.2013 ;

- на рахунок № 26057013013771, відкритий Товариством з обмеженою відповідальністю Оіл-Оранж в ПАТ Дочірній банк Сбербанку Росії згідно платіжного доручення № 5666 від 16.04.2013 було перераховано 850 000,00 грн. з призначенням платежу оплата за будівельні матеріали згідно з договором № 720/94 від 10.04.2013 ;

Позивач зазначає, що списання коштів (крадіжка) відбулось внаслідок не санкціонованого доступу сторонніх осіб до системи дистанційного обслуговування Клієнт-банк іFOBS через банківський сервер ПАТ Альфа-Банк та за заявою позивача Славутицьким районним відділом УМВС України в Хмельницькій області 18.04.2013 відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 361 КК України внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013240210000467.

Кошти в повному обсязі в сумі 1 000 000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю Манаус зі свого рахунка № 26009010000516 було повернуто на рахунок позивача № 26009010738501 з призначенням платежу повернення грошових коштів згідно листа № 28.1-Б/Б від 18.04.2013 .

Решта коштів, що були отримані Товариством з обмеженою відповідальністю Инсайд-Харків і Товариством з обмеженою відповідальністю Оіл-Оранж та зняті готівкою керівниками цих товариств на рахунок позивача повернуто не було.

Спір виник в зв'язку з тим, що платіжні доручення за якими було здійснено переказ коштів не відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки відповідачем не підтверджено факту покладення на них електронного цифрового підпису посадових осіб та печатки позивача, зазначених у картці зі зразками згідно договору про використання системи, укладеного з відповідачем, а отже відповідачем не дотримано умов договору про використання системи, чим завдано матеріальної шкоди позивачу в сумі неповернутих ТОВ Инсайд-Харків та ТОВ Оіл-Оранж коштів в загальному розмірі 1 330 070,00 грн. Також позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 992 702,20 грн. та пеню в сумі 841 330,52 грн. Нормативно обґрунтовуючи вимогу про стягнення 1 330 070,00 грн. позивач посилається на ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана норма встановлює загальні правила відшкодування завданої особі не договірної шкоди.

Оскільки позивач і відповідач перебувають в договірних правовідносинах, помилковим є посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на вказану норму.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за результатами призначеної судом у даній справі комплексної експертизи комп'ютерної техніки та програми продуктів та телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів складено висновок № 17595/15-35 від 29.12.2016, яким встановлено наступне

1. З технічної точки зору підтверджується наявність електронного цифрового підпису уповноважених осіб ТОВ Аква-Родос на платіжних дорученнях № 5666 від 16.04.2013 на суму 850 700,00 грн., № 5668 на суму 1 000 000,00 грн., № 5669 на суму 480 000,00 грн., за якими було здійснено переказ коштів з рахунку № 260090107387501, які (тобто зазначені платіжні доручення) були отримані ПАТ Альфа-Банк відповідно до договору банківського рахунку № 107385 від 17.11.2008 з усіма додатками до нього та договору про використання системи Клієнт-Банк iFOBS № 1277/107385 від 19.11.2008 з усіма додатками до нього.

2. Банківська фінансова операція з переказу коштів з рахунку № 260090107387501, відкритого ТОВ Аква-Родос в ПАТ Альфа-Банк у м. Київ на адресу ТОВ Інсайт-Харків , ТОВ Оіл Оранж , ТОВ Манаус на загальну суму 2 330 700,00 грн. банком ПАТ Альфа-Банк , м. Київ 16.04.2013 в період часу з 12-00 год. до 17-00 год. з технічної точки зору відповідає умовам укладених між ТОВ Аква-Родос та ПАТ Альфа-Банк договору банківського рахунку № 107385 від 17.11.2008 з усіма додатками до нього, та договору про використання системи Клієнт-Банк iFOBS № 1277/107385 від 19.11.2008 з усіма додатками до нього.

3. 16.04.2013 платіжні доручення № 5666 на суму 850 700,00 грн., № 5668 на суму 1 000 000,00 грн., № 5669 на суму 480 000,00 грн., за якими було здійснено переказ коштів з рахунку № 260090107387501, відкритого ТОВ Аква-Родос в ПАТ Альфа-Банк у м. Київ, на адресу ТОВ Інсайт-Харків , ТОВ Оіл Оранж , ТОВ Манаус банком ПАТ Альфа-Банк , було проініційовано з комп'ютеру (комп'ютерів) ТОВ Аква-Родос , на які було встановлено систему Клієнт-Банк iFOBS в рамках укладеного між ТОВ Аква-Родос та ПАТ Альфа-Банк Договору про використання системи Клієнт-Банк iFOBS № 1277/107385 від 19.11.2008 з усіма додатками до нього за наступними технічними ознаками:

- використанням відповідних логіну та паролю;

- використання цифрового підпису;

- відображення відповідних ІР-адрес користувача (ТОВ Аква-Родос ), що зазвичай їм використовувалися.

Ознак, які б вказували про той факт, що зазначені платіжні доручення було ініційовано з іншого комп'ютера (комп'ютерів) в ході дослідження не виявлено.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження наявності вини у відповідача та доказів понесення збитків в розмірі 1 330 070,00 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин не подано.

Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивачем належними засобами доказування не доведено порушення прав позивача з боку відповідача щодо здійснення переказу коштів з рахунку позивача в сумі 1 330 700,00 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Родос про стягнення з відповідача 1 330 700,00 грн. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, які є похідними, також задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертизи, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.04.2017.

Суддя В.В.Сівакова