Рішення

від 03.04.2017 по справі 914/106/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017р. Справа № 914/106/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Блавацької-Калінської О.М., при секретарі Кияк І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача 1: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 2: Науково - виробничого підприємства "Карат", м. Львів

до відповідача 3: Приватного підприємства "Інтерс меджик", м. Вишненве Київської області

до відповідача 4: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кривицького С.Ю., м.Львів

про: визнання протиправним та скасування рішення №18846214 від 26.01.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; визнання недійсним договір купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладеним між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; визнання протиправним та скасування рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) %) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт"

за участю представників:

прокуратури: Труш О.Б. - посвідчення №11184;

від позивача: Коржевич У.Ф. - представник (довіреність від 19.01.17 р.);

від відповідача 1: Пелещишин Н.Р. - представник (довіреність від 01.04.17 р.);

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: не з'явився;

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області 12.01.2017 р. Львівською місцевою прокуратурою №1 в інтересах держави в особі: Львівської міської ради заявлено позов до відповідача 1: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, до відповідача 2: Науково - виробничого підприємства "Карат", до відповідача 3: Приватного підприємства "Інтерс меджик" та до відповідача 4: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кривицького С.Ю. про визнання протиправним та скасування рішення №148846214 від 26.01.2015 року про реєстацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; визнання недійсним договір купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладеним між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; визнання протиправним та скасування рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт".

Ухвалою суду від 17.01.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.02.2017 року.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 02.02.2017 р. та 27.02.2017 р.

Ухвалою суду від 13.03.2017 р. здійснено заміну первісного відповідача 1 - Міністерство юстиції України в особі департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на належного відповідача 1 - Управління державної реєстрації Львівської міської ради (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 299), розгляд справи відкладено на 03.04.2017 р.

03.04.2017 р. прокурор в судове засідання з'явився, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні, просив визнати протиправним та скасувати рішення №148846214 від 26.01.2015 року про реєстацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; визнати недійсним договір купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладений між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; визнати протиправним та скасування рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт".

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задоволити позов.

Представник відповідача 1 у судове засідання з'явився, щодо позовних вимог не заперечив, зазначив при цьому, що держаний реєстратор діяв відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час, дату і місце судового засідання, про що докази долучено до матеріалів справи, причини неявки суду не повідомив, вимог, викладених в ухвалах суду не виконав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, письмового відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив.

Представник відповідача 3 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимог, викладених в ухвалах суду не виконав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, письмового відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив. Поштове відправлення, направлене на адресу відповідача 3, повернулось на адресу суду з поштовою довідкою За закінченням терміну зберігання .

Представник відповідача 4 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимог, викладених в ухвалах суду не виконав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, письмового відзиву на позовну заяву на адресу суду не направив. Поштове відправлення ухвали суду, направлене на адресу відповідача 4, повернулось на адресу суду з поштовою довідкою За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК . У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК ), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.01.2017 р. Львівська місцева прокуратура №1 звернулася до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі: Львівської міської ради до відповідача 1: Управління державної реєстрації Львівської міської ради, до відповідача 2: Науково - виробничого підприємства "Карат", до відповідача 3: Приватного підприємства "Інтерс меджик" та до відповідача 4: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кривицького С.Ю. про визнання протиправним та скасування рішення №148846214 від 26.01.2015 року про реєстацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; визнання недійсним договір купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладеним між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; визнання протиправним та скасування рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2014 року у справі № 465/7704/14-ц позов НВП Карат задоволено повністю, визнано за науково-виробничим підприємством Карат право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 згідно технічного паспорта БТІ та зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження своїм майном фундаментом господарської споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;

Вказане судове рішення оскаржив Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року у справі №465/7704/14-ц апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області задоволено, рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову НВП Карат до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності відмовлено.

Як зазначає прокурор у позовній заяві, за результатами опрацювання Львівською місцевою прокуратурою № 1 відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановлено, що об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1, на який за НВП Карат визнано право власності відповідно до згодом скасованого рішення суду, на момент подання позову Львівською місцевою прокуратурою №1 до Господарського суду Львівської, належить на праві власності приватному підприємству Софіт (найменування юридичної особи на момент подання позову - приватне підприємство Інтерс меджик ) на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2015 р., посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.

Відтак, Львівська місцева прокуратура № 1 просить визнати протиправним та скасувати рішення №18846214 від 26.01.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; визнати недійсним договору купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладений між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; визнати протиправним та скасувати рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт" (найменування юридичної особи на момент подання позову - приватне підприємство Інтес медик ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних мотивів:

Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Пунктом першим ч. 6 ст. 23 Закону України Про прокуратуру під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження звертатись до суду з позовом (заявою, поданням).

Частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч. 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами частини другої статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно із ч. ч. 1, 4 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держава гарантує об'єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Частиною 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2014 року у справі № 465/7704/14-ц за позовом НВП Карат до фізичної особи ОСОБА_5 зобов'язано усунути перешкоди у здійсненні користування та розпорядження своїм майном фундаментом господарської споруди, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; визнано за науково-виробничим підприємством Карат право власності на об'єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою АДРЕСА_1 згідно технічного паспорта БТІ.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18846214 від 26.01.2015 р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Сидорчуком Андрієм Вікторовичем проведено державну реєстрацію права власності форма власності: приватна на незавершене будівництво, трансформаторна підстанція (готовність 20 %), що розташована АДРЕСА_1, (кадастровий номер відсутній), за суб'єктом: Науково-виробниче підприємство Карат , податковий номер 23273999. Підставою виникнення права власності у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 32697898 від 26.01.2015 р. та у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 67074325 від 01.09.2016 р. вказано рішення Франківського районного суду м.Львова від 03 грудня 2014 року у справі №465/7704/14-ц.

20.02.2015 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким Сергієм Юрійовичем внесено відомості про зміни права власності щодо об'єкта незавершеного будівництва, трансформаторної підстанції (готовність 20%), що розташований за адресою АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 19493039 від 20.02.2015 р. Право власності на вказаний об'єкт зареєстровано за Приватним підприємством Софіт , підставою виникнення права власності вказано договір купівлі-продажу № 245 від 20.02.2015 р.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року у справі № 465/7704/14-ц, яке набрало законної сили, рішення Франківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Науково-виробничого підприємства Карат до фізичної особи ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном та визнання права власності відмовлено.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.2.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 р. не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Виходячи з приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд в процесі розгляду справи не наділений повноваженнями переоцінювати ті обставини та докази на їх підтвердження, яким вже було надано оцінку під час розгляду іншої справи в розумінні ч. 3 цієї статті Кодексу, а так само не надано повноважень оцінювати відповідність висновків суду, рішення якого набрало законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04 квітня 2016 року у справі № 465/7704/14-ц, яке набрало законної сили, встановлено преюдиційні обставини для справи №914/106/17, а саме, факт відмови у визнанні права власності Науково-виробничого підприємства Карат на об'єкт незавершеного будівництва, трансформаторної підстанції (готовність 20%), що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Частиною 2 статті 26 Закону визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи наведене, підстави для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності науково-виробничого підприємства "Карат" на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 від 26.01.2015 р., а також підстави для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію переходу прав власності на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: Львівська область, АДРЕСА_1 за Приватним підприємством "Софіт" від 20.02.2015 р. відсутні. Таким чином, є протиправними та підлягають скасуванню рішення №18846214 від 26.01.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат" та рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт".

Крім того, необхідно визнати недійсним договір купівлі-продажу № 245 від 20.02.2015 року, укладений між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю., оскільки скасовано рішення, яким визнано право власності на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат" (продавцем за договором купівлі-продажу). Отже, продавець за договором купівлі-продажу № 245 від 20.02.2015 року не є власником вказаного об'єкта нерухомого майна. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору купівлі-продажу № 245 від 20.02.2015 року незавершеного будівництва трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельній ділянці, на якій розміщено зазначене нерухоме майно, не був присвоєний.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу, за загальним правилом, є умови про предмет та ціну. Інші умови договору купівлі-продажу можуть набувати значення істотних, якщо щодо них є безпосередня вказівка в інших правових нормах.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Згідно з ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому кожна суттєва для справи обставина повинна підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

Оцінивши надані у справі докази у справі, заслухавши прокурора, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги Львівської місцевої прокуратури № 1 щодо визнання протиправним та скасування рішення №18846214 від 26.01.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат"; щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладеного між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.; щодо визнання протиправним та скасування рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт" є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Львівською місцевою прокуратурою № 1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви відповідно до платіжного доручення № 1218 від 09.09.2016 р. на суму 5 512,00 грн.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України прокуратурі підлягають відшкодуванню понесені витрати на сплату судового збору солідарно з відповідача 2 та відповідача 3.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №18846214 від 26.01.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за науково-виробничим підприємством "Карат";

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №245 від 20.02.2015 року, укладений між науково-виробничим підприємством "Карат" та приватним підприємством "Софіт", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кривицьким С.Ю.;

4. Визнати протиправним та скасувати рішення №19493039 від 20.02.2015 року про реєстрацію речових прав на нерухоме майно на незавершене будівництво трансформаторної підстанції (готовність - 20%) за адресою: АДРЕСА_1 за приватним підприємством "Софіт".

5. Стягнути з науково-виробничим підприємством "Карат" (79031, м.Львів, вул.Стрийська, 202; ідентифікаційний код 23273999) на рахунок №35211093000774 в ДКСУ м.Київ, МФО820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031 судовий збір в розмірі 2400,00 грн.

6. Стягнути з Приватного підприємства Інтерс меджик (08132, м.Київ, м.Вишневе, вул.Ломоносова, 16, оф.3; ідентифікаційний код 20770935) на рахунок №35211093000774 в ДКСУ м.Київ, МФО820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код 02910031 судовий збір в розмірі 2400,00 грн.

7. Накази видати, відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні 03.04.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 10.04.2017 р.

Суддя Блавацька-Калінська О. М.