Рішення

від 05.04.2017 по справі 922/1263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р.Справа № 922/1263/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Новікова Н.А.

судді: Шарко Л.В. , Суслова В.В.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (вх. № 22 від 22.03.2017) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року за нововиявленими обставинами по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСБУДІНВЕСТ", 01001, м. Київ, вул. Софіїівська, 10, офіс 4, код ЄДРПОУ 36050234;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 37027557;

до публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна", 64200, м. Балаклія, Харківська область, проммайданчик "Євроцемент -Україна", код ЄДРПОУ 00293060;

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

заявника (відповідача) - ОСОБА_1 (довіреність №72/16 від 02.12.2016);

позивача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" 15471120 грн. заборгованості за оплату послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору транспортного експедирування, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та положення ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", ст.ст. 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України (з врахуванням заяви про доповнення підстав позову від 10.06.2013, заяви про уточнення позовних вимог від 18.07.2013 (частково)).

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.02.2015, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2015, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСБУДІНВЕСТ" 15471120,0 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,00 грн.

22 березня 2017 року на адресу господарського суду Харківської області від публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" надійшла заява (вх. № 22) про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 24 лютого 2015 року по справі № 922/1263/13 за нововиявленими обставинами, в якій просить за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування заяви вказує, що суд при прийнятті рішення виходив з того, що ТОВ Трініті-Інвест , маючи у власності вагони, надало послуги ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ задля виконання останнім своїх зобов'язань перед ПАТ Євроцемент-Україна . Зазначає, що нововиявленими обставинами є дані, що свідчать про те, що вагонів у власності ТОВ Трініті-Інвест не було і немає, а тому й виконати (організувати) перевезти у власних вагонах задля ПАТ Євроцемент-Україна за заявкою ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ , ТОВ Трініті-Інвест не могло. Нововиявлені обставини, на думку заявника, виключають той факт, що рішення господарського суду м. Києва, має відношення до правовідносин між ПАТ Євроцемент-Україна та ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ . Заявник зазначає, що нововиявлені обставини були встановлені 28.02.2017 після отримання відповіді ПАТ Укрзалізниця на адвокатські запити від 10.02.2017 №13, 16.02.2017 №2 щодо особливостей співпраці ПАТ Укрзалізниця з ТОВ Трініті-Інвест . Так, ПАТ Укрзалізниця повідомила, що вантажні вагони, номери яких зазначені в Пономерному переліку вагонів ТОВ Трініті-Інвест , в період з січня по травень 2012 року знаходились у власності філій Стрийський вагоноремонтний завод , Панютинський вагоноремонтний завод та в оренду не передавалися; за період з січня 2012 року по теперішній час за ТОВ Трініті-Інвест в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів вантажні вагони не зареєстровані, зазначене підприємство відсутнє у довіднику Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества ; ТОВ Трініті-Інвест не мало і не має ліцензії оператора; інформація щодо перевезень за участю цього підприємства у період з січня по травень 2012 року у базах даних філії Головний інформаційний обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця відсутня. Вважає, що встановлені обставини є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами, оскільки вони спростовують те, що перевезення вантажів здійснювалось саме власними вагонами ТОВ Трініті-Інвест як цього вимагає договір №02/12-11п та свідчать про те, що перевезення (організація перевезень) вантажів здійснювались не ТОВ Трініті-Інвест . До вказаної заяви також було подано заяву (вх. 9968 від 23.03.2017) про відстрочення сплати судового збору.

На підставі протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 24.03.2017 вказану заяву передано на розгляд колегії суддів: Новікова Н.А. - головуючий; ОСОБА_2, ОСОБА_3

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2017 задоволено заяву ПАТ Євроцемент-Україна про відстрочення сплати судового збору та відстрочено його сплату до 05.04.2017. Призначено заяву ПАТ Євроцемент-Україна про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на 05.04.2017 о 10:30 год.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання 05.4.2017 не забезпечив. Разом з тим на електронну адресу суду 04.04.2017 надійшло клопотання від позивача (вх. №810), підписане ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 11.04.2016 №05/11, про відкладення розгляду справи та зобов'язання заявника направити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на адресу ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ та представника - адвоката ОСОБА_4 Клопотання мотивує тим, що ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2017 у справі №922/1263/13 отримано лише 04.04.2017, у зв'язку із чим явка представника позивача є неможливою. Крім того, вказав, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивачу не надходила, тому надати письмові пояснення та нормативно-докуменальне обґрунтування щодо вказаної заяви ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ не має можливості.

Третя особа явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, вимоги ухвали суду від 24.03.2017 не виконала, про причини неявки не повідомила. Згідно із даними реєстру поштових відправлень відправлення за номером 6102220585661, а саме ухвала суду від 24.03.2017, вручена адресату 03.04.2017.

Представник заявника проти задоволення клопотання позивача заперечувала, так як заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була направлена як ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ , так і ТОВ Трініті-Інвест 22.03.2017 на їх юридичні адреси, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а докази направлення вказаної заяви учасникам процесу було додано до заяви. Крім того, враховуючи місячний строк розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просила не відкладати розгляд заяви.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, так як про дату, час та місце розгляду справи ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ був повідомлений своєчасно та належним чином, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була направлена на адресу:01001, м. Київ, вул. Софіїівська, 10, офіс 4, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, докази направлення, а саме опис вкладення до цінного листа та фіскальний чек від 22.03.2017 було додано заявником до заяви. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до витягу поштових відправлень відправлення за номером 6102220585670, а саме ухвала суду від 24.03.2017, вручена адресату - ТОВ "БК ТРАНСБУДІНВЕСТ" 03.04.2017, а не 04.04.2017, як зазначає позивач.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до положень п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про прийняття заяви та призначення її до розгляду) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документа.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але третя особа не з'явилася у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення її про час та місце розгляду справи.

Оскільки про час і місце судового засідання третя особа була належним чином повідомлена, а матеріали справи містять достатні докази для розгляду заяви по суті, то враховуючи положення ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України правові підстави для відкладення розгляду заяви відсутні.

Колегія суддів перейшла до розгляду заяви по суті.

Представник заявника заяву підтримала у повному обсязі, просила задовольнити. У додаткових поясненнях (вх. №11252 від 04.04.2017) зазначила, що в основу рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 по справі №922/1263/13 покладено факт передачі вагонів саме від ТОВ Трініті-Інвест . Нововиявлені обставини спростовують факт передачі вагонів позивачу саме третьою особою та факт понесення збитків третьою особою. Як з'ясувалося та не було і не могло бути відомо відповідачу передачі вагонів саме ТОВ Трініті-інвест бути не могло, тому що ТОВ Трініті-Інвест не мало жодних вагонів у власності, чи в оренді, та не виконувало жодних залізничних перевезень протягом спірного періоду, що підтверджується відповідями на адвокатські запити ПАТ Укрзалізниця від 22.02.2017, 10.03.2017, 28.03.2017. Представник заявника зауважила, що послуга з перевезення була надана відповідачу ПАТ Євроцемент-Україна позивачем ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ , однак перевізником чи експедитором, який був залучений позивачем на виконання своїх обов'язків обумовлених договором №1270, була інша ніж ТОВ Трініті-Інвест юридична особа. Конкретні вагони, що ідентифіковані за номерами дійсно були використані у перевезеннях на користь ПАТ Євроцемент-Україна , однак це не ті вагони, які були надані ТОВ БК Трансбудінвест третьою особою по справі - ТОВ Трініті-Інвест , що і підтверджується отриманими відповідями на адвокатські запити. При цьому наголосила, що про вказані обставини стало відомо випадково у зв'язку із направленням адвокатських запитів для збору доказів по іншій справі №922/3706/16. Зазначила, що у залізничних накладних, якими обгрунтовувався факт наднормативного використання вагонів, немає зазначень ТОВ Трініті-Інвест , крім того, вказане товариство не мало і немає ліцензії оператора, перевезення протягом спірного періоду не здійснювало. Наголосила, що нововиявленими обставинами є фактичні дані, що свідчать про те, що вагонів у власності чи оренді у ТОВ Трініті-Інвест не було і немає; передати їх ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ було неможливо, а тому і виконати (організувати) перевезення у власних вагонах задля ПАТ Євроцемент-Україна за заявкою ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ , ТОВ Трініті-Інвест не могло; протягом спірного періоду відповідно до обліку ПАТ Укрзалізниця взагалі ТОВ Трініті-Інвест участі у перевезеннях не приймало. Тому перевезення (організація перевезень) вантажів здійснювалось не ТОВ Трініті-Інвест , у зв'язку із чим право на відшкодування збитків ТОВ Трініті-Інвест не має. Крім того, виявлені обставини, на думку заявника, підтверджують той факт, що зазначене рішення суду не можна розглядати як джерело преюдиційних фактів.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів зазначає наступне.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом XIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 112 ГГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26.12.2011 №17 виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІ ГПК.

В даному випадку, заявник як на нововиявлену обставину посилається на той факт, що вагонів на праві власності чи на праві оренди у ТОВ Трініті-Інвест немає, не було і не могло бути, перевезень товариство у період з січня по травень 2012 року не здійснювало, оператором не було та не могло бути.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою виникнення спору у даній справі був договір №02/12-11 від 02.12.2011 про організацію перевезень вантажів у власних вагонах між товариством з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест та товариством з обмеженою відповідальністю БК ТРАНСБУДІНВЕСТ , за яким ТОВ Трініті-Інвест зобов'язувався за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах (згідно з Цивільним та Господарським кодексами України) по території України, країнам СНД та Балтії.

Так, відповідно до п.1.2. вказаного договору виконавець (ТОВ Трініті-Інвест ) зобов'язується за даним договором надавати наступні послуги, що пов'язані з організацією перевезень вантажів у власних вагонах, зокрема, забезпечення оптимального транспортного обслуговування та організацію перевезення вантажів у власних вагонах залізничним транспортом.

Зазначений договір було укладено на виконання договору транспортного експедирування №1270 від 01.07.2011, сторонами за яким є ПАТ Євроцемент-Україна (клієнт) та ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ (експедитор), відповідно до якого клієнт поручає експедитору, а екпедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта надати наступні види транспортно-експедиторських послуг, зокрема, здійснення розрахунків з транспортними організаціями за перевезення грузів і іншими організаціями, які залучаються експедитором для виконання цього договору (експедитори, агенти, та ін.).

Так, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за наднормативне користування вагонами, що були передані третьою особою (ТОВ Трініті-Інвест ) позивачу (ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ ) на виконання договору №1270 від 01.07.2011 згідно із умовами договору №02/12-11п від 02.12.2011.

Водночас відповідно до листа ПАТ Укрзалізниця від 22.02.2017 №ЦЦМ-12/185, що наданий у відповідь на запити адвоката ОСОБА_1, за період з січня 2012 року по теперішній час за ТОВ Трініті-Інвест в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії (АБД ПВ) вантажні вагони не зареєстровані, зазначене підприємство відсутнє у довіднику Собственники грузовых вагонов государств-учасников Содружества та не являється компанією-оператором. Відповідно до даних Єдиної електронної картотеки клієнтів підприємство ТОВ Трініті-Інвест мало договір на здійснення залізничних перевезень по Південно-Західній залізниці від 30.12.2011 №6412082, термін дії якого закінчився 30.12.2014. Інформація щодо перевезень за участю даного підприємства у період з січня по травень 2012 року у базах даних філії Головний інформаційно-обчислювальний центр ПАТ Укрзалізниця відсутня. Крім того, у листі було зазначено, що вантажні вагони, які зазначені у запиті, а саме у пономерному переліку вагонів ТОВ Трініті-Інвест для перевезення клінкеру цементного згідно із договором №02/12-11П, з січня по травень 2012 року знаходилися у власності філій Стрийський вагоноремонтний завод , Панютинський вагоноремонтний завод та в оренду не передавалися.

Також згідно із листами філії Панютинський вагоноремонтний завод від 10.03.2017 №01-06/1770 та ПАТ Укрзалізниця від 28.03.2017 №ЦЦО-13/165 філія Панютинський вагоноремонтний завод ПАТ Укрзалізниця в період з січня по травень 2012 року договірних стосунків з ТОВ Трініті-Інвест не мала і рухомий склад, який зазначений у переліку вагонів на балансі підприємства не обліковувався.

Із довідки щодо перевезень вантажів у січні-травні 2012 року, наданої ПАТ Укрзалізниця вбачається, що остання із ТОВ Трініті-Інвест не співпрацювала.

Отже, нововиявленими обставинами є матеріально-правові факти відсутності на праві власності чи на праві оренди вантажних вагонів у ТОВ Трініті-Інвест , нездійснення товариством залізничних перевезень, та відсутності статусу оператора. А відповідно і ліцензії.

При цьому, наведені обставини існували і на момент розгляду даної справи, проте суд не досліджував наявність правової підстави у ТОВ Трініті-Інвест користуватися, володіти та розпоряджатися вантажними вагонами, можливості здійснення залізничних перевезень та наявності ліцензії оператора, так як вважав, що вона існує.

Відповідно до мотивувальної частини рішення у даній справі при задоволенні позову та стягненні з ПАТ Євроцемент-Україна на користь ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ коштів, у тому числі і 15471120,00 грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141790,04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, суд виходив із факту наявності у ТОВ Трініті-Інвест власних вагонів для організації перевезень вантажів, які були надані цим товариством позивачу по договору №02/12-11п та використані позивачем для перевезення вантажів відповідачем на підставі договору №1270.

Крім того, суд при винесенні рішення прйняв до уваги і ту обставину, що сам факт наднормативного використання вагонів і сума оплати за таке користування встановлені рішенням господарського суду м. Києва №910/8258/13 від 21.05.2013 за позовом третьої особи (ТОВ Трініті-Інвест ) до позивача (ТОВ БК ТРАНСІНВЕСТБУД ) на підставі договору №02/12-11п відповідно до ст. 35 ГПК України додаткових пояснень не вимагають.

Водночас відповідно до мотивувальної частини рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 у справі №910/8258/13 при задоволенні позову та стягненні з ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ на користь ТОВ Трініті-Інвест 15471120,00 грн. як заборгованості за договором від 02.12.2011 №02/12-11п, суд виходив з того, що факт наявності заборгованості підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт №ПВ/01 за січень місяць 2012 року; №ПВ/02 за лютий місяць 2012 року; №ПВ/03 за березень місяць 2012 року; №ПВ/04 за квітень місяць 2012 року; №ПВ/05 за травень місяць 2012 року, а також листами ТОВ Трініті-інвест про наднормові простої вагонів №31/01-12 від 31.01.2012, №29/01-12 від 29.02.2012, №31/03-12 від 31.03.2012, №30/04-12 від 30.04.2012, №31/05-12 від 31.05.2012.

Разом з цим вказані акти виконаних робіт були предметом експертного дослідження, призначеного ухвалою господарського суду у даній справу від 22.07.2013, а саме було призначено судову економічну експертизу, на вирішення експерта було поставлено питання: 1) Чи підтверджується розрахунок позивача витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.? 2) Чи підтверджується понесення позивачем витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.? 3) Чи підтверджується понесення третьою особою витрат за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн.? 4) Чи мала місце затримка відповідачем вагонів у період з січня 2012 по травень 2012? Якщо так, то в якій сумі?

За змістом висновку судової економічної експертизи № 4467 від 29.04.2014 ХНДІ судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_5 по першому питанню: розрахунок витрат ТОВ "БК Трансбудінвест" за затримку відповідачем вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами; по другому питанню: перерахування грошових коштів (понесення витрат) ТОВ "БК Трансбудінвест" на адресу ТОВ "Трініті-Інвест" за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами; по третьому питанню: понесення ТОВ "Трініті-Інвест" витрат за затримку ПАТ "Євроцемент-Україна" вагонів в сумі 15471120,00 грн. не підтверджується наданими на дослідження документами; по четвертому питанню: затримка ПАТ "Євроцемент-УКРАЇНА" вагонів у період з січня 2012 по травень 2012 не підтверджується наданими на дослідження документами.

Разом з цим у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про належність ТОВ Трініт-Інвест на відповідній правовій підставі вантажних вагонів, номери та кількість яких зазначені у додатках до актів виконаних робіт згідно із договорами №1270 від 01.07.2011 та №02/12-11п від 02.12.2011, проте наявність у ТОВ Трініті-Інвест таких вантажних вагонів під сумнів учасниками процесу не ставилося.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене вбачається, що суд з огляду на альтернативність визначеного національним законодавством України способу доказування, відсутність будь-яких заперечень учасників судового процесу щодо наявності у ТОВ Трініті-Інвест власних вантажних вагонів, що були зазначені у відомостях до договорів, а також встановлення рішенням господарського суду м. Києва №910/8258/13 від 21.05.2013 факту наднормативного використання вагонів та стягнення з ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ 15471120,00 грн. на користь ТОВ Трініті-Інвест як оплати за таке користування, виходив із факту наявності у вказаного товариства вантажних вагонів, при цьому ні в рішенні суду першої інстанції, ні у постановах судів апеляційної та касаційної інстанцій не міститься переліку вантажних вагонів із зазначенням їх номерів та типу, а лише є посилання на відомості на надання вагонів по договорам.

Тобто як судом першої інстанції, так і судами апеляційної та касаційної інстанції не досліджувалася наявність у ТОВ Трініті-Інвест на праві власності чи на праві оренди вантажних вагонів, якими здійснювалися перевезення вантажів відповідно до договору транспортного експедирування від №1270 від 01.06.2011, не досліджувалося факту здійснення залізничних перевезень у спірний період та наявності у ТОВ Трініті-Інвест статусу компанії-оператора, наявності ліцензії.

Отже, обставини відсутності у ТОВ Трініті-Інвест на праві власності чи оренди вантажних вагонів, нездійснення ним залізничних перевезень за період з січня по травень 2012 року, відсутності у останнього ліцензії оператора, існували на час розгляду справи в суді, проте з огляду на приписи ст.ст. 32, 35 ГПК України та відсутність на зазначений момент будь-яких доказів про зворотнє, суд вважав такі існуючими.

При цьому встановлення в подальшому на підставі листів ПАТ Укрзалізниця від 22.02.2017 №ЦЦМ-12/185, від 28.03.2017 №ЦЦО-13/165 та листа ПВРЗ ПАТ Укрзалізниця від 10.03.2017 №01-06/1770 відсутності у ТОВ Трініті-Інвест на праві власності чи на праві оренди вантажних вагонів, номери яких зазначені у пономерному переліку вагонів ТОВ Трініті-Інвест в період з січня по травень 2012 року, відсутності товариства у довіднику Собственники грузовых вагонов государств-учасников Содружества , відсутності ліцензії оператора, та перегляд у зв'язку з цим рішення у даній справі не може свідчити про порушення принципу правової певності, адже відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 18.11.2004 р. у справі "Праведная проти Росії") такий перегляд фактично спрямовано на виправлення дефекту такого рішення, що не міг бути відомим під час розгляду справи.

Дані обставини мають істотне значення для вирішення справи з огляду на таке.

Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на ПАТ Євроцемент-Україна обов'язку по сплаті заборгованості позивача по оплаті послуг третьої особи у розмірі 15471120,00 грн. за наднормативне користування вагонами та 141790,04 грн. за оплату послуг по переадресуванню вантажу, а також 3% річних та інфляційних втрат, що нараховані відповідно до ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Право вимоги до ПАТ Євроцемент-Україна ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ отримало на підставі договору транспортного експедирування №1270 від 01.06.2011, так як відповідно до п.5.5. цього договору ПАТ Євроцемент-Україна виплачує ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ плату за транспортно-експедиторське обслуговування у розмірі відповідно до виставленого рахунку-фактури, у суму плати експедитора включається, зокрема, витрати експедитора (ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ ) на оплату послуг (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього договору. А ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ у свою чергу уклав на виконання цього договору із ТОВ Трініті-Інвест (третьою особою) договір №02/12-11п про організацію перевезень вантажів у власних вагонах від 02.12.2011, за яким позивач заборгував останньому 15471120,00 грн., що встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 22.07.2013 по справі №922/1263/13.

Тобто, суд виходив із того, що у відповідача на підставі договору транспортного експедирування від 01.07.2011 №1270 існував обов'язок перед позивачем по сплаті зазначеної заборгованості, а у останнього - право вимоги від нього виконання такого обов'язку, так як перевезення вантажів відповідача здійснювалося позивачем вантажними вагонами, наданими останньому третьою особою за договором №02/12-11п від 02.12.2011.

В той же час, матеріально-правовий факт відсутності у ТОВ Трініті-Інвест на праві власності чи оренди вантажних вагонів, що зазначені у відомостях до вищевказаних договорів, та які знаходились у період з січня 2012 року по травень 2012 року у власності філій Стрийський вагоноремонтний завод , Панютинський вагоноремонтний завод та в оренду не передавалися, відсутності у товариства ліцензії оператора, не здійснення ним перевезень за період з січня 2012 року по травень 2012 року, а також відсутність відомостей про нього у довіднику Собственники грузовых вагонов государств-участников Содружества спростовує висновки суду, покладені в основу рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1263/13, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч. 8 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 Статуту залізниць України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізницями провадиться у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 чинних на момент дії договору №02/12-11п від 02.12.2011 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспортного зв'язку України від 28.09.2004 № 856 власними вантажними вагонами є вантажні вагони, які мають восьмизначну нумерацію, що нанесена на вагони відповідно до альбому-довідника 632-2011 ПКТБ ЦВ Знаки и надписи на вагонах грузового парка колеи 1520 мм , затвердженого Радою із залізничного транспорту держав-учасниць СНД 25 квітня 2001 року (далі - Знаки і написи), та мають ознаку в Автоматизованому банку даних парку власний вагон .

Згідно з п. 2.1. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспортного зв'язку України від 28.09.2004 № 856 реєстрація власних вантажних вагонів здійснюється у таких випадках, зокрема:

- якщо раніше відомості про них були відсутні в АБД ПВ або в АБД ПВ стоїть ознака вагон виключений у порядку, передбаченому цими Правилами;

- зміни власника вагона;

- передання (прийняття) вагона в оренду та повернення з оренди та ін.

В п. 3.2. Правил зазначено, що ГІОЦ Укрзалізниці на підставі заявки власника присвоює власним вантажним вагонам восьмизначні номери, відповідно до системи нумерації і реєструє вагони в АБД ПВ.

Тобто власні вагони підлягають реєстрації в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів.

Проте як слідує із листа ПАТ Укрзалізниця вантажні вагони, що зазначені у пономерованому переліку вагонів ТОВ Трініті-Інвест для перевезення клінкеру цементного згідно із договором №02/12-11П, з січня по травень 2012 року, тобто у спірний період, знаходилися у власності філій Стрийский вагоноремонтний завод , Панютинський вагоноремонтний завод та в оренду не передавалися. За період з січня 2012 року і по теперішній час за ТОВ Трініті-інвест в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів (АБД ПВ) вантажні вагони не зареєстровані, а товариство відсутнє у довіднику Собственники грузовіх вагонов государств-участников Содружества .

Таким чином, ТОВ Трініті-Інвест не було та не є ні власником, ні орендарем вантажних вагонів.

Відповідно до п.1.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених Наказом Міністерства транспортного зв'язку України від 28.09.2004 № 856 оператор - це самостійний суб'єкт господарювання, який на підставі договорів із залізницею і вантажовідправниками бере участь у процесі перевезення вантажів з використанням власного рухомого складу або орендованого в іншого власника або яким він володіє на підставі сумісної діяльності, договору управління майном тощо.

Згідно з п. 6.2 Правил оператор повинен мати відповідну ліцензію згідно із Законом України Про ліцензування певних видів господарської діяльності і сертифікат відповідності продукції та послуг згідно з Положенням про сертифікаційну діяльність на залізничному транспорті України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 01.06.98 N 207.

Таким чином, до операторів встановлені такі вимоги:

1. Наявність договорів з залізницею та вантажовідправником.

2. Наявність власного рухомого складу або орендованого в іншого власника або яким він володіє на підставі сумісної діяльності, договору управління майном тощо.

3. Наявність відповідної ліцензії та сертифікатів відповідності послуг.

Водночас із листів ПАТ Укрзалізниця від 22.02.2017 №ЦЦМ-12/185 та від 28.03.2017 №ЦЦО-13/165 вбачається, що ТОВ Трініті-інвест не є компанією-оператором та не здійснювало перевезення протягом спірного періоду, так як інформація щодо перевезень за участю даного підприємства у період з січня по травень 2012 року у базах даних філії Головний інформаційний обчислювальний центр ПАТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ відсутня.

Як вбачається із рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2013 у справі №910/8258/13, рішення господарського суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №922/1263/13 та матеріалів даної справи, ТОВ ТРІНІТІ-ІНВЕСТ не надавало ні будь-яких правовстановлюючих документів на вантажні вагони, ні договорів із залізницею та вантажовідправником, ні ліцензій та сертифікатів відповідності послуг, а з огляду на викладене і не могло надати, так як не є ні власником, ні орендарем вантажних вагонів, не здійснює перевезення та не здійснювало їх у період з січня 2012 по травень 2012 року, та не являлося та не являється оператором.

Отже, підстави вважати наявним у товариства з обмеженою відповідальністю БК ТРАНСБУДІНВЕСТ (позивача) права вимоги до публічного акціонерного товариства Євроцемент-Україна (відповідача), як і обов'язку останнього, по сплаті заборгованості позивача перед товариством з обмеженою відповідальністю Трініті-Інвест (третьою особою) за понаднормоване користування вагонами у розмірі 15471120,00 грн. відсутні, що в свою чергу виключає можливість нарахування 3% річних та інфляційних втрат на цю суму.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю БК ТРАНСБУДІНВЕСТ необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України за результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Водночас заявнику було відстрочено сплату судового збору за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами до 05.04.2017, проте до вказаної дати ПАТ Євроцемент-Україна не сплатило судовий збір у встановленому чинним законодавством України розмірі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із п.п. 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Із матеріалів справи, а саме із платіжного доручення №3391 від 12.03.2013 вбачається, що за подання позовної заяви про стягнення заборгованості позивачем ТОВ БК ТРАНСБУДІНВЕСТ було сплачено судовий збір у розмірі 68820,00 грн.

Таким чином, заявник мав сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами у розмірі 75702,00 грн.

Відповідно до п. 3.3., 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 75702,00 грн. за розгляд даної заяви підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства Євроцемент-Україна про перегляд рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1263/13 у зв'язку із нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1263/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. В задоволенні позову відмовити повністю.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, проммайданчик "Євроцемент -Україна", код ЄДРПОУ 00293060) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030101) судовий збір за подачу заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами у розмірі 75702,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3