ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.02.2017 Справа №917/2121/16
Господарський суд Полтавської області
в складі головуючого судді Кульбако М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",
вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000
до Управління праці та соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації,
вул. Центральна, 22, смт. Оржиця, Полтавська область, 37700
про стягнення 13 633,76 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації про стягнення 13 633,76 грн., понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.01.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.01.2017.
19.01.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання №01-26/124 від 17.01.2017 про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фінансове управління Оржицької райдержадміністрації, управління Державної казначейської служби України у Оржицькому районі Полтавської області, посилаючись на те, що рішення по даній справі буде безпосередньо стосуватися правомірності дій фінансового управління Оржицької райдержадміністрації та дій управління Державної казначейської служби України у Оржицькому районі Полтавської області у сфері фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, про що вказано в ухвалі суду від 26.01.2017.
25.01.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення вимог заперечує, вказує, що ніяких договорів з позивачем ним не укладалось, а відповідно відповідач не брав на себе жодних зобов'язань. Також вказує, що відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державної субвенції, яка перераховується фінансовими управліннями відповідних райдержадміністрацій. У Законі про "Державний бюджет України на 2016 рік" відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам - не передбачені.
Представник позивача у судовому засіданні 09.02.2017 позов підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин щодо того суду не повідомив.
Враховуючи надання відповідачем відзиву на позов суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.
Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.
У пункті 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 №295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
У період з листопада 2015 року по грудень 2015 року Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню смт. Оржиця та Оржицького району Полтавської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 13 633,76 грн.
Згідно з статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Крім того, відповідно до пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п. 2 Постанови №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
При цьому згідно п. 3 Порядку №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Оржицького району Полтавської області є Управління соціального захисту населення Оржицької райдержадміністрації (надалі - відповідач), а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню смт. Оржиця та Оржицького району послуг зв'язку на пільгових умовах, повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.
Всупереч вищезазначених вимог Бюджетного кодексу України, Постанови №256, Порядку №256, а також вимог встановлених Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій від 11.01.2005 №20 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 №64 "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій"), відповідач не здійснив відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, в результаті чого станом на 1 січня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 13 633,76 грн.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується оформленими сторонами актами звіряння розрахунків за надані населенню послуги форми "2-пільга", затвердженим наказом Мінпраці України від 28.03.2003 №83.
Поіменні списки абонентів за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача: upszn1621@ukr.net та надавалися в паперовому вигляді.
Відповідно до п. 11 Положення №117 та п. 2 Постанови №256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, яка міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати з ним відповідні розрахунки на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на пільги, однак порушив свої зобов'язання та розрахунків не здійснив.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.
Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено Законами України: Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 №3551-XII; Про жертви нацистських переслідувань від 23.03.2000 №1584-ІІІ; Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-ХІІ; Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист від 24.03.1998 №203/98-ВР; Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII; Про охорону дитинства від 26.04.2001 №2402-ІІІ та Про прокуратуру від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
В перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Заперечення відповідача судом відхиляються виходячи з наступного.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446, від 15.05.2012 у справі №3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011.
На підставі вищевикладеного, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з листопада 2015 року по грудень 2015 року в розмірі 13 633,76 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 32 - 33, 43 - 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Оржицької районної державної адміністрації (вул. Центральна, 22, смт. Оржиця, Полтавська область, 37700, код 03195168) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (рахунок №26003010194903 в ПАТ "Альфа - Банк", м. Київ МФО 300346 код ЄДРПОУ 21560766; отримувач: ПАТ "Укртелеком") 13 633,76 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та 1378,00 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням рішенням законної сили.
3. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.
Суддя Кульбако М.М.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2017 |
Оприлюднено | 13.04.2017 |
Номер документу | 65881391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Кульбако М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні