Рішення

від 06.04.2017 по справі 920/221/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.2017 Справа № 920/221/17 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/221/17

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗОВИК , м. Маріуполь, Донецька область,

до відповідача - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання недійсним рішення,

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 30.01.2017 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2016 року № 37 у справі № 02-06/10-2016 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , які полягають у неподанні інформації на вимогу голови територіального відділення від 24.02.2016р. №02-10/380, кваліфікуються як порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України По захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки, а також накладення на позивача відповідно до частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції за вчинене порушення, зазначене у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, штрафу у розмірі 41 300,00 грн.

Відповідач у своєму відзиві на позов за № 03-09/674 від 06.04.2017 року просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки у оспорюваному рішенні адміністративною колегією відповідача з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи та підтверджені належними і допустимими доказами, а висновки щодо кваліфікації дій позивача повністю відповідають фактичним обставинам справи і зроблені в результаті правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

06.04.2017 року до суду від позивача надійшло електронне повідомлення №3 від 05.04.2017 року, в якому останній просить суд перенести розгляд справи, обґрунтовуючи його тим, що представник ТОВ ГАЗОВИК не має можливості прибути в судове засідання 06.04.2017 р.

На підтвердження обставин, викладених у зазначеному клопотанні щодо відкладення розгляду даної справи, останнім не аргументовано та не представлено належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості забезпечити явку представника відповідача у судове засідання. До того ж, позивач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів неможливості такої заміни позивачем також не представлено.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обов'язковою, а відтак нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, тому, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2016 року № 37 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу визнано: 1) що дії Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗОВИК (ідентифікаційний код 30161072), які полягають у ненаданні інформації на вимогу голови територіального відділення від 24.02.2016р. №02-10/380 є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України По захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації відділеною Антимонопольного комітету Украйни у встановленому головою територіального відділення строки;

2) Відповідно до статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції , за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення № 37 від 24.02.2016 року, на позивача накладено штраф у розмірі 41 300,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладається штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з частиною 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення може бути оскаржене до господарського суду Сумської області у двомісячний строк з дня одержання.

Позивач 20.03.2017 року звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 37 від 27.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне:

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗОВИК не здійснює діяльності з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального, воно не являється суб'єктом господарювання, що може порушити законодавство про захист економічної конкуренції.

Товариство погоджується з інформацією, наданою Жовтневим відділенням Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, де зазначено, що доход ТОВ ГАЗОВИК від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2015 рік склав 137 505,73 грн. Але зазначені кошти ніяк не стосуються діяльності з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального, Товариство вело господарську діяльність, що стосується оптової торгівлі скрапленим газом на території міста Києва та Київської області.

На Вимогу Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02-10/380, щодо надання інформації, Товариство надало лист-відповідь № 42 від 24 . 05.2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГАЗОВИК передало всі автозаправні станції в оренду ТОВ ФЕРМІ-ГАЗ (код ЄДРПОУ 39674327), що в свою чергу вело господарську діяльність з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального на території Сумської та інших областей України.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України Про захист економічної конкуренції підставами для зміни, скасування чи визначення недійсним рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Позивач вважає, що має підстави стверджувати про невідповідність висновків, що викладені в рішенні Адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №37 від 27.12.2016 року.

Відповідач з позовними вимогами позивача не погоджується у зв'язку з їх необґрунтованістю та правомірністю прийняття ним оспорюваного рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами письмові докази, дослідивши позицію позивача, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Адміністративною колегією відповідача під час розгляду справи № 02-06/10-2016 встановлено обставини, які свідчать про те, що у діях позивача виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Територіальним відділенням здійснюється дослідження ринків низькооктанових (А-76, А-80), високооктанових (А-92, А-95, А-98) бензинів, дизельного пального та скрапленого газу у якості моторного пального.

За наявною у Тервідділенні інформації ТОВ Газовик здійснювало діяльність з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального у територіальних межах Шосткинського, Конотопського, Сумського та Глухівського районів Сумської області через 5 автомобільних газозаправних станцій (далі - АГЗС).

У зв'язку із зазначеним, з метою здійснення дослідження вищезазначених ринків територіальним відділенням була надіслана ТОВ Газовик вимога від 01.02.2016 №02-10/165 щодо надання інформації стосовно діяльності Позивача, зокрема, переліку АГЗС, що були у власності (оренді, користуванні) Позивача на території Сумської області, а також обсягів реалізації скрапленого газу.

У відповідь на зазначену вимогу ТОВ Газовик листом від 11.02.2016 №13 повідомило, що не здійснює господарську діяльність на території Сумської області, а АГЗС були здані в суборенду іншому підприємству, яке використовує торговий знак Газовик згідно з ліцензійним договором. При цьому Товариством не було зазначено назву, адресу чи інші відомості про суб'єкта господарювання, який наразі здійснює діяльність з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального через отримані в суборенду від ТОВ Газовик АГЗС.

З метою встановлення суб'єкта господарювання, який у 2015 році здійснював діяльність з роздрібної торгівлі скрапленим газом у якості моторного пального на території Сумської області через АГЗС, отримані в суборенду від ТОВ Газовик , для проведення Дослідження головою територіального відділення на підставі повноважень, визначених статями 17, 22, 22-1 Закону України Про Антимонопольний комітет України , було направлено Товариству вимогу від 24.02.2016 №02-10/380 (далі - Вимога) щодо надання інформації щодо суб'єктів господарювання, яким ТОВ Газовик були передані у користування (оренду, суборенду тощо) АГЗС, що розташовані на території Сумської області та були у власності (користуванні) позивача.

Товариству з обмеженою відповідальністю Газовик було повідомлено, що відповідно до статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України вимоги голови територіального відділення Комітету є обов'язковими для виконання у визначені ним строки. Відповідно до статті 22-1 цього ж Закону суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію , в тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

За повідомленням Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта рекомендований лист, яким відправлена Вимога, був вручений 01.03.2016 уповноваженій ТОВ Газовик особі на одержання поштових відправлень - Фімушкіній.

Проте у відповідь на Вимогу ТОВ Газовик не надало запитуваної інформації, а листом від 23.05.2016 №42 знову повідомило, що останнє не здійснює господарську діяльність на території Сумської області. АГЗС були здані в суборенду іншому підприємству, яке використовує торговий знак Газовик згідно з ліцензійним договором.

Відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою відділення строки; подання інформації в неповному обсязі; подання недостовірної інформації є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягне за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону.

У зв'язку із зазначеним, дії ТОВ Газовик , які полягають у неподанні інформації на вимогу голови територіального відділення від 24.02.2016 №02-10/380, Тервідділення вірно кваліфікувало як порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

Відповідно до статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції вчинення суб'єктом господарювання порушення у вигляді подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки тягне за собою накладення штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Порушення, тяжкість якого під час визначення базового розміру штрафу враховується як помірна, є, зокрема, порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

При визначенні розміру штрафу адміністративна колегія Тервідділення, з урахуванням засад пропорційності, недискримінаційності та розумності, взяла до уваги розмір доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік та необхідність забезпечення стримуючого ефекту.

Територіальним відділенням не встановлено наявність обтяжуючих обставин. Доказів існування пом'якшуючих обставин ТОВ Газовик не надало.

Відповідно до частини 6 статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення про накладення штрафів у розмірах понад чотири тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68000,00 грн.) приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.

Враховуючи законодавчо встановлене обмеження розміру штрафів, які можуть бути накладені територіальними відділеннями Антимонопольного комітету України, розмір штрафу накладений на ТОВ Газовик , відповідає нормам статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Отже, адміністративна колегія Тервідділення не вийшла за межі владних повноважень.

Статтею 59 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, позивачем у позові не доведено наявності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним Рішення адмінколегії, у тому числі з підстав невідповідності висновків, викладених у Рішенні адмінколегії обставинам справи. Тому такі дії позивача обґрунтовано визнано відповідачем порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 10.04.2017.

Суддя ОСОБА_2