Ухвала

від 06.04.2017 по справі п/811/508/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2017 рокусправа № П/811/508/16 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № П/811/508/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Креатив до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року ПрАТ Креатив (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (правонаступник Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області) (далі по тексту - відповідач), в якому, просило суд, скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2015 року № 0000092201, № 0000102201.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Кіровоградська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкти господарювання, такі як ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП , у своїй діяльності не створюють реальних дій по купівлі-продажу товарів, та метою діяльності яких є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариств, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання товарів та послуг. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема товарно-транспортні накладні не підтверджують переміщення товару, відсутні докази зберігання та переробки товару, тобто первинні документи не можуть вважатись чинними та такими, що можуть підтвердити дійсність проведення товарної операції. Апелянт вказував, що за податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, з огляду на те, що операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, не призводить до отримання прибутку, такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок інших джерел. Апелянт зазначив, що придбані ПрАТ Креатив товарно-матеріальні цінності не були реалізовані та використані у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що вони і не були поставлені покупцю. Апелянт вказував на наявні акти податкової перевірки ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП , які на думку апелянта, створюють певні наслідки щодо трактування відносин з ПрАТ Креатив . Апелянт вказував, що у контрагентів ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП відсутні трудові ресурси та основні засоби, що унеможливлює виконання договорів з продажу товарів.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з постачання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагентів товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, обробки та використання придбаних матеріалів, отриманих послуг у власній господарській діяльності у ПрАТ Креатив наявні та були долучені до справи.

Матеріалами справи встановлено, що Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з 24.11.2015 року по 30.11.2015 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Креатив з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року та впливу показників рядка 19 Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду та рядка 24 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року (обрахованих за результатами перевірки) на визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.06.2015 року по 31.07.2015 року (з урахуванням показників уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. За результатами перевірки 07.12.2015 року складено акт № 164/11-23-22-04/31146251. Згідно висновків перевірки викладених у акті - ПрАТ Креатив порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 15.2 розділу ХХ ПК України, в результаті чого товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за травень 2015 року на 3320548 грн.; завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень-червень 2015 року на суму 3320548 грн.; занижено податок на додану вартість. який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3320548 грн. за липень 2015 року. Підставою для визначення висновків, у межах цієї справи, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ПрАТ Креатив з ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП , відсутність об'єктів оподаткування та не можливість реального здійснення операцій.

На підставі акту перевірки Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 07.12.2015 року № 164/11-23-22-04/31146251, 15.12.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092201, яким ПрАТ Креатив збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 4980822,00 грн., з яких за основним платежем - 3320548,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 1660274,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000102201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2015 року на суму 3320548,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Рай-Т (продавець) укладено договори поставки від 06.05.2015 № С14-02843, від 04.05.2015 року № С14-02835, від 14.05.2015 року № С14-02884, від 08.05.2015 року № С14-02853, від 13.05.2015 року № С14-02868, від 27.05.2015 року № С14-02939, від 16.05.2015 року № С14-02916 згідно умов договорів ТОВ Рай-Т зобов'язувалось поставити і передати у власність покупця товар - насіння соняшнику за базисними нормами, вироблений (вирощений) безпосередньо продавцем, що повинне відповідати ДСТУ 4694:2006, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ Рай-Т було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів поставки ТОВ Рай-Т видало ПрАТ Креатив податкові накладні № 36 від 10.05.2015 року, № 28 від 08.05.2015 року, № 20 від 06.05.2015 року, № 11 від 04.05.2015 року, № 90 від 20.05.2015 року, № 80 від 17.05.2015 року, № 75 від 16.05.2015 року, № 70 від 15.05.2015 року, № 60 від 14.05.2015 року, № 54 від 13.05.2015 року, № 55 від 13.05.2015 року, № 37 від 10.05.2015 року, № 59 від 14.05.2015 року, № 56 від 13.05.2015 року, № 110 від 27.05.2015 року, № 95 від 22.05.2015 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ Креатив сплатило за отримане насіння соняшника відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями № 1145 від 14.05.2015 року, № 1144 від 14.05.2015 року.

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування насіння соняшнику здійснювалось продавцем ТОВ Рай-Т (замовник перевезення), автомобільними перевізниками вказано: ФОП ОСОБА_11 , ФОП Вілінський , ФОП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15. , ПП ОСОБА_16. , ПП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 С.О., ФОП Живіцький , ПП Стрельцов , ПП ОСОБА_25. , ТОВ Агро Лідер Плюс , ПП Чередніченко , ПП Мічкур , ПП ОСОБА_19 , ПП ОСОБА_20. , ПП ДІП - Транс , ФОП ОСОБА_21 , ПП ОСОБА_22. , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 . Вантажовідправником у товарно-транспортних накладних вказано ТОВ Рай-Т , вантажоодержувачем вказано ПрАТ Креатив , перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження м. Миколаїв, склад елеватор № 2, до пункту розвантаження - м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-а (склад позивача).

Встановлено, що між ПрАТ Креатив (покупець) та ТОВ Вайда МП (ТОВ Вайда Мале Підприємстов (продавець) укладено договори поставки від 05.05.2015 року № С14-02841, від 15.05.2015 року № С14-02887, від 30.04.2015 року № С14-02837, від 28.04.2015 року № С14-02823, № С14-02838 від 30.04.2015 року, згідно умов договорів ТОВ Вайда МП зобов'язувалось поставити і передати у власність покупця товар - насіння соняшнику за базисними нормами, що повинне відповідати ДСТУ 4694:2006 та бути власного виробництва (вирощений безпосередньо продавцем), покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ Вайда МП було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів поставки ТОВ Вайда МП видало ПрАТ Креатив податкові накладні № 40/2 відвід 10.05.2015 року, № 34/2 від 08.05.2015 року, № 37/2 від 09.05.2015 року, № 30/2 від 07.05.2015 року, № 25/2 від 06.05.2015 року, № 63/2 від 15.05.2015 року, № 68/2 від 16.05.2015 року, № 74/2 від 17.05.2015 року, № 12/2 від 03.05.2015 року, № 8/2 від 02.05.2015 року, № 1/2 від 01.05.2015 року, № 29/2 від 07.05.2015 року, № 20/2 від 05.05.2015 року, № 16/2 від 04.05.2015 року, 7/2 від 02.05.2015 року, № 21/2 від 05.05.2015 року, № 2/2 від 01.05.2015 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ПрАТ Креатив сплатило за отримане насіння соняшника відповідно до видаткових накладних, наявних в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями № 1795 від 06.05.2015 року, № 2153 від 06.05.2015 року, № 2156 від 06.05.2015 року, № 2158 від 07.05.2015 року, № 2345 від 21.05.2015 року, № 1099 від 06.05.2015 року, № 1120 від 13.05.2015 року, № 1143 від 14.05.2015 року, № 1173 від 15.05.2015 року, № 1194 від 19.05.2015 року, № 1195 від 19.05.2015 року, № 1196 від 19.05.2015 року, № 1304 від 21.05.2015 року, № 1305 від 21.05.2015 року, № 1306 від 21.05.2015 року, № 1307 від 21.05.2015 року, № 1308 від 21.05.2015 року,

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, відповідно до яких транспортування насіння соняшнику здійснювалось продавцем ТОВ Вайда МП (замовник перевезення), автомобільними перевізниками вказано: ФОП Юдов , СФГ Славія , ПП Васільковський , ПП Долинський лан , ПП Бажлюк , ПП Щербина , ФОП Постернак , ПП Лукін , ПП Єременко , ПП Богдан , ПП Шереметьєв , ПП Ковтуненко , ПП Каращун , ПП Бацік , ПП Філімоноб , ПП Вальцов , ПП Потьомка , ПП Загтобіда , ПП Демененко , ФОП Волісов , ПП Бадін , ФОП Бондаренко , ПП Каник , ПП Галіба , ПП Корж , ФОП Абромян , ФОП Абрамович , ФОП Лісничний . Вантажовідправником у товарно-транспортних накладних вказано ТОВ Вайда МП , вантажоодержувачем вказано ПрАТ Креатив , перевезення товару здійснювалось з пункту навантаження м. Миколаїв, склад елеватор № 2, до пункту розвантаження - м. Кіровоград, пр. Промисловий, 14-а (склад позивача).

ПрАТ Креатив укладено з ПП Еллада договір оренди № 3573 від 01.09.2014 року, відповідно до якого ПП Еллада передало а ПрАТ Креатив прийняло в орендне користування майно промислового користування.

Також відповідно до матеріалів справи, ПрАТ Креатив укладено з ТОВ Кіровоградський комбікормовий завод договір оренди № 3104 від 01.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ Кіровоградський комбікормовий завод передало а ПрАТ Креатив прийняло в орендне користування комплекс будівель загальною площею 974,8 кв.м, головний корпус з надвірними будівлями загальною площею 3420,5 кв.м.

Взяте у користування майно ПрАТ Креатив використовує для переробки насіння соняшника в олію. Тобто позивач має виробничі потужності для обробки та переробки придбаного у ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП насіння соняшника.

Як доказ використання придбаних товарів позивачем долучено до матеріалів контракт № 850 від 12.11.2013 року на поставку товару з Компанією Креатив Трейдинг С.А. (Швейцарія) щодо поставки української нерафінованої соняшникової олії урожаю 2013 року. Додатковими угодами предмет контракту визначено як поставка української нерафінованої соняшникової олії урожаю 2014 року. Долучено контракт № 81/10 від 28.10.2014 року укладений Промислово-торгівельним підприємством КРОМ Барбара Кром (Польща) щодо поставки шроту соняшника у кількості 90000 тон на умовах DAP кордон Україна/Польща.

В матеріалах справи наявна довідка Василівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, № 320 від 17.08.2015 року, відповідно до якої ТОВ Вайда МП має державний акт на право постійного користування землею, використовує 77,1 га сільськогосподарських земель на яких вирощує соняшник, промислові потужності для виготовлення соняшникової олії на території сільської ради відсутні.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 03.08.2015 року складеного слідчим з ОВС ВКС Слідчого управління Фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Миколаївській області, свідок підтвердив, що є директором та головним бухгалтером ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП , бухгалтерський облік на підприємствах здійснюється, податкову звітність підписував та особисто подавав до ДПІ. У ТОВ Вайда МП є орендовані земельні ділянки для вирощування сільськогосподарських культур.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари, послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200- 1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів, отримання замовлених послуг та оплата за них, ПрАТ Креатив отримало у свою власність придбані у контрагентів насіння соняшникове, здійснило за товар оплату, у подальшому використовувало їх у власному виробництві, тобто ланцюг обороту виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ПрАТ Креатив правомірно віднесено суми сплачені при отримані товарів до сум валових витрат та правомірно сформовано податковий кредит.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентами позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаного товару є його використання у своїй власній діяльності. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отриманий від контрагентів товар підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання товару, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Колегія суддів зазначає, що від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.

Колегія суддів вважає, що податкова інспекція необґрунтувала невизнання господарських операцій з придбання товару між ПрАТ Креатив та ТОВ Рай-Т та ТОВ Вайда МП , висновки про нереальність господарських операцій ґрунтуються лише на наявності податкової інформації від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області та ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, однак така інформація не може слугувати для висновків щодо безтоварності операцій у разі підтвердження їх належним чином складними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Відповідач не може роботи висновки перевірки та обґрунтовувати свою позицію посилаючись на надану іншими податковими органами податкову інформацію не спростовуючи наявність належних доказів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № П/811/508/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, відповідно до вимог статей 211- 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий