Постанова

від 05.04.2017 по справі 911/3312/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Справа№ 911/3312/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Ільющенко О.П. (дов. від 01.02.2017 № 02/2017);

від ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна": Миколюк П.П. ( дов. № 4/2017 від 31.12.2016);

від ТОВ "Магнус Лімітед": Шишин А.В. (дов. від 20.09.2016 № 85/1);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна"

на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016

у справі № 911/3312/16 (Суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна"

про заборону використання програм організації мовлення, права на які належать позивачу, без дозволу позивача, та стягнення компенсації за порушення майнових суміжних прав.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16 позов задоволено частково; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" здійснювати використання у будь-який спосіб передач (програм) організації мовлення, права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (далі - "ТРК "Україна") без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна"; заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Добл-Ю Нет Україна" здійснювати використання у будь-який спосіб передач (програм) організації мовлення, права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" без дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" - 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добл-Ю Нет Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" - 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Дабл-ю нет Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у даній справі повністю і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ТРК "Україна" відмовити повністю, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 247, 62 грн. за звернення до суду апеляційної інстанції покласти на Позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ "Дабл-ю нет Україна" посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна" прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2017.

14.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

15.02.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2017.

21.03.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" надійшли клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.04.2017.

У судовому засіданні 05.04.2017 судовою колегією було розглянуто клопотання апелянта про витребовування доказів, в якому останній просить суд: винести ухвалу суду по витребування доказів шляхом направлення запиту до слідчого СВ Білоцерківського ВП ГУНП України в Київській області Кулібаби О.Г. як органу, який призначив експертизу № 238-2/15

від 16.11.2015 щодо отримання судовим експертом Собіним О.К. дозволу на розголошення сторонам у справі № 911/3312/16 інформації про результати проведеної ним експертизи № 238-2/15 від 16.11.2015 у кримінальному провадженні за № 12015110030004160 від 02.10.2105; після отримання дозволу, повторно викликати для надання пояснень по

висновку експерта від 16.11.2015 № 238-2/15, судового експерта Собіна Олексія Костянтиновича.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Судова колегія, дослідивши вказане клопотання, дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки до суду першої інстанції було викликано судового експерта Собіна О.К., який був присутній у судовому засіданні першої інстанції 09.12.2016 та надав усні та письмові пояснення щодо відповідного висновку експерта від 16.11.2015 № 238-2/15 (а.с. 210 т. 1).

Представники апелянта та відповідача-1 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, проте зазначив, що також не погоджується з оскаржуваним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення компенсації, оскільки вказане суперечить нормам Закону України Про авторське право та суміжні права .

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні у відповідній частині з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТРК "Україна" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про заборону ТОВ "Магнус Лімітед" (далі -відповідача-1) та ТОВ "Дабл-ю нет Україна" (далі -відповідача-2) здійснювати використання у будь-який спосіб передачі організації мовлення, права на які належать позивачу без дозволу позивача, а також стягнути з відповідачів 165 315 грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових суміжних прав.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що ТОВ "ТРК "Україна", яке є телемовником, що створює (комплектує та /або пакетує) телевізійні програми та передачі і розповсюджує їх у кодованому вигляді за допомогою технічних-засобів шляхом трансляції для приймання їх споживачами. ТОВ "ТРК "Україна" відповідно до статті 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є власником суміжних прав на передачі (програми) організацій мовлення з моменту та внаслідок факту оприлюднення передачі (програми) організації мовлення, що виготовляються та транслюються на телеканалах Футбол 1" та "Футбол 2". Позивач зазначає, що ним не надавались права відповідачу-1 та відповідачу-2 використовувати (здійснювати ретрансляцію) передачі/програми, що транслюються позивачем на телеканалах "Футбол 1" та "Футбол 2" для відповідних абонентів.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково.

Однак, з даним судовим рішенням апелянт не погодився, звернувшись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТРК "Україна" на підставі ліцензії НР № 00109-м, строк дії якої з 18.01.2008 до 18.01.2018, - логотип "ФУТБОЛ 1", а також ліцензії НР № 00108-м, строк дії якої з 12.03.2008 до 12.03.2018, - логотип "ФУТБОЛ 2", виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, у відповідності до абзацу двадцять дев'ятого частини першої статті 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є телемовником, що створює (комплектує та /або пакетує) телевізійні програми та передачі і розповсюджує їх у кодованому вигляді за допомогою технічних-засобів шляхом трансляції для приймання їх споживачами. ТОВ "ТРК "Україна" відповідно до статті 37 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є власником суміжних прав на передачі (програми) організацій мовлення з моменту та внаслідок факту оприлюднення передачі (програми) організації мовлення, що виготовляються та транслюються на телеканалах "Футбол 1" та "Футбол 2". Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Згідно зі ст. 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Частиною 1 ст. 432 Цивільного кодексу України, визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; б) фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення; в) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом. Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався. Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Майнові права організації мовлення можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови: а) відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень; б) право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України; в) за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників. Передбачене цією частиною використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.

Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Передбачене частинами першою і другою цієї статті використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення і зачіпати законні інтереси виконавців, виробників фонограм, відеограм і програм мовлення чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", мовлення (телерадіомовлення) - канал телевізійний - певна смуга частот, призначена для потреб телебачення і зазначена у Плані використання радіочастотного ресурсу України.

Мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами.

Канал мовлення - сукупність технічних засобів мовлення (кабельного, оптичного, радіозв'язку), призначених для розповсюдження теле- та/чи радіопрограм на територію, що визначається параметрами цих засобів, які забезпечують трансляцію в реальному часі однієї телерадіопрограми.

Створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах.

Передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

Програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення.

З огляду на обставини справи та вищевказані норми законодавства, ТОВ "ТРК "Україна" є мовником, що розповсюджує програми, пакети програм, передачі з використанням технічних засобів телекомунікації для публічного приймання за допомогою побутових телеприймачів у відкритий спосіб; діє на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 19.08.2014 серії НР №00109-м та № 00108-м на супутникове мовлення (телебачення); отже, є суб'єктом суміжних прав, який має виключне майнове право дозволяти чи забороняти іншим особам публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції, а телепередачі "Футбол 1" та "Футбол 2" є в даному випадку об'єктами суміжних прав.

30.09.2015 ТОВ "ТРК "Україна" звернулося до правоохоронних органів з заявою щодо відкриття кримінального провадження у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176 Кримінального Кодексу України, щодо порушення авторського права та суміжних прав, в зв'язку з чим 02.10.2015 внесено відомості про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110030004160.

До матеріалів справи долучено висновок експерта від 16.11.2015 №238-2/15 за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи і експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів в межах досудового слідства у кримінальному провадженні № 12015110030004160, в якому судовим експертом - завідувачем лабораторії авторського права та суміжних прав Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України Собіним О.К. проведено огляд налаштувань, параметрів та властивостей точки доступу (комп'ютера) у мережі провайдера ТОВ "Магнус Лімітед", що знаходився за адресою: АДРЕСА_1. У ході огляду було встановлено, що Відповідач 1 у якості провайдера Інтернет надає послуги ІРТV - тобто здійснює ретрансляцію телеканалів, у тому числі "Футбол 1" та "Футбол 2", абонентам власної мережі. Так, будь-яка особа, яка є користувачем мережі Інтернет, і яка є абонентом Відповідача 1, має доступ до власного кабінету (сторінка 17 Висновку експерта). Власний кабінет, окрім інших налаштувань, містить розділ "Нова послуга ІРТV". Даний розділ містить інструкцію для абонентів з налаштування послуги ІРТV, а саме, інструкцію з відтворення необхідного для цього програмного забезпечення ТVBuzzer Плеєр. Огляд здійснювався за параметрами ІР адреси точки доступу до мережі провайдера ТОВ "Магнус лімітед" НОМЕР_1. Судовим експертом під час огляду встановлено параметрами зовнішніх джерел мультимедійного контенту (телеканалів) - ІР адреса НОМЕР_2, що за даними загальнодоступного ресурсу прикладного рівня Whois належить Відповідачу 2 - провайдеру Інтернет ТОВ "ДАБЛ-Ю НЕТ Україна". Також, в ході проведення аналізу мережевого трафіку від користувача НОМЕР_1 до проксі серверу НОМЕР_2, було виявлено медіа файл у форматі .m3u., у якому міститься "плей лист" із зазначенням параметрів доступу до кожного з файлів. За результатами проведеного огляду, на матеріальний носій зафіксовано вміст мультимедійного контенту, серед якого програми телеканалів "Футбол 1" та "Футбол 2".

25.11.2013 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 було укладено договір № 6322-11/13 про надання телекомунікаційних послуг. 01.03.2015 - Відповідач-1 та Відповідач-2 підписали Додаток 1 до даного договору, за умовами кого ТОВ "Дабл Ю Нет Україна" надає ТОВ "Магнус Лімітед" послуги доступу до мультимедійної мережі комутації пакетів по протоколу ТСР/ІР для використання ресурсів Інтернет (http://tvbuzzer.net).

З вищенаведеного вбачається, що відповідач-1 та відповідач-2 надають аналогічні послуги з підключення користувачів до мережі Інтернет з одночасним наданням можливості перегляду відповідних телевізійних каналів.

Як вбачається з висновку експерта, за допомогою технічних даних для налаштування доступу до послуг IPTV, наданих відповідачем-1, маючи доступ до мережі інтернет, наданий відповідачем-2, у відповідності до отриманих інструкцій, розміщених на сайті http://magnus.net.ua/iptv/htm, здійснено фіксацію факту ретрансляції передач (програм) телеканалів "ФУТБОЛ 1" та "ФУТБОЛ 2", що підтверджується скриншотами, наведеними в додатку 2 до Висновку експерта, та підтверджує факт ретрансляції відповідачем-1 та відповідачем-2 відповідних передач (програм), права на які належать позивачу. У вказаному висновку містяться відомості про встановлення та налагодження експертом можливості перегляду у мережі Інтернет вищевказаних телеканалів.

Вищезазначені обставини дають підстави стверджувати, що відповідач-1 здійснює ретрансляцію передач/програм, що транслюються позивачем на телеканалах "ФУТБОЛ 1" та "ФУТБОЛ 2" для абонентів, що користуються послугами зв'язку (Інтернет), наданих відповідачем-1; абоненти, що користується послугами зв'язку (Інтернет), наданих відповідачем-1, налаштовують доступ до послуг ІРТV за для отримання доступу до передач/програм, що транслюються позивачем на телеканалах "ФУТБОЛ 1" та "ФУТБОЛ 2", виключно з ІР адреси НОМЕР_2, яка належать відповідачу-2.

Таким чином, за рахунок використання ІР-адреси НОМЕР_2, володільцем якої є відповідач-2, було забезпечено надання можливості абоненту переглядати передачі (або їх частини), що транслюються телеканалами "Футбол 1" та "Футбол 2".

Відповідачі проти позову заперечили, посилаючись на те, що останні лише надають послуги із доступу до мережі інтернет та не мають ні обов'язку ні права відслідковувати законність контенту, що надходить до абонентів. Проте таке твердження спростовується наданими до суду договором від 25.11.2013 № 6322-11/13 та додатками до нього, а також висновком експерта від 16.11.2015 №238-2/15, з яких слідує що відповідачі здійснювали саме ретрансляцію відповідного контенту (у тому числі передач/програм, що транслюються Позивачем на телеканалах "Футбол 1" та "Футбол 2") за допомогою ресурсу http://tvbuzzer.net.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів не заперечували того, що через наданий ними доступ до мережі Інтернет, можливе використання ресурсу http://tvbuzzer.net, за допомогою якого ними ретранслюються телеканали "Футбол 1" та "Футбол 2".

Згідно з п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" від 04.06.2010 № 5 - особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Аналізуючи вищенаведені обставини справи та норми чинного законодавства колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в частині заборони відповідачам здійснювати використання у будь-який спосіб передач (програм) організації мовлення, права на які належать ТОВ "ТРК "Україна" без дозволу ТОВ "ТРК "Україна", у зв'язку з неправомірністю ретрансляції відповідачами відповідних програм та передач позивача, зокрема, із порушенням суміжних прав останнього на вказані об'єкти.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів компенсації за порушення виключних майнових суміжних прав у розмірі 165 310,00 грн., що становить 114 розмірів мінімальної заробітної плати, то судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо цих позовних вимог, з огляду на наступне.

В обґрунтування заявлених вимог щодо розміру стягнення заявленого розміру компенсації позивач посилається на те, що правовласником програм/передач, що транслюються на каналах "Футбол 1" та "Футбол 2" - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" - визначається помісячна плата за надання відповідним провайдерам невиключного суміжного права на використання шляхом розповсюдження програм телевізійних каналів "Футбол 1" та "Футбол 2". Обґрунтовуючи суму заявлених вимог позивач зазначив, що порушення відповідачем-1 мало тривалий характер - використання об'єктів суміжних прав шляхом розповсюдження здійснювалося протягом 2015 року, а порушення відповідача-2 полягає у наданні послуг зв'язку з одночасним наданням доступу до відповідних передач/програм.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, зазначивши, що позивач обґрунтовує заявлену до стягнення суму як збитки, оскільки позивачем було заявлено до стягнення саме компенсацію за порушення виключних майнових суміжних прав.

Визначаючи розмір компенсації за порушення виключних майнових авторських та (або) суміжних прав, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить із того, що положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону не встановлюють прямої залежності між розміром такої компенсації та кількістю використаних об'єктів або їх складових частин, а лише визначають право стягнення компенсації у разі вчинення порушення авторського та (або) суміжного права. Інші обставини, у тому числі й кількість неправомірно використаних об'єктів, має врахувати суд при визначенні суми компенсації у кожному конкретному випадку, виходячи із меж, встановлених статтею 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

Згідно з п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав

суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При цьому, чинне законодавство не містить приписів щодо безпосереднього причинного зв'язку між фактом завдання збитків та їх розміром і розміром можливої компенсації.

Так, приписи Цивільного кодексу України та Закону не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського та (або) суміжного права.

Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою ст. 52 Закону (від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат).

Створення можливості вчинення порушення (авторських) суміжних прав, безпосередньої загрози порушення прав позивача, яке згідно з ч. 1 ст. 52 Закону позивач вправі вимагати припинити, та саме по собі порушення вказаних прав, згідно з наведеними вище нормами Закону є підставою судового захисту порушених прав позивача шляхом застосовування компенсаційних заходів, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства (справедливості, добросовісності, розумності і т.ін.).

Судова колегія звертає увагу, що позивачем не доведено належними доказами тривалість порушення суміжних прав позивача відповідачами, оскільки в матеріалах справи наявний доказ лише одного документально зафіксованого факту порушення відповідних прав позивача відповідачами, що підтверджується актом про проведення огляду від 21.10.2015 (а.с. 54-59 т. 1).

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Статтею 8 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3 200,00 гривень (судом апеляційної інстанції приймається в цій частині нове судове рішення, тому суд виходить із вказаного розміру мінімальної заробітної плати, який установлений на час прийняття даного судового рішення).

З огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, судова колегія дійшла висновку, що захисту підлягають права позивача на програми/передачі, що транслюються як на каналі "Футбол 1", так і на каналі "Футбол 2", а тому з кожного з відповідачів за порушення суміжних прав позивача підлягає стягненню компенсація у розмірі по 64 000,00 грн., тобто у розмірі по 20 мінімальних заробітних плат (по 10 мінімальних заробітних плат за ретрансляцію програм кожного з цих двох каналів як окремих об'єктів суміжних прав).

Судова колегія дійшла висновку про правомірність стягнення з відповідачів на користь позивача всього 128000,00 грн. у вигляді сплати компенсації. Тобто є підстави для часткового задоволення позову, а тому оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позову слід змінити.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Абзац 4 та абзац 5 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16 слід змінити, виклавши їх в наступній редакції: Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. О. Гончара, буд. 11, кв. 48, код 20609200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 170, код 05744121) 64 000 (шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових суміжних прав та 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 00 коп. судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добл-Ю Нет Україна" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, код 37002401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 170, код 05744121) 64 000 (шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових суміжних прав та 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 00 коп. судового збору . Оскільки в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, то в решті рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16 слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл-ю нет Україна" на рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16 задовольнити частково.

2. Змінити абз. 4 та абз. 5 резолютивної частини рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16, виклавши їх в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнус Лімітед" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. О. Гончара, буд. 11, кв. 48, код 20609200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 170, код 05744121) 64 000 (шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових суміжних прав та 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добл-Ю Нет Україна" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 14/1, код 37002401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "Україна" (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 170, код 05744121) 64 000 (шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. компенсації за порушення майнових суміжних прав та 2 338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 00 коп. судового збору .

В решті рішення господарського суду Київської області від 16.12.2016 у справі № 911/3312/16 залишити без змін.

3. Доручити господарському суду Київської області видати накази на виконання даної постанови.

4. Матеріали справи № 911/3312/16 направити до господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний: 10.04.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко