ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
06 квітня 2017 рокусправа № П/811/958/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року по справі №П/811/958/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оконіка" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
в с т а н о в и В :
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оконіка" , а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000191400 від 02 червня 2016 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000171400 від 02 червня 2016 року на суму 225 626,25 грн., в тому числі: 180 501,00 грн. - за основним платежем, 45 125,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011521301 від 02 червня 2016 року; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0011531301 від 02 червня 2016 року.
Постанова суду, в частині задоволених вимог, мотивована необґрунтованістю та недоведеністю тих висновків ДПІ, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних рішень та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 21.04.2016 по 16.05.2016 посадовими особами Олександрійської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Оконіка" (код ЄДРПОУ 37251981) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 23.05.2016 року № 156/11-26/14-00/37251981 (т.1 а.с.27-101).
В Акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог:
1) п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.3.2 п.138.3. п.138.2, п.138.8, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.144.3 ст.144, п.п.135.5.4 п.135,5 ст.135 Податкового кодексу
України, п.9.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318, п.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 р. №415, п.5, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №20, п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Доход", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 80 894 грн., у тому числі: за 2013 р. в сумі 17 845 грн., за 2014 р. в сумі 35 993 грн., за 2015 р. в сумі 27 056 грн., за рахунок порушення:
- п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р. в сумі 24 963 грн. внаслідок не врахування кредиторської заборгованості з минулим терміном позовної давності;
- п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено собівартість реалізованої продукції за 2013 р. в сумі 1 450 грн. внаслідок проведення нереальної (безтоварної) господарської операції з поставки матеріалу отриманого від ТОВ "Господар Харків";
- п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено собівартість реалізованої продукції за 2013 р. в сумі 2 281 грн. внаслідок проведення нереальної (безтоварної) господарської операції з поставки матеріалу отриманого від ТОВ "Віст Групп Лімітед";
- п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 235 630 грн., в т.ч. за 2013 р. - 85 346 грн., за 2014 р. - 150 284 грн., за рахунок матеріалів, використаних не в господарській діяльності;
- п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.144.3 ст.144 Податкового кодексу України в результаті чого платником завищено адміністративні витрати в сумі 26 477 грн., в т.ч. за 2013 р. - 4 844 грн., за 2014 р. - 21 633 грн., за рахунок включення до цих витрат розміру амортизації, нарахованої на невиробничі основні засоби;
- п.п.138.10.2 п. 138.10 ст.138, п. 144.3 ст.144 Податкового кодексу України, платником завищено адміністративні витрати за 2014 в сумі 3083 грн. за рахунок включення до витрат плати за розрахунково-касове обслуговування, яке не підтверджено первинними документами;
- п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, пунктів 5-11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов'язання", пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доход", в результаті чого платником було занижено позитивне значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за рахунок заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 р. в розмірі 38 952 грн., внаслідок не врахування кредиторської заборгованості з минулим терміном позовної давності;
- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.9.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 31 "Фінансові витрати", в результаті чого платником було занижено позитивне значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за рахунок врахування до складу витрат за 2015 р. суми погашеної заборгованості за кредитним договором в розмірі 89 727 грн.;
- п.п.138.3.2 п.138.3, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за 2015 рік в сумі 21 633 грн. за рахунок завищення різниць, на які зменшується фінансовий результат внаслідок проведення амортизації на невиробничі основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності;
2) п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.189.1 ст.189, п.188.1 ст.188, ст.200, ст.201, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на додану вартість в загальній сумі 182 252 грн., в т.ч. за квітень 2013 р. - 45 грн., за травень 2013 р. - 1 128 грн., за червень 2013 р. - 65 грн., за липень 2013 р. - 4 375 грн., за серпень 2013 р. - 4 988 грн., за вересень 2013 р. - 67 грн., за жовтень 2013р. - 5 626 грн., за листопад 2013 р. - 16 237 грн., за грудень 2013 р. - 1 522 грн., за квітень 2014 р. - 3 537 грн., за червень 2014 р. - 280 грн., за липень 2014 р. - 217 грн., за жовтень 2014 р. - 11 235 грн., за листопад 2014 р. - 17 413 грн., за грудень 2014 р. - 8 691 грн., за січень 2015 р. - 9 266 грн., за лютий 2015 р. - 1 327 грн., за березень 2015 р. - 50 850 грн., за липень 2015 р. - 42 226 грн., за листопад 2015 р. - 1 802 грн., за грудень 2015 р. - 1 355 грн.
за рахунок:
- завищення податкового кредиту в сумі 64 451 грн., в тому числі за: квітень 2013 р. - 45 грн., травень 2013 р. - 58 грн., червень 2013 р. - 65 грн., липень 2013 р .- 143 грн., серпень 2013 р. - 368 грн., вересень 2013 р. - 67 грн., листопад 2013 р. - 687 грн., червень 2014 р. - 280 грн., липень 2014 р. - 217 грн., листопад 2014 р. - 10 080 грн., грудень 2014 р. - 739 грн., березень 2015 р. - 50 850 грн., листопад 2015 р. - 852 грн.;
- заниження податкового зобов'язання всього в сумі 117801 грн., в т.ч. за травень 2013 р. - 1 070 грн., липень 2013 р. - 4 232 грн., серпень 2013 р. - 4 620 грн., жовтень 2013 р. 5626 грн., листопад 2013 р. - 15 550 грн., грудень 2013 р. - 1 522 грн., квітень 2014 р. - 3 537 грн., жовтень 2014 р. - 11 235 грн., листопад 2014 р. - 7 333 грн., грудень 2014 р. - 7 952 грн., січень 2015 р. - 9 266 грн., лютий 2015 р. - 1 327 грн., за липень 2015 р. - 42 226 грн., листопад 2015 р. - 950 грн. та грудень 2015 р. - 1 355 грн.;
Заниження податку на додану вартість виникло за рахунок порушення:
- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в сумі 10 948 грн., в т.ч. за січень 2015 р. в сумі 9 266 грн., за лютий 2015 р. в сумі 1 327 грн., за грудень 2015 р. в сумі 355 грн., за рахунок здійснення реалізації товарів за цінами нижчими цін придбання;
- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання в сумі 1 950 грн., в т.ч. за листопад 2015 р. в сумі 950 грн., за грудень 2015 р. в сумі 1 000 грн., за рахунок здійснення реалізації матеріалів за цінами нижчими цін придбання;
- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання за липень 2015р. в сумі 42 226 грн. за рахунок здійснення реалізації готової продукції за цінами нижчими за її собівартість;
- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання за листопад 2013 р. на суму 15 550 грн., внаслідок не нарахування їх на вартість матеріалу, використаного підприємством на виготовлення зрошувальних систем, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю;
- п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання всього в сумі 47 127 грн., в т.ч. за травень 2013 р. - 1 070 грн., липень 2013 р. - 4 232 грн., серпень 2013 р. - 4 620 грн., жовтень 2013 р. - 5 626 грн., грудень 2013 р. - 1 522 грн., квітень 2014 р. - 3 537 грн., жовтень 2014 р. - 11 235 грн., листопад 2014 р. - 7 333 грн., грудень 2014 р. - 7952 грн., в результаті не нарахування ПДВ з вартості матеріалів, використаних не в господарській діяльності;
- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за липень 2014 р. в сумі 217 грн., за листопад 2014 р. в сумі 153 грн., за рахунок списання кредиторської заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами по якій минув термін позовної давності по контрагенту ТОВ СТО "Балканкар", ПП "Гласлайн";
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за серпень 2013 р. на 290 грн., внаслідок включення до його складу ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Господар Харків" (код 34392388), факт поставки яких не підтверджено;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит в сумі 456 грн., в т.ч. за: квітень 2013 р. - 45 грн., травень 2013 р. - 58 грн., червень 2013 р. - 65 грн., за липень 2013 р. - 143 грн., серпень 2013 р. - 78 грн., вересень 2013 р. - 67 грн., внаслідок включення до його складу ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Віст Групп Лімітед" (код 38050901), факт поставки яких не підтверджено;
- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, абз. "а" п.198.1, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за березень 2015 р. в сумі 50 850 грн., внаслідок не проведення коригування податкового кредиту при поверненні товару особі, яка його надала;
- п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2013 в сумі 687 грн., внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту ПДВ по одній і тій же податковій накладній;
- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2014 року в сумі 739,00 грн., внаслідок не проведення розрахунків коригування у бік зменшення податкового кредиту;
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит за червень 2014 р. в сумі 280 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ без наявності податкової накладної;
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, статей 200 та 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2015 р. в сумі 852 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковій накладній зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних від не платника податку на додану вартість;
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, статей 200 та 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за листопад 2014 р. в сумі 9 927 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковій накладній, яка на момент перевірки відсутня та не зареєстрована в ЄРПН;
3) п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Оконіка" порушено 15-денний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
4) пункту 3.3 розділу III "Порядку заповнення та подання податковим агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом Мінфіном України від 13.01.2015 року № 4 та зареєстрованого в Мін'юсті України 30.01.2015 року за №111/26556, щодо не відображення у податкових розрахунках форми 1-ДФ даних про суми поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу "153";
п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, п.п. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого платником не сплачено на відповідний рахунок податок на доходи фізичних осіб з нарахованої орендної плати.
02.06.2016 року Олександрійською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0000191400, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 94 354,00 грн., в т.ч. 80 894,00 грн. - за основним платежем, 13 460,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.111);
- № 0000171400, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 227 759,00 грн., в т.ч. 182 207,00 грн. - за основним платежем, 45 552,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.112);
- № 0011521301, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн., в т.ч. 510,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.113);
- № 0011531301, яким підприємству визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, в розмірі 3 375,00 грн., в т.ч. 3 375,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.114);
- № 0000181400, яким до підприємства застосувано штраф в сумі 4 692,42 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів та в сумі 930,35 грн. - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів, всього - 5622,77 грн. (т.1 а.с.123).
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, з наступних підстав.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено собівартість реалізованої продукції за 2013 рік в сумі 1 450,00 грн., внаслідок проведення нереальної (безтоварної) господарської операції з поставки матеріалу, отриманого від ТОВ "Господар Харків", за 2013 рік в сумі 2 281,00 грн., внаслідок проведення нереальної (безтоварної) господарської операції з поставки матеріалу, отриманого від ТОВ "Віст Групп Лімітед";
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2013 в сумі 290 грн., внаслідок включення до його складу ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Господар Харків" факт поставки яких не підтверджено; в сумі 456 грн. (за квітень 2013 р. - 45 грн., травень 2013 р. - 58 грн., червень 2013 р. - 65 грн., липень 2013 р. - 143 грн., серпень 2013 р. - 78 грн., вересень 2013 р. - 67 грн.), внаслідок включення до його складу ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Віст Групп Лімітед", факт поставки яких не підтверджено.
З огляду на акт перевірки, подані відповідачем заперечення, такі висновки ДПІ зроблено з огляду на наступне.
Перевіркою встановлено, що товарно-транспортні документи, які пов'язані з безпосереднім отриманням матеріалу у ТОВ "Господар Харків", ТОВ "Віст Групп Лімітед" до перевірки позивачем не надано, також не надано сертифікати якості, завірені печаткою постачальника, відсутні відомості про виробника. Вказані документи також не надані позивачем під час надання заперечення до акту перевірки.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що ТОВ "Господар Харків" поставлено ТОВ "Оконіка" товар (саморізи 9Т13919-2Н в кількості 30 000 штук) на загальну суму 1740 грн., в т.ч. ПДВ 290 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.08.2013 р. № П-4-0003926.
Доставка товару від ТОВ "Господар Харків" за місцезнаходженням ТОВ "Оконіка" проведена транспортною компанією "Нова пошта". Згідно з банківською випискою ПАТ "Про Кредит Банк" по поточному рахунку ТОВ "Оконіка" за 19.08.2013 р., на поточний рахунок ТОВ "Господар Харків" в оплату поставлених товарів за видатковою накладною №П-4-0003926 були перераховані грошові кошти на суму 1740 гри., в т.ч. ПДВ 290 грн.. Даними картки субрахунку 201 "Сировина та матеріали" підтверджено оприбуткування 19.08.2013 року за дебетом цього субрахунку саморізів в кількості 30 000 штук від постачальника ТОВ "Господар Харків".
Списання саморізів з основного складу у виробництво із зазначенням номеру і дати вимоги накладної, на підставі якої списується певна кількість саморізів при їх використанні у виробництві готової продукції, відображено у картці субрахунку 201 "Сировина та матеріали" за кредитом цього субрахунку за період з 19.08.2013 р. по 01.10.2013 р..
Крім того судом встановлено, що ТОВ "Віст Групп Лімітед" поставлено ТОВ "Оконіка" товарів господарської групи на загальну суму 2736,71 грн., в т.ч. ПДВ 456,12 грн., що підтверджено видатковими накладними: № ГО-0018980 від 08.04.2013р. на суму 271.32 грн., у т.ч. ПДВ 45.22 грн.. № ГО-0031755 від 27.05.2013р. на суму 349.27 грн., у т.ч. ПДВ 58.21 грн.. № ГО-0037525 від 1 7.06.2013р. на суму 389.90 грн., у т. ч. ПДВ 64.98 грн., № ГО-0048485 від 29.07.2013р. на суму 386.50 грн., у т.ч. ПДВ 64.42 грн., № ГО-0044818 від 15.07.2013р. на суму 301.98 грн., у т.ч ПДВ 50.33грн., № ГО-0042833 від 08.07.2013р. на суму 169.43 грн.. у т.ч. ПДВ 28.24 грн., № ГО-0053933 від 19.08.2013р. на суму 464.52 грн., у т.ч. ПДВ 77.42 грн.. № ГО-0060762 від 16.09.2013р. на суму 403.79 грн., у т.ч. ПДВ 67.30 грн. Доставка товару від постачальника за місцезнаходженням ТОВ "Оконіка" здійснена власним автотранспортом та за рахунок продавця.
Оплата товару на користь ТОВ "Віст Групп Лімітед" проведена у безготівковому порядку наступним чином: згідно з випискою ПАТ "Про Кредит Банк" за 09.04.2013р. перераховано 271.32 грн. згідно з випискою банку за 20.05.2013р. - 349.27 грн.; згідно з випискою банку за 11.06.2013р. 179.12 грн.; згідно з випискою банку за 26.06.2013р. - 210.78 грн.; згідно з випискою банку за 02.07.2013р. 169.43 грн.; згідно з випискою банку за 15.07.2013 р. - 301.98 грн.; згідно з випискою банку за 29.07.2013 р. - 386.50 грн.; згідно з випискою банку за 20.08.2013р. - 464.52 грн.; згідно з випискою банку за 12.09.2013 р. - 403.79 грн., а всього на рахунок цього постачальника в оплату одержаного товару перераховані грошові кошти на загальну суму 2736,71 грн.
Оприбуткування товару та його використання у господарській діяльності було відображено у картках рахунку №209 "Інші матеріали" , рахунку № 201 "Сировина та матеріали".
Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що встановлені обставини справи підтверджують факт надходження, оприбуткування та подальше використання товару, отриманого від постачальників ТОВ "Господар Харків" на суму 1740 грн., в т.ч. ПДВ 290 грн., та ТОВ "Віст Групп Лімітед" на суму 2736,71 грн., в т.ч. ПДВ 456,12 грн., про вказаний факт свідчать і долучені до матеріалів справи первинні документи по цим господарським взаємовідносинам (т.1 а.с.234-250, т.2 а.с.1-4, 91-137).
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено собівартість реалізованої готової продукції на загальну суму 235 630 грн., в т.ч. за 2015 р. - 85 346 грн., за 2014 р. - 150 284 грн., за рахунок матеріалів, що були використані не у господарській діяльності;
- п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання всього в сумі 47 127 грн., в т.ч. за травень 2013 р. - 1 070 грн., липень 2013 р. - 4 232 грн., серпень 2013 р. - 4 620 грн., жовтень 2013 р. -5 626 грн., грудень 2013 р. - 1 522 грн., квітень 2014 р. - 3 537 грн., жовтень 2014р. - 11235 грн., листопад 2014 р. - 7 333 грн., грудень 2014 р. - 7952 грн., в результаті не нарахування ПДВ з вартості матеріалів, використаних не в господарській діяльності.
Згідно з актом перевірки вказані порушення ОДПІ пов'язує з наступним.
Так, в ході перевірки встановлено, що відповідно наданих головних книг, оборотно-сальдових відомостей з розгорнутими оборотами по рахунку 26 "Готова продукція", по рахунку 201 "Сировина та матеріали" та первинних документів, які засвідчують факт списання матеріалів (накладні-вимоги на відпуск матеріалів, специфікації матеріалів згідно замовлення) встановлено невідповідність кількості списаних матеріалів кількості виготовленої продукції. Зокрема, ТОВ "Оконіка" при виготовленні 71189,038 кв.м. готової продукції було відображено списання матеріалів (Дт. рах.23 "Виробництво", Кт. рах.201 "Сировина та матеріали") у кількості 65929,775 кв.м., а саме склопакетів у кількості 59984,602 кв.м., скла у кількості 367,623 кв.м гас-плити у кількості 5577,550 кв.м. Так, у грудні 2014 року виготовлено 1222,905 кв,м. металопластикових конструкцій, а склопакетів в них установили 1311,098 кв.м.,що складає 108% від площі виготовлених металоконструкцій, що не відповідає дійсності, оскільки у 1 кв.м. вікна не може бути 1,08 кв.м. склопакету. Згідно калькуляції на виготовлення стандартного двостулкового вікна площею 1,82 кв.м., зі склопакетом 4-16-4, витрачається 1,35 кв.м склопакету, що складає 75% площі металоконструкції або скла 4мм - 1,49 (2,98кв.м./2), що складає 82% площі металоконструкції (копія калькуляції додається до акту перевірки). Крім склопакетів у грудні 2014 було списано ще с-плита у кількості 81,742 кв.м., тобто разом із склопакетами на скління 1222,905 кв.м. металопластикових конструкцій списано 1392,84 кв.м.(1311,098кв.м.+81,742 кв.м) матеріалів. Крім того, у грудні 2014 року не було списання окремо скла у виробництво, що підтверджуються даними по Дт23 Кт201. Також, не проводилось реалізація окремо склопакетів, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по Дт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" Кт 26 "Готова продукція".
З цих підстав, за результатами дослідження наданих позивачем документів до перевірки, ДПІ зроблено висновки про те, що використання позивачем у господарській діяльності скла та склопакетів у кількості 1382,66 кв.м. на загальну суму 235 630,39 грн. є непідтвердженим.
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність таких висновків ДПІ та вірно звернув увагу на те, що при обчисленні кількості сировини (склопакетів, скла, с.-плити), що була списана за кредитом субрахунку 201 "Сировина та матеріали" у виробництво готової продукції, не враховано технологічний процес виробництва готових металопластикових конструкцій, у відповідності до якого з основного складу у виробництво скло, склопакети, с-плита, - металевий профіль та інші матеріали списуються по факту прийняття від покупців замовлення на виготовлення цих металопластикових конструкцій, але, при цьому, готова продукція по замовленнях, що прийняті після 20 числа поточного місяця покупцям відпускається після першого числа наступного місяця.
У п.19 наказів №38 від 29.12.2012, від 29.12.2013, від 29.12.2014 "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" встановлено те, що при визначенні собівартості виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг випростовується підхід "прямих витрат", тобто, загальновиробничі витрати вважаються витратами періоду та відносяться на фінансові результати періоду, в якому вони фактично понесені.
Отже, незважаючи на те, що виробництво готової продукції по замовленнях на виготовлення металопластикових конструкцій, які прийняті від покупців після 20 числа поточного місяця, ще не завершено, вартість скла, склопакетів, с- плити, профілю та ін. по факту їх списання з основного складу у виробництво включена до загальновиробничих витрат того періоду, в якому вони фактично понесені та відображено у собівартості виробництва.
Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що висновки щодо невикористання у господарській діяльності товариством склопакетів у загальній кількості 1382.66 м" на загальну суму 235630,39 грн. зроблені відповідачем без врахування кількості склопакетів, що за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. на підставі п.18 наказів № 38 від 29.12.2012 р., від 29.12.2013 р., 29.12.2014 р. "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства" була включена до складу собівартості готової продукції як витрати від технічно неминучого браку, а саме в розмірі 3,75% від загальної площі виробництва конструкцій з використанням склопакетів у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій.
З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції правильно вказав на те, що списання скла, склопакетів та с-плити помісячно на виробництво готової продукції має проводитись наступним чином:
січень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 776,677 кв.м , на виробництво якої списано склопакети у кількості 553,642 кв.м та с-плити у кількості 91,481 кв.м., всього склопакетів та с-плити у кількості 645,124 кв.м., що становить 0,83 % від площі готових металопластикових конструкцій;
лютий 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 4513,160 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 1540,192 кв.м., скла у кількості 11,269 кв.м. та с-плити у кількості 114,674 кв.м., всього сировини у кількості 1666,135 кв.м., що становить 0,37% від площі готових металопластикових конструкцій;
березень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3111,026 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 2593,343 кв.м., скла у кількості 17,162 кв.м. та с-плити у кількості 271,339 кв.м., всього сировини у кількості 2881,844 кв.м., що становить 0,92% від площі готових металопластикових конструкцій;
квітень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3521,281 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3000,991 кв.м., скла у кількості 27,748 кв.м. та с-плити у кількості 330,372 кв.м., всього сировини у кількості 3359,111 кв.м., що становить 0.95% від площі готових металопластикових конструкцій;
травень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3814,231 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3478,388 кв.м , скла у кількості 26,744 кв.м. та с-плити у кількості 350,490 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів №32 від 31.05.2013 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-8-4, 4-16-4, 4-22-4 у загальній кількості 97,8 кв.м.. Отже, у виробництві готової продукції в травні 2013 р. використано 3757,822 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 3380,588 кв.м. (3478,388 - 97,8) + 26,744 кв.м. + 350,490 кв.м., що становить 0,98 % від площі готових металопластикових конструкцій;
червень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3568,996 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3025,725 кв.м., скла у кількості 17,559 кв.м. та с-плити у кількості 287,114 кв.м., всього сировини у кількості 3330,398 кв.м., що становить 0,93% від площі готових металопластикових конструкцій;
липень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 5045,788 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 4706,039 кв.м., скла у кількості 159,373 кв.м. та с-плити у кількості 344,897 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів №35 від 31.07.2013 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-8-4, 4-16-4, 4-16-4І, 4-22-4 у загальній кількості 191,20 кв.м.. Отже, у виробництві готової продукції в липні 2013 р. використано 5019,109 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 4514,839 кв.м. (4706.039 - 191.20) + 159,373 кв.м + 344,897 кв.м., що становить 0,99 % від загальної площі готових металопластикових конструкцій;
серпень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 4773,613 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 4501,103 кв.м , скла у кількості 4,044 кв.м та с-плити у кількості 437,814 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів № 39 від 31.08.2013 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-10-4, 4-Ю-4-18-4, 4-16-4 у загальній кількості 193,9 кв.м.. Отже, у виробництві готової продукції в серпні 2013 р. використано 4749,061 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 4307,203 кв.м. (4501,103 - 193,9) + 4,044 кв.м. + 437,814 кв.м., що становить 0,99 % від загальної площі готових металопластикових конструкцій;
вересень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3946,145 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3338,201 кв.м., скла у кількості 13,42 кв.м. та с-плити у кількості 433,645 кв.м., всього сировини у кількості 3785,266 кв.м., що становить 0,95% від площі готових металопластикових конструкцій;
жовтень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 4281,790 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 4038,623 кв.м., скла у кількості 11,197 кв.м. та с-плити у кількості 436,940 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів №42 від 31.10. 2013 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-8-4, 4-16-4. 4-16-4І, 4-22-4І у загальній кількості 335,39 кв.м.. Отже, у виробництві готової продукції в жовтні 2013 р. використано 4151,37 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 3703,233 кв.м. (4038,623 - 335,39) + 11,197 кв.м. + 436,940 кв.м., що становить 0,96 % від загальної площі готових металопластикових конструкцій;
листопад 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 4972,684 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 2941,776 кв.м., скла у кількості 3,541 кв.м. та с-плити у кількості 274,176 кв.м , всього сировини у кількості 3219,493 кв.м., що становить 0,65 % від площі готових металопластикових конструкцій;
грудень 2013 р. - виготовлено готової продукції у кількості 2641,671 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 2467,759 кв.м., скла у кількості 15,352 кв.м. та с-плити у кількості 214,161 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів № 50 від 31.12.2013 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-8-4-8-4І, 4-10-4-10-4, 4-16-4 у загальній кількості 139,85 кв.м.. Отже, у виробництві готової продукції в грудні 2013 р. використано 2557,422 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 2327,909 кв.м. (2467,759 - 139,85) + 15,352 кв.м. + 214,161 кв.м., що становить 0,96 % від загальної площі готових металопластикових конструкцій;
січень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 611,715 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 469,401 кв.м. та с-плити у кількості 62,049 кв.м., всього у кількості 531,45 кв.м., що становить 0,86% від площі готових металопластикових конструкцій;
лютий 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 878,328 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 527,597 кв.м., скла у кількості 30,291 кв.м. та с-плити у кількості 130,191 кв.м., всього у виробництво готової продукції списано сировини у загальній кількості 688,079 кв.м., що становить 0,78% від площі готових металопластикових конструкцій;
березень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 1313,002 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 1005,993 кв.м., та с-плити у кількості 78,624 кв.м., всього у виробництво готової продукції списано сировини у загальній кількості 1084,617 кв.м., що становить 0,82% від площі готових металопластикових конструкцій;
квітень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 1332,935 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 1322,016 кв.м., с-плити у кількості 133,736 кв.м.. При цьому, згідно з актом списання товарів №16 від 30.04.2014 у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій було списано склопакетів 4-10-4-10-4, 4-16-4. 4-16-4І, 4-8-4- 12-4 у кількості 146,52 кв.м.. Таким чином, у виробництві готової продукції в квітні 2014 р. використано 1309.232 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме 1175,496 кв.м. (1322.016 - 146.52) + 133,736 кв.м., що становить 0,98 % від площі готових металопластикових конструкцій;
травень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 1642,997 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 1444,147 кв.м., скла у кількості 5,037 кв.м. та с-плити у кількості 122,119 кв.м., всього на виробництво готової продукції списано сировини у загальній кількості 1571,303 кв.м., що становить 0,95% від площі готових металопластикових конструкцій;
червень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 2487,432 кв.м., за кредитом субрахунку 201 списано склопакетів у кількості 2227,134 кв.м., скла у кількості 3,219 кв.м. та с-плити у кількості 153,051 кв.м., всього на виробництво готової продукції списано сировини у загальній кількості 2383,404 кв.м., що становить 0,96% від площі готових металопластикових конструкцій;
липень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3327,458 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3001,879 кв.м., скла у кількості 0,118 кв.м, с-плити у кількості 254,544 кв.м, всього списано сировини у загальній кількості 3256,541 кв.м, що становить 0,97% від площі готових метало пластикових конструкцій;
серпень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3526,947 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3128,335 кв.м., скла у кількості 1,861 кв.м. та с-плити у кількості 268,943 кв.м., всього списано сировини у загальній кількості 3399,139 кв.м, що становить 0,96% від площі готових метало пластикових конструкцій;
вересень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3893,562 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3439,700 кв.м, скла у кількості 4,159 кв.м. та с-плити у кількості 203,742 кв.м, всього списано сировини у загальній кількості 3647,601 кв.м., що становить 0,93% від площі готових метало пластикових конструкцій;
жовтень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 3709,011 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 3674,640 кв.м., скла у кількості 8,406 кв.м, с-плити у кількості 296,426 кв.м.. Згідно із актом списання товарів № 33 від 31.10.2014 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-10-4. 4-16-4, 4-8-4-12-4 у загальній кількості 283,42 кв.м.. Таким чином, у виробництві готової продукції в жовтні 2014 р. використано 3696,052 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 3391,22 кв.м. (3674,640 - 283,42) + 8,406 кв.м. + 296,426 кв.м., що становить 0,99 % від площі готових металопластикових конструкцій;
листопад 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 2275,663 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 2246,880 кв.м., скла у кількості 7,123 кв.м., та с-плити у кількості 205,270 кв.м.. Однак, згідно із актом списання товарів № 36 від 30.11.2014 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-10-4, 4-16-4, 4-16-4І, 4-10-4-10-4І у загальній кількості 263,74 кв.м.. Таким чином, у виробництві готової продукції в листопаді 2014 р. використано 2195,533 кв.м. склопакетів, скла та с-плити, а саме: 1983,14 кв.м. (2246.880 - 263,74) 7,123 кв.м. + 205,270 кв.м., що становить 0,96 % від площі готових металопластикових конструкцій;
грудень 2014 р. - виготовлено готової продукції у кількості 1222,905 кв.м., на виробництво якої списано склопакетів у кількості 1311,098 кв.м. та с-плити у кількості 81,742 кв.м.. Згідно із актом списання товарів № 41 від 31.12.2014 р. у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій списано склопакетів 4-10-4-10-4, 4-16-4, 4-10-4-10Аг-4і, 4-16Аг-4і, 4-8-4-12-4 у загальній кількості 286,66 кв.м.. Таким чином, у виробництві готової продукції в грудні 2014 р. використано 1106,18 кв.м. склопакетів та с-плити, а саме: 1024.438 кв.м. (1311,098 - 286,66) + 81,742 кв.м., що становить 0,90 % від площі готових металопластикових конструкцій.
Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено, що первинними документами та даними регістрів бухгалтерського обліку підтверджено те, що за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. на виготовлення 71189,038 кв.м. металопластикових конструкцій ТОВ "Оконіка", після врахування втрат від технічно неминучого браку, що включаються у склад собівартості продукції на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", фактично списано матеріалів (Дт рахунку23 "Виробництво" Кт рахунку 201 "Сировина та матеріали") у кількості 63991,286 кв.м, що відповідає встановленим нормам використання матеріалів для виготовлення металопластикових конструкцій, так як на замовлення покупців виготовляються не лише стандартні двустулкові вікна, а тристулкові вікна, двері та інші металопластикові вироби, в т.ч. нестандартної форми/розміру.
Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на те, що висновок ДПІ щодо невикористання позивачем у господарській діяльності при виробництві готових металопластикових конструкцій склопакетів, скла та с-плити у кількості 1382,66 кв.м. на загальну суму 235 630,39 грн. не відповідає обліковій політиці, що встановлена у наказах "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства", а також даним первинних документам бухгалтерського обліку товариства, якими підтверджено списання втрат від технічно неминучого браку у зв'язку з технологічною схемою виробництва на завантаження конструкцій (т.1 а.с.155-233, т.2 а.с.5-64, 138-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-249, т.5 а.с.1-249, т.6 а.с.1-166, 180-250, т.7 а.с.1-156, т.9 а.с.199-243).
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2014 р. в сумі 24963 грн. внаслідок не врахування кредиторської заборгованості з минулим терміном позовної давності;
- п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.5,11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов'язання", п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 "Доход", в результаті чого платником занижено позитивне значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за рахунок заниження доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2015 року в сумі 38952 грн. внаслідок не врахування кредиторської заборгованості з минулим терміном позовної давності;
- п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит за липень 2014 р. в сумі 217 грн., за листопад 2014 р. в сумі 153 грн. за рахунок списання кредиторської заборгованості за отриманими, але не оплаченими товарами по якій минув термін позовної давності по контрагенту ТОВ СТО "Балканкар", ПП "Гласлайн".
Позиція контролюючого органу, в цій частині спірних правовідносинах, полягає в наступному.
Перевіркою встановлено, що згідно даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.01.2013 та станом на 31.12.2015, первинних документів до них встановлено кредиторську заборгованість з минулим терміном позовної давності по наступних контрагентах:
ТОВ СТО "Балканкар" в сумі 1303,92 грн. (акт № 001722 від 20.07.2011 р. на суму 1303,92 грн., в т.ч. ПДВ 217,32 грн. за техобслуговування автомобіля);
ФОП ОСОБА_5 в сумі 22742,5 грн. (накладна №252924 від 05.11.2011 р. на суму 12082,5 грн., № 252925 від 04.11.2011 р. на суму 3660 грн., № 21082011 від 19.11.2011 р. на суму 2500 грн., №252937 від 13.12.2011 р. на суму 4500 грн. за товари);
ПП "Гласлайн" в сумі 916,45 грн. (накладна № 520 від 08.11.2011 р. на суму 916,45 грн., в т.ч. ПДВ 152,74 грн. за товари).
Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст..257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З цього приводу ОДПІ вказувала на те, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
Виіршуючи спірні правовідносини, в цій частині заявлених вимог. суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Відповідно до п.135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Під безнадійною заборгованістю згідно п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розуміється заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, в тому числі, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з твердженням податкової служби про те, що у разі якщо сума заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен суму такої непогашеної заборгованості, з урахуванням ПДВ, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.
В той же час, не погоджуючись з висновками контролюючого органу щодо заниження позивачем об'єкту оподаткування, суд першої інстанції правильно вказав на наступне.
Поняття та тривалість строку позовної давності закріплені у Цивільному кодексі України від 16.01.2003 №435-IV.
Так, згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У силу положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом, закріпленим у частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частини 5 цієї ж статті, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
У відповідності до чт.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно наданих представником позивача пояснень, ТОВ СТО Балканкар послуги з технічного обслуговування автонавантажувача ЕВ 717 на загальну суму 1303,92 грн., в т.ч. ПДВ 217,32 грн., за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУС-001722 були надані у виконання зобов'язань за договором сервісного обслуговування навантажувальної техніки №СР-144 від 20.07.2011 р..
За умовами п. 1.1, п. 2.4 цього договору ТОВ "Оконіка" (як клієнт) доручило, а ТОВ "СТО Балканкар" (виконавець) прийняло на себе зобов'язання виконувати комплекс робіт по сервісному обслуговуванню навантажувальної техніки Клієнта, а Клієнт зобов'язувався прийняти й оплатити виконану Виконавцем роботу.
Оплата виконаних робіт здійснюється згідно виставлених рахунків, на протязі 3 банківських діб з моменту виконання робіт Виконавцем, по кожному повідомленню (виклику) Клієнта, шляхом прямого банківського переводу грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.
При цьому, сторони досягли між собою взаємної згоди, що Виконавець направляє Клієнту рахунок факсовим або електронним повідомленням, на протязі 1 банківського дня з моменту закінчення виконання робіт, а оригінал рахунку на оплату передає разом з податковою накладною.
Таким чином, умовами п.2.4 договору сервісного обслуговування навантажувальної техніки № СР-144 від 20.07.2011 року прямо передбачено, що строк виконання ТОВ "Оконіка" грошового зобов'язання з оплати виконаної роботи визначений моментом пред'явлення вимоги з боку ТОВ "СТО Балканкар", шляхом виставлення рахунку на оплату виконаних робіт.
За поясненнями представника позивача, з боку цього контрагента після підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУС-001722 на суму 1303,92 грн. рахунок на оплату, шляхом направлення факсового чи електронного повідомлення, ТОВ "Оконіка" не виставлявся, не був наданий виконавцем робіт оригінал такого рахунку і разом з податковою накладною.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що через не пред'явлення цим кредитором вимоги, у ТОВ "Оконіка" не виникло обов'язку щодо оплати робіт з технічного обслуговування автонавантажувача ЕВ 717, які виконані за актом № ОУС-001722 від 20.07.11, тому перебіг позовної давності за сумою кредиторської заборгованості у розмірі 1303,92грн. ще фактично не розпочався.
З боку постачальників ФОП ОСОБА_5 товари за видатковими накладними № 252924 від 05.10.2011р. на суму 12082,50 грн., № 252925 від 04.11.2011р. на суму 3660 грн., № 21082011 від 19.11.2011р. на суму 2500 грн., №16122011 від 13.12.2011 р. на суму 4500 грн., № 272134 від 05.03.2012 р. на суму 6825 грн.. № 272181 від 05.03.2012 р. на суму 9960 грн., № 271144 від 05.05.2012 р. на суму 2410 грн., № 272145 від 20.06.2012 р. на суму 1595 грн., ПП "Гласлайн" - за видатковою накладною № 520 від 08.11.2011р. на суму 1146.85 грн. та ФОП ОСОБА_6 - за видатковою накладною №0901/1 від 09.01.12 р. на суму 25625,70 грн. поставлялися без укладення письмового договору купівлі-продажу цих товарно матеріальних цінностей.
В часткову оплату поставлених товарів за видатковою накладною №520 від 08.11.2011 р. ТОВ "Оконіка" на поточний рахунок ПП "Гласлайн" були сплачені грошові кошти в сумі 230,40 грн., що підтверджується випискою ПАТ КБ "ПриватБанк" за 23.11.2011 р..
Постачальником ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 разом з видатковими накладними на поставку товарів були виставлені рахунки на їх оплату та, відповідно, після спливу семи днів з дати пред'явлення цими кредиторами вимоги до боржника розпочався перебіг трирічного строку позовної давності, в межах якого останні мали право стягнути суму кредиторської заборгованості за поставлений, але не оплачений товар.
Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
У п.п.4.4.1 п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено те, що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
ТОВ "Оконіка" в часткову оплату товару, поставленого ФОП ОСОБА_6 за видатковою накладною № 0901/01 від 09.01.2012 р., були перераховані грошові кошти в сумі 7463,70 грн., що підтверджується випискою ПАТ "Про Кредит Банк" за 23.03.2012 р.
Крім того, станом на 30.09.2014 р. та станом на 31.12.2014 р. між ФОП ОСОБА_7 та директором ТОВ "Оконіка" Новіковим С.В., а також між ФОП ОСОБА_6 та директором ТОВ "Оконіка" Новіковим С.В. була проведена звірка взаєморозрахунків за поставлений до товариства товар, за результатами якої складено та підписано Акти звіряння взаємних розрахунків.
Отже, вчинення вищевказаних дій щодо підтвердження наявності та суми заборгованості в силу положень ч.1 ст.264 ЦК України перериває перебіг строку позовної давності та відповідно після переривання його перебіг розпочато заново.
Визначаючи поняття безповоротної фінансової допомоги як суми заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що для визначення критерію "не стягнута після закінчення строку позовної давності" необхідно також керуватися нормами ЦКУ щодо визначення строку позовної давності та наслідків його пропуску. Згідно ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст.ст.253-255 ЦКУ. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові п.4ст.267 ЦКУ. Таким чином, під безнадійною заборгованістю, що підпадає під ознаку пп.14.1.11 "а" ПК України, слід вважати заборгованість, за якою минув термін позовної давності у разі, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.
В акті перевірки не наведено будь-яких доказів щодо прийняття заходів зі стягнення з ТОВ "Оконіка" безнадійної заборгованості, які не призвели до позитивних наслідків (т.2 а.с.65-90).
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено на відповідний рахунок податок на доходи фізичних осіб з нарахованої орендної плати.
З огляду на акт перевірки позиція контролюючого органу полягає у наступному.
Так, перевіркою встановлено, що позивач орендував основні засоби (нежитлове приміщення) у фізичних осіб: ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Перевіркою первинних бухгалтерських документів, головної книги підприємства встановлено, що доходи у вигляді орендної плати нараховувались згідно з діючим податковим законодавством щоквартально по 1500 грн. кожному (загальна сума нарахованої орендної плати за 2013-2015 склала 36000 грн.). Перевіркою питання щодо повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб з орендної плати (оренда нежитлового приміщення у фізичних осіб) було встановлено те, що згідно із даними перевірки первинних банківських документів та баз даних Олександрійської ОДПІ ТОВ "Оконіка" вказаний податок перераховувала на невірний код бюджетної класифікації, а саме: замість коду № 11010400 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата) на код № 11010100 (податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати).
З огляду на наведене, ДПІ в акті перевірки робить висновок, що за порушення п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.1.4 п.170.1 ст.170, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України позивач несе відповідальність встановлену чинним законодавством за не погашення суми грошового зобов'язання з даного виду податку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у спірному випадку правових підстав для відповідальності позивача, як податкового агенту.
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до вимог підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168).
Згідно пп.14.1.180. п.14.1. ст.14 Кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу , до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу .
Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що в ході перевірки ТОВ "Оконіка" посадовими особами відповідача фактів несвоєчасного чи неповного перерахування товариством (податковим агентом) податку на доходи фізичних осіб з орендної плати (оренда нежитлового приміщення у фізичних осіб) не було встановлено, а згідно наявних в справі документів вбачається, що в дохід місцевого бюджету Войнівської сільської ради податок з доходу фізичних осіб від орендної плати за оренду нежитлового приміщення сплачено (перераховано) згідно з платіжних доручень: №339 від 28.04.2014 р., №587 від 18.07.2014 р., №827 від 17.10.2014 р., №916 від 18.12.2014 р., №940 від 14.01.2015 р., №1897 від 20.04.2015 р., №1899 від 20.04.2015 р., №2154 від 20.07.2015р., №2155 від 20.07.2015р., №2512 від 16.10.2015 р., №2513 від 16.10.2015 р., №2659 від 17.11.2015 р., № 2658 від 17.11.2015 р. (т.8 а.с.41-100).
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи контролюючого органу про помилкове зазначення позивачем у платіжних дорученнях коду бюджетної класифікації, не можуть бути підставою для відповідальності позивача, як податкового агенту, з мотивів не перерахування коштів до бюджету.
Так, відповідно до підпункту 168.4.1. пункту 168.4 статті 168 ПК України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
Згідно частини 4 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до частини 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до пункту 2 статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету місцевого самоврядування за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Отже, аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету. Податки і збори (обов'язкові платежі) визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Як зазначено вище, позивачем при виплаті орендодавцям орендної плати за земельні частики (паї) нараховано, утримано та сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем своєчасно сплачено до бюджету податок з доходів фізичних осіб, хоча і з помилковим зазначенням рахунку.
Відповідно до статті 8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.8 Бюджетного кодексу України бюджетна класифікація має такі складові частини:
1) класифікація доходів бюджету;
2) класифікація видатків та кредитування бюджету;
3) класифікація фінансування бюджету;
4) класифікація боргу.
Колегія суддів вважає, що за встановлених обставин надходження коштів на рахунок за іншим кодом класифікації доходів бюджету, в межах податку на доходи фізичних осіб, не може розцінюватися як не сплата податковим агентом такого податку, оскільки це не призвело до не надходження сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету протягом законодавчо встановленого строку.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.144.3 ст.144 Податкового кодексу України, в результаті чого платними завищено адміністративні витрати в сумі 26477 грн., в т.ч. за 2013 р. в сумі 4844 грн., за 2014 р. в сумі 21633 грн., за рахунок включення до цих витрат розмір амортизації, нарахованої на невиробничі основні засоби;
- п.п.138.3.2 п.138.3, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України за 2015 в сумі 21633 грн. за рахунок завищенні різниць, на які зменшується фінансовий результат внаслідок проведення амортизації на невиробничі основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності;
- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання за листопад 2013 р. на суму 15 550 грн., внаслідок не нарахуваннях на вартість матеріалу використаного підприємством на виготовлення зрошувальних систем, які використовуються в операціях, що не є господарською діяльністю.
Згідно акту перевірки, посадовими особами ДПІ при перевірці головних книг, оборотно-сальдових відомостей по рах.10 "Основні засоби", відомості по нарахуванню амортизації та первинних документів до них встановлено, що платником введено в експлуатацію у червні 2013 року зрошувальну систему (ОСОБА_6В.) вартістю 30 427,13 грн. та у листопаді 2013 р. зрошувальну систему № 1, вартістю 56 787,38 грн. та № 2 вартістю 20 960 грн..
За висновками ДПІ, позивачем в ході перевірки документально не підтверджено використання в господарській діяльності зрошувальних систем. Так, під час проведення перевірки на підставі наданих документів встановлено, що в обліку платника обліковується зрошувальні системи, які були виготовлені із залишків матеріалів, отриманих протягом 2011-2012 рр. Однак, платником не надано документів, які б підтверджували використання зрошувальних систем за будь-яким призначенням.
Судом першої інстанції встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "Оконіка" є виробництво будівельних матеріалів з пластмас та виробництво інших виробів з пластмас. З метою здійснення цих видів господарської діяльності за договором оренди нежитлового приміщення від 05.09.2010 р. ТОВ "Оконіка" було прийняло у строкове оплатне користування нежитлове приміщення - будівлю консервного заводу з господарсько-побутовими приміщеннями, загальною площею 1566 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та за договором оренди обладнання від 05.09.2010 р. прийняло у строкове оплатне користування обладнання за переліком, що визначений у доповненні №1 до цього договору та в акті приймання-передачі обладнання.
Згідно із п. 5.13 Технічних умов ДСТУ Б. В. 2.7-107-2008 "Склопакети клеєні будівельного призначення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.07.2009 року № 277, поверхні стекол у склопакетах повинні бути чистими, не допускаються будь-які забруднення.
За поясненнями представника позивача, для влаштування зовнішньої системи водопостачання (а саме трубопроводу від мережі постачання питної води комунального підприємства "Войнівське") у ФОП ОСОБА_11 за видатковими накладними №0901/01 від 09.01.2012 року та №2101/01 від 21.01.2012 року товариством були придбані труби сталеві, муфти, перехідники та інші матеріали на суму 30427,13 грн., без ПДВ. Всі роботи з улаштування зовнішньої системи водопостачання (прокладення підземного трубопроводу зі сталевих труб Д 100 мм) виконані ТОВ "Оконіка". Збудована система зовнішнього водопостачання введена в експлуатацію з інвентарним № 00083 згідно з наказом № 019/1 від 29.06.2013 р., оприбуткована на балансі ТОВ "Оконіка" як основний засіб балансовою вартістю 30 427,13 грн. згідно із актом приймання-передачі (внутрішнього) переміщення основних засобів.
Фактична наявність цього основного засобу, що призначений для водопостачання питної води до нежитлового приміщення - будівлі консервного заводу за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується також наступними документами.
26.06.2013 комісією у складі директора КП "Войнівське" Шаповалова А.В., бухгалтера цього підприємства Меткої Л.В., начальника відділу водних ресурсів Олександрійського міжрайонного управління водного господарства Лисенко І. В., провідного інженера з використання водних ресурсів Олександрійського МУВГ Бабець О.М. та головного бухгалтера Войнівської сільської ради Макарової С.А. проведено обстеження водогосподарської системи питного водопостачання, за результатами якого складено відповідний Акт обстеження водогосподарської системи питного водопостачання в с. Войнівка Олександрійського району.
За даними цього Акту комісією встановлено те, що станом на цю дату прокладено окремий трубопровід протяжністю 1835 п.м. з автономним підключенням від водогону Дніпро-Кіровоград до ТОВ "Оконіка". За результатами проведеного обстеження розроблено прив'язку водопровідної мережі до місцевості, складено схему водопровідних мереж та паспорт водогосподарської системи з експлікацією трубопроводів питного водопостачання в с. Войнівка. Олександрійського району.
У розділі II "Технічна характеристика закритих трубопроводів" Паспорту водогосподарської системи, яка розміщена на території с. Войнівка Олександрійського р-ну Кіровоградської області міститься дані щодо наявності трубопроводу до ТОВ "Оконіка" протяжністю 1835 п.м., що виконано з стальних труб Д 100мм та обладнано додатковою спорудою - водозабірним вузлом.
Між постачальником води - КП "Войнівське" та приватним підприємцем ОСОБА_16, який є власником будівлі консервного заводу по вулиці АДРЕСА_1 та орендодавцем цього приміщення за договором оренди від 05.09.2010 р., укладені договори водопостачання №7 від 04.01.2014 р., №4 від 15.01.2015 р.
Для забезпечення водопостачання від точки розмежування балансової належності, ТОВ "Оконіка" з матеріалів загальною вартістю 77 747,38 грн., які були придбані від інших суб'єктів господарювання, виконані роботи з улаштування системи внутрішнього водопостачання всередині будівлі консервного заводу по вул. Квітневій, 25 в с. Войнівка Олександрійського району, а також роботи з улаштування системи підготовки та очищення води.
Дані системи введено в експлуатацію з інвентарними №00089, №00090 на підставі наказу № 032 від 29.11.2013 р. "Про введення в експлуатацію "Системи підготовки та очищення води" та "Системи внутрішнього водопостачання" і оприбутковані на балансовому обліку ТОВ "Оконіка" як основні засоби з балансовою вартістю 56 787,38 грн. та 20 960 грн. відповідно, згідно з Актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.11.2013 р.
Введені в експлуатацію "Система внутрішнього водопостачання" та "Система підготовки та очищення води" підключені до "Машини вертикального миття скла В 201Е6", на яку компресором питна вода, після проходження через "Систему підготовки та очищення води", подається під тиском для виконання технологічної операції з очищення склопакетів від будь-яких забруднень.
04.01.2014 р. між власником будівлі консервного заводу приватним підприємцем ОСОБА_9 (Споживач) та КП "Бойківське" (Постачальник) укладений договір водопостачання № 7, за умовами п.1.1, п.2.4 якого Постачальник зобов'язався забезпечити цілодобову подачу питної води Споживачеві, а Споживач - оплачувати таке водопостачання за встановленим у договорі тарифом, утримувати в належному стані і експлуатувати мережі та споруди, безпосередньо пов'язані з водопостачанням.
15.01.2015 р. був укладений договір водопостачання №4 зі строком дії до 31.12.2015 року.
Фактичне споживання питної води ПП ОСОБА_9 за договором водопостачання № 4 від 15.01 2015 р. підтверджується, зокрема, актом від 23.01.2015 р. на зняття показника лічильника витрат води за січень 2015 р., актом від 23.02.2015 р. на зняття показників лічильника витрат води за лютий 2015 р..
Згідно з довідкою КП "Войнівське" від 14.07.2016 №318 фізична особа підприємець ОСОБА_9 дійсно обслуговується в КП "Войнівське", на території ТОВ "Оконіка" дійсно присутня водопровідна система, яка бере свій початок від точки розмежування та відповідає технічним вимогам постачальника води - КП "Войнівське".
На території ТОВ "Оконіка" встановлено лічильник марка ЛК-15Х №472436, на підставі показів якого КП "Войнівське" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9 щомісяця виписується рахунок та акт на оплату спожитої питної води. Грошові кошти за спожиту воду цим споживачем сплачуються вчасно.
Таким чином, "Система зовнішнього водопостачання" балансовою вартістю 30427,13 грн., "Система внутрішнього водопостачання" балансовою вартістю 20960 грн. та "Система підготовки та очищення води" балансовою вартістю 56787,37 грн. використовуються для забезпечення водопостачання питної води від КП "Войнівське", що в силу зобов'язань за договорами на водопостачання забезпечує постачання води з водогону "Дніпро-Кіровоград" споживачу-власнику будівлі консервного заводу по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_9, та в подальшому використовується орендарем цього нежитлового приміщення ТОВ "Оконіка" у технологічному процесі виробництва металопластикових конструкцій, а саме для очищення склопакетів від будь-яких забруднень.
Крім того, висновок ДПІ щодо завищення адміністративних витрат ґрунтується на тому, що в результаті дослідження актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2013р., від 30.11.2013р. у "Графі проведений огляд" найменування об'єкта вказано як "Водополивочна система".
Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність таких доводів відповідача, з огляду на те, що факт того, що ТОВ "Оконіка" в експлуатацію введені саме "Система зовнішнього водопостачання", "Система внутрішнього водопостачання", "Система підготовки та очищення води", а не "Водополивочні (зрошувальні) системи", підтверджується також даними Актами приймання-передачі основних засобів від 30.06.2013 року та від 30.11.2013 року, де у розділі "Коротка характеристика об'єкта" зазначено: "Система зовнішнього водопостачання", "Система внутрішнього водопостачання" та "Система підготовки та очищення води". Тому, під інвентарними номерами № 00083, № 0089, № 0090 на підставі наказів № 019/1 від 29.06.2013р., № 032 від 29.11.2013 р. за актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2013р, від 30.11.2013р. фактично в експлуатацію були введені та з цього часу на балансовому обліку ТОВ "Оконіка" перебувають саме такі основні засоби (т.6 а.с.167-179, т.7 а.с.157-238, т.8 а.с.1-14, т.10 а.с.11-12).
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.9.3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 31 "Фінансові витрати", - підприємством було занижено позитивне значення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за рахунок врахування до складу витрат за 2015 рік суми погашеної заборгованості за кредитним договором в розмірі 89 727 грн..
Перевіркою встановлено, що за травень 2015 року позивачем включено до витрат суму основної заборгованості по кредитному договору (овердрафт) під час її погашення в загальній сумі 37 141,35грн., що підтверджено випискою ПАТ "Приватбанк" по основному рахунку №26004060606049 за 12.05.2015 р. (звіт о дебетових і кредитових операціях за період з 12.05.2015 р. по 12.05.2015 р.).
Однак, згідно змісту виписки "Звіт о дебетових і кредитових операціях по рахунку 260004060606049 ТОВ "Оконіка" з 12.05.2015 р. по 12.05.2015 р.", яка сформована банком 14.07.2016 р. на запит ТОВ "Оконіка", 12.05.2015 р. по кредиту рахунку ТОВ "Оконіка" були проведені операції зі списання грошових коштів в сумі 812,65 грн. і 3250 грн. на погашення по договору банківського обслуговування, в сумі 33078,78 грн. на погашення заборгованості за банківське обслуговування.
За наведених обставин, суд першої інстанції вірно вказав на те, що позивач мав право по факту проведення цих операцій відносити ці суми платежів до адміністративних витрат (т.8 а.с.15-19).
Також, перевіркою встановлено, що за жовтень 2015 до адміністративних витрат позивачем було включено суму погашеної заборгованості по кредитному договору "Гарантовані платежі" від 21.02.2014 р. в загальній сумі 39112,44 грн., що зазначено у виписках банку по основному рахунку, відкритому в ПАТ "Приватбанк" №26004060606049 (16.10.2015 р. в сумі 3349,27 грн., 22.10.2015 р. в сумі 1522,91 грн. та 2907 грн., 24.10.2015 р. в сумі 3548,15 грн. та 7927,05 грн., 25.10.2015 р. в сумі 7042,13 грн., 26.10.2015 р. в сумі 8753,90 грн. та 4062,00 грн.).
Крім того, перевіркою встановлено, що за квітень 2015 р. позивачем було включено до складу фінансових витрат суму погашеної заборгованості по кредитному договору "Гарантовані платежі" від 21.02.2014 р. в сумі 13473,66 грн., що підтверджено випискою ПАТ "Приватбанк" по основному рахунку №26004060606049 за 02.04.2015 року (звіт о дебетових і кредитові операціях за період з 02.04.2015 р. по 02.04.2015 р.).
При цьому, встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що виписки банків по кредитних рахунках та процентних рахунках до перевірки не надано у зв'язку з направленням ТОВ "Оконіка" запиту до ПАТ "Приватбанк" щодо отримання виписок за 2015 р., а на момент перевірки дані виписки на підприємство не надходили.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що на момент проведення планової виїзної перевірки виписки по банківських рахунках за 2015 р. службовими особами відповідача фактично не перевірялися, що не відповідає п.4 та п.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 р. за № 1300/27745.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, абз. "а" п.198.1, ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту за березень 2015 року в сумі 50 850 грн. внаслідок не проведення коригування податкового кредиту при поверненні товару особі яка його надала.
Перевіркою встановлено, що 23.02.2015 р. між ТОВ "Ранбаксі Фармасьютікалс Україна" (Продавець) та ТОВ "Оконіка" (Покупець) укладений договір купівлі-продажу автомобіля №2015/02/23, згідно до умов п.1 та п.4 якого Продавець продає, а Покупець купує колісний транспортний засіб Renault Kangoo, 1,4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за ціною 305 100 грн., в т.ч. ПДВ 50 850 грн.. Оплата вартості автомобіля здійснюється Покупцем протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку (т.8 а.с.20-21, 23).
16.03.2015 між сторонами договору купівлі-продажу автомобіля була укладена Додаткова угода №1, відповідно до якої, у зв'язку з порушенням Покупцем п.4 договору купівлі-продажу, останній повертає Продавцю придбаний в нього автомобіль (т.8 а.с.22).
Повернення автомобіля було здійснено на підставі довіреності №28 від 16.03.2015р. за актом прийму-передачі та накладною №1 від 17.03.2015р.
З цього приводу податкова служба вказує на те, що ТОВ Оконіка було зобов'язане зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків ОДПІ щодо порушення позивачем вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192, абз. "а" п.198.1, ст.198 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (в редакції, станом на день повернення товару) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Відповідно до вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (п.п.192.1.2 п.192.1 ПК України).
Встановивши обставини справи, які свідчать про те, що постачальником ТОВ "Ранбаксі Фармасьютікалс України" не було складено і направлено ТОВ "Оконіка" розрахунок коригування до податкової накладної після повернення автомобіля Renault Kangoo, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що вказане унеможливлило здійснення позивачем реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та проведення на підставі цього розрахунку коригування податкового кредиту в сумі 50 850 грн.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2015 р. в сумі 852,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН від не платника ПДВ.
Перевіркою встановлено, що при проведеному аналізу згідно даних ІС "Податковий блок" встановлено, що ТОВ "БК "СЕДЕС" здійснив реєстрацію податкової накладної, а 25.11.2015 р. свідоцтво платника ПДВ було анульовано, тобто з листопаду 2015 р. ТОВ "БК "СЕДЕС" не є платником цього податку. Отже, ТОВ "Оконіка" не мало права на формування податкового кредиту по податковій накладній від неплатника податку на додану вартість (т.8 а.с.24-26).
Згідно ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.
Як зазначено в акті перевірки, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "БК "Седес" анульовано 25.11.2015 р., отже, ця дата є моментом анулювання реєстрації цієї юридичної особи як платника ПДВ, з якого її позбавлено права виписувати податкові накладні. Водночас, податкова накладна за №2 на загальну суму 5112,00 грн., в т.ч. ПДВ 852,00 грн., виписана та в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрована - 06.11.2015 р..
За таких обставин, пославшись на положення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що ТОВ "Оконіка" мало право на підставі податкової накладної №2 від 06.11.2015р. відносити суму ПДВ в розмірі 852 грн. до складу податкового кредиту.
Щодо висновків акту перевірки про порушення позивачем вимог:
- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.200, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2014 р. в сумі 9 927 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковій накладній, яка на момент перевірки відсутня.
Так, за результатами перегляду результатів співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту АС "Податковий блок", станом на 23.05.2016 р. рахується розбіжність за жовтень 2014 р. в сумі 9927 грн. по ТОВ "Донбаська торгова компанія" (код 37602664). На підставі даних податкових декларацій з ПДВ, реєстрів отриманих податкових накладних і податкових накладних до них встановлено, що позивачем до податкової декларації з ПДВ та до реєстру отримай податкових накладних за листопад 2014 р. включено податкову накладну №2 від 29.10.2014 р. на суму ПДВ 9 927,36 грн., яка відсутня (згідно заперечень відповідача) на дату складання акта перевірки.
Вказане також зазначено по змісту акту перевірки (т.1 а.с.58), проте згідно висновків акту - внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ по податковій накладній, яка на момент перевірки відсутня та не зареєстрована в ЄРПН .
Судом першої інстанції встановлено, що 19.05.2011 року між ТОВ "Донбаська торгова компанія" (Постачальник) та ТОВ "Оконіка" (Покупець) був укладений договір поставки товару №190502, у відповідності до якого Постачальник зобов'язався поставляти армуючий профіль в асортименті, а Покупець прийняти та оплати поставлений товар.
Згідно видаткової накладної №2910/01 від 29.10.2014 р. ТОВ "Донбаська торгова компанія" на користь ТОВ "Оконіка" поставлений профіль на суму 59 564,16 грн., в т.ч. ПДВ 9 927,36 грн.. Перевезення товару за товарно-транспортною накладною № Р102 від 29.10.2014 р.. Також, ТОВ "Донбаська торгова компанія" була виписана ТОВ "Оконіка" податкова накладна від 29.10.2014 р. № 2 на загальну суму 59 564,16 грн., в т.ч. ПДВ 9 927,36 грн..
Відповідно до пункту 11 Підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Роз. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:
понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;
понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;
понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;
понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, висновок ДПІ щодо завищення податкового кредиту за листопад 2014 року в сумі 9 927,00 грн. є необґрунтованим.
Щодо встановлених в акті перевірки порушень підприємством вимог:
- п.198.2, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем завищено податковий кредит за листопад 2013 року в сумі 687,00 грн. внаслідок подвійного включення до складу податкового кредиту ПДВ по одній і тій же податковій накладній. Згідно податкових декларацій з ПДВ, реєстрів отримані податкових накладних та податкових накладних перевіркою встановлено, що позивачем двічі включено до складу податкового кредиту за жовтень 2013 р. та за листопад 2013 р. ПДВ по податкові накладній №53 від 02.10.2013 р. на загальну суму 4 124,94 грн., в т.ч. ПДВ 687,49 грн., що вплинуло на завищення податкового кредиту;
- п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем завищено податковий кредит за грудень 2014 в сумі 739 грн. внаслідок не проведення розрахунків коригування у бік зменшення податкового кредиту. Зокрема, перевіркою було встановлено завищення податкового кредиту за грудень 2014 р. в сумі 739 грн.;
- п.198.1, 198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу, позивачем було завищено податковий кредит за червень 2014 в сумі 280 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ без наявності податкової накладної;
- п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем було порушено 15-денний термін реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, в т.ч.:
за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ - 46 924,17 грн. (штраф в розмірі 10 % - 4 692,42 грн.); за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ - 4 651,74 грн. (штраф в розмірі 20 % - 930,35 грн.), то такі порушення позивачем не спростовувались, у зв'язку з чим у суду першої інстанції не існувало підстав для висновків щодо неправомірності усіх податкових повідомлень-рішень, які оскаржувалися позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості заявленого позову, та наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2016р. №0000191400 (на суму 94 354,00грн.), №0000171400 (на суму 225 626,25 грн., в т.ч. 180 501 грн. - за основним платежем, 45 125,25 грн. - за штрафними санкціями), №0011521301 (на суму 510,00 грн.) та № 0011531301 (на суму 3375,00грн.).
Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач посилається лише на обставини, які зазначені в акті перевірки, натомість, як зазначено вище, вказаним підставам для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2017 року по справі №П/811/958/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст ухвали виготовлено 10.04.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2017 |
Оприлюднено | 13.04.2017 |
Номер документу | 65882535 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні