Ухвала

від 06.04.2017 по справі 826/10142/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10142/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004781701 від 26 січня 2015 року, № 0004831701 від 26 січня 2015 року та податкової вимоги № 0004911701 від 26 січня 2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена документальна перевірка діяльності СГД фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 10382/26-51-17-01/НОМЕР_1 від 29.12.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 177.1, 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України у вигляді заниження оподатковуваного доходу в 2012 р. - на суму 793974, 50 грн., в 2013 р - на суму 431522, 00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в сумі 206971, 57 грн., а саме: в 2012 р - на суму 134975, 66 грн., в 2013 р - на суму 71995, 91 грн.;

- п.198.1, 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 245099, 30 грн., а саме: за 2012 рік на суму 158794, 90 грн. та за 2013 рік на суму 86304, 40 грн.;

- п. 3 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок 34,7 % на загальну суму 95587, 30 грн., а саме: за 2012 р. на суму 38090, 39 грн., за 2013 р. на суму 57496, 91 грн.

На підставі виявлених порушень податковий орган прийняв 26.01.2015 року:

- податкове повідомлення-рішення № 0004781701, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 306374, 13 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0004831701, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 258714, 46 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-0004911701 в розмірі 95587, 30 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та розділом III Податкового кодексу України з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 177.4 ст.177 Кодексу визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та ПДФО мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть брати участь у формування ПДВ, ПДФО та ЄСВ, навіть, за наявності формально складених, але недостовірних, первинних документів.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Компанія Промбуд-Контракт (ЄДРПОУ 37319122), ТОВ Голд Кепітал Про (ЄДРПОУ 37881980), ТОВ Укрпромтехзбут-Плюс (ЄДРПОУ 38151006) та ТОВ Західспецмаш (ЄДРПОУ 38451169) завищено валові витрати та податковий кредит, що також мало вплив на розмір єдиного соціального внеску.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

13.02.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ Компанія Промбуд-Контракт (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2/16, згідно умов якого продавець зобов'язується продати та доставити покупцеві харчові інгредієнти в асортименті та кількості передбачених цим договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість (а. с. 49 - 51).

Відповідно до п. 2.1 договору кількість та асортимент товару згідно з п.1.1 цього договору, визначаються в додатках до договору, виходячи з наявності товару на складі продавця та відображаються в видатковій накладній.

Згідно п. 4.1 договору ціни на товари, відвантажені партіями згідно з п.1.1 та п.2.2 цього договору, мають бути вказані в відповідних додатках та видаткових накладних.

26.07.2013 року між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ Західспецмаш (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 6, згідно умов якого продавець зобов'язується продати та доставити покупцеві наступні інгредієнти: гуміарабік (далі - товар) в асортименті та кількості, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість (а. с. 52 - 53).

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кількість та асортимент товару згідно з п.1.1 цього договору, визначаються в додатках до договору, виходячи з наявності товару на складі продавця та відображаються в видатковій накладній.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Укрпромтехзбуд-Плюс (продавець) 21.10.2012 року укладено договір купівлі-продажу № 4/14, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати та доставити покупцеві наступні інгредієнти: гуміарабік (далі - товар) в асортименті та кількості, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість (а. с. 54 - 55).

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кількість та асортимент товару згідно з п.1.1 цього договору, визначаються в додатках до договору, виходячи з наявності товару на складі продавця та відображаються в видатковій накладній.

25.07.2012 року між ФОП ОСОБА_2 (покупець) та ТОВ Голд Кепітал Про (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 3/12, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати та доставити покупцеві наступні інгредієнти: гуміарабік (далі - товар) в асортименті та кількості, передбачених цим Договором та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його повну вартість (56 - 58).

Пунктом 2.1 вказаного договору визначено, що кількість та асортимент товару згідно з п.1.1 цього договору, визначаються в додатках до договору, виходячи з наявності товару на складі продавця та відображаються в видатковій накладній.

На підтвердження виконання умов вказаних вище договорів в матеріалах справи наявні копії накладних, податкових накладних, виписок по особовим рахункам.

В той же час, матеріали справи не містять додатків до вказаних договорів, даних про осіб, що здійснювали відвантаження товарів.

В матеріалах справи відсутні докази транспортування товару. В той же час, колегія суддів ставить під сумнів доводи апелянта про перевезення товару власним автомобілем Ford Transit Connect (малотоннажний фургон), оскільки згідно накладних вага товару сягала від 150 до 850 кг.

Крім того, за умовами вищеописаних договорів обов'язок з поставки товару покладено на продавців.

В свою чергу, умовами договорів не визначено місце поставки товару, а також не передбачено місце його відвантаження.

Також при дослідженні виписок по особовим рахункам, колегія суддів не змогла встановити факт наявності/відсутності оплати за отримані товари, оскільки копії виписок, що містяться на а. с. 112 - 113, 116 - 119, 120 - 121, подані позивачем у непридатному для читання стані.

Колегією суддів також враховано копію протоколу допиту свідка громадянки ОСОБА_3 (директор ТОВ Промбуд-Контракт , яка повідомила, що за грошову винагороду погодилась зареєструвати на себе підприємства, можливо і ТОВ Промбуд-Контракт , однак, ніколи не займалась веденням фінансово господарської діяльності від імені директора ТОВ Промбуд-Контракт , не купувала та не постачала жодних товарів, робіт (послуг).

Таким чином, колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції про недоведеність наданими позивачем доказами реальності господарських операцій між ним та зазначеними контрагентами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.