Ухвала

від 06.04.2017 по справі 823/1904/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1904/16 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції (Тальнівське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Чорна кам'янка до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції (Тальнівське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції (Тальнівське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:

- від 27.02.2015 № 0000071500 та № 0000091500;

- від 23.03.2015 № 0000151500, № 0000161500;

- від 07.05.2015 № 0000051500.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення помилково застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 29.01.2015 № 40 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Чорна Кам'янка та направлень на перевірку від 29.01.2015 № 9 та № 10 посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Чорна Кам'янка бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 23.02.2015 № 12/15/32837408, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вищевказаний період.

У зв'язку з цим податковим органом 27.02.2015 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000071500, яким ТОВ Чорна Кам'янка зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 109 408,00грн. (27 352,00грн. штрафні санкції);

- № 0000091500, яким ТОВ Чорна Кам'янка зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2014 на суму 109 408,00 грн. та за листопад 2014 на суму 149 169,00 грн.

Відповідно до наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 24.02.2015 № 73 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Чорна Кам'янка та направлень на перевірку від 25.02.2015 № 16 та №17, посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Чорна Кам'янка бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2014 року.

Результати перевірки відображено в акті від 06.03.2015 № 17/15/32837408, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вищевказаний період.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом 23.03.2015 були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000151500, яким ТОВ Чорна Кам'янка зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 149 169,00 грн. (74 585,00грн. штрафні санкції);

- № 0000161500, яким ТОВ Чорна Кам'янка зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на загальну суму 21 920,00 грн.

Також відповідно до наказу Тальнівської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області від 10.04.2015 № 114 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Чорна Кам'янка , посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ Чорна Кам'янка бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року.

Результати перевірки відображено в акті від 23.04.2015 № 33/15/32837408, в якому встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за вищевказаний період.

07.05.2015 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051500, яким ТОВ Чорна Кам'янка зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 21 920,00 грн. (10 960,00 грн. штрафні санкції).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем з порушенням Закону.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідність рішень суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за періоди, що перевірялися, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню, оскільки господарські операції позивача з його контрагентом ФОП ОСОБА_2 щодо придбання рідкого аміаку не мали реального характеру. Крім того, як вбачається з актів перевірки, на підставі яких податковим органом було винесено оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення, висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 ґрунтуються на положеннях акта перевірки ТОВ Чорна Кам'янка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014 № 239/22/32837408 від 25.11.2014, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000662200 від 18.12.2014. Вказане податкове повідомлення-рішення в подальшому було скасовано рішенням суду.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

06.08.2013 між ТОВ Чорна Кам'янка (Покупець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Постачальник) укладено договір поставки № 37, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, згідно специфікацій, що є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Поставка товару здійснювалась Постачальником з ПАТ Азот м. Черкаси, до Черкаської області: Маньківський, Тальнівський район. Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві наступні документи: видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні; сертифікат (паспорт) якості товару (на вимогу Покупця).

Судом встановлено, що виконання вищевказаних господарських операцій із поставки аміаку підтверджується видатковими накладними, складеними в жовтні та листопаді 2013 року, згідно з якими ФОП ОСОБА_2 поставив скаржнику 596,74 т аміаку рідкого на загальну суму 3508528 грн., в т.ч. ПДВ 584754 грн.

Відповідно до товарно-транспортних накладних: Пункт навантаження - ПАТ Азот, Пункт розвантаження - с. Старі Бабани та с. Коржова Уманьський р-н., с. Романівка та с. Мошурів Тальнівський р-н., с. Чорна Камянка Маньківський р-н., замовник та вантажоодержувач ТОВ Чорна Кам'янка, вантажовідправник ФОП ОСОБА_2

За наслідками господарських операцій виписано податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити, як то прізвища та ініціали, а також підписи відповідальних осіб, обсяг та вартість виконаних робіт (послуг), а також засвідчені печатками.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність вказаних господарських операцій.

При вирішенні справи колегія суддів враховує також, що висновки відповідача про порушення платником податків податкового законодавства, у зв'язку з якими виник даний спір, зроблені з посиланням на обставини, встановлені в акті перевірки ТОВ Чорна Кам'янка від 25.11.2014 № 239/22/32837408 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014.

У цьому акті податковим органом не визнано податковий кредит товариства по спеціальній декларації сільгоспвиробника, в частині податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_2 за поставку аміаку у 2013 році на підставі договору від 06.08.2013 № 37 (того ж, що і у даних правовідносинах).

Підставою невизнання податкового кредиту стала фіктивність операцій з постачання рідких добрив в жовтні та листопаді 2013 року від вищевказаного контрагента, з мотивів того, що перевезення такого виду вантажу є небезпечним, а тому потребує спеціалізованої техніки та засобів. Внаслідок невизнання надходження даних ТМЦ не підтверджено також і їх використання товариством в своїй господарській діяльності.

На підставі встановлених вище порушень Тальнівською ОДПІ 18.12.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000662200, № 0004461700 та № 0004471700.

За наслідками оскарження їх в судовому порядку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 по справі № 823/1321/15 за позовом ТОВ Чорна Кам'янка до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області позовні вимоги ТОВ Чорна Кам'янка задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2014 року, винесені Тальнівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області за наслідками оцінки господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 за договором поставки аміаку № 37 від 06.08.2013. У вказаній постанові, що має в силу положень ч. 1 ст. 72 КАС України преюдиційне значення при вирішенні даної справи, встановлено, що операції позивача з ФОП ОСОБА_2 за вищевказаним договором мали реальний характер.

При цьому, колегія суддів також враховує, що висновки перевірок позивача, проведених у 2015 році, повністю ґрунтуються на положеннях акта перевірки від 25.11.2014 № 239/22/32837408.

Враховуючи те, що виконання умов договору підтверджується дослідженими первинними документами, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання договорів поставки та про надання послуг відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивачу, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції (Тальнівське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.04.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.