Ухвала

від 04.04.2017 по справі 802/2159/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2159/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк М.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

секретар судового засідання: Шемчук Ю.А.,

за участю:

представників позивача: Мартинюк Анастасії Василівни, Маліцького Миколи Володимировича

представника відповідача: Плахотнюка Олександра Миколайовича

третьої особи : ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Конкурент" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства "Конкурент" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання дій протиправними, визнання нечинними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2016 року селянське (фермерське) господарство "Конкурент" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання дій протиправними, визнання не чинними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа ОСОБА_5 щодо задоволення апеляційної скарги заперечували, просили суд рішення суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Інші треті особи в судове засідання не з'явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 01.10.2007 року між Липовецькою районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством "Конкурент" було укладено договір оренди землі, згідно якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Білянської сільської ради, загальною площею 91,0315 га. строком на 5 років.

Даний договір зареєстровано у Липовецькому відділенні Вінницької філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.12.2007 року за № 040780200033.

12.11.2012 року СФГ "Конкурент" (за місяць до закінчення 5-річного строку дії договору оренди землі) надіслав лист-повідомлення орендодавцеві - Голові Липовецької районної державної адміністрації, в якому просив поновити договір оренди землі від 01.10.2007 року, що зареєстрований у Липовецькому відділенні Вінницької філії ДП "Центр ДЗК" за № 040780200033 від 12 грудня 2007 року, шляхом переукладення терміном на 5 років з орендною платою 3% нормативно-грошової оцінки вартості земельної ділянки.

Не отримавши відмови чи заперечення на поновлення договору оренди землі, СФГ "Конкурент" продовжував користуватися орендованими земельними ділянками.

З 01.01.2013 року Липовецька районна державна адміністрація втратила повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, а дані повноваження перейшли до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області згідно із змінами, внесеними Законом України від 06.09.2012 року.

В подальшому, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 513 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель" та на підставі розробленої технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають в державній власності (за межами населеного пункту) на території Білянської сільської ради, щодо земельної ділянки площею 91,0315 га, яка орендувалась СФГ "Конкурент" згідно договору від 01.10.2007р., відділом Держземагентства у Липовецькому районі 31.10.2013 року було внесено до державного земельного кадастру три земельні ділянки з присвоєнням їм окремих кадастрових номерів: 1) площею 17,2336 га, кадастровий номер НОМЕР_1; 2) площею 15,6008 га, кадастровий номер НОМЕР_2; 3) площею 57,0907 га, кадастровий номер НОМЕР_3.

29.11.2013 року ГУ Держземагентства у Вінницькій області видано накази №ВН/0522280200:06:000/00001581, №ВН/0522280200:06:000/00001583 про надання земельних ділянок площами 17,2336 га та 15,6008 га в оренду ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства.

Поряд із цим, 31.12.2013 року ГУ Держземагентства у Вінницькій області видано наказ №ВН/0522280200:03:000/00001944 про надання земельної ділянки площею 57,0907 га. в оренду гр. ОСОБА_6 для ведення фермерського господарства.

На підставі зазначених наказів між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та гр. ОСОБА_6 було укладено договори оренди землі строком на 25 років № 139 від 29.11.2013 року, №141 від 29.11.2013 року та № 246 від 31.12.2013 року, а право оренди за цими договорами зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.12.2013 року, 06.12.2013 року та 18.01.2014 року.

Вказані накази Головного управління Держземагентства у Вінницькій області та договори оренди землі укладені із ОСОБА_6 були оскаржені СФГ "Конкурент" в судовому порядку.

Так, рішенням господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 у справі №902/1105/15 позов СФГ "Конкурент" задоволено повністю, визнано недійсними договори оренди землі укладені між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та фізичною особою ОСОБА_6 № 139 від 29.11.2013 року, №141 від 29.11.2013 року та № 246 від 31.12.2013 року, скасовано їх державну реєстрацію та визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладений між Липовецькою РДА у Вінницькій області та СФГ "Конкурент", зареєстрований 12.12.2007 в ДЗК за №040780200033.

Разом із тим, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року скасовано та прийнято нове, яким в позові СФГ "Конкурент" відмовлено повністю.

12.05.2016 року після скасування рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із клопотаннями про надання дозволу на розробку проектів щодо відведення у власність земельних ділянок, які перебувають в оренді у голови ФГ "Зінденс", згідно договору оренди №246 від 31.12.2013 року (земельної ділянки площею 57,0907 га з кадастровим номером НОМЕР_4).

На підставі поданих клопотань, 09.06.2016 року відповідачем були прийнятті накази "Про надання дозволу на розробки документації із землеустрою" №2-7163/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7159/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7172/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7166/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7165/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7155/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7171/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7161/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7169/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7154/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7151/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7157/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7153/15-16-СГ від 09.06.2016 року.

Пунктами 1 даних наказів надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували в оренді у голови ФГ "Зінденс" згідно договору оренди № 246 від 31.12.2013 року, у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства орієнтовною площею 4,54 ум. кад. га на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, членам ФГ "Зінденс": ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Крім того, цими ж наказами (пунктом 3) зобов'язано відділ Держгеокадастру у Липовецькому районі при надходженні проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства забезпечити в установленому законом порядку погодження даної документації та реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

На виконання даних наказів відділом Держгеокадастру у Липовецькому районі було погоджено відповідні документації щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства та на підставі цієї ж документації проведено реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі із присвоєнням їм кадастрових номерів.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року задоволено касаційну скаргу СФГ "Конкурент" та скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у справі №902/1105/15, натомість залишено в силі рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року, яким визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладений між Липовецькою РДА у Вінницькій області та СФГ "Конкурент".

Оскільки, постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року залишено в силі рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги надає оцінку рішенню суду, а також доводам викладеним в апеляційній скарзі позивачем виходячи із предмету адміністративного позову.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача з поділу земельної ділянки площею 57,0907 га з кадастровим номером НОМЕР_4, яка знаходиться на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до п. п. "й" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" при поділі земельної ділянки розробляється технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

При цьому, положеннями ч. 6 ст. 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

В свою чергу ч. 5 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки".

Із аналізу наведених положень слідує, що законодавцем чітко розмежовано формування земельних ділянок шляхом їх поділу та об'єднання із утворенням шляхом формування нової земельної ділянки на підставі відповідного проекту землеустрою щодо їх відведення у власність.

Як слідує із матеріалів справи, 09.06.2016 року відповідачем прийнято накази, якими було надано 13 членам ФГ "Зінденс" дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площами 4,54 ум. кад. га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували в оренді у голови ФГ "Зінденс" згідно договору оренди № 246 від 31.12.2013 року, тобто земельної ділянки площею 57,0907 га з кадастровим номером НОМЕР_4.

За наслідками виконання даних наказів, відділом Держгеокадастру у Липовецькому районі було погоджено виготовлені проекти землеустрою щодо відведення їх у власність та проведено реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі із присвоєнням їм кадастрових номерів.

Із наведеного слідує, що вищезазначені земельні ділянки утворилися в результаті їх формування на підставі проектів землеустрою щодо їх відведення у власність, а не в результаті їх поділу, на що помилково посилається позивач.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до твердження, що в даному випадку мав місце не поділ земельної ділянки площею 57,0907 га з кадастровим номером НОМЕР_4, а утворення нових земельних ділянок на підставі проектів землеустрою щодо їх відведення у власність, які зареєстровані у Державному земельному кадастрі та яким присвоєні відповідні кадастрові номери.

У зв'язку з чим, судова колегія не вбачає підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо поділу земельної ділянки площею 57,0907 га за відсутності такого поділу.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними наказів відповідача "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" №2-7163/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7159/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7172/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7166/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7165/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7155/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7171/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7161/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7169/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7154/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7151/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7157/15-16-СГ від 09.06.2016 року, №2-7153/15-16-СГ від 09.06.2016 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було зазначено представником позивача в судовому засіданні, єдиною підставою визнання протиправними вищезазначених наказів є постанова Вищого господарського суду України від 27.07.2016 року, якою залишено в силі рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, укладеного між Липовецькою РДА у Вінницькій області та СФГ "Конкурент".

Тобто позивач вважає, що оскільки рішенням суду визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 01.10.2007 року, а тому СФГ "Конкурент" є законним орендарем земельної ділянки площею 57,0907 га, у зв'язку з чим накази про надання дозволів на розробку документації щодо відведення у власність земельних ділянок членам ФГ "Зінденс" на його думку є протиправними.

Разом із тим колегія суддів звертає увагу, що рішення господарського суду Вінницької області від 01.02.2016 року, на яке посилається СФГ "Конкурент", про визнання поновленим договору оренди землі від 01.10.2007 року, було скасоване постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року, яка набрала законної сили з дня її прийняття, тобто - 25.04.2016 року.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції від 25.04.2016 року в послідуючому скасована постановою Вищого господарського суду України лише 27.07.2016 року.

Натомість як слідує із матеріалів справи, право оренди на спірну земельну ділянку площею 57,0907 га було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 18.01.2014 року.

Таким чином у період з 18.01.2014 року по 27.07.2016 року право оренди на земельну ділянку площею 57,0907 га з кадастровим номером НОМЕР_4 належало ОСОБА_6 на підставі договору оренди №246 від 31.12.2013 року і припинилося лише разом із прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 27.07.2016 року, оскільки договір оренди землі може визнаватися недійсним і припинятися в силу вимог ч. 3 ст. 207 ГК України лише на майбутнє, а не з моменту його вчинення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувані СФГ "Конкурент" накази про надання дозволів на розробку документації щодо відведення у власність земельних ділянок членам ФГ "Зінденс" були винесені відповідачем 09.06.2016 року, тобто у період коли право оренди на земельну ділянку площею 57,0907 га належало ОСОБА_6, і жодних судових рішень про скасування такого права, які б набрали законної сили, не існувало.

У зв'язку з чим, судом апеляційної інстанції не встановлено будь - яких порушень в діях відповідача, щодо прийняття оскаржуваних наказів від 09.06.2016 року, оскільки на момент їх прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області будь-яких перешкод у розпорядженні земельною ділянкою площею 57,0907 га. з кадастровим номером НОМЕР_4 у відповідача не існувало, інших доказів щодо протиправності дій апелянтом під час апеляційного розгляду суду надано не було, а тому вказана вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскаржувані накази відповідача від 09.06.2016 року про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою членам фермерського господарства "Зінденс" за своєю правовою природою є актами індивідуальної дії, які за юридичними наслідками відносяться до актів, що констатують факти надання згоди, є виконаними в силу самого факту їх прийняття та вичерпують свою дію одночасно з їх прийняттям.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Прийняті Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області (як суб'єктом владних повноважень) рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою є ненормативними актами, що застосовується одноразово та які на даний час вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Тому скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Відповідні висновки щодо оскарження подібних рішень суб'єктів владних повноважень неодноразового висловлював Верховний Суд України в своїх постановах від 27.01.2015 року (справа №21-477-14), від 06.10.2015 року (справа №21-1306а15), від 05.03.2012 року (справа №21-423а11).

Також, колегія суддів вважає, що вимога СФГ "Конкурент" про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області провести об'єднання поділених земельних ділянок та присвоїти об'єднаній ділянці кадастровий номер, також не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

- на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

- на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками;

- на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

- на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно із положеннями ч. 6 ст. 79-1 ЗК України, формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Тобто, положеннями ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" встановлений вичерпний перелік підстав для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, однак даний перелік не передбачає можливості внесення відповідних відомостей на підставі рішення суду, а тим більше без розроблення в установленому порядку передбаченої положеннями ч. 6 ст. 79-1 ЗК України документації із землеустрою щодо їх об'єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ст. 71 КАС України), а згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції не було надано позивачем жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.69-70 КАС України, які б свідчили про протиправність дій відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, докази, надані позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було правильно прийнято рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Проаналізувавши доводи апелянта та наявні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов до твердження, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням норм чинного законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Конкурент" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 квітня 2017 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.