Постанова

від 06.04.2017 по справі 802/1394/16-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 квітня 2017 р. Справа № 802/1394/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія"

до: Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 22 від 06.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Вказуючи на протиправність оскаржуваної постанови, позивач зазначає про те, що вона прийнята та вручена ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія", в той час, як перевірка проводилась щодо дотримання норм містобудівного законодавства ФОП ОСОБА_5

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, відтворюючи зміст позовної заяви. Додатково пояснили, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки, що має наслідком визнання нечинними рішень, прийнятих за результатами її проведення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні. Окремо зазначив, що позивачем допущено ряд порушень містобудівного законодавства, а тому оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до чинного законодавства України та в межах наданих повноважень.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 411 від 29.06.2016 р. та на підставі направлення про проведення планової перевірки № 43-П від 18.07.2016 р. у період з 08 по 19 серпня 2016 р. головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо добудови до магазину, розташованого за адресою: Вінницька область, Літинський район, смт. Літин, вул. Леніна, 24, за результатами якої встановлено, що ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" під час розроблення проектної документації на вказаний об'єкт містобудування допущено ряд порушень містобудівного законодавства, а саме: проектна документація розроблена без вихідних даних, а саме технічних умов зацікавлених організацій; проектна документація розроблена в одну стадію - робочий проект (РП) передана замовнику на затвердження однією книгою, в той же час РП повинен складатись з двох частин - затверджувальної та робочої документації; проектна документація розроблена без проведення інженерних вишукувань інструментального обстеження об'єкта; проектна документація передана замовнику на затвердження в трьох екземплярах; в складі проекту не розроблена геодезична частина проекту; відсутній акт приймання-передачі результатів геодезичних робіт при будівництві будівель (споруд); в проектній документації не деталізовані та розроблені вузли та деталі, що є порушенням п. 45, п.8.2, абз. 2 п. 4.1, п. 8.3, Додатку Д ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" п. 4.8, додаток Г.Д. (обов'язковий) ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи в будівництві".

За наслідками проведеної перевірки відповідачем у присутності ФОП ОСОБА_5 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.08.2016 року стосовно ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем у відношенні позивача складено постанову № 22 від 06.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої на ТОВ "Комерційна будівельно-сервісна компанія" накладено штраф у розмірі 130500 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону № 3038-VI, суб'єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про архітектурну діяльність (Закон №687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

В розумінні ч. 1,2 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).

Із положень п. 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Положеннями пункту 6 Порядку №553 передбачено, що плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Згідно п. 9, 14 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, який суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).

Відповідно до п. 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктом 18 Порядку №553, передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 20 Порядку).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку).

З аналізу процитованих норм видно, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, зокрема планових перевірок, за наслідком яких складається акт, який підписується перевіряючим та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, у випадку виявлення порушень, - протокол, який разом з усіма матеріалами перевірки передається на розгляд керівнику контролюючого органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки приймається постанова, примірник якої вручається суб'єкту містобудівної діяльності, стосовно якого проводилась перевірка.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 року у справі № 802/1337/16-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП ОСОБА_5, про визнання недійсним та скасування припису, яка набула чинності відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 року, визнано недійсним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 266-31 від 25.08.2016 р.

Вказаним рішенням встановлено, що згідно наказу №411 від 29.06.2016р. та направлення №43-П від 18.07.2016р., відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо об'єкта добудови до магазину за адресою: Літинський район, смт.Літин, вул.Леніна,24, замовником якого (об'єкта) є ФОП ОСОБА_5, що підтверджується декларацією про початок виконання будівельних робіт (зареєстрована 5.03.14р.). За наслідком проведеної перевірки складено акт № 43-П від 19.08.16р., в якому зафіксовано, що проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил саме фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Акт підписаний як особою, що здійснила перевірку, так і суб'єктом містобудування, щодо якого здійснено державний архітектурно-будівельний контроль - ФОП ОСОБА_5 Останній у акті навів свої пояснення.

З урахуванням наведених вище норм та встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що саме ФОП ОСОБА_5 є суб'єктом містобудування, який здійснює реконструкцію об'єкта добудови і щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль. А отже, припис, у разі виявлення порушень, мав складатись саме щодо суб'єкта містобудування - ФОП ОСОБА_5, а не суб'єкта містобудування стосовно якого перевірка не проводилась.

Відтак, порушення суб`єктом владних повноважень процедури проведення перевірки та складання відповідних рішень є наслідком визнання протиправним припису, прийнятого за результатами такої перевірки.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14.

Зокрема, Верховний Суд України вказав, що невиконання суб`єктами владних повноважень вимог чинного законодавства з приводу призначення та проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.

Аналогічні обставини щодо проведення перевірки, встановлені судом у справі № 802/1337/16-а, стали підставою для прийняття постанови № 22 від 06.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнятої за наслідками оформлення протоколу та припису за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області порушено порядок проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а відтак постанова № 22 від 06.09.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн., суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед інших, витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.

Разом із тим, вирішуючи питання про наявність підстав для присудження на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн., що підтверджується договором №49/01/16-а про надання послуг в галузі права від 15 вересня 2016 року та квитанцією №49/1 від 15.09.2016р. про оплату послуг, суд керується частиною першою 1 статті 90 КАС України, в силу якої, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

В свою чергу, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Розмір мінімальної заробітної плати у 2016 році становить 1450 гривень.

Кількість відпрацьованих представниками позивача годин у судовому засіданні визначена виходячи із даних журналів судових засідань та складає 1 год. 45 хв. Відтак, сума понесених витрат на правову допомогу має відшкодовуватись у розмірі 841 грн., виходячи з розрахунку 580 грн. (40% мін.зар.плати) х 1 год. 45 хв.

Таким чином, заявлена до відшкодування сума у розмірі 3000 грн. перевищує встановлену Законом граничну суму, а тому, виходячи із вимог статті 94 КАС України та Закону № 4191-VI, підлягають відшкодуванню на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 841 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити

Визнати протиправною на скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області № 22 від 06.09.2016 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна будівельно-сервісна компанія" (код ЄДРПОУ 37220251, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, вул. Сосонське шосе, 4) 1378 грн. судового збору та 841 грн. витрат на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Театральна, 14, код ЄДРПОУ 37471912).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович