Постанова

від 04.04.2017 по справі 806/1780/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м.Житомир справа № 806/1780/16

категорія 6.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В.Господарчук І.В., Мельниченко О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватне підприємство "ВВ "Агро" до Хорошівської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест", Відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

Приватне підприємство "ВВ "Агро" звернулося до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора Володарсько-Волинського районного управління юстиції ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 26403790 від 24.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером 1821186500:06:001:0181, площею 2,4284 га на підставі договору оренди землі, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_4, орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (номер запису про інше речове право №12184825 від 19.11.2015) та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 26505888 від 26.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку з кадастровим номером 1821186500:06:001:0182, площею 0,9831 га на підставі договору оренди землі, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_4, орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (номер запису про інше речове право №12236725 від 23.11.2015).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2008 році між позивачем та ОСОБА_5 укладено договори оренди земельних ділянок строком на 10 років. Зазначені договори були у встановленому порядку зареєстровані. В подальшому право власності на дані земельні ділянки перейшло до ОСОБА_4П на підставі свідоцтва про право на спадщину. З інформаційних довідок позивачеві стало відомо, що державним реєстратором - відповідачем проведено державну реєстрацію договорів оренди в листопаді 2015 року, які укладені між ОСОБА_4 та ТОВ "Полісся-Інвест" відносно земельних ділянок, якими на праві оренди має право користуватись позивач до 2018 року. Вважає спірні рішення, якими проведено державну реєстрацію таких договорів оренди за ТОВ "Полісся Інвест" протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки державним реєстратором здійснено подвійну реєстрацію права оренди на одні і ті ж земельні ділянки. Зазначає, що при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі, укладених ТОВ "Полісся-Інвест" з вищевказаними орендодавцем, не перевірено належним чином чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровані раніше чи ні, тому здійснена державним реєстратором реєстрація права оренди за ТОВ "Полісся-Інвест" порушує права позивача та є протиправною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача - Хорошівської РДА у судове засідання не з"явився, згідно поданої заяви, про проти позову не заперечує та просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача - Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи - ТОВ "Полісся Інвест" в судовому засіданні про задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що товариством, як заявником було подано усі необхідні для проведення спірної реєстрації документи, що визначені законодавством. Крім того, в державному реєстрі вже було зареєстроване право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_4 з відкриттям розділу, однак будь-яких записів про наявність іншого похідного речового права у реєстрі не було. Тому у державного реєстратора був відсутній обов'язок запитувати інформацію про наявність зареєстрованих прав на земельні ділянки, в тому числі права оренди. Відтак, підстав для відмови у проведенні такої реєстрації у відповідача не було. Тому, просить відмовити у позові.

Представник третьої особи - Відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області в судове засідання не з"явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 27.03.2008 року між ОСОБА_5 (Орендодавець) та ПП "ВВ ОСОБА_2" (Орендар) укладено договір оренди землі загальною площею 3,4115 га, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського призначення, в межах Фасівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області (т.1 а.с.14).

Загальна площа земельної ділянки 3,4115, що передавалася в оренду, включає в себе земельну ділянку площею 0,9831 га з кадастровим номером 1821186500:06:001:0182 та земельну ділянку площею 2,4284 з кадастровим номером 1821186500:06:001:0181, що підтверджується актами приймання-передачі земельних ділянок. (т.1 а.с.18)

Договір укладено строком на 10 років, при цьому згідно п.38 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тобто станом на даний час договір є діючими.

Згідно зі п. 41 , даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Як зазначено в самому договорі, даний договір зареєстрований у Володарсько-Волинському реєстраційному відділі Житомирської РФ ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 15.05.2008 . (т.1 а.с.14-15)

В подальшому, 01.07.2015 між ОСОБА_4 (Орендодавець, що є спадкоємцем ОСОБА_5В.) та ТОВ "Полісся-Інвест" (Орендар) укладено договір оренди землі №0715-11, яким земельну ділянку з кадастровим номером 1821186500:06:001:0182 площею 0,9831 га передано в оренду ТОВ "Полісся-Інвест" .(т.1 а.с.106-108).

Цього ж дня, між ОСОБА_4 (Орендодавець, що є спадкоємцем ОСОБА_5В.) та ТОВ "Полісся-Інвест" (Орендар) укладено договір оренди землі №0715-10, яким земельну ділянку з кадастровим номером 1821186500:06:001:0181 площею 2,4284 га передано в оренду ТОВ "Полісся-Інвест". (т.1 а.с.123-124)

24.11.2015 державним реєстратором Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки, що розташована на території Фасівської сільської ради Володрсько-Волинського району Житомирської області з кадастровим номером 1821186500:06:001:0181, за суб"єктом: ТОВ "Полісся-Інвест", що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №226403790. (т.1 а.с.130).

26.11.2015 державним реєстратором Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки, що розташована на території Фасівської сільської ради Володрсько-Волинського району Житомирської області з кадастровим номером 1821186500:06:001:0182, за суб"єктом: ТОВ "Полісся-Інвест", що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26505888. (т.1 а.с.115).

Дані обставини підтверджені витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права)(т.1 а.с.19-20)

Вважаючи, що відповідач здійснив подвійну реєстрацію права оренди на одні і ті ж земельні ділянки, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції на час вчинення реєстраційної дії), - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У ч.3, 4 ст. 3 Закону № 1952-IV установлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Відносини із реєстрації договорів оренди землі, на час укладення позивачем договорів оренди земельних ділянок, регулювалися, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

У відповідності до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 18 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди) визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (ст. 20 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договорів оренди).

Єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - договори оренди), на час укладення позивачем зазначених договорів оренди, були визначені Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 (у редакції, чинній на час укладення позивачем договорів, надалі - Порядок № 2073), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно зі п.п. 12, 13 Порядку № 2073, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди). Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації (п. 14 Порядку № 2073).

В силу приписів п. 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647, державна реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що державна реєстрація договорів оренди землі, відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення позивачем договорів оренди земельної ділянки, здійснювалась шляхом відповідного запису у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, а реєстрація договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Матеріалами справи підтверджується, зокрема листом Відділу Держгеокадастру у Володарсько-Волинському районі Житомирської області від 21.10.2016 №28-610-99.4-2004/2-16, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (Розділ 4) вчинено запис від 20.05.2008 за №62 щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки за кадастровими номерами 1821186500:06:001:0182 та 1821186500:06:001:0181, укладеного між ОСОБА_5 з ПП "ВВ-Агро". (т.1 а.с.157).

Крім того, даний факт підтверджується наявною у матеріалах справи копією такого запису, вчиненого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.(т.1 а.с.238). Оригінал цієї Книги був оглянутий судом в ході розгляду справи.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 27.03.2008, укладений між позивачем і ОСОБА_5 пройшов державну реєстрацію, відповідно до законодавства, яке діяло на момент його укладення.

Також суд враховує, що договір набрав чинності з моменту його державної реєстрації- 20.05.2008, тому строк його дії ще не сплинув.

Разом з тим, як встановлено судом, у листопаді 2015, право оренди щодо даних земельних ділянок зареєстровано за ТОВ "Полісся-Інвест" про що Державним реєстратором Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області проведено державну реєстрацію та прийнято відповідні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номерами 26403790 від 24.11.2015 та 26505888 від 26.11.2015.

Згідно ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;

3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;

4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;

5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;

6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом;

8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;

8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки;

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1)прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав державним реєстратором встановлено, що подані інші заяви про державну реєстрацію прав на те саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. При цьому заява розглядається тільки після прийняття рішення державним реєстратором щодо попередньо розглянутої заяви і внесення ним відповідного запису до Державного реєстру прав.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 29 вересня 2015 року (справа № 21-760а15).

Разом з тим, суд частково погоджується з доводами представника третьої особи про те, що право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1821186500:06:001:0181 та 1821186500:06:001:0182 було зареєстровано за ОСОБА_4 вже після 01.01.2013 року, а саме: 04.06.2013 року приватним нотаріусом Володарськ-Волинського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину з відкриттям розділу і тому саме нотаріус зобов'язаний був зареєструвати інші похідні права на дані земельні ділянки.

Так, відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703 (в редакції, яка діяла на час вчинення реєстраційної дії) державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав:

реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія);

у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

Зокрема, п.4 цього Порядку визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки.

Тобто, нотаріус відповідно до даного Порядку під час реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_4 зобов'язаний був зареєструвати і інші речові права на дане майно.

Разом з тим, слід зазначити, що право власності ОСОБА_5 на вказані земельні ділянки виникло до 01.01.2013 року, а за ОСОБА_4 фактично було зареєстровано перехід права власності на підставі спадщини.

При цьому суд ураховує, що на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної бази, за допомогою якої можна встановити реєстрацію прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013 року.

Однак відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013, а також помилка нотаріуса при проведені реєстрації речових прав на підставі свідоцтва про спадщину, не можуть позбавляти особу цього права.

Реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

В силу п.6 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV у державні реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі речових прав.

В ході розгляду справи встановлено, що укладений між ОСОБА_5 та ПП "ВВ ОСОБА_2" договір оренди землі у 2008 році не визнаний недійсним, державна реєстрація припинення речового права ПП "ВВ ОСОБА_2" на спірні земельні ділянки на підставі договору оренди землі не здійснювалась, а здійснена Володарсько-Волинським реєстраційним відділом Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" державна реєстрація такого договору на даний час не скасована та є чинною. Крім того, до ОСОБА_4 як до спадкоємця ОСОБА_5 перейшли всі права та обов"язки, визначені в договорі. Тому доводи третьої особи в цій частині є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач здійснив повторну реєстрацію договору оренди земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди у них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Верховний Суд України в постановах від 30 березня 2016 року (справа № 814-3015-14) та від 15 листопада 2016 року (справа № 825/1287/15-а) висловив правову позицію, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Висновки цих постанов Верховного Суду України, згідно зі приписами ст. 244-2 КАС України, є обов'язковими для застосування до спірних правовідносин, що є предметом цього позову.

Відповідно до ч.1 с.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішення, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішеннями Державного реєстратора Володарсько-Волинського районного управління юстиції ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26403790 від 24.11.2015 та індексний номер 26505888 від 26.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельні ділянки з кадастровими номерами 1821186500:06:001:0181 та 1821186500:06:001:0182 на підставі договорів оренди, укладених між ОСОБА_4 Павлявною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест, порушуються права позивача на користування даними земельними ділянками, а тому право позивача підлягає поновленню шляхом скасування спірних рішень.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Державного реєстратора Володарсько-Волинського районного управління юстиції ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26403790 від 24.11.2015 та індексний номер 26505888 від 26.11.2015 щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельні ділянки з кадастровими номерами 1821186500:06:001:0181 та 1821186500:06:001:0182 на підставі договорів оренди, укладених між ОСОБА_4 Павлявною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 10 квітня 2017 р.