Постанова

від 04.04.2017 по справі 813/4148/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 року справа № 813/4148/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ера-Ліс" до Головного Управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

встановив:

Приватне підприємство "Ера-Ліс" звернулось в суд з позовом до Головного Управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування частково припису №13/29/153/1650-1135 від 15.09.2016 р. в межах порушення ч.3 ст.24 КЗпП України та постанови про накладення штрафу №13291531650-0334 від 07.10.2016 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає про грубе порушення відповідачем положень чинного законодавства при проведені перевірки та оформлення її результатів. Так зокрема наголошує, що перевірка згідно закону повинна була тривати до 2-х днів в той час як згідно акту перевірки така тривала 15 днів. Також позивач говорить про те, що відповідач позбавив його права взяти участь у розгляді питання накладення штрафу, повідомивши його з запізненням про таке. Продовжуючи зазначає, що акт про проведення перевірки повинен бути складений та наданий позивачу в день фактичного завершення перевірки, проте такий складений по спливу 15 днів. Більше того акт перевірки, припис про усунення порушень та постанова про накладення штрафу надіслані та отриманні позивачем з запізненням, що унеможливило їх ознайомлення з ними та виконання в цілому. При проведенні перевірки службова особа не пред'явила жодних документів на проведення такої, зокрема й направлення на перевірку. Поруч з тим, твердить, що й обставини викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам, що мають місце в дійсності. Серед таких, зокрема відсутність вимоги службової особи надати до перевірки документи про ненадання котрих зазначено в акті. Наголошує на відсутності правової підстави для проведення такої перевірки, так як відповідач не уповноважений законом здійснювати контроль за клопотанням прокуратури, так як такий може здійснюватись серед іншого за рішенням суду. Зауважує, про те, що припис повинен був бути складений не пізніш 5 днів з дня завершення перевірки чи складання акту перевірки, однак такий складений після спливу тривалого терміну опісля завершення перевірки. Твердить про відсутність факту порушення вимог ст.24 КЗпП України з огляду на те, що з працівниками укладено було цивільно-правові договори. Зважаючи на наведене, просить позов задоволити в межах заявлених вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, позивач допустив до виконання роботи працівників без укладення з ними трудових договорів, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, тому відповідачем за порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України правомірно, оскаржуваною постановою, у відповідності до статті 265 вказаного Кодексу, застосовано штраф. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідків, дослідивши докази, судом встановлено таке.

В період з 01.09.2016 до 15.09.2016 посадовою особою Управління Держпраці у Львівській області здійснено перевірку приватного підприємства "Ера-Ліс", за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №13/29/153/1650.

Перевіркою зокрема встановлено, що позивачем трудові договори не оформлено з працівниками у письмовій формі, шляхом видання наказу та здійснено допуск працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до роботи без належного оформлення трудового договору. Зокрема таких прийнято на стажування.

15.09.2016 відповідачем внесено припис за №13/29/153/1650-1135, котрим серед іншого приписано позивачу усунути порушення вимог частини 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

07.10.2016 Управлінням Держпраці в Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №13291531650-0334, якою, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, застосовано до відповідача штраф в розмірі 174000 гривень.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 27.08.2016 року між позивачем та громадянином ОСОБА_5 укладено цивільно - правову угоду №2455014135-1 за умовами котрої останній за винагороду мав виконувати роботи сортувальника пиломатеріалів протягом періоду з 27.08.2016 року по 26.09.2016 року. За наслідками виконання даної угоди складено акти виконаних робіт.

22.08.2016 року позивач уклав з громадянином ОСОБА_4 цивільно-правову угоду №3500100278-1 згідно котрої ОСОБА_4 взяв на себе за винагороду зобов'язання виконувати роботи верстатника деревообробних верстатів протягом 22.08.2016 року - 22.09.2016 року. Результат виконання зазначеної угоди оформлено актами приймання виконаних робіт.

30.08.2016 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено цивільно-правову угоду №3473202017-1. За умовами даної угоди ОСОБА_3 повен виконувати роботи пакувальника пиломатеріалів протягом 30.08.2016 року - 30.09.2016 року. Результат угоди, оформлено актом виконання робіт.

16.08.2016 року позивач та ОСОБА_6 уклали угоду №2440103476-1 про надання послуг контролю (перевірки) якості готової продукції терміном виконання з 16.08.2016 року - 15.09.2016 року. За наслідками даної угоди підписано акти приймання виконаних робіт.

Також, директором підприємства видано відповідні накази по підприємству про стажування зазначених осіб.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Дані свідки зазначили, що дійсно виконували певні роботи на ПП "Ера-Ліс" в серпні 2016 року. За домовленістю з директором такі роботи виконувались по мірі їх наявності та оплачувались належним чином. На даний час з жовтня 2016 року вказані особи працюють постійно на ПП "Ера-Ліс" на умовах трудового договору. Жодних претензій до роботодавця у них немає.

Також в судовому засіданні в якості свідка була допитана начальник відділу ОСОБА_7 - посадова особа, що проводила перевірку. Зазначала, що перебуваючи на території підприємства з метою проведення перевірки, встановила ряд осіб, що виконували роботи на підприємстві, у яких було відібрано пояснення. При перевірці документів що стосуються виконання вимог трудового законодавства, встановлено що дані особи, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 прийняті на стажування. Однак трудових договорів із вказаними особами укладено не було, таким чином встановлено порушення з боку директора в частині допуску до роботи працівників без належного оформлення трудових договорів.

Допитаний в якості свідка директор ПП "Ера-Ліс" ОСОБА_8 зазначив, що дійсно доручав виконання певних робіт по мірі необхідності за умовами цивільно-правового договору зокрема особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Оплату проводив вчасно згідно акту виконаних робіт та видав накази по стажуванню вказаних осіб. В подальшому вказані особи були прийняті на підприємство на постійній основі та з ними укладено трудові угоди.

Стаття 21 КЗпП України визначає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу (ЦК) України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з наведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що відповідно до чинного законодавства України виконання робіт, надання послуг особою може здійснюватися як на підставі трудового договору (стаття 21 КЗпП України) так і, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів, які передбачені ЦК України.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд прийшов до переконання, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не вимагає обов'язкового укладення трудового договору з працівником у випадку проходження ним стажування.

Крім того, відповідач, на якого в силу приписів ч. 2 ст. 71 КАС України покладено тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не надав суду жодного доказу на підтвердження такого обов'язку позивача у визначених законодавством випадках укладати трудові договори у відповідності до приписів трудового, а не цивільного законодавства, чи у випадку прийняття працівника на стажування. Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України базуються виключно на припущеннях, а тому припис в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

За порушення вимог частини 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (пункт 1 припису) постановою за №13291531650-0334 від 07.10.2016 року відповідач на підставі приписів абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України наклав на позивача штраф у розмірі 174000 грн.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, висновки Управління Держпраці в Львівській області про порушення позивачем вимог частини 3 ст. 24 КЗпП України є помилковими, а тому прийнята на підстави цих висновків постанова за №13291531650-0334 від 07.10.2016 року є протиправною, а відтак підлягає скасуванню.

При цьому, судовим розглядом не встановлено процесуальних порушень проведення перевірки відповідачем, на котрі в своєму позові покликається позивач, як на підставу заявлених вимог.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України на користь позивача слід присудити сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис №13/29/153/1650-1135 від 15.09.2016 р. в частині усунути порушення ч.3 ст.24 КЗпП України.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №13291531650-0334 від 07.10.2016 р.

4. Стягнути з Головного Управління Держпраці у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства "Ера-Ліс" (ЄДРПОУ - 30478115 ) 2610 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 10.04.2017 року.

Постанова не набрала законної сили

Суддя (підпис) Братичак У.В.

З оригіналом згідно

Суддя Братичак У.В.