Постанова

від 06.04.2017 по справі 826/5852/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5852/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем допущено ряд порушень, які ставлять під сумнів законність та реальність проведення позапланової перевірки. Крім цього, вважає, що встановлені порушення є необґрунтованими.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі письмового колективного звернення гр. Бондаренко Г.О. та інших від 08.02.2016 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 09.02.2016 року № 62, відповідно до якого визнано необхідність провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вулиці Князів Коріатовичів (колишня Свердлова), 116, по вулиці Князів Коріатовичів, 118, по вулиці Князів Коріатовичів, 120 у м. Вінниці та по вулиці Монастирській, б/н у м. Вінниці.

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук'яновим Андрієм Олександровичем та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Багнюком Андрієм Яковичем у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Житлово-будівельний кооператив Будкомфорт-3 , м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109, код ЄДРПОУ 39474187, ТОВ А-пілон , Черкаська область, місто Умань, вул. Артема, 88, код ЄДРПОУ 33283412, ТОВ Укрінжинірбуд , Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білгородка, вул. Тернівська, 2-А, код ЄДРПОУ 39205460.

За адресою вул. Свердлова, 120 у м. Вінниця, на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Вінницькій області № ВН 08316032159 від 01.02.2016 року, генеральним підрядником ТОВ Укрінжирнірбуд на замовлення ЖБК Будкомфорт-3 розпочато будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок № 3).

Перевіркою було встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок № 3) на вул. Свердлова, 120 у м. Вінниця виконуються з порушенням протипожежних вимог, чим порушено додаток 3.1 ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень ; біля в'їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення. ; на будівельному майданчику відсутній стенд, чим порушено ч. 6 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466; не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чи порушено п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; робочі місця і проходи до них, розташовані більше ніж 1,3 м не огороджені захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

За результатом перевірки позивача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено акт перевірки щододотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року, яким вимагалося у термін до 11.04.2016 року ТОВ Укрінжинірбуд усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Крім того, стосовно ТОВ Укрінжинірбуд складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016 року, на підставі якого, з урахуванням акту перевірки від 10.03.2016 року, прийнято спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 року № 055/40-212-10/2423, якою ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача щодо складання постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його нобгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року та Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Положенням № 294 встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

За приписами п.п. 1 п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Колегія суддів зазначає, що вищенаведеним Порядком передбачено, зокрема, і належну процедуру проведення позапланових перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю з гарантуванням прав суб'єктів містобудування. Так, під час проведення перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки (ч. 4 п. 7 Порядку); державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (п. 9 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

У п. 13 Порядку визначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку).

Пунктами 16, 18, 19 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244).

Згідно п. 13 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п. 14 Порядку № 244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не дотримано вищенаведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, оскільки перевірку дотриманням позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил було проведено у присутності особи, яка не є посадовою особою позивача і не має повноважень представляти інтереси позивача, що призвело до проведення позапланової перевірки за відсутності суб'єкта містобудування в порушення п. 9 Порядку. З огляду на наведене, позивач був позбавлений можливості реалізувати надані законодавством права, передбачені п. 13 Порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не надано доказів дотримання встановленої Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 процедури проведення позапланової перевірки позивача, колегія суддів вважає наявними підстави щодо визнання протиправними дій відповідача щодо проведення та оформлення спірної перевірки.

Щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності колегія суддів зазначає, що така постанова винесена посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколу та припису, складених за результатами позапланової перевірки на будівництві позивача, яка була проведена з порушенням вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Окрім цього, відповідачем при винесенні постанови не дотримано положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема п. 13 Порядку, де зазначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. При цьому, суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п. 17 цього Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, а відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Правова позиція по даному питанню висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року в справі № К/800/25332/16.

Колегією суддів на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено відсутність дотримання процедури Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема в частині виконання обов'язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз'яснення прав та обов'язків, надання права на підписання протоколу та можливості надати зауваження на цей протокол, не надано доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що протокол був підставою для винесення оскаржуваної постанови, колегія суддів зазначає, що відповідач при притягненні позивача до відповідальності за виявлене правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позов є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим.

Крім цього, колегія суддів враховує, що рішення відповідача, що були ним прийняті за результатами вказаної вище перевірки, стосовно інших суб'єктів господарювання, які є підрядниками та субпідрядниками на вищезазначених будівництвах, скасовані в судовому порядку з причин необгрунтованості та безпідставності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 055/40-212-10/2423 від 25 березня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд у розмірі 62010,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 11.04.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.