Постанова

від 18.03.2021 по справі 826/5852/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа №826/5852/16

адміністративне провадження №К/9901/4470/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Бучик А.Ю.,

суддів Мороз Л.Л., Рибачук А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року (колегія суддів у складі: Мельничука В.П., Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.) у справі № 826/5852/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінжинірбуд (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №055/40-212-10/2423 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Укрінжинірбуд у розмірі 62010,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем допущено ряд порушень, які ставлять під сумнів реальність проведення позапланової перевірки. Крім цього, зазначено, що встановлені порушення є необґрунтованими.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нову, якою позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не було враховано того факту, що відповідач не зобов`язаний завчасно повідомляти суб`єкт містобудування про проведення контролюючого заходу. Крім того, указано, що присутність суб`єкта містобудування під час проведення перевірки є правом, а не обов`язком.

Заперечень на вказану касаційну скаргу не надходило.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судом апеляційної інстанції та убачається з матеріалів справи, на підставі письмового колективного звернення гр. ОСОБА_1 та інших від 08.02.2016, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято наказ від 09.02.2016 № 62, відповідно до якого визнано необхідність провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт з будівництва багатоповерхових житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, зокрема, по вулиці Князів Коріатовичів (колишня Свердлова), 120 у м. Вінниці .

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лук`яновим Андрієм Олександровичем та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Багнюком Андрієм Яковичем у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича, начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі ТОВ Укрінжинірбуд .

На підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Вінницькій області № ВН 08316032159 від 01.02.2016, генеральним підрядником ТОВ Укрінжирнірбуд на замовлення ЖБК Будкомфорт-3 розпочато будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок в„– 3) по вул. Князів Коріатовичів (колишня Свердлова), 120 у м. Вінниця.

Перевіркою було встановлено, що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме: будівельні роботи із будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок в„– 3) на вул. Свердлова, 120 у м. Вінниця виконуються з порушенням протипожежних вимог, чим порушено додаток 3.1 ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень ; біля в`їзду на будівельний майданчик не встановлено схему руху автотранспорту, чим порушено п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення. ; на будівельному майданчику відсутній стенд, чим порушено ч. 6 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466; не всі будівельники носять будівельні каски та сигнальні жилети, чи порушено п. 4.3 ДБН А.3.1-5-2009 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва , п. 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення ; робочі місця і проходи до них, розташовані більше ніж 1,3 м не огороджені захисними огорожами, чим порушено п. 6.2.2 ДБН А.3.2-2-2009 Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення .

За результатом перевірки позивача Державною архітектурно-будівельною інспекцією України складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016, яким вимагалося у термін до 11.04.2016 ТОВ Укрінжинірбуд усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

Крім того, стосовно ТОВ Укрінжинірбуд складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2016, на підставі якого, з урахуванням акту перевірки від 10.03.2016, прийнято спірну постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.03.2016 № 055/40-212-10/2423, якою ТОВ Укрінжинірбуд визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Не погоджуючись з указаними діями відповідача щодо складання постанови про накладення штрафу, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що недотримання положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 та недотримання процедури, визначеної Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року, зокрема в частині виконання обов`язків щодо ознайомлення позивача з протоколом, роз`яснення прав та обов`язків, надання права на підписання протоколу та можливості надати зауваження на цей протокол, неповідомлення позивача про час та місце розгляду справи, тягнуть скасування постанови контролюючого органу про накладення штрафу.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Положеннями пункту 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 553, Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. При цьому, підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17.

Так, відповідачем було проведено позапланову перевірку за місцезнаходження об`єкта будівництва та складено акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016.

Вказаний акт було складено у присутності інженера технічного нагляду Теслі Володимира Володимировича , начальника будівельної дільниці Цопа Юрія Миколайовича .

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що зазначені особи уповноважені позивачем на представництво його інтересів.

Крім того, акт не містить підписів ані Теслі В.В. , ані Цопи Ю.М. , хоча вказані особи і зазначені присутніми під час проведення перевірки.

Отже, перевірку дотриманням позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил проведено у присутності осіб, які не є посадовими особами позивача і не мають повноважень представляти інтереси позивача

Будь - яких відомостей щодо присутності під час проведення перевірки осіб, уповноважених позивачем на представництво його інтересів, матеріали справи не містять.

За таких обставин можна зробити висновок, що відповідачем не дотримано вимог Порядку № 553, що призвело до проведення позапланової перевірки за відсутності суб`єкта містобудування в порушення п. 9 Порядку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу також на правову позицію, неодноразово висловлену, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, акт індивідуальної дії - постанова Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 25.03.2016 №055/40-212-10/2423 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на ТОВ Укрінжинірбуд у розмірі 62010,00 грн., прийнята за результатами перевірки, яка проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суд попередньої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Не дають підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук