Ухвала

від 03.04.2017 по справі 820/5204/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р.Справа № 820/5204/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/5204/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідеркорм"

до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Лідерком , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: визнати неправомірними дії ОСОБА_1 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області щодо відмови в формуванні висновку стосовно повернення надміру сплачених сум з податку на прибуток за платіжними доручення № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року та зобов'язати ОСОБА_1 ОДПІ направити висновок до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення відповідних сум на розрахунковий рахунок позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою діяльністю Лідеркорм за результатами розрахунків з бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств, має переплату, сума якої складає 253 433,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявою, в якій на підставі положень ст. 43 Податкового кодексу України, просив зарахувати наявну переплату з податку на прибуток на рахунок у банку. Окрім того, відповідачем також не подано відповідного висновку до казначейської служби до виконання про повернення надміру сплачених коштів. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом на подачу заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лідеркорм (код ЄДРПОУ 37457877) зареєстрований як суб'єкт господарювання - юридична особа 14.12.2010 року, № 14801020000048653, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 49-55).

02.03.2015 року та 19.03.2015 року позивач звертався до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (правонаступником якої є ОСОБА_1 ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області) із заявою № 02/03-2015 та № 19/03-2, в якій просив суму переплати з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 291 861,00 грн. перерахувати на рахунок ТОВ Лідеркорм за реквізитами: р/р 26008013002065, АТ Сбербанк Росії м. Київ, МФО 320627 (а.с. 7, 8).

У відповідь на заяву позивача, Західна ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області листом від 20.04.2015 року за № 6086/10/20-33-20-02-35 повідомила про те, що у зв'язку з необхідністю проведення звірення розрахунків ТОВ Лідеркорм з бюджетом, на даний час не має можливості повернути кошти до повного підтвердження суми переплати та механізму повернення коштів (а.с. 12).

08.07.2016 року позивач втретє звернувся до відповідача з заявою про повернення грошових коштів (а.с. 14).

ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 27.07.2016 року № 11074/10/20-30-07-02-40 зазначено, що в інтегрованій картці платника ТОВ Лідеркорм станом на 25.07.2016 року обліковується переплата у сумі 292 176,00 грн., яка складається з платіжних доручень № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року, № 2397 від 29.07.2013 року. Також виявлено відсутність правових підстав для повернення коштів за платіжними дорученнями № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року, по причині пропуску 1095-денного строку для їх повернення та повідомлено про сформування висновку № 310 від 25.07.2016 року на повернення коштів з податку на прибуток приватних підприємств на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 38 743,00 грн. (а.с. 15).

Не погодившись з висновками ДФС, позивач направив свої заперечення листом № 04/08-2016 від 04.08.2016 року (а.с. 17-18).

ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 30.08.2016 року № 14959/10/20-30-07-02-40, позивачу відмовлено в поверненні надміру сплачених коштів за платіжними дорученнями № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року (а.с. 19).

Разом з цим, позивач не погодився такими діями відповідача, вважає їх незаконними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, проте на момент розгляду справи сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем йому не відшкодована у строк, визначений вимогами чинного законодавства, тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Як визначено п.п. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач з приводу наявної у позивача переплати з податку на прибуток та її розміру, як на дату звернення з відповідною заявою, так і станом на дату розгляду справи, не заперечував. Будь-яких зауважень стосовно правильності проведених позивачем математичних розрахунків суми надміру сплачених грошових зобов'язань представник відповідача також не висловив.

Відповідно до п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок зарахування наявних у платника податків переплат в рахунок інших платежів визначено ст. 43 Податкового кодексу України.

Згідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

На підставі п. п. 43.3 та 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Отже, законодавець передбачив, що повернення надміру сплачених грошових зобов'язань можливе у випадку безпосереднього звернення платника податку з відповідною заявою та за умови відсутності у нього податкового боргу.

У відповідності до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як передбачено п.п. 3-5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182 та набрав чинності 15.10.2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Також наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 1146).

В п. 1 Порядку № 1146 закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст. ст. 43, 102 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 45 та ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Як передбачено п. 5 Порядку № 1146, повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

Так, п. 7 Порядку № 1146 встановлено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 8 Порядку № 1146 передбачено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку; два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку; три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства.

Таким чином умовою повернення платнику податків з Державного бюджету України надміру сплачених грошових коштів є наявність висновку територіального органу ДФС про повернення такої суми або її частини.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області повернуто позивача суму у розмірі 38 743,00 грн., але дій, спрямованих на повернення залишку існуючої переплати у розмірі 253 433,00 грн. згідно напрямку, обраного позивачем, здійснено не було.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду будь-якого доказу стосовно наявності у позивача податкового боргу, як на дату звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум, так і станом на день розгляду справи судом першої та судом апеляційної інстанції.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу України та Порядку № 1146 безпідставно не було підготовлено та направлено до органу Казначейства висновок про повернення залишку надміру сплаченої позивачем до Державного бюджету України суми авансових внесків з податку на прибуток підприємств у розмірі 253 433,00 грн.

Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

У письмових запереченнях відповідач посилається на те, що позивачем порушені строки звернення до суду в частині переплат, що виникли на підставі платіжних доручень № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року, оскільки до суду позивач звернувся за межами 1095 денного строку з дня зарахування коштів до бюджету.

Проте колегія суддів не бере ці посилання до уваги оскільки відповідач помилково ототожнює строк звернення до суду зі строком, протягом якого платник податків може заявити вимогу про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Обов'язковою умовою для повернення суми надміру сплаченого грошового зобов'язання є подання платником податків не пізніше 1095 днів з дня виникнення переплати заяви про таке повернення. Фактичне повернення коштів за напрямком, визначеним платником податків, здійснюється у строк, що загалом не повинен перевищувати 20-ти днів з моменту звернення із заявою (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Отже, саме після закінчення встановленого п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України 20-ти денного строку, протягом якого податковий орган та казначейство зобов'язані завершити процедуру повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, починається перебіг строку звернення до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, що полягають у направленні передбаченого податковим законодавством висновку.

Із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань згідно платіжних доручень № 2240 від 11.01.2013 року, № 2242 від 21.01.2013 року, № 2279 від 19.02.2013 року, № 2309 від 06.03.2013 року, № 2324 від 04.04.2013 року, № 2349 від 15.05.2013 року, № 2386 від 27.06.2013 року, позивач звертався тричі - 02.03.2015 року, 19.03.2015 року та 08.07.2016 року. Але податковим органом фактично розглянута лише остання заява.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про те, що позивачем заявлено бажання на повернення надміру сплачених коштів в межах 1095 денного строку, встановленого п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року по справі № 820/5204/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2017р. по справі № 820/5204/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 10.04.2017 р.