Ухвала

від 05.04.2017 по справі 802/390/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/390/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

05 квітня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника позивача: ОСОБА_2

представників третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Курланд" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Дзялів", товариства з обмеженою відповідальністю "Ятек-Україна", товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокряж-1", товариства з обмеженою відповідальністю "Одемо" до Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Курланд" про визнання протиправним та скасування висновку та наказу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування висновку та наказу відповідача № 398/5 від 15 лютого 2017 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Також позивач подав до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами: №0521084500:04:002:0001, №0521084500:04:002:0044, №0521084500:04:001:0018, №0521084500:05:001:0050, №0521084500:06:003:0055 №0521084500:06:006:0181, №0521084500:06:006:0182, №0521084500:06:006:0073, №0521084500:04:003:0129, №0521084500:06:006:0180, №0521084500:04:001:0028, №0521084500:04:001:0019, №0521084500:06:006:0018, №0521084500:05:001:0051, №0521082200:03:003:0021, №0521082200:03:001:0002, №0521082200:03:003:0002, №0521082200:03:002:0008, №0521082200:03:001:0003, №0521082200:03:001:0001, №0521082200:03:003:004, №0521082200:03:001:0093, №0521082200:03:002:0005, №0521082200:03:002:0115, №0521082200:03:002:0116, №0521082200:03:001:0171, №0521086300:05:004:0130, №0521086300:05:002:0520, №0521086300:05:004:0132, №0521086300:05:004:0131 №0521086300:05:004:0133, №0521086300:05:002:0158, №0521086300:05:004:0187, №0521086300:05:002:0066, №0521086300:05:003:0160, №0521085200:04:001:0003, №0521085200:03:002:0024, №0521085200:04:002:0022, №0521084500:05:001:0076, №0521084500:06:003:0052, №0521084500:05:001:0059, №0521084500:06:003:0003, №0521084500:06:003:0023, №0521084500:05:001:0082, №0521084500:06:003:0056, №0521084500:04:002:0003, №0521084500:04:001:0024, №0521084500:04:002:0002, №0521084500:06:003:0007, №0521084500:06:003:0002, №0521084500:05:001:0058, №0521082200:03:003:0199, №0521082200:03:002:0202, №0521082200:03:001:0222, №0521082200:03:003:0184, №0521082200:03:002:0207, №0521082200:03:001:0224, №0521085800:05:001:0313, №0521085200:03:002:0069, №0521085200:04:001:0004, №0521084000:05:001:0029, №0521084000:02:001:0046, №0521084000:03:002:0032, №0521084000:05:001:0011, №0521084000:02:001:0044, №0521086300:05:002:0065, №0521084500:06:006:0166, №0521082200:03:003:0202, №0521082200:03:003:0203, №0521082200:03:002:0211 №0521082200:03:003:0191, №0521084000:02:002:0021, №0521084000:05:001:0008, №0521086300:05:002:0153, №0521082200:03:003:0189, №0521082200:03:001:0216, №0521082200:03:001:0220, №0521085800:05:001:0324, №0521085800:03:003:0223, №0521086300:05:002:0159.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2017 року заяву про забезпечення позову задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю "Курланд" подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, апелянт просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

В судовому засіданні представники третьої особи підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, представник позивача надіслав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що в разі виконання оскаржуваного наказу відповідача, який має явні ознаки протиправності, задоволення судом позовних вимог і відповідно його скасуванню, для відновлення прав та інтересів позивачів як орендарів земельних ділянок необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Постановляючи оскаржену ухвалу і задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, необхідно заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно зазначених земельних ділянок.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з наведеною вище позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підстави для забезпечення адміністративного позову визначені ч. 1 ст. 117 КАС України, згідно із якою суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За змістом вищезазначеної норми процесуального закону забезпечення адміністративного позову розглядається законодавцем як вжиття адміністративним судом, у провадженні якого перебуває справа, певних заходів, спрямованих на охорону прав, свобод та інтересів позивача у зв'язку із розглядом такої справи, а також на створення можливостей для реального виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання, та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У своїй апеляційні скарзі апелянт посилається на порушення вимог про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову, а також на відсутність належного обґрунтування застосування забезпечення позову.

Колегія суддів з приводу доводів апелянта зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справляння кожним позивачем судового збору в одній справі передбачено лише у разі подання одного позову немайнового характеру одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів - абз. 2 ч. 6 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, за подання заяви про забезпечення позову судовий збір сплачується у визначеному розмірі позивачем, який подає клопотання, або одним із позивачем чи усіма позивачами, якщо його подають одночасно кілька позивачів у справі. Твердження апелянта про обов'язковість сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у цій справі кожним позивачем окремо, є неправильним, так як такого обов'язку не передбачено Законом України "Про судовий збір".

Оскаржувані рішення відповідача прийняті за наслідком розгляду скарги на дії державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації прав оренди на вказані вище земельні ділянки.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо, у тому числі, наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.

Виходячи з того, що між сторонами у цій справі існують судові провадження з приводу прав оренди на вказані вище земельні ділянки - адміністративні справи № 802/1020/16-а та № 802/158/17-а, що саме по собі є підставою для відмови відповідача у задоволенні скарги на дії державного реєстратора, оскаржувані дії і рішення відповідача мають явні ознаки протиправності.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у випадку незабезпечення адміністративного позову у цій справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Колегія суддів повністю погоджується із таким висновком суду першої інстанції, доводи апелянта їх не спростовують, у зв'язку з чим, ухвала суду першої інстанції є правомірною, такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Курланд" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 06 квітня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6