Рішення

від 05.04.2017 по справі 2-857/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/162/17 Справа № 2-857/12 Головуючий у 1 й інстанції - Гібалюк Т. Я. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Баранніка О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, який уточнив в ході розгляду справи, посилаючись на те, що 05 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра , та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1031-Н, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 89100,00 доларів США зі строком повернення кредиту 20.05.2027 року. А відповідач взяла на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 12,49% на рік та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку повернення кредиту. Банк належним чином виконав зобов'язання по видачі кредиту, однак відповідач порушила умови кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 20.04.2012 р. утворилась заборгованість в розмірі 108206,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 864102,26 грн., яку позивач і просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Надра заборгованість: 864102,26 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 серпня 2016 року визначено складові суми заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк Надра , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк Надра , та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1031-Н, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 89100,0 доларів США зі строком повернення кредиту 20.05.2027 року. А відповідач взяла на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 12,49% на рік та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку повернення кредиту.

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином та надав ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 89100,00 доларів США.

Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язаний повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконувала належним чином, не дотримувалася графіку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами. В зв'язку з чим станом на 20.04.2012 р. утворилась заборгованість, згідно наданого позивачем розрахунку, в розмірі 108206,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 864102,26грн., з яких:

-заборгованість по кредиту : 86162,55 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 688068,28 грн.;

-заборгованість по відсоткам 8432,12 доларів США., що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 67336,38 грн.;

-заборгованість по пені 4701,53 доларів США., що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 37545,01 грн.;

-заборгованість по штрафам 8910,00 доларів США., що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 71168,63 грн.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, 629 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку, що сума заборгованості підлягає стягненню.

Проте, колегія суддів не може погодитись із розрахунком розміру пені та, відповідно, із розміром загальної суми заборгованості з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст.248 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч 2 ст. 546 ЦК України - пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, виходячи зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю № 15-93 від 19 лютого 1993 року, відповідно до вимог ст. 192 ЦК України - розрахунок пені має здійснюватись у грошовій одиниці України - гривні.

Отже, пеня може обчислюватись і стягуватись лише в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент прострочення зобов'язання, а не визначенням гривневого еквіваленту на час ухвалення рішення.

Судом першої інстанції за розрахунками позивача, пеню обчислено у доларах США за весь період прострочення та переведено у еквівалент у гривні за курсом Національного Банку України на дату звернення із позовом.

Однак, враховуючи вимоги чинного законодавства та положення вищенаведених норм матеріального права, стягненню підлягає пеня за період з 20.04.2011 р. по 20.04.2012 р., обчислена в гривнях на момент прострочення по кожному платежу, що складає 12583,86 грн.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру пені та суми загальної заборгованості.

Незгода відповідача з рештою розрахунку заборгованості є необґрунтованою та не приймається до уваги колегією суддів, оскільки власного контррозрахунку відповідачем не надано, в той час як позивач, дотримуючись положень ст.60 ЦПК України, надав суду всі необхідні та належні докази своїх вимог в цій частині.

Доводи апеляційної скарги про несправедливість умов щодо надання кредиту в доларах США відхиляються колегією суддів, оскільки ОСОБА_2 дійсність кредитного договору не оспорювала та з відповідним позовом не зверталась.

Крім того, Конституція України не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання є Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , який також не містить подібних заборон щодо кредитування в іноземній валюті.

Згідно ст. 2 3акону України Про банки і банківську діяльність , кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалентом, а в ст.ст. 47 та 49 Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Положення Закону України Про захист прав споживачів щодо заборони надання споживчих кредитів в іноземній валюті, на які посилається апелянт, застосовуються лише до кредитних договорів, укладених після набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг , в той час як спірний кредитний договір укладено між банком та відповідачем 5 червня 2007 року.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, в решті рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року - змінити в частині визначення розміру пені, зазначивши її розмір в сумі - 12583, 86 грн. та відповідно в частині розміру загальної суми заборгованості, зазначивши її розмір в сумі - 839157,15 грн.

В решті рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П. Варенко

Судді: О.П.Бараннік

О.В. Лаченкова