Рішення

від 27.03.2017 по справі 911/482/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа № 911/482/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша", м. Київ,

до відповідачів: 1) приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний", м. Дружківка Донецька область,

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс", с. Петропавлівська Борщагівка,

про стягнення 79 222,80 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 14.12.2016 №1-2017;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "Перша", м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 15.02.2017 №152 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний", м. Дружківка Донецької області, та до товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" с. Петропавлівська Борщагівка, в якому просить суд: стягнути з відповідача 1 на користь позивача 49 490,00 грн. заборгованості; стягнути з відповідача 2 на користь позивача 29732,80 грн. та пропорційно стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.08.2015 між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Перша" та ОСОБА_2 було укладено договір №06-07.11.15.00040 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанта наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, згідно умов якого застрахованим транспортним засобом був автомобіль НОМЕР_1.

26.07.2016 в місті Києві на автодорозі ОСОБА_3 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_2, належного відповідачу 2 товариству з обмеженою відповідальністю Канлюкс під керуванням ОСОБА_4 (який працював в товаристві Канлюкс ) та автомобіля НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, за кермом якого він і перебував в момент зіткнення. Винною у вчиненні ДТП особою було визнано ОСОБА_4, який перебував у стані сп'яніння, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2016 у справі №752/12025/16- п.

у звязку із настанням страхового випадку приватне акціонерне товариство страхова компанія "Перша", виходячи із визначеної в рахунку вартості відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_1, було складено страховий акт №ТР-11-3875 та проведено виплату страхувальнику ОСОБА_2 страхового відшкодування загальним розміром 79 222,80 грн.

Позивач вказує, що відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхова відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність перед третіми особами була застрахована страхувальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ №8188598 лімітом відпровідальності за шкоду, заподіяну майну 50 000,00 грн. та франшизою 510,00 грн.

Таким чином, до стягнення з приватного акціонерного товариства страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія "Перша" підлягає сума грошових коштів загальним розміром 49 490,00 грн.

Окрім того, згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, позивач твердить, що оскільки до стягнення з приватного акціонерного товариства страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" на користь приватного акціонерного товариства страхова компанія "Перша" підлягає сума грошових коштів у розмірі 49 490,00 грн., а фактично понесені позивачем витрати становлять 79 222,80 грн. - товариство з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" зобов'язане відшкодувати позивачеві суму грошових коштів у розмірі 29 732,80 грн., що становить різницю між сумою, яка підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача та фактично сплаченим приватним акціонерним товариством страхова компанія "Перша" страховим відшкодуванням.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2017 порушено провадження у справі № 911/482/17 та призначено її до розгляду на 13.03.2017.

06.03.2017 від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування шкоди №255 від 01.03.2017, в якому відповідач 1 просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог щодо приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний".

Свою позицію відповідач 1 обґрунтовує тим, що приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" платіжним дорученням №1380 від 11.11.2016 сплатило на користь позивача 49 490,00 грн., тобто вимоги позивача були задоволені в позасудовому порядку.

07.03.2017 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до господарського суду Київської області надійшов супровідний лист з додатками від 03.03.2017 №7/2-28/5248.

10.03.2017 від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до господарського суду Київської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" на користь позивача 29 732,80 грн. заборгованості та стягнути з відповідача 2 на користь позивача 1 600,00 грн. судового збору.

Судом встановлено, що фактично подана заява від 03.03.2017 №185 приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" про уточнення позовних вимог за правовим змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка відповідає вимогам статей 54 і 57 ГПК України, у зв'язку з чим ухвалою від 13.03.2017 вказана заява була прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 13.03.2017 представником позивача подано суду супровідний лист з додатками від 13.03.2017.

В судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.03.2017 до 10 год. 00 хв., про що присутні представники сторін були повідомлені особисто під розпис, а відсутній відповідач 1 - шляхом направлення відповідної ухвали поштою.

17.03.2017 від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення, в яких позивач звертає увагу суду , що відповідно до підпункту 8.1.5 пункту 8.1 договору, з метою встановлення вартості відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ марки "Ford Fiesta" з д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 було направлено страховиком на відповідну СТО. На підставі наявних на автомобілі пошкоджень СТО було складено рахунок №КМдС-0015133 від 29.07.2016. Відповідно до інформації, яка міститься в рахунку, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу становила 79 222,80 грн. Окрім вказаного вище, позивач зазначає, що спеціалістами з врегулювання приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" також було оглянуто пошкоджений автомобіль НОМЕР_1, про що складено відповідний акт огляду та фототаблицю пошкоджень, на підставі яких 26.07.2016 кваліфікованим фахівцем було складено ремонтну калькуляцію №LE-16-1485. Як вбачається із калькуляції, вартість відновлюваного ремонту ТЗ марки "Ford Fiesta" складала 82 123,99 грн. А у відповідності до підпункту 1.3.2 розділу 1 основної частини договору, страхування автомобіля марки "Ford Fiesta" було здійснено з опцією "без врахування зносу". Також, відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.1 договору, якщо договір укладено із застосуванням опції "страхування здійснюється без врахування зносу" і це зазначено в основній частині договору, то при визначені розміру страхового відшкодування вартість нових складових, що підлягають заміні під час ремонту транспортного засобу, приймається у повному обсязі. 03.08.2016, позивачем, виходячи із визначеної в рахунку вартості відновлюваного ремонту транспортного засобу марки "Ford Fiesta", було складено страховий акт №ТР-11-3875 та проведено виплату страхового відшкодування загальним розміром 79 222,80 грн.

Так, на думку позивача, визначивши у вказаний вище спосіб розмір сплаченого страхового відшкодування, останній повністю виконав взяті на себе за умовами договору обов'язки, а тому набув право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" саме у розмірі заявлених позовних вимог з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

20.03.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" до господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" в повному обсязі, в зв'язку із необґрунтованістю, безпідставністю та незаконністю.

Свою позицію відповідач 2 обґрунтовує тим, що:

- згідно до підпункту 15.3.5 загальної частини договору страхування №06-07.11.15.00040 від 20.08.2015 в ній виключено серед інших підпункт 9.1.3, який передбачав таку підставу для визначення розміру збитків, як рахунки СТО, відповідно здійснення розрахунку збитків та суми страхового відшкодування з боку приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" на підставі рахунку №КМдС-0015133 від 29.07.2016 є таким, що суперечить вищенаведеним положенням договору страхування.

- рахунок №КМдС-0015133 від 29.07.2016 згідно з підпунктом 8.1.6 договору страхування сам по собі, без надання документів, що підтверджують оплату страхувальником ремонтно-відновлюваних робіт, та оригіналів актів виконаних робіт, засвідчених печаткою підприємств, не може бути підставою для виплати страхового відшкодування на адресу страхувальника, а лише на адресу СТО, що проводитиме ремонт. Згідно ж платіжного доручення №34012 від 10.08.2016 виплата страхового відшкодування здійснена на адресу страхувальника, що суперечить підпункту 8.1.6 договору страхування.

- відповідно до підпункту 1.3.9 основної частини договору, здійснення виплати страхового відшкодування на адресу страхувальника, за умови не підтвердження ремонту на відповідній СТО можливо лише у розмірі не більше 3% страхової суми, тобто в даному випадку не більше 6600, 00 грн.

20.03.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" до господарського суду надійшла заява про витребування доказів від 20.03.2017, в якій відповідач 2 просить суд витребувати у приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" для огляду оригінали :

- договору страхування №06-07.11.15.00040 від 20.08.2015 (основна та загальна частини), матеріали страхової справи №911/482/17 копії матеріалів страхової справи №ТР-11-3875; правила страхування.

В судовому засіданні 20.03.2017 суд оглянув оригінали матеріалів страхової справи; розглянув клопотання відповідача 2 про витребування доказів від 20.03.2017 та відмовив в його задоволенні з огляду на те, що документи, які просив витребувати відповідач 2, були надані представником позивача в судовому засіданні в оригіналі та оглянуті судом.

В судовому засіданні в порядку частини третьої ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.03.2017 до 10 год. 50 хв, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис, а відсутній відповідач 1 - шляхом надіслання копії відповідної ухвали.

22.03.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" до господарського суду Київської області надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач 2 звертає увагу суду на наступне.

Відповідно до ремонтної калькуляції №LE 16-1485, наданої представником позивача разом з матеріалами страхової справи, вона складалась лише 16.03.2017, про що свідчать дати зазначеній в самій калькуляції на аркуші 4 та зазначення: дата оцінки - 16.03.2017, на 5 аркуші. Тобто, оцінка проводилась за цією ремонтною калькуляцією не лише після виплати страхового відшкодування - 10.08.2016, а взагалі після початку слухання справи №911/482/17 по суті в судовому засіданні. Щодо дати зазначеної в калькуляції як нібито дата розрахунку, то вона зазначається з зірочкою, що згідно до пояснень зазначених в ремонтній калькуляції означає - дані введені вручну.

Тобто, відповідач 2 твердить, що позивач намагається підробити документи та ввести суд в оману, щодо дати проведення розрахунку за ремонтною калькуляцією та фактичних обставин справи.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" передбачають перехід права вимоги до страховика від страхування, а як встановлено вище позивач здійснив виплату всупереч вимогам договору страхування, тобто мала місце безпідставна виплата, то відповідно, до позивача не перейшло право вимоги до відповідачів за цією справою, а відповідно і позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

23.03.2017 від товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" до господарського суду Київської області надійшла заява про відкладення судового засідання від 23.03.2017.

Після оголошеної перерви в судове засідання 27.03.2017 з'явився представник позивача. Розглянувши клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи, суд відхилив його. Так відкладення розгляду справи є не обов'язком, а правом та прерогативою суду, і підставою для відкладення є неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, наприклад у зв'язку з недостатністю матеріалів справи, а не неявка представника, належним чином повідомленого про судовий розгляд.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи неодноразово відкладався, що всім учасникам процесу була надана можливість подати свої доводи, міркування, заперечення та докази на їх підтвердження, враховуючи обмежений строк розгляду спору, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" , м. Київ (далі - ОСОБА_5 "СК "Перша") до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" (далі - ОСОБА_5 "СК "АСКО-Донбас Північний"), Донецька область м. Дружківка та до товариства з обмеженою відповідальність "Канлюкс", с. Петропавлівська Борщагівка Київська область (далі - ТОВ "Канлюкс"), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2015 між ОСОБА_5 "СК "Перша" та ОСОБА_2 було укладено договір №06-07.11.15.00040 добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності експлуатанта наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасного випадку, відповідно до умов основної частини якого страховик зобов'язався в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах цього договору страхувальнику або вигодонабувачу, а страхувальник зобов'язався сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови цього договору. Відповідно до умов договору №06-07.11.15.00040 від 20.08.2015:

- інформація про транспортний засіб: автомобіль НОМЕР_1, рік випуску 2012;

- умови страхування (програма): перше КАСКО+сервіс 24/7 (пункт 1.1);

- страхові випадки (1.2): дорожньо-транспортна пригода - так (А1), стихійні лиха -так (А2), пожежа, вибух, влучення блискавки - так (А3), протиправні дії осіб - так (А4), інші випадки - так (А5), незаконне заволодіння транспортним засобом - так (Б);

- опції страхування (пункт 1.3): агрегатна страхова сума (підпункт 1.3.1), без врахування зносу (підпункт 1.3.2);

- ремонт на фірмовій СТО - обраній страховиком (пункт 1.3.7);

- виплата без підтверджуючих документів по не скляних деталях - відшкодування не більше 3% страхової суми (пункт 1.3.9);

Страхова сума 220 000,00 грн., страховий тариф 4,02%

- вигодонабувач за розділом 1 - ОСОБА_2 (пункт 1.10);

- ліміт відповідальності по добровільному страхуванню цивільної відповідальності - 50 000,00 грн. (пункт 2.2);

- строк дії договору з 00-00 год. 21.08.2015 до 24-00 20.08.2016 (пункт 4.2).

Як передбачено частиною 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" ( далі - Закон, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим випадком згідно ст.8 Закону України "Про страхування" є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

26.07.2016 в місті Києві на автодорозі ОСОБА_3 відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що належить ТОВ Канлюкс , та автомобіля НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, за кермом якого він і перебував в момент зіткнення.

Факт ДТП підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду від 11.08.2016 №96808552.

Як вбачається зі змісту договору добровільного страхування наземного транспорту №06-07.11.15.00040 від 20.08.2015 дана дорожньо-транспортна пригода визначена сторонами як страховий ризик, на випадок якого здійснювалось страхування.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2016 у справі №752/12025/16-п визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, також визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, постановлено призначити штраф, в розмірі 3400,00 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 275,60 грн. судового збору в дохід держави.

Зокрема даною постановою підтверджується, що ОСОБА_6, працюючий в ТОВ Канлюкс , скоїв ДТП у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

За змістом п.3 ч.1 ст. 20 Закону України "Про страхування" до обов'язків страховика, зокрема, належить при настанні страхового випадку у передбачений договором строк виплата страхового відшкодування, яке ч. 16 ст. 9 даного Закону визначено як страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник (ч.17 ст.9 Закону України "Про страхування")

Згідно ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

16.07.2016 ОСОБА_2Се. (страхувальник) звернувся до позивача із повідомленням про настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО) про подію, що має ознаки страхового випадку (копія залучена до матеріалів справи).

03.08.2016 страхувальник звернувся до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" із заявою на виплату страхового відшкодування, копія наявна в матеріалах справи.

У відповідності до рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Край моторз" №КМдС-0015133 від 29.07.2016, копія якого наявна в матеріалах справи, вартість відновлюваного ремонту всього становить 79 222,80 грн. (без ПДВ), ПДВ - 15 844,56 грн.

Також, матеріали справи містять ремонтну калькуляцію № LE 16-1485 від 26.07.2016, яка складена на основі комп'ютерної програми Аudatex, що рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.03, згідно якої вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 82 123,99 грн.

Відповідач в своїх додаткових письмових поясненнях від 22.03.2017 твердив, що дата зазначена в калькуляції як нібито дата розрахунку, є з позначкою "зірочка", що означає дані введені користувачем вручну.

Суд зазначає, те що дата введена вручну, не означає, що введена дата не відповідала дійсній даті.

Крім того, відповідач 2 вказує, що аварійний комісар ОСОБА_7 під час складання ремонтної калькуляції не бачив автомобіля, за яким складав розрахунок пошкоджень, оскільки огляд пошкодженого транспортного засобу від 26.07.2016 здійснював співробітник позивача ОСОБА_8

Суд зазначає, що прийняв до уваги такі доводи відповідача, однак не погоджується з ними та вважає їх безпідставними, адже відповідач 2 жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України їх не підтвердив.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до договору страхування безумовна франшиза по збиткам внаслідок ДТП 0% .

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування розмір збитку складає 79 222,80 грн., до виплати підлягає 79 222,80 грн.

26.07.2016 складено страховий акт №ТР-11-3875 за договором страхування 06.07.11.15.00040 від 20.08.2015, відповідно до якого прийнято рішення про виплату страховальнику ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 79 222,80 грн.

Страховиком ОСОБА_5 "СК "Перша", на підставі заяви про виплату страхового відшкодування та згідно страхового акту №ТР-11-3875 від 26.07.2016, здійснено виплату страхувальника ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 79 222,80 грн., а саме: безпосередньо на рахунок страхувальника ОСОБА_2, що підтверджується копією платіжного доручення №34012 від 10.08.2016 (до матеріалів справи залучена).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в матеріалами справи підтверджується виконання ОСОБА_5 "Страхова компанія "Перша" умов договору добровільного страхування наземного транспорту, а саме виплати страхового відшкодування в сумі 79222,80 грн. в результаті настання страхового випадку шляхом перерахування на розрахунковий рахунок вигодонабувача за договором - ОСОБА_2

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майа України №142/5/2092 від 24.11.2003, відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу відповідно до п. 2.3 Методики - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісних транспортних засобів.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас, як зазначено в прийнятих за результатами перегляду справ даної категорії постановах Вищого господарського суду України від 23.08.11 у справі №42/92, від 07.08.12 у справі №2/22, від 01.03.11 у справі №47/372, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення .

Крім того, листом від 19.07.11 Верховним Судом України роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, наявність рахунок-фактури товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Край Моторз" та платіжного доручення №34012 від 10.08.2016 є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.

Пунктом 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Цивільним кодексом України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб (ч.1 ст.1187 Цивільного кодексу України). Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 1 частини 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.08.2016 у справі №752/120/25 визнано винним у вчинені ДТП, яка відбулась 26.07.2016 в м. Києві по вул. Велика Кільцева, 5, водія автомобіля НОМЕР_4 - ОСОБА_4 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, 130 Кодексу про адміністративні правопорушення.

За приписами ч.1 ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

При цьому за змістом ст. 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом майнового страхування за укладеним з страховиком договором.

Згідно частини 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин, в момент виплати страхового відшкодування у позивача - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" виникло право зворотної вимоги (регресу) до власника джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу Kia Cee?d" з д.н.з. НОМЕР_5. - товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс".

Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Канлюкс", була застрахована у ОСОБА_5 "Страхова компанія "АСКО-Донбас Північний" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АІ № 8188598, відповідно до умов якого: ліміт по життю та здоров'ю складає 100 000,00 грн., по майну - 50 000,00 грн., франшиза 510 грн., дата початку дії полісу 23.08.2015, дата закінчення дії полісу 22.08.2016, найменування страхувальника - ТОВ "Канлюкс", застрахований транспортний засіб - Kia Cee?d" з д.н.з. НОМЕР_5.

ОСОБА_5 "СК "Перша" звернулось до ОСОБА_5 "СК "АСКО-Донбас Північний" з претензією №931 від 02.11.2016 про виплату страхового відшкодування в розмірі 79 222,80 грн.

Як вбачається, з долученої до матеріалів справи копії платіжного доручення №1380 від 11.11.2016 відповідач 1 виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 49 490, 00 грн.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 03.03.2017 №185, визнав сплату відповідачем страхового відшкодування в розмірі 49 490,00 грн., на підтвердження чого долучив виписку з банку за 11.11.2016.

На підставі наведеного, позивач просить суд решту суми стягнути з відповідача 2.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом ст.1194 Цивільного кодексу України в системному зв'язку зі статтею 993 цього Кодексу та статтею 27 Закону можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Суд звертає увагу відповідача 2, що згідно ст.1194 Цивільного кодексу України відшкодовується різниця саме між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а не різниця між фактичним розміром шкоди та лімітом відповідальності (таку правову позицію висловлено судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 10.02.2016 у справі №6-2878цс15).

Оскільки ТОВ "Канлюкс" застрахувало свою цивільно-правову відповідальність, то в силу вимог ст. 1194 ЦК України, на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.

Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного суду України від 24.02.2016 у справі № 6-1009цс15.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач 2 жодним чином не спростував той факт, що працівник ТОВ "Канлюкс" ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спричинив ДТП та завдав майнової шкоди страхувальнику позивача, відповідно відповідач 2 є особою, відповідальною за заподіяну шкоду як роботодавець ОСОБА_4 так як власник джерела підвищеної небезпеки - субсидіарно, в розмірі, не покритому лімітом відповідальності за полісом АІ/8188598 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідач жодним чином не спростував факт настання стахового випадку за договором добровільного комплексного страхування наземного транспорту та факт реальної виплати страхового відшкодування позивачем саме в сумі 79222,80 грн., що є фактичними документально підтвердженими витратами страховика.

Враховуючи наведене позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у розмірі 29 732, 80 грн., який становить різницю між виплаченою позивачем сумою страхового відшкодування та сумою, яка була відшкодована позивачу ОСОБА_5 "СК "АСКО-Донбас Північний".

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача 2 у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Канлюкс" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавліська Борщагівка, вулиця Соборна, будинок 1-Б, офіс 617, ідентифікаційний код 36369900)

на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" (03680, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Фізкультури, будинок 30, ідентифікаційний код 31681672)

29 732,80 грн. (двадцять дев'ять тисяч сімсот тридцять дві гривні вісімдесят копійок) виплаченого страхового відшкодування,

1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 11.04.2017.

Суддя О.В. Конюх