Рішення

від 03.04.2017 по справі 910/24461/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017№910/24461/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/24461/16

за позовом заступника прокурора міста Києва, м. Київ, в інтересах держави

до Київської міської ради, м. Київ, та

товариства з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп , м. Київ,

про скасування рішення від 14.07.2016 №715/715, визнання недійсним договору від 12.10.2016 №б/н та визнання відсутності прав на користування земельною ділянкою,

за участю представника:

прокуратури - Бондарчук І.П. (прокурор відділу; посвідчення від 13.05.2014 №026128);

відповідача-1 - Телицької В.А. (довіреність від 13.12.2016 №225-КМГ - 403Д);

відповідача-2 - Поклада О.В. (договір про надання правової допомоги від 10.02.2017 №б/н).

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради (далі - Рада) від 14.07.2016 № 715/715 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 (далі - рішення №715/715);

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.10.2016 №б/н (далі - Договір) площею 1,2642 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладеного Радою та товариством з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп (далі - Товариство), зареєстрованого Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27.10.2016 №МЗК-1-01055, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. та зареєстрованого в реєстрі за №3795;

- визнання відсутності у Товариства права користування земельною ділянкою площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Земельна ділянка).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2017 порушено провадження у справі.

Рада 13.02.2017 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила про те, що:

- оскаржуване рішення №715/715 прийняте в межах компетенції та в спосіб, передбачений чинним законодавством України, і укладений на його підставі Договір не порушує інтересів держави;

- з наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2015 вбачається, що Товариство на праві власності належить автозаправна станція площею 56,4 м 2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що виключає можливість проведення публічних торгів;

- жодним нормативним актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не унормовано, що при розробленні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок мають враховуватись певні пропорції співвідношення площі таких об'єктів та площі земельної ділянки, яка відводиться;

- чинним законодавством не встановлено обмежень для органу місцевого самоврядування в частині площі земельних ділянок, які передаються в оренду;

- оскаржуване рішення №715/715 є актом індивідуальної дії, тобто створює правові наслідки лише для конкретної особи (Товариства) та вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме - підписанням Договору на підставі вказаного рішення;

- під час підписання Договору Радою та Товариством було досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов і виконано всі необхідні дії;

- Договір Радою укладений в межах наданими законодавством повноважень та на підставі рішення №715/715.

Товариство 20.03.2017 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке: враховуючи, що Товариству на праві власності належить автозаправна станція по АДРЕСА_1, то даний факт виключає можливість проведення публічних земельних торгів; жодним нормативно-правовим актом, який регулює порядок передачі у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівля, споруди), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не визначено пропорційного співвідношення відведення земельних ділянок до площ таких об'єктів власності.

Представник прокуратури у судовому засіданні 03.04.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники Ради і Товариства надали пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою названої статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Так, прокуратура у позовній заяві вказала, що підставою для звернення до суду з даним позовом є незаконне надання в оренду земельної ділянки територіальної громади міста Києва, що є порушенням інтересів держави.

Отже, Прокуратура належним чином підтвердила своє право на звернення до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Рада своїм рішенням №715/715 в порушення встановленої законом процедури надання в оренду земельної ділянки територіальної громади міста Києва передала в оренду Товариству земельну ділянку, яка у 224 рази перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване; тому рішення Ради відповідно має бути визнано незаконним і скасоване, а укладений Договір визнано недійсним.

25.04.2015 Товариством (покупець) і громадянином ОСОБА_9 (продавець) укладено договір купівлі-продажу автозаправної станції, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,4 кв.м., а покупець зобов'язався прийняти об'єкт продажу і сплатити за нього визначену договором грошову суму; автозаправна станція знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га, код земельної ділянки 82:415:333 (пункт 1.1 договору купівлі-продажу від 25.04.2015).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 25.04.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою Оксаною Петрівною на підставі рішення від 25.04.2015 №20928740 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесено в зазначений реєстр відомості щодо набуття Товариством права власності на автозаправну станцію.

24.07.2015 Товариство звернулося до Ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтованим розміром 1,31 га для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування.

Оскільки Рада не прийняла рішення про надання відповідного дозволу, а також не надала вмотивованої відмови щодо розгляду вказаного клопотання Товариства, Товариство звернулося до Ради з листом (вх. Ради від 28.08.2015 №МЗ-0125), в якому інформувало Раду про те, що ним замовлено роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що Товариством і товариством з обмеженою відповідальністю Паралель укладено договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1.

Рішенням №715/715 Рада вирішила:

- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДЦ від 19.04.2016 №01025-000208629-014, справа Д-7568) (пункт 1 рішення №715/715);

- передати Товариству, за умови виконання пункту 3 рішення №715/715, в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000252692016) для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу від 25.04.2015) (пункт 2 рішення №715/715);

- Товариству: виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України; забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки; у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки; питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку; виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 13.08.2015 №10613/0/12/19-15, Головного управління Держгеокадастру у місті Києві від 26.11.2015 №6264/20-15; питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством; у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України (пункт 3 рішення №715/715);

- попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141 і 143 Земельного кодексу України (пункт 4 рішення №715/715).

Як на підставу для скасування вказаного рішення прокуратура вказує на те, що, приймаючи рішення №715/715, Рада надала дозвіл на передачу Товариству в оренду земельної ділянки загальною площею 1,2642 га, в той час як внаслідок придбання нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 25.04.2015 Товариство набуло право користування земельною ділянкою лише площею 0,07 га.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що реалізуючи надані Конституцією України та законодавством України повноваження у галузі земельних відносин, Рада зобов'язана діяти виключно в межах наданих їй повноважень та в інтересах її територіальної громади, дотримуючись приписів законодавства України у своїй діяльності.

Частиною другою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою і другою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2015 ОСОБА_9 передав, а Товариство прийняло у власність автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 56,4 кв.м.; автозаправна станція знаходиться на земельній ділянці площею 0,07 га, код земельної ділянки 82:415:333 (пункт 1.1 договору купівлі-продажу від 25.04.2015).

Частинами першою і другою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з пунктом 2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

З огляду на викладене внаслідок набуття Товариством права власності на нерухоме майно загальною площею 56,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, до Товариства перейшло право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться дане майно, в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача - ОСОБА_9, а саме земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,07 га, код земельної ділянки 82:415:333.

Натомість, оскаржуваним рішенням Ради було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1, та вирішено передати Товариству в оренду на 15 років земельну ділянку площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1) для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1.

Тобто фактично Радою було передано Товариству земельну ділянку, яка на 1,1942 га перевищує площу земельної ділянки, право користування якою було набуте Товариство внаслідок придбання нерухомого майна за умовами договору купівлі-продажу від 25.04.2015.

Крім того, право оренди земельної ділянки площею 0,07 га, на якій знаходиться нерухоме майно загальною площею 56,4 кв.м., і яку охоплює земельна ділянка площею 1,2642 га, до прийняття Радою оспорюваного рішення, не було отримано Товариством.

При цьому, земельна ділянка площею 1,2642 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не відноситься до земельних ділянок, які згідно з приписами частини другої статті 134 ЗК України не підлягають передачі в оренду на конкурентних засадах, а тому не могла передаватись в оренду інакше як із земельного аукціону.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 25.04.2012 зі справи №20/5025/1613/11.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з пунктом 1 роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 №02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому, у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Оскільки на момент прийняття Радою рішення №715/715 спірна земельна ділянка перебувала у комунальній власності територіальної громади міста Києва, порушення процедури передачі такої земельної ділянки в оренду свідчить про наявність порушеного права власника такої земельної ділянки - територіальної громади міста Києва.

Таким чином, рішення №715/715 є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Що ж до вимог прокуратури стосовно визнання недійсним Договору, то слід зазначити таке.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої і другої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, оскільки рішення №715/715 є незаконним, то і відповідно Договір, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що суперечить вимогам законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним.

Слід також зазначити, що згідно з наявними в матеріалах справи доказами спірну земельну ділянку було передано Товариству для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування.

Разом з тим, відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 29.09.2016 №16-1642-01 Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в ході перевірки було встановлено, що фактично передана в оренду земельна ділянка використовується для будівництва багатоповерхових житлових будинків, тобто не за цільовим призначенням. Крім того, в матеріалах справи наявні фотокопії будівельного майданчика, який розміщений на спірній земельній ділянці, з яких вбачається влаштування пальового фундаменту у котловані.

Стосовно ж визнання відсутності у Товариства прав на користування земельною ділянкою, то оскільки така вимога є похідною від первісних вимог, а судом визнано недійсними рішення №715/715 і Договір, то слід визнати факт відсутності у Товариства права на користування спірною земельною ділянкою; тому вказана вимога також підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідачів.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради від 14.07.2016 №715/715 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп земельної ділянки для експлуатації та обслуговування існуючих будівель і споруд з озелененням території загального користування на АДРЕСА_1 .

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.10.2016, укладений товариством з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3; ідентифікаційний код 39472525) і Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141), зареєстрований Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації від 27.10.2016 №МЗК-1-01055, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин A.C. та зареєстрований в реєстрі за №3795.

4. Визнати відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3; ідентифікаційний код 39472525) права користування земельною ділянкою площею 1,2642 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Строй Альянс Груп (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 3; ідентифікаційний код 39472525) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. судового збору.

6. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; ідентифікаційний код 22883141) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.04.2017.

Суддя О. Марченко