Постанова

від 03.04.2017 по справі 904/10934/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017 Справа № 904/10934/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 директор, паспорт серії АМ № 850975 від 18.09.2002;

від відповідача-1: ОСОБА_2 представник, довіреність № 44-Д від 15.12.2016;

від відповідача-2 : у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 по справі № 904/10934/16 (суддя Фещенко Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Дистриб'юшн , м. Дніпро

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест , с. Рівне, Покровського району, Донецької області

відповідача-2 Приватного підприємства Файні корми , м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки № 763 КЗ від 30.03.2016 у загальному розмірі 1654879,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 по даній справі - позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1356061,16 грн. - основного боргу, 200880,91 грн. - пені, 54583,25 грн. - інфляційних втрат, 19217,22 грн. - 3 % річних, 24461,14 грн. - частини витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 500,00 грн. - основного боргу.

Стягнуто з відповідача-2 на користь позивача 7,50 грн. - частини витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки в частині оплати поставленої позивачем з 21.05.2016 по 01.06.2016 продукції у визначений в договорі та погоджений у специфікації термін, внаслідок чого у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 1356561,16 грн., яка підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача. У повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо розрахунку суми пені та 3 % річних, місцевий господарський суд посилався у своєму рішенні на допущену позивачем помилку у визначенні періодів прострочення та розміру заборгованості у вказані останнім періоди, що не відповідає вимогам законодавства та стало підставою для здійснення судом власних розрахунків, з урахуванням меж періодів, що визначені позивачем у розрахунку. При цьому, вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат визнана місцевим господарським судом обґрунтованою, а тому задоволена у повному обсязі.

Крім того, місцевим господарським судом визнано обґрунтованими вимоги позивача до відповідача-2 - поручителя за договором поруки від 30.03.2016, який зобов'язався частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань відповідачем-1 за договором поставки № 736 КЗ від 30.03.2016 та стягнуто солідарно з відповідачів-1 та 2 на користь позивача 500,00 грн. основного боргу.

Непогоджуючись з даним рішенням відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування господарським судом всіх обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин, що мають значення для справи. Вважає рішення передчасним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не надано в рішенні оцінки доказам відповідача-1 про відсутність поданих позивачем документів, передбачених п. 4.1.2. договору, у зв'язку з чим, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару не настав.

Також, на думку апелянта, місцевий господарський суд безпідставно поклав в основу свого рішення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 по справі № 904/11578/16 за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ТОВ ОСОБА_4 Дистриб'юшн про визнання договору поруки недійсним, яке станом на дату прийняття оскаржуваного рішення не набрало законної сили.

Крім того, апелянт посилається на той факт, що судом першої інстанції без жодних правових підстав двічі стягнуто з відповідача-1 суму основного боргу у розмірі 500 грн.

16.02.2017 ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 13.03.2017.

13.03.2017 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача-1, згідно якого позивач просив колегію суддів залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду по даній справі без змін, а скаргу ПрАТ АПК-Інвест залишити без задоволення.

13.03.2017 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.04.2017.

03.04.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 Дистриб'юшу (далі - постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством АПК-Інвест (далі - покупець, відповідач-1) укладено договір поставки № 763 КЗ (далі - договір), згідно якого постачальник зобов'язується в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, поставити (передати у власність) покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зернові культури та компоненти комбікормів, в кількості, по якості та по ціні, вказаним у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Допускається поставка товару з відхиленням від кількості та вартості партій товару, погоджених сторонами в специфікації - не більше п'яти відсотків незалежно від направлення змін. Якщо сторони в специфікації на поставку товару обумовили відмінності від вказаного в договорі допустимого відхилення від кількості та вартості партії товару, що поставляється, застосовується відхилення вказані в специфікації (п. 1.1. договору).

У розділі 2 договору сторони визначили умови поставки та порядок приймання-передачі товару, а саме:

- постачальник зобов'язується поставити товар за договором в строк, визначений у відповідній специфікації (п. 2.1. договору);

- умови поставки за договором: DDP склад покупця (відповідно до офіційних правил тлумачення торгових термінів Міжнародної торгової палати в редакції Інкотермс 2010) Донецька область, Красноармійського району, с. Рівне, вул. Шопена, 28, Комбікормовий завод ПрАТ АПК-Інвест . У випадку, якщо в специфікації сторони визначили інші умови поставки, приймаються умови поставки, вказані в специфікації (п. 2.2. договору);

- моментом передачі товару є момент оформлення в місті поставки товару видаткової накладної на товар, з проставлянням у ній дати фактичного отримання товару (п. 2.5. договору);

- право власності на товар переходить до покупця в момент поставки товару покупцю. Датою переходу права власності є дата підписання повноважною стороною покупця видаткової накладної на товар , з проставлянням дати фактичного отримання товару у видатковій накладній (п. 2.6. договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору вартість товару визначається у відповідних специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною та включає податок на додану вартість, у розмірі визначеному законодавством України для відповідних господарських операцій; загальна сума договору складається з сумарної вартості всіх поставок, вказаних у відповідних специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, та закріпленими в рахунках, видаткових накладних на відповідну партію товару.

Пунктами 3.3., 3.4. договору сторони погодили, що оплата за поставлений товар, за договором, здійснюється покупцем на підставі рахунку, протягом 5 календарних днів з моменту отримання належним чином оформлених оригіналів документів, на поставлену партію товару, необхідних за договором.

У випадку, якщо в специфікаціях до договору передбачені інші умови оплати, приймаються умови оплати, вказані в специфікаціях; платежі за договором здійснюються безготівковим розрахунком на поточний рахунок постачальника, з використанням платіжних доручень, в національній валюті Україні - гривні.

У специфікаціях до договору, сторони визначили аналогічні умови оплати.

Згідно п. 8.1. договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами, з обов'язковим проставлянням печаток сторін та діє до 31.12.2018.

Як зазначено вище, додатково умови поставки сторони узгоджували у специфікаціях до договору, в яких зокрема, визначили найменування товару, його кількість, ціну, загальну вартість, умови поставки та оплати (а. с. 21-23,78-79).

На виконання умов договору, позивачем в період з 21.05.2016 по 01.06.2016 поставлено відповідачу-1 продукцію на загальну суму 1356561,09 грн., що підтверджується наступними видатковими накладним:

- видатковою накладною № 571 від 20.05.2016 на суму 84821,49 грн.;

- видатковою накладною № 589 від 23.05.2016 на суму 85960,49 грн.;

- видатковою накладною № 590 від 24.05.2016 на суму 94134,44 грн.;

- видатковою накладною № 606 від 25.05.2016 на суму 99695,40 грн.;

- видатковою накладною № 603 від 26.05.2016 на суму 247168,77 грн.;

- видатковою накладною № 607 від 26.05.2016 на суму 126495,24 грн.;

- видатковою накладною № 604 від 27.05.2016 на суму 208768,65 грн.;

- видатковою накладною № 623 від 29.05.2016 на суму 123480,00 грн.;

- видатковою накладною № 624 від 30.05.2016 на суму 66900,00 грн.;

- видатковою накладною № 617 від 01.06.2016 на суму 219136,68 грн. (а. с. 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42).

Товар, зазначений у вище вказаних видаткових накладних, прийнятий відповідачем-1 без зауважень та претензій по кількості та якості , як того вимагає розділ 2 договору поставки.

Враховуючи викладене, а також визначені контрагентами у договорі та специфікаціях порядок та строк оплати поставленого товару, приймаючи до уваги отримання покупцем товару за спірним правочином, строк оплати товару є таким, що настав, а саме:

- за видатковою накладною № 571 від 20.05.2016 на суму 84 821 грн. 49 коп., товар підлягав оплаті в строк по 26.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 589 від 23.05.2016 на суму 85960,49 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 30.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 590 від 24.05.2016 на суму 94134,44 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 30.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 606 від 25.05.2016 на суму 99695,40 грн., товар підлягав оплаті в строк по 30.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 603 від 26.05.2016 на суму 247168,77 грн., товар підлягав оплаті в строк по 31.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 607 від 26.05.2016 на суму 126495,24 грн., товар підлягав оплаті в строк по 31.05.2016 включно;

- за видатковою накладною № 604 від 27.05.2016 на суму 208768,65 грн., товар підлягав оплаті в строк по 01.06.2016 включно;

- за видатковою накладною № 623 від 29.05.2016 на суму 123480,00 грн., товар підлягав оплаті в строк по 03.06.2016 включно;

- за видатковою накладною № 624 від 30.05.2016 на суму 66900,00 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 06.06.2016 включно;

- за видатковою накладною № 617 від 01.06.2016 на суму 219136,68 грн., товар підлягав оплаті в строк по 06.06.2016 включно.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2016 по 30.06.2016, підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача-1, в якому сторони зафіксували факт наявності заборгованості за спірним договором в сумі 1356561,16 грн. (а. с. 44-45).

В свою чергу, відповідачем-1 отримана від позивача продукція у визначені в договорі та специфікаціях терміни оплачена не була, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 1356561,16 грн., що і є причиною виникнення спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що правовідносини, які склалися між сторонами в даній справі, породжують права та обов'язки пов'язані з поставкою товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки - одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статей 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в сумі 1356561,16 грн. відповідач-1 не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Отже, приймаючи рішення по даній справі господарський суд дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 1356561,16 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так, п. 5.6. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки в оплаті, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував до стягнення з відповідача-1 пеню за загальний період прострочення з 17.05.2016 по 21.11.2016 в сумі 222773,35 грн.

Перевіривши розрахунок суми пені колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про невірно визначені періоди прострочення, а також розмір заборгованості у вказаному періоді, внаслідок чого розрахунок є арифметично невірним.

Враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені за вказаними періодами, колегія суддів дійшла до висновку, що місцевий господарський суд вірно встановив, що:

- за видатковою накладною № 571 від 20.05.2016 на суму 84821,49 грн., товар підлягав оплаті в строк по 26.05.2016 включно, отже в період прострочення з 27.05.2016 по 21.11.2016 пеня складає 13075,48 грн.;

- за видатковою накладною № 589 від 23.05.2016 на суму 85960,49 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 30.05.2016 включно, отже в період прострочення з 31.05.2016 по 21.11.2016 пеня складає 12912,86 грн.;

- за видатковою накладною № 590 від 24.05.2016 на суму 94134,44 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 30.05.2016 включно, отже в період прострочення з 31.05.2016 по 21.11.2016 пеня складає 14140,74 грн.;

- за видатковою накладною № 606 від 25.05.2016 на суму 99695,40 грн., товар підлягав оплаті в строк по 30.05.2016 включно, отже в період прострочення з 31.05.2016 по 21.11.2016 пеня складає 14976,10 грн.;

- за видатковою накладною № 603 від 26.05.2016 на суму 247168,77 грн., товар підлягав оплаті в строк по 31.05.2016 включно, отже в період прострочення з 01.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 36886,22 грн.;

- за видатковою накладною № 607 від 26.05.2016 на суму 126495,24 грн., товар підлягав оплаті в строк по 31.05.2016 включно, отже в період прострочення з 01.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 18877,51 грн.;

- за видатковою накладною № 604 від 27.05.2016 на суму 208768,65 грн., товар підлягав оплаті в строк по 01.06.2016 включно, отже в період прострочення з 02.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 30950,24 грн.;

- за видатковою накладною № 623 від 29.05.2016 на суму 123 480 грн. 00 коп., товар підлягав оплаті в строк по 03.06.2016 включно, отже в період прострочення з 04.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 18063,17 грн.;

- за видатковою накладною № 624 від 30.05.2016 на суму 66900,00 грн., товар підлягав оплаті, з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, в строк по 06.06.2016 включно, отже в період прострочення з 07.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 9589,00 грн.;

- за видатковою накладною № 617 від 01.06.2016 на суму 219136,68 грн., товар підлягав оплаті в строк по 06.06.2016 включно, отже в період прострочення з 07.06.2016 по 21.11.2016 пеня складає 31409,59 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 200880,91 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару у строки, визначені умовами договору та специфікацій, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлені до стягнення інфляційні втрати за період з травня по жовтень 2016 року у сумі 54583,25 грн. та 3 % річних за період прострочення з 17.05.2015 по 21.11.2016 у сумі 20962,00 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивач здійснив нарахування інфляційних втрат в місяці, в яких мав бути здійснений платіж (щодо частини поставок - в травні 2016 року, а щодо частини - в червні 2016 року), крім того, період прострочення визначений позивачем невірно.

Колегія суддів погоджується з визначеними судом періодами прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання при розрахунку інфляційних втрат за загальний період з червня по жовтень 2016 року, які відповідно до розрахунку позивача складають 54583,25 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність допущених позивачем помилок у розрахунку 3% річних, в якому невірно визначено період прострочення, а також розмір заборгованості у вказаному періоді, внаслідок чого розрахунок є арифметично невірним.

Розрахунок 3% річних, який здійснено місцевим господарським судом, відповідає матеріалам справи, а тому позов в цій частині правомірно задоволено судом частково у сумі 192173,22 грн.

Крім того, 30.03.2016 між ТОВ ОСОБА_3 Дистриб'юшн (далі - кредитор, позивач) та ПП Файні Корми (далі - поручитель, відповідач-2) укладено договір поруки (далі - договір поруки, а. с. 46-47), відповідно до умов якого поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ПрАТ АПК-Інвест , по договору поставки № 736 КЗ від 30.03.2016, укладеному між кредитором та боржником. Предметом основного договору є: постачання висівок у кількості вказаній в рахунках-фактурах та видаткових накладних (пункти 1.1., 2.2. договору поруки).

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором включає:

- зобов'язання здійснити поставку товару за основним договором (основне зобов'язання);

- зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди);

- зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки);

- зобов'язання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами за не виконання основного зобов'язання. Відповідальність поручителя перед кредитором у випадках передбачених п. 3.1. обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 500,00 грн.

Згідно з п. 2.3. договору строк виконання зобов'язання, забезпеченого договором, настає протягом 3-х календарних днів з моменту отримання поручителем відповідної вимоги.

У відповідності до умов вказаного договору поруки, позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою № 07/11-1 від 07.11.2016, яку вручив відповідачу-2 нарочно (а. с. 99).

У п. 7.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.

Докази визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору поруки у матеріалах справи відсутні .

Доказів виконання обов'язків за договором поставки № 763 КЗ від 30.03.2016, на момент розгляду спору відповідачі не надали.

Отже, у відповідності до вказаного договору поруки позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 500,00 грн. основного боргу.

Виходячи із положень статей 553, 554, 626 ЦК України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Крім того, наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до ч. 2 ст. 556, п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України може бути заміна кредитора у зобов'язанні, що згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вказане, а також те, що факт наявності у відповідача-1 перед позивачем заборгованості за договором поставки встановлений місцевим господарським судом, позов до відповідача-2 про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 500,00 грн. основного боргу за договором поруки, правомірно задоволений судом першої інстанції.

Доводи апелянта про відсутність поданих позивачем документів, передбачених п. 4.1.2. договору, у зв'язку з чим, станом на дату прийняття оскаржуваного рішення строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару не настав, колегія суддів відхиляє з огляду нааступне.

Так, у пункті 4.1.2. договору сторони визначили, що з поставкою товару постачальник зобов'язаний надати товарно-транспортну накладну на товар

(4 екземпляра), ветеринарне свідоцтво Ф-2, сертифікат якості, оригінали видаткової накладної (2 екземпляра), рахунок на товар та протокол дослідження на вміст ГМО.

Відповідно до п. 4.3.1. договору у випадку невиконання постачальником підпунктів 4.1.2., 4.1.3., 4.1.4., або у випадку надання постачальником оригіналів супровідних документів, вказаних в п. 4.1.2., оформлених з порушенням вимог діючого законодавства, їх оформлення, а також, відсутності оригіналів специфікації на момент настання оплати партії товару за специфікацією, покупець має право відстрочити виконання зобов'язань по оплаті партії поставленого товару, без застосування до покупця будь-яких санкцій, до моменту пред'явлення постачальником оригіналів документів та оригінала специфікації на партію товару, оформлених належним чином. При цьому, зобов'язання постачальника по поставці чергової узгодженої партії товару залишається в силі та підлягає своєчасному виконанню на погоджених сторонами умовах та в погоджені сторонами строки.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач-1 посилався на те, що надсилав на адресу позивача претензію № 327-1 від 06.06.2016, в якій, зокрема, вказував на необхідність надання оригіналів документів, передбачених п. 4.1.2. договору, а також зазначав, що користується своїм правом зупинення розрахунків за отриманий товар до надання позивачем вказаних документів.

Згідно ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення по якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 № П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні .

Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В такому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається, які документи відсутні.

В матеріалах справи відсутні приймальні акти відповідача-1 , складені комісіями у відповідності з приписами Інструкції П-7, в 20-денний термін від кожного надходження партії продукції на склад покупця, які б свідчили про відсутність в момент постачання продукції супровідних документів.

Відповідні акти судам не надано.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору поставки або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві.

При цьому колегія суддів відзначає, що у покупця було право відмовитися від договору та повернути товар продавцеві , але документи, які б свідчили про таку відмову покупця від поставки товару у зв'язку з неналежністю виконання постачальником своїх зобов'язань по договору судам не надано.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови від 26.11.2014 № 918/630/14 та від 10.02.2016 по справі № 927/907/15).

Посилання апелянта на безпідставне покладення в основу свого рішення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 по справі № 904/11578/16 за позовом ПрАТ АПК-Інвест до ТОВ ОСОБА_4 Дистриб'юшн про визнання договору поруки недійсним, яке станом на дату прийняття оскаржуваного рішення не набрало законної сили, відхиляється колегією суддів, оскільки, як зазначено судом першої інстанції, сторони не позбавлені права звернутися у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якщо такі обставини матимуть місце.

Крім того, апелянт безпідставно посилається на той факт, що судом першої інстанції без жодних правових підстав двічі стягнуто з відповідача-1 суму основного боргу у розмірі 500 грн., оскільки солідарне стягнення вказаної суми міститься лише в третьому абзаці резолютивної частини рішення, а сума основного боргу, яка стягнута безпосередньо з відповідача-1 зменшена на 500,00 грн., які потім стягнуто солідарно з обох відповідачів.

В силу ч. 4 ст. 543 ЦК України виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2017 по справі № 904/10934/16 залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 10.04.2017.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

ОСОБА_5