Постанова

від 05.04.2017 по справі 914/2845/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Справа № 914/2845/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів від 06.02.2017

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2017

у справі № 914/2845/16

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Інноваційні радіооптичні системи , м. Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів , м. Львів

про стягнення 153' 349,25 грн. пені, 78' 337,96 грн. штрафу, 41' 377,40 грн. інфляційних втрат та 17' 216,14 грн. 3% річних,

представники сторін:

- від позивача - не з'явився,

- від відповідача - ОСОБА_3

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України відповідачу роз'яснено. Заяв про відвід складу суду не поступало.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2016 у справі №914/2845/16 (суддя Трускавецький В.П.) частково задоволено позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Інноваційні радіооптичні системи , стягнуто з ТзОВ Паралель-Львів на користь позивача 152' 930,26 грн. пені, 78' 337,96 грн. штрафу, 41' 377,40 грн. інфляційних втрат та 17' 216,14 грн. 3% річних. В частині стягнення з відповідача 418,99 грн. пені - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд встановив, що між сторонами існували правовідносини згідно договору поставки товару, відповідно до якого позивач поставив відповідачу товар, а відповідач прострочив оплату за нього. У зв'язку з цим суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача заявлених сум штрафу, інфляційних втрат та 3% річних. Стосовно нарахованої позивачем пені, суд здійснив її перерахунок та визнав обґрунтованою у меншому розмірі, ніж був заявлений позивачем.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ Паралель-Львів оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі (із врахуванням додаткових пояснень від 20.02.2017) скаржник зазначив, що:

1) відповідачу не було відомо про розгляд даної справи в суді першої інстанції, а рішення суду було прийнято за відсутності відповідача, чим порушено його право на судовий захист;

2) при вирішенні спору судом не було враховано, що п.7.6 та 7.7 договору поставки передбачають обов'язкову передумову для сплати пені/неустойки -оформлення письмової вимоги про сплату пені чи неустойки та її направлення іншій стороні. Договором також передбачено, що ненаправлення такої вимоги має наслідком відсутність обов'язку іншої сторони щодо сплати пені чи неустойки;

3) позивач не звертався до відповідача з приводу стягнення штрафних санкцій (попри те, що поштова та електронна адреси відповідача йому були відомі), а відразу звернувся до суду;

4) відповідач повністю погасив суму основної заборгованості в добровільному порядку;

5) попри те, що у додатковій угоді №8 від 12.10.2015 сторони обумовили поставку товару на загальну суму 500' 609,03 грн., позивач самовільно змінив ціну та загальну вартість товару, поставивши його на суму 783' 379,64 грн.

ТзОВ Інноваційні радіооптичні системи подало до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечило доводи та вимоги апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Позивач наголосив на тому, що:

1) різниця в ціні товару на момент фактичної поставки та ціни, обумовленої додатковою угодою №8 від 12.10.2015, зумовлена коливаннями курсу долара США по відношенню до курсу гривні. Відповідно до п.2 додаткової угоди постачальник був вправі здійснити коригування ціни за товар, вираженої в гривнях, за спеціальною формулою, погодженою обома сторонами. Більш того, таку вартість товару відповідач визнав, погасивши 783' 379,64 грн. основної заборгованості;

2) покликання відповідача на п.7.6 та 7.7 договору є безпідставними, оскільки вказані договірні положення стосуються позасудового способу захисту порушеного права, не можуть позбавляти особу можливості скористатися судовим способом захисту порушеного права та не можуть бути підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.

Скаржник не виконав вимог ухвал суду від 13.02.2017 та 23.02.2017 (із врахуванням ухвали суду від 20.03.2017 про виправлення описки) і не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявно достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, від сторін не надходило клопотань про відкладення розгляду справи, а розгляд справи вже відкладався, а також беручи до уваги закінчення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд апеляційної скарги без представника відповідача.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

07.11.2014 між ТзОВ Паралель-Львів (покупцем) та ТзОВ Інноваційні радіооптичні системи (постачальником) було укладено договір поставки №071114-ОК (а.с. 23-39 ), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставляти і передати в обумовлений договором строк покупцеві товар згідно переліку та цін, що містяться в додатках до цього договору, а покупець зобов'язався приймати товар і виплачувати за нього певну грошову суму відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється на підставі додаткових угод, складених по формі, згідно додатку №3 до цього договору, що підписуються сторонами, по мірі виникнення у покупця потреби у товарі, в яких сторони визначають кількість, ціну, строки поставки товару тощо. Кожна додаткова угода підписується сторонами, додається до цього договору і є його невід'ємною частиною. У випадку виникнення протиріч між положеннями договору та положеннями додаткових угод, перевагу має договір.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна вартість договору складає суму вартості товару, що поставлений згідно всіх додаткових угод до цього договору.

12.10.2015 між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до договору №071114-ОК від 07.11.2014 (а.с. 40-41 ), в якій сторони дійшли згоди про поставку товару згідно переліку, що наведений в специфікації на товар, яка міститься в додатку №1 до цієї додаткової угоди.

На виконання вказаних умов позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 783' 379,64 грн., в тому числі ПДВ - 130' 563,27 грн., що підтверджується видатковою накладною №110 від 30.10.2015 (а.с. 42 ) та довіреністю №129 від 30.10.2015 на отримання товару (а.с. 43 ).

У зв'язку з тим, що ТзОВ Паралель-Львів в порушення умов договору поставки №071114-ОК від 07.11.2014 не оплатило у повному обсязі вартості переданого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 483' 379,64 грн., ТзОВ Інноваційні радіооптичні системи звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача вказаної суми, а також 153' 349,25 грн. пені, 78' 337,96 грн. штрафу, 41' 377,40 грн. інфляційних втрат та 17' 216,14 грн. трьох процентів річних.

Зважаючи на часткові оплати відповідачем суми основного боргу, позивач звертався до місцевого господарського із заявами про зменшення позовних вимог від 28.11.2016, 14.12.2016 та 12.01.2017 (а.с. 49-50, 82, 109-110 ). В останній заяві позивач просив стягнути лише вищезазначені суми пені, штрафу, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Господарський суд Львівської області, розглянувши вказані заяви зазначив, що заява про зменшення позовних вимог від 12.01.2017 є заявою про зміну предмета спору, оскільки позивач первісно заявляв вимоги про стягнення основної заборгованості, а поданою заявою позивач не просить про стягнення такої заборгованості. Однак, враховуючи те, що розгляд справи по суті не було розпочато, суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог від 12.01.2017, як таку яка змінює предмет спору, та здійснив розгляд спору з її врахуванням.

В підтвердження факту погашення основної заборгованості позивач подав до Господарського суду Львівської області довідку про розмір заборгованості від 05.01.2017, розгорнутий акт звірки взаєморозрахунків від 06.01.2017 (підписаний лише зі сторони позивача), картку рахунку від 06.01.2017 (а.с. 102, 103, 104 ), а відповідач - копії платіжних доручень №1821 від 02.11.2016, №1825 від 04.11.2016, №1902 від 23.11.2016, №1923 від 30.11.2016, №1928 від 02.12.2016, №1959 від 09.12.2016, №1967 від 14.12.2016, №1969 від 14.12.2016, №1986 від 20.12.2016, №2038 від 29.12.2016 (а.с. 114-123 ).

З поданих документів вбачається, що у ТзОВ Паралель-Львів не існує заборгованості перед ТзОВ Іноваційні радіооптичні системи за додатковою угодою №8 від 12.10.2015 до договору поставки №071114-ОК від 07.11.2014.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - частковому скасуванню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4.1 договору поставки, оплата товару покупцем здійснюється за ціною, що вказується у відповідній додатковій угоді шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника наступним чином: 100% вартості товару, що поставляється на підставі відповідної додаткової угоди до договору, покупець сплачує постачальнику з урахуванням п. 3.2 протягом 30 (тридцяти) або 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту підписання відповідних документів про передачу-приймання товару (накладних) відповідно до цін на товар, зазначених у додатку №1 до договору, на підставі виставленого рахунку, якщо інше не зазначене у додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 6 додаткової угоди передбачено умови оплати: 100% вартості товару покупець сплачує постачальнику з урахуванням п. 2 даної додаткової угоди протягом 90 календарних днів з моменту підписання відповідних документів про передачу-приймання товару (накладних) та надання рахунку-фактури.

У п.2 додаткової угоди сторони погодили, що ціни на товар, що зазначені в додатку №1 до цієї додаткової угоди, визначені виходячи з курсу долара США по відношенні до гривні 1:13,4250224, встановленого НБУ станом на 18.09.2014 з 14:00 години. У випадку зміни (збільшення чи зменшення) більше, ніж на 5% офіційного обмінного курсу НБУ з 14:00 години на дату відвантаження товару по відношенню до зафіксованого сторонами у даному пункті, 80% ціни товару має бути перерахована пропорційно зміні курсу. У такому випадку постачальник самостійно зазначає у відповідних накладних на товару нову змінену ціну товару, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість за ціною, зазначеній у накладній. Також сторонами погоджено формулу, згідно якої розраховується ціна товару.

Відповідно до п.5 додаткової угоди вартість товару складає 500' 609,03 грн., в тому числі ПДВ - 83' 434,84 грн.

Як зазначалося вище, відповідно до умов договору поставки та додаткової угоди №8 позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 783' 379,64 грн., в тому числі ПДВ - 130' 563,27 грн.

Найменування та кількість поставленого товару, що зазначені в специфікації до додаткової угоди №8 та у видатковій накладній №110 від 30.10.2015 є однаковими. Стосовно різниці в ціні, то з пояснень позивача та наданого розрахунку вбачається, що вказана різниця пов'язана з перерахунком ціни на підставі п.2 додаткової угоди відповідно до формули, яка погоджена обома сторонами.

В силу ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що позивач виконав своє зобов'язання з поставки товару, а відповідач - прийняв відповідний товар. Водночас, кореспондуючий обов'язок з оплати переданого товару відповідач виконав з простроченням строку для оплати: незважаючи на те, що поставка була здійснена 30.10.2015, оплату відповідач почав здійснювати починаючи з 18.08.2016 та завершив 29.12.2016.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог статті 611 ЦК України та статті 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, пов'язані з фактом повного погашення ним суми основної заборгованості, оскільки вказана обставина не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення обов'язку з здійснення своєчасної оплати за отриманий товар. Також колегія суддів не бере до уваги доводи про самовільну зміну позивачем ціни та загальної вартості товару, оскільки таке збільшення здійснене на підставі та в порядку, передбаченому п.2 додаткової угоди № 8 від 12.10.2015.

Згідно з пунктом 7.4 договору у випадку невиконання або несвоєчасного виконання покупцем обов'язку передбаченого п. 4.1.1 договору, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі 1,2 % (одна ціла дві десятих відсотка) від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 7.5 договору у випадку невиконання грошового зобов'язання, в строки передбачені даним договором, винна сторона сплачує на користь потерпілої сторони, штраф в розмірі 10% від загальної суми простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.7.6 договору, вимога щодо сплати пені/неустойки оформлюється у письмовій формі, підписується уповноваженим представником відповідної сторони та направляється другій стороні.

Пунктом 7.7 договору передбачено, що якщо письмова вимога щодо сплати пені/неустойки не направлена на адресу постачальника/покупця, то обов'язок щодо сплати пені/неустойки не виникає.

З аналізу пунктів 7.4 та 7.5 договору поставки та ч.3 ст. 549 ЦК України вбачається, що термін неустойка , про який ідеться в договорі, слід вважати саме пенею, оскільки сторони визначають її як грошову суму, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Таким чином, зважаючи на наведене, пунктами 7.6 та 7.7 сторонами погоджено спеціальний порядок зі сплати пені, який передбачає оформлення відповідної письмової вимоги та її направлення іншій стороні.

Водночас, судова колегія відхиляє доводи позивача про те, що пунктами 7.6 та 7.7 договору поставки передбачено позасудовий спосіб захисту порушеного права, який не може позбавляти його можливості звернутися до суду з відповідними вимогами. В даному випадку сторони погодили між собою окремий порядок стягнення пені та повідомлення іншої сторони, який повинен бути дотриманий.

Зважаючи на це, а також на відсутність в матеріалах справи доказів звернення позивача із письмовою вимогою про сплату пені, судова колегія вважає, що позов ТзОВ Інноваційні радіооптичні системи в цій частині не підлягає до задоволення. Відповідно, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 152' 930,26 грн. пені підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що при його прийнятті суд не врахував положень пунктів 7.6 та 7.7 договору поставки.

Здійснивши перевірку рішення суду першої інстанції в частині стягнення 78' 337,96 грн. штрафу із врахуванням встановлених обставин справи, положень ч.2 ст.549 ЦК України та п.7.5 договору поставки, колегія суддів вважає його обґрунтованим.

Перевіривши правильність заявлених позивачем до стягнення 41' 377,40 грн. інфляційних втрат та 17' 216,14 грн. трьох процентів річних, визначених за період з лютого 2015 року по жовтень 2016 року із врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість цих вимог позивача і необхідність їх задоволення.

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про порушення його права на судовий захист під час розгляду справи в суді першої інстанції і наголошує на тому, що судова кореспонденція надсилалася йому за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 92-96 ), що свідчить про належне виконання судом свого обов'язку з повідомлення сторони про час та місце судового розгляду. Крім того, про обізнаність скаржника з тим фактом, що Господарський суд Львівської області здійснює розгляд справи №914/2845/16 свідчить наявне в матеріалах справи клопотання №13 від 23.01.2016 (а.с. 113 ), яке було подане скаржником до місцевого господарського суду через канцелярію.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин рішення Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає частковому скасуванню у зв'язку з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Судові витрати за розгляд справи місцевим господарським судом та перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів задоволити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 23.01.2017 у справі №914/2845/16 скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Інноваційні радіооптичні системи 152' 930,26 грн. пені. В цій частині - в позові відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів (79014, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 21, ідентифікаційний код 23970534) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 121-А, офіс 228, ідентифікаційний код 33549870) 2053,97 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Іноваційні радіооптичні системи (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 121-А, офіс 228, ідентифікаційний код 33549870) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Паралель-Львів (79014, м. Львів, вул. Тракт Глинянський, 21, ідентифікаційний код 23970534) 2530,27 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя Л.С. Данко