Постанова

від 06.04.2017 по справі 922/4761/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 922/4761/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О. В.;

при секретарі Марченко В.О.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.№б/н від 01.11.2016),

відповідача - ОСОБА_2 (дов. №б/н від 13.09.2016),

першої третьої особи (апелянта) - ОСОБА_3 (дов.№2-36д від 07.12.2016), ОСОБА_4 (дов.№2-41д від 07.12.2016),

другої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вх.№674Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2017 у справі №922/4761/16

за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» , с.Лукашівка, Красноградський район, Харківська область,

до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, с.Лукашівка,

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» , м.Київ,

третя особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство технічної інвентаризації «Інвентаризатор» , м.Красноград,

про скасування рішення та визнання свідоцтв недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, в якому просив суд: - скасувати рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004 Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна , Хрестищенського ВБР, що розташовані у селі Лукашівка та Копанки, та визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно: від 27.07.2004 - на комплекс, розташований у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м; телятник на 120 голів, Л, 871,9 кв.м; будівля опор. пункту міліції, 1 А,114,6 кв.м; будівля штучного запліднення, Е,15,8 кв.м; склад зерна, В 852,8 кв.м; коровник, М, 2109,7 кв.м; кормоцех, Г, 256,7 кв.м; плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; сарай - коровник, Н, 1231,8 кв.м; будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м; склад сін. муки, Г, 988,7 кв.м; водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м; водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м; сарай, К, 807,3 кв.м; сторож. будка, А, 9,1 кв.м; сарай, 1 В, 719,9 кв.м; майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м; склад, 1 Б, 644,6 кв.м, сарай, П, 852,3 кв.м; сарай, З, 853,7 кв.м; гараж, 1 К, 389,0 кв.м; буд. механізатора, О, 191,1 кв.м; від 27.07.2004 - на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл.432,2 кв.м, розташована у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області; від 26.07.2004 - на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м, розташовану у с.Лукашівка, вул. Токарівка, Красноградського району Харківської області; від 26.07.2004 - на комплекс /підсобне господарство "Україна"/ - кормоцех, Д, 36,4 кв.м; свинарник - маточник, Б, 1096,5 кв.м; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м, розташований у с.Лукашівка, вул.Токарівка, Красноградського району Харківської області, видані на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради/у зв'язку з оформленням права власності/ від 21.06.2004 б/н державі в особі Верховної Ради України у повному господарському віданні Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2017 (суддя Прохоров С.А.) позов задоволено повністю; скасовано рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004; визнані недійсними свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно від 26.06.2004 та 27.07.2004; стягнуто з відповідача на користь позивача 2756,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

ПАТ «Укргазвидобування» (третя особа) з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням визначеної ст.12 Господарського процесуального кодексу України предметної підсудності справ. Апелянт вважає, що даний спір не є спором про право, оскільки у даному випадку між сторонами відсутні договірні (господарські відносини), врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського та цивільного законодавства. Апелянт вважає, що спір між СБК Родіна та Володимирівською сільською радою Красноградського району Харківської області, що виник з публічно-правових відносин з приводу прийняття сільською радою актів індивідуально-правового характеру, відноситься до юрисдикції адміністративних судів, а тому господарський суд Харківської області у порушення пункту 1 частини 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відмовив ПАТ Укргазвидобування у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строк позовної давності у даній справі. Також, апелянт вважає, що господарським судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. На думку апелянта, рішення Володимирівської сільської ради та свідоцтва на право власності на нерухоме майно скасовані безпідставно, оскільки об'єкти нерухомості, зазначені в оскаржуваному рішенні Володимирівської сільської ради та свідоцтвах на право власності на нерухоме майно, були побудовані протягом 1992 - 2004 років за кошти ПАТ Укргазвидобування , а відтак права та інтереси СБК Родіна не порушені та не потребують захисту.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, її розгляд призначено на 21.03.2017 о 15:30 год.

20.03.2017 від позивача надійшов відзив (вх.№3029) на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення господарського суду Харківської області у справі №922/4761/16 від 09.02.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 розгляд справи відкладено на 06.04.2017 о 16:00 год.

21.03.2017 (вх.№3086) та 06.04.2017 (вх.№3826) від апелянта до суду надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів: копій актів про прийняття об'єктів в експлуатацію та копій наказів Хрестищенського УБР АТ Укргазпром , зазначивши причину неможливості подати їх до суду першої інстанції - відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на вимоги статті 101 Господарського процесуального кодексу України, бере до уваги надані додаткові докази, оскільки вони мають значення для вирішення даного спору та, як убачається з матеріалів справи, витретувавались судом першої інстанції ухвалою від 30.01.2017 від ПАТ Укргазвидобування , зокрема, були витребувані: свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 та від 26.07.2004; технічні паспорти на будівлі та споруди відповідно до свідоцтв про право власності на нерухоме майно; акти приймання-передачі зазначених об'єктів в експлуатацію; рішення Красноградської районної ради народних депутатів (виконкому) про надання дозволу на проектування та будівництво будівель та споруд, зазначених у свідоцтвах про право власності; докази створення підсобного господарства Україна Хрестищенського ВБР тощо. 09.02.2017 у судовому засіданні ПАТ Укргазвидобування заявлено клопотання (вх.№4596) про відкладення розгляду справи з метою надання витребуваної судом документації, яка знаходиться в різних підрозділах підприємства територіально віддалених один від одного.

У судовому засіданні представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача проти задоволення апеляційної скарги третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Укргазвидобування» , заперечували, вважають її незаконною та необґрунтованою з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просять суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судове засідання не з'явився представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства технічної інвентаризації «Інвентаризатор» , належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 про відкладення розгляду справи, яку отримав 28.03.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги у межах вимог, передбачених ст. 101 Господарським процесуальним кодексом України, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 23.05.1989 №187 „Про реєстрацію статутів колгоспів "Прогресс" та "Родіна" були затверджені рішення зборів уповноважених про поділ колгоспу "Прогресс" на два самостійних господарства - "Прогресс" та "Родіна" в межах, існуючих до об'єднання колгоспів, та зареєстровані статути колгоспів "Прогресс" та "Родіна".

Статут колгоспу "Родіна" був прийнятий у редакції відповідно до вимог Закону СРСР "Про кооперацію в СРСР" та Примірного Статуту колгоспу, прийнятого четвертим Всесоюзним з'їздом колгоспників 25.03.1988, які були чинними на момент затвердження статуту.

Відповідно до п.12 статуту все майно колгоспу - будівлі, споруди, житлові будинки, трактори, комбайни та інші машини, обладнання, транспортні засоби, робоча та продуктивна худоба, посіви, багатолітні насадження, меліоративні споруди, вироблена продукція, грошові кошти та інше майно є власністю колгоспу. Власністю колгоспу є майно міжгосподарських підприємств та організацій у відповідності з його часткою .

Майно агропромислових комбінатів, агрофірм та інших об'єднань, до складу яких входять колгоспи та державні підприємства та організації, є спільною власністю держави та колгоспу (а.с.40-а.с.53, том 1).

02.07.1992 відбулися збори уповноважених членів колгоспу "Родіна" Красноградського району, на яких відповідно до виписки з протоколу №2 вирішено надати згоду на передачу земель та основних оборотних засобів, що належать колгоспу Родіна , Хрестищенському управлінню бурових робіт для створення на цих землях підсобного господарства (а.с.62, том 2).

02.07.1992 між Красноградською районною радою народних депутатів та Хрестищенським управлінням бурових робіт ДП "Укрбургаз" укладений договір, відповідно до п.1.1 якого рада зобов'язується передати землі колгоспу "Родіна" управлінню без плану здачі чи сільгосппродукції у постійне користування для створення підсобного господарства Хрестищинського УБР, а управління прийняти на баланс основні засоби та матеріальні цінності колгоспу "Родіна". Бути правонаступником колгоспу Родіна за договорами господарства (п.2.1 договору) (а.с.63, том 1).

Відповідно до акту приймання - передачі основних, оборотних та грошових коштів колгоспу "Родіна" на баланс Хрестищенського управління бурових робіт станом на 01.09.1992 були передані основні фонди вартістю 49324162 карбованців, у тому числі, будівлі виробничого призначення, житлові будинки, об'єкти соціально-побутового призначення тощо (а.с.64, том 1).

Рішенням Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 Про передачу земель колгоспу Родіна вирішено: передати у постійне користування землі колгоспу Родіна Хрестищенському управлінню бурових робіт. Хрестищенському управлінню бурових робіт на землях колгоспу Родіна здійснювати сільськогосподарське виробництво, вирішувати соціальні питання і здійснювати заходи з розвитку інфраструктури селищ, що розташовані на переданих землях. Попередити Хрестищенське управління бурових робіт, що право користування землею буде призупинено у випадках, передбачених ст.27 Земельного кодексу України. Хрестищенському управлінню бурових робіт оформити необхідну документацію згідно з вимогами чинного законодавства протягом місяця (а.с.65, том 1).

Спірним рішенням виконкому Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області від 21.06.2004 "Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства „Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки , на підставі листа ДКУ філії бурове управління "Укрбургаз" за №013/3707 від 11.06.2004, визнано право власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані у с.Лукашівка та с.Копанки, та зобов'язано Красноградське БТІ видати правовий документ на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані у с. Лукашівка та с.Копанки (далі по тексту - спірне рішення) (а.с.38, том 1).

На підставі спірного рішення від 21.06.2004 були оформлені та видані виконкомом Володимирівської сільської ради 26.07.2004 та 27.07.2004 державі в особі Верховної Ради України у повне господарське відання Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України":

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2004 на комплекс, розташований у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м; телятник на 120 голів, Л, 871,9 кв.м; будівля опорного пункту міліції,1А, 114,6 кв.м; будівля штучного запліднення, Е, 15,8 кв.м; склад зерна, В, 852,8 кв.м; коровник, М, 2109,7 кв.м; кормоцех, Г, 256,7 кв.м; плотня бригади №1, Ж, 41,0 кв.м; сарай - коровник, Н, 1231,8 кв.м; будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м; склад сін.муки, Г, 988,7 кв.м; водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м; водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м; сарай, К, 807,3 кв.м; сторож. будка, А, 9,1 кв.м; сарай, 1 В, 719,9 кв.м; майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м; склад, 1 Б, 644,6 кв.м, сарай, П, 852,3 кв.м; сарай, 3, 853,7 кв.м; гараж, 1 К, 389,0 кв.м; буд.механізатора, О, 191,1 кв.м, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності від 21 червня 2004 року б/н.) (а.с.37, том 2);

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2004 на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл.432,2 кв.м, яка розташована у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21.06.2004 б/н (а.с.35, том 2);

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м, яка розташована у с.Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21.06.2004 б/н (а.с.33, том 2);

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 на комплекс (підсобне господарство "Україна") - кормоцех, Д, 36,4 кв.м; свинарник маточник, Б, 1096,5 кв.м; сарай (свинарник), В, 900,8 кв.м; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м, розташоваий у с.Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21 червня 2004 року б/н (а.с.30, том 2).

З матеріалів справи убачається, що колгосп Родіна припинив свою діяльність на підставі рішення уповноважених членів колгоспу Родіна від 28.09.2016, що підтверджується протоколом зборів, у зв'язку з реорганізацію колгоспу шляхом приєднання до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу Родіна з передачею йому усього майна, прав та обов'язків як правонаступнику, у зв'язку з чим були затверджені передавальний акт станом на 10.12.2016; статут Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу Родіна у новій редакції, та проведена державна реєстрація змін у Єдиному державному Реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо відомостей про правонаступництво, про що свідчить витяг з Реєстру станом на 17.01.2017 (а.с.97-а.с.99, том 1).

Оскільки спір у даній справі стосується права власності на майно, яке належало колгоспу Родіна , який внаслідок реорганізації шляхом припинення передав усе майно, права та обов'язки його правонаступнику - СБК Родіна , колегія суддів вважає, що останній набув права щодо звернення до господарського суду за захистом свого порушеного права з позовом про визнання недійсним рішення про визнання права власності на спірне майно за іншою особою на підставі ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст.1, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач цілком правомірно звернувся з позовом саме до господарського суду, а не до суду адміністративної юрисдикції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного суду та адміністративних судів.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам визначено, що підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якими, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Пунктом 17 цієї постанови передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Підставою звернення сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" до господарського суду є захист права власності, порушеного відповідачем, Володимирівською сільською радою Красноградського району Харківської області, прийняттям оскаржуваного рішення.

Отже, даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства, а тому колегія суддів вважає, що господарським судом не порушено підвідомчість вирішення даного спору, при визначенні юрисдикції справи правильно враховано характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Апелянт посилається на неправомірну відмову у задоволенні заяви про зупинення у зв'язку з тим, що ПАТ Укргазвидобування не визнає СБК Родіна правонаступником колгоспу Родіна , а запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про його правонаступництво вважає незаконним, а всі реєстраційні дії оскаржуються ПАТ Укргазвидобування в адміністративному суді у справі №826/18028/16, яка, на думку апелянта, є пов'язаною зі справою №922/4761/16.

Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість же розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання ПАТ "Укргазвидобування" про зупинення провадження у справі №922/4761/16 до вирішення справи Окружним адміністративним судом м.Києва №826/18028/16 на тій підставі, що третьою особою не обґрунтовано неможливість розгляду даної справи до вирішення адміністративної справи №826/18028/16.

ПАТ Укргазовидобування вважає, що з моменту передачі землі та основних засобів на підставі рішення членів колгоспу Родіна від 02.07.1992 для утворення на його базі сільськогосподарського підсобного господарства, та у зв'язку з укладеним 02.07.1992 договором між Красноградською районною радою народних депутатів та Хрестищенським управлінням бурових робіт ДП "Укрбургаз", колгосп фактично припинив свою діяльність, члени колгоспу втратили зв'язок з колгоспом, оскільки з кожним з них був укладений трудовий договір, а передані об'єкти нерухомості, зазначені у рішенні та свідоцтвах, були побудовані, відремонтовані протягом 1992-2004 років за кошти ПАТ Укргазвидобування .

Колегія суддів вважає таку думку помилковою та такою, що спростовується нормами законодавства та матеріалами справи, з огляду на таке.

Усі наведені в обґрунтування припинення діяльності колгоспу ще у 1992 році обставини не є наслідком припинення його як юридичної особи, оскільки припинення юридичної особи відбувається виключно з підстав, встановлених її статутом, цивільним та господарським законодавством. Матеріалами справи підтверджується факт припинення колгоспу Родіна у зв'язку з реорганізацією шляхом приєднання 26.12.2016, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.01.2017, які є актуальними на момент розгляду даної справи у господарському суді. Згідно зі ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені до Реєстру відомості є достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Доказів проведення державної реєстрації припинення колгоспу Родіна як юридичної особи у зв'язку з передачею на баланс майна Хрестищенському управлінню бурових робіт ДП Укрбургаз для утворення підсобного господарства на підставі рішення уповноважених членів колгоспу та договору від 02.07.1992 або з будь-яких інших підстав у встановленому на той час законодавством (1992-2004) порядку не надано.

Надані апелянтом акти про прийняття спірних об'єктів в експлуатацію, свідчать, що дані об'єкти були введені в експлуатацію, однак не підтверджують факту передачі права власності на них до ПАТ Укргазвидобування .

Підсобне господарство "Україна" є структурним підрозділом та входить до складу Відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі Філії бурове управління Укрбургаз ПАТ Укргазовидобування , та діє на підставі Положення про Відділення, затвердженого 28.12.2012 в.о.директора Філії.

Як убачається з положення про філію Бурове управління Укрбургаз Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування , затвердженого 28.12.2012, бурове управління Укрбургаз є філією Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування .

Згідно зі статутом ПАТ Укргазвидобування , затвердженого 13.06.2016, Публічне акціонерне товариство Укргазовидобування створено внаслідок реорганізації Дочірньої компанії Укргазвидобування НАК Нафтогаз України шляхом перетворення в акціонерне товариство та є правонаступником всіх її майнових та немайнових прав та обов'язків.

Місцевим господарським судом встановлено, що станом на 21.06.2004 такі юридичні особи, як Хрестищенське управління бурових робіт підсобне господарство "Україна", так і "Хрестищенське управління бурових робіт" та "Підсобне господарство "Україна", Підсобне господарство "Україна" Хрестищенського ВБР не були зареєстровані в установленому законом порядку як юридичні особи та не мали статусу юридичної особи.

Сам по собі факт передачі на баланс іншій особі об'єктів нерухомості та житлових будинків з метою створення на базі переданого майна підсобного господарства не свідчить про припинення права власності колгоспу на це майно, а фактично є підставою для користування цими об'єктами структурним підрозділом ПАТ Укргазовидобування . І у будь-якому випадку не є підставою для визнання права власності за державою, тобто для зміни власника за рішенням органу місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" визначені повноваження органів місцевого самоврядування по оформленню права власності на об'єкти нерухомого майна та особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Приймаючи спірне рішення, відповідач не витребував у ПАТ "Укргазвидобування" докази правомірності набуття права власності на виробничі будівлі і житлові будинки.

Аналіз спірного рішення виконкому надає можливість зробити такі висновки: рішення виконкому є не мотивованим, не містить жодного правового обґрунтування з посиланням на норми права; рішенням від 21.06.2004 взагалі не визначено, за якої особою визнано право власності, є лише посилання на лист, якого у додатках до цього рішення немає.

Спірним рішенням не приймалося рішення про визнання права власності на користь держави в особі Верховної Ради України з передачею у повне господарське відання Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у той час як свідоцтва про права власності, які були оформлені та видані на підставі рішення від 21.06.2004, містять саме посилання про такого нового власника.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.94 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.

Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до ст.146 Цивільного кодексу Української РСР державне майно, а також майно колгоспів, інших кооперативних та інших громадських організацій, неправомірно відчужене яким би то не було способом, може бути витребуване відповідними організаціями від будь-якого набувача.

Згідно зі статтею 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 10 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад входять облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності. До компетенції виконкомів сільських рад не входять повноваження щодо визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а лише облік та реєстрація майна.

Згідно зі ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Виходячи з наведених законодавчих норм, судом першої інстанції правомірно зазначено, що виконавчий комітет Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області при прийнятті спірного рішення діяв з перевищенням наданих Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень, а також за відсутності правових підстав, що є наслідком порушення права власності на зазначене майно колгоспу "Родіна".

Приймаючи оскаржуване судове рішення, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з законності та обґрунтованості позовних вимог. При цьому суд встановив, що строк позовної давності, про який заявлено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ Укргазвидобування , не сплив, оскільки позивач звернувся з позовом у грудні 2016 року, а дізнався про факт реєстрації права власності на спірні будівлі та споруди колгоспу Родіна лише у вересні 2016 року у зв'язку з розглядом справи у господарському суді Харківської області.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав застосування позовної давності у даній справі.

Відповідно до частини 1 ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 Цивільного кодексу України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013 N10, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як убачається з матеріалів справи, 30.01.2017 ПАТ Укргазвидобування звернулося до господарського суду Харківської області із заявою про застосування строку позовної давності, в якій просило застосувати позовну давність у даній справі, посилаючись на те, що рішення відповідача від 21.06.2004 не оскаржувалось колгоспом Родіна , який втратив право на оскарження внаслідок спливу строку позовної давності, а СБК Родіна не отримав такого права внаслідок правонаступництва.

Досліджуючи питання застосування позовної давності у даній справі, колегією суддів встановлено таке.

Позивач 29.12.2016 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про скасування спірного рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004 та свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 та 27.07.2004, зазначаючи, що про спірне рішення колгоспу Родіна стало відомо лише у вересні 2016 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач дізнався про оскаржувані рішення та свідоцтва лише у вересні 2016 року.

Крім того, заявник протягом більше ніж 12 років не виявив належної зацікавленості щодо факту передання оскаржуваним рішенням та оформлення права власності на нерухоме майно.

Відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відкритими і доступними, а тому колгосп Родіна не був позбавлений права і можливості отримати з реєстру відповідну інформацію щодо спірного майна.

Таким чином, з 2004 року колгосп Родіна не оскаржував рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004, а відтак строк позовної давності сплив.

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що право СБК Родіна порушене, а стороною у спорі - ПАТ Укргазвидобування до винесення спірного рішення було заявлено про застосування позовної давності, і строк позовної давності пропущено без поважних причин, тому суд першої інстанції безпідставно не застосував норми статті 267 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі наведеного, рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2017 у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задовленні позову.

На підставі викладеного та керуючись 99, 101, 102, пункту 2, ст.103, пункту 1 частини 1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2017 у справі №922/4761/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Повний текст постанови складено 11.04.2017 року.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя О.В.Шевель