Постанова

від 14.08.2017 по справі 922/4761/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2017 року Справа № 922/4761/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційних скаргпублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" напостанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.17 у справігосподарського суду Харківської області №922/4761/16 за позовомсільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" доВолодимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, треті особи, відповідача:які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", комунальне підприємство технічної інвентаризації "Інвентаризатор", проскасування рішення та визнання свідоцтв недійсними,

представники сторін:

від позивача - Буханцов В.В., Кучеренко О.О.,

від ПАТ "Укргазвидобування" - Собко О.В., Горошко Т.М.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

29.12.2016 сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" звернулися до господарського суду Харківської області з позовом до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, в якому просив суд: - скасувати рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004 "Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна", Хрестищенського ВБР, що розташовані у селі Лукашівка та Копанки, та визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно: від 27.07.2004 - на комплекс, розташований у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м; телятник на 120 голів, Л, 871,9 кв.м; будівля опор. пункту міліції, 1 А,114,6 кв.м; будівля штучного запліднення, Е,15,8 кв.м; склад зерна, В 852,8 кв.м; коровник, М, 2109,7 кв.м; кормоцех, Г, 256,7 кв.м; плотня бригади № 1, Ж, 41,0 кв.м; сарай - коровник, Н, 1231,8 кв.м; будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м; склад сін. муки, Г, 988,7 кв.м; водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м; водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м; сарай, К, 807,3 кв.м; сторож. будка, А, 9,1 кв.м; сарай, 1 В, 719,9 кв.м; майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м; склад, 1 Б, 644,6 кв.м, сарай, П, 852,3 кв.м; сарай, З, 853,7 кв.м; гараж, 1 К, 389,0 кв.м; буд. механізатора, О, 191,1 кв.м; від 27.07.2004 - на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл.432,2 кв.м, розташована у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області; від 26.07.2004 - на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м, розташовану у с.Лукашівка, вул. Токарівка, Красноградського району Харківської області; від 26.07.2004 - на комплекс /підсобне господарство "Україна"/ - кормоцех, Д, 36,4 кв.м; свинарник - маточник, Б, 1096,5 кв.м; сарай /свинарник/, В, 900,8 кв.м; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м, розташований у с.Лукашівка, вул.Токарівка, Красноградського району Харківської області, видані на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради/у зв'язку з оформленням права власності/ від 21.06.2004 б/н державі в особі Верховної Ради України у повному господарському віданні Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Позовні вимоги із посиланням на ст.ст.321, 398 ЦК України, ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", мотивовані тим, що прийняте виконавчим комітетом Володимирської сільської ради Карсонгардського району Харківської області рішення б/н від 21.06.2004 в частині визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки, є протиправним, оскільки при його прийнятті виконком діяв з перевищенням повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Видані на підставі вказаного рішення свідоцтва про право власності на зазначене нерухоме майно підлягають визнанню недійсними, оскільки право власності ПАТ "Укргазвидобування" на спірні об'єкти набуто безпідставно.

09.02.2017 рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, скасовано рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004, визнано недійсними свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно від 26.06.2004 та 27.07.2004 .

06.04.2017 постановою Харківського апеляційного господарського суду (судді Пуль О.А., Білоусова Я.О., Шевель О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові. Погодившись із висновками місцевого господарського суду про наявність порушення прав позивача унаслідок прийняття оспорюваних рішення та свідоцтв про право власності, суд апеляційної інстанції з урахуванням заяви ПАТ "Укргазвидобування", відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом "Родіна" строків позовної давності для звернення до суду з позовом у цій справі.

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" посилалися на неповне встановлення апеляційним господарським судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення постанови про відмову в позові з мотивів, які вважали неправильними. Стверджували про відсутність порушень прав позивача, оскільки наявними у справі доказами не підтверджується передача саме того майна, про яке наголошував позивач. Просили мотивувальну частину постанови від 06.04.2017 змінити з підстав відсутності факту порушення оскаржуваним рішенням виконкому прав СБК "Родіна".

У касаційній скарзі сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" також наголошували на помилковість висновків апеляційного суду, проте тих, які стосуються початку обчислення перебігу строку позовної давності, який вважали визначено неправильно, з огляду на що за їх доводами було прийнято необгрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Тому просили постанову скасувати, а рішення залишити в силі.

Проаналізувавши касаційні скарги на предмет їх обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарг виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, що встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовувалось сторонами у справі, 02.07.1992 відбулися збори уповноважених членів колгоспу "Родіна" Красноградського району, на яких відповідно до виписки з протоколу №2 вирішено надати згоду на передачу земель та основних оборотних засобів, що належать колгоспу "Родіна", Хрестищенському управлінню бурових робіт для створення на цих землях підсобного господарства.

01.09.1992 відповідно до акту приймання - передачі основних, оборотних та грошових коштів колгоспу "Родіна" на баланс Хрестищенського управління бурових робіт станом на 01.09.1992 були передані основні фонди вартістю 49 324 162 карбованців, у тому числі, будівлі виробничого призначення, житлові будинки, об'єкти соціально-побутового призначення тощо .

21.06.2004 було прийнято рішення виконавчого комітету Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області "Про визнання права власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства „Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані в с. Лукашівка та Копанки", на підставі листа ДКУ філії бурове управління "Укрбургаз" за №013/3707 від 11.06.2004, визнано право власності на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані у с.Лукашівка та с.Копанки, та зобов'язано Красноградське БТІ видати правовий документ на виробничі будівлі і житлові будинки підсобного господарства "Україна" Хрестищенського ВБР, що розташовані у с. Лукашівка та с. Копанки.

На виконання зазначеного рішення, виконкомом Володимирівської сільської ради 26.07.2004 та 27.07.2004 було видано державі в особі Верховної Ради України у повне господарське відання Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України":

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2004 на комплекс, розташований у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області - автогараж на 5 місць, Б, 330,1 кв.м; телятник на 120 голів, Л, 871,9 кв.м; будівля опорного пункту міліції,1А, 114,6 кв.м; будівля штучного запліднення, Е, 15,8 кв.м; склад зерна, В, 852,8 кв.м; коровник, М, 2109,7 кв.м; кормоцех, Г, 256,7 кв.м; плотня бригади №1, Ж, 41,0 кв.м; сарай - коровник, Н, 1231,8 кв.м; будівля ПММ, Е, 17,5 кв.м; склад сін.муки, Г, 988,7 кв.м; водонапірна башта, Д, 9,0 кв.м; водокачка, 1 Ж, 9,3 кв.м; сарай, К, 807,3 кв.м; сторож. будка, А, 9,1 кв.м; сарай, 1 В, 719,9 кв.м; майстерня, 1 Г, 199,9 кв.м; склад, 1 Б, 644,6 кв.м, сарай, П, 852,3 кв.м; сарай, 3, 853,7 кв.м; гараж, 1 К, 389,0 кв.м; буд.механізатора, О, 191,1 кв.м, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності від 21 червня 2004 року б/н.);

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.07.2004 на нежитлову будівлю - контору літера А-2, пл.432,2 кв.м, яка розташована у с.Лукашівка, вулиця Центральна, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21.06.2004 б/н (а.с.35, том 2);

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 на нежитлову будівлю - телятник - склад літера А-1, загальною площею 877,0 кв.м, яка розташована у с.Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21.06.2004 б/н;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 на комплекс (підсобне господарство "Україна") - кормоцех, Д, 36,4 кв.м; свинарник маточник, Б, 1096,5 кв.м; сарай (свинарник), В, 900,8 кв.м; свинарник, Г, 1018,3 кв.м; свинарник, А 902,9 кв.м, розташоваий у с.Лукашівка, вулиця Токарівка, Красноградського району Харківської області, видане на підставі рішення виконкому Володимирівської сільської ради (у зв'язку з оформленням права власності) від 21 червня 2004 року б/н.

28.09.2016 прийнято рішення уповноважених членів колгоспу "Родіна" про припинення діяльності колгоспу у зв'язку з реорганізацію останнього шляхом приєднання до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" з передачею йому усього майна, прав та обов'язків як правонаступнику. У зв'язку з чим, були затверджені передавальний акт станом на 10.12.2016, та статут СБК "Родіна" у новій редакції, було здійснено державну реєстрацію змін у Єдиному державному Реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, щодо відомостей про правонаступництво, про що свідчить витяг з Реєстру станом на 17.01.2017.

У зв'язку з такими обставинами, зазначаючи про порушення своїх прав, СБК "Родіна" як правонаступник колгоспу "Родіна", вважали, з цього часу у них виникло право заявити до суду відповідний позов про скасування рішення виконкому Володимирівської сільської ради від 21.06.2004 та визнання недійсними виданих на підставі останнього свідоцтв про право власності на спірне нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач не витребував у ПАТ "Укргазвидобування" доказів правомірності набуття права власності на виробничі будівлі і житлові будинки, а зміст цього рішення свідчить про те, що воно є немотивованим, не містить жодного правового обгрунтування із посиланням на норми права, ним не визначено особу, за якою визнано право власності, лист ДКУ філії бурове управління "Укрбургаз" за №013/3707 від 11.06.2004, як підстава прийняття вказаного рішення, у додатках до останнього відсутній. Натомість свідоцтва про право власності свідчать про визнання права власності за державною в особі Верховної Ради України з передачею спірних об'єктів у повне господарське відання Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Виходячи з чого, на підставі ст.146 ЦК Української РСР, ст.ст.316, 317, 319, 321, 398 ЦК України, ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцевий господарський суд дійшов висновку, що виконавчий комітет Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області при прийнятті спірного рішення діяв з перевищенням наданих Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень, а також за відсутності правових підстав, що привело до порушення права власності на зазначене майно колгоспу "Родіна", яке підлягало захисту в судовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції, погодився із зазначеними висновками місцевого суду про наявність порушеного права позивача, проте відмовив у позові з підстав пропуску строків позовної давності. Обгрунтовуючи свої висновки, апеляційний суд зазначив, що позивач протягом більше ніж 12 років не виявив належної зацікавленості щодо факту передання оскаржуваним рішенням та оформлення права власності на нерухоме майно, у той час як матеріали справи не свідчать про обізнаність СБК "Родіна" з оспорюваним рішенням саме з вересня 2016 року. Акцентуючи увагу на таку тривалу бездіяльність позивача з урахуванням доступності та відкритості відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ПАТ "Укргазвидобування" про застосування строків позовної давності та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Із такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно до ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Ухвалюючи постанову, апеляційним господарським судом усупереч вимог ст.ст.4-2, 43, 84 ГПК України, не було взято до уваги наявну в матеріалах справи копію відзиву ПАТ "Укргазвидобування", поданого останніми до господарського суду Харківської області за вх. №27367 від 18.08.2016 з додатками (оспорювані свідоцтва про право власності, виданими на підставі спірного рішення виконкому) у межах розгляду справи №922/2537/16 за позовом СБК "Родіна" до Красноградської районної ради Харківської області, ПАТ "Укргазвидобування" про скасування державного акта на право постійного користування землею та припинення користування земельними ділянками, про що стверджував позивач. На думку останнього, ознайомившись із вказаними документами, наприкінці 2016 року СБК "Родіна" без зволікань заявили відповідний позов.

У пункті 137 рішення у справі "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголосив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22.10.1996 у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства"). Отже Європейський суд з прав людини не акцентує увагу на ідеї правової визначеності як такої, а розглядає її у взаємозв'язку з надійністю доказів, яка зі спливом часу може бути втраченою, що в підсумку може потягти прийняття несправедливого рішення.

З огляду наведеного, суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом позову у цій справі є вимоги про визнання незаконними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та виданих на його підставі свідоцтв про право власності у червні-липні 2004 року. Тому без достатніх правових підстав відхилив доводи позивача, який стверджував про своє, як правонаступника ліквідованого колгоспу "Родіна", право на оскарження спірного рішення та свідоцтв про право власності. Більше того за доводами позивача, які не були піддані обгрунтованому спростуванню апеляційним судом, усі правовстановлюючі документи, що підтверджують право власності на спірні будівлі і споруди, введених в експлуатацію на час передачі майна колгоспу "Родіна" Хрестищенському управлінню бурових робіт, знаходились у ПАТ "Укрбургаз". Тому відсутні підстави вважати, що зі спливом часу втрачено надійність доказів, якими обгрунтовано позовні вимоги.

У свою чергу, задовольняючи позов про скасування рішення та свідоцтв про право власності, суд першої інстанції прийняв у якості доказу права власності на спірні нерухомі об'єкти Акт про приймання-передачу основних та оборотних засобів станом на 01.09.1992, який не містить переліку нерухомого майна, яке передавалось від колгоспу "Родіна" на баланс Хрестищенського УБР. Тобто у порушення приписів ст.43 ГПК України, судом першої інстанції не з'ясовано чи передавались спірні об'єкти нерухомого майна згідно зазначеного акту, зважаючи на доводи ПАТ "Укргазвидобування", що ці споруди побудовано силами та за власні кошти Хрестищенського УБР БУ "Укрбургаз".

Таким чином, постанову та рішення судів попередніх інстанцій не можна визнати законними, оскільки ухвалені усупереч вимогам ст.84 ГПК України, згідно яких рішення у справі має бути гранично повним, ясним, чітким, обов'язково мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Зважаючи на вимоги ч.2 ст.111 7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасування з направленням справи для нового розгляду. Господарському суду слід усебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" та сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.17 та рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2017 у справі №922/4761/16 скасувати, а справу направити для нового розгляду до суду першої інстанції.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань Суддя A.C. Ємельянов СуддяЛ. В. Стратієнко