КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2017 р. Справа№ 910/3724/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.;
за участю представників сторін:
від позивача: Димура А.О. - посвідчення № 044818 від 15.11.2016; Чорна О.М. - посвідчення № 071084 від 27.05.2013;
від відповідача 1: не з'явились;
від відповідача 2: не з'явились;
від відповідача 3: не з'явились;
від відповідача 4: Іщенко Т.М. - представник за довіреністю б/н від 28.12.2016;
від відповідача 5: не з'явились;
від відповідача 6: не з'явились;
від відповідача 7: не з'явились;
від відповідача 8: не з'явились;
від відповідача 9: Зінов'єв О.А. - представник за довіреністю № 777 від 20.12.2016;
від відповідача 10: Субота О.В. - представник за довіреністю № 7/33/111 від 05.01.2017;
від відповідача 11: Ткач Р.О. - представник за довіреністю б/н від 12.10.2016;
від відповідача 12: не з'явились;
від третьої особи 1: не з'явились;
від третьої особи 2: не з'явились;
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016
у справі № 910/3724/14 (суддя - Шкурдова Л.М.)
за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави
до
1. Київської міської ради
2. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка"
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока"
7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін"
8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін"
9. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест"
10. Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби
11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2"
12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2. Головне управління Держгеокадастру у м. Києві
про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права,
ВСТАНОВИВ:
06.03.2014 заступник Генерального прокурора України (надалі - позивача, прокуратура) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом (в редакції заяви про зміну предмета позову від 26.09.2016, яка прийнята судом) про:
1. Визнання недійсними з моменту прийняття таких рішень Київської міської ради:
- від 01.10.2007 № 355/3189 "Про передачу, земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва";
- від 08.10.2009 № 494/2563 "Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189 "Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" для житлової забудови на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва";
- від 25.03.2010 № 468/3906 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 №79-6-00734".
2. Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6,2572 га, укладеного 24.12.2009 між Київською міською радою та обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом "Котміст", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2010 за № 79-6-00734.
3. Зобов'язання обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, розташовану за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 6,2572 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0028, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 19 439 726,24 гривень.
4. Визнання недійсними виданими обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу "Котміст" державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, зареєстрованих 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та №07-8-00193.
5.Визнання недійсними виданими товариству з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011938 та серії ЯЖ № 011939, зареєстрованих 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00383 та № 07-8-00382.
6. Визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.08.2014 № 25538211, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
7. Скасування рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" на нерухоме майно від 13.08.2014 № 15119380.
8. Визнання недійсними виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 011940 та серії ЯЖ № 011941, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00385 та № 07-8-00384.
9. Визнання недійсними виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібна затока" державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011924, зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00414, серії КВ № 137630, серії КВ № 137631, серії КВ № 137632, серії КВ № 137633, серії КВ № 137634, серії КВ № 137635, серії КВ № 137636, зареєстрованих 05.07.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00456, № 07-8-00457, № 07-8-00458, № 07-8- 00459, № 07-8-00460, № 07-8-00454, № 07-8-00455.
10. Визнання недійсним виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Сателін" державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №137642, зареєстрований 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №07-8-00472.
11. Визнання недійсним виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Провін" державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 137637, зареєстрований 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00473.
12. Визнання недійсними виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" державних актів на право власності на земельні ділянки серії КВ № 137640, серії КВ № 137638, серії КВ № 137639, серії КВ № 137641, зареєстровані 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00469, № 07-8-00471, № 07-8-00470, № 07-8-00468.
13. Визнання недійсними свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 15.11.2013 № 12840058, від 25.12.2013 № 15437565, від 25.12.2013 № 15437177, від 25.12.2013 № 15436660, від 25.12.2013 № 15436954, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
14. Скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" на нерухоме майно від 15.11.2013 № 7969134, від 25.12.2013 року № 9526148, від 25.12.2013 № 9526128, від 25.12.2013 № 9526096, від 25.12.2013 року №9526120.
15. Скасування рішення приватного нотаріуса Бурменко Н.О. про державну реєстрацію права власності ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" на нерухоме майно від 29.02.2016 № 28512100, від 29.02.2016 № 28514098, від 29.02.2016 № 28514728, від 29.02.2016 № 28515115, від 29.02.2016 № 28510236.
16. Скасування рішення приватного нотаріуса Левченко Є.В. про державну реєстрацію права власності ТОВ "Башта-2" на нерухоме майно від 10.09.2014 № 15702016 та від 10.09.2014 № 15702631.
17. Визнання відсутності в обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст", ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", ТОВ "Інтеграліті Інвест", ТОВ "Башта-2" та ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою:
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 22,2526 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0019;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 5,3893 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0041;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6522 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0043;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 30,5199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0020;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,2402 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0026;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 8 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 13,2399 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 4,4 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 14, 6199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0169;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,75 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0172;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6901 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0173;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 12,2861 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0174;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,8937 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0175;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,122 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0300;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,1223 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0301;
- 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,4079 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0302, загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 107 148 652,55 гривень.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Так, постановою Верховного Суду України від 30.09.2015 судові рішення у даній справі було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду з тих підстав, що у порушення вимог частини першої статті 261 ЦК України та всупереч правовій позиції Верховного Суду України, наведеної у постановах Верховного Суду України у справі № 3-23гс14, № 3-194гс14, № 3-21гс15, згідно з якою строк позовної давності має обчислюватися з моменту, коли саме позивачеві стало відомо про порушення його права, а не з моменту проведення перевірки прокуратурою, у справі, що розглядається, суди не досліджували питання початку перебігу позовної давності та, відповідно, неправильно застосували наслідки спливу позовної давності, передбачені статтею 267 ЦК України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 судове рішення залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі №910/3724/14 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд з тих підстав, що судами не встановлено початок перебігу строку позовної давності, наявності чи відсутності поважних причин його пропуску.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 (повний текст рішення складено - 22.12.2016) за результатами третього нового розгляду позов задоволено повністю, строк позовної давності прокуратурі судом було поновлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" 30.12.2016 звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка була прийнята до провадження ухвалою від 26.01.2017.
Крім цього, не погодившись з прийнятим рішенням, до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 30.12.2016 звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Земконтракт", яка була прийнята до провадження ухвалою від 26.01.2017 та об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14.
Також, не погодившись з прийнятим рішенням, з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду 30.12.2016 звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Башта-2".
Доводи апелянтів фактично зволяться до того, що суд першої інстанції проігнорував доводи відповідача 11 відносно того, що набуття спірного майна останнім відбулось на підставі цивільно-правових договорів, а тому на думку відповідача 11, останній є добросовісним набувачем майна, а тому у позові до відповідача 11 мало б бути відмовлено. Окрім цього, ТОВ Башта-2 посилається на ст. 1 Першого протоколу, відповідно до якого, наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не можу бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Також апелянт посилається на рішення ЄСПЛ Менчінська проти Росії відповідно до якого суд зауважив, що сама наявність прокурора у судовому процесі порушує ст. 6 Конвенції, оскільки прокурор надаючи свої зауваження та міркування, таким чином стає союзником однією із сторін, що створює відчуття нерівності у іншої сторони.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 до провадження. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 з апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2017 строк розгляду апеляційних скарг було продовжено на п'ятнадцять днів, їх розгляд відкладено на 05.04.2017.
04.04.2017 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшли додаткові письмові пояснення, а також висновок експерта № 713/17-41 від 09.03.2017, зроблений в рамках кримінального провадження № 42015000000001068, а також копії рішень Європейського суду з прав людини. Неможливість подання висновку в порядку ст. 101 ГПК України обґрунтовано тим, що вказаного висновку експерта не існувало на момент ухвалення рішення судом першої інстанції. Вказаний висновок було долучено судом апеляційної інстанції до матеріалів справи в порядку ст. 101 ГПК України та встановлено неможливість його подання до суду першої інстанції з поважних причин.
Представник відповідача 4 в судовому засіданні 05.04.2017 апеляційні скарги у даній справі підтримав, просив їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Окрім цього, подав клопотання в порядку ст. 101 ГПК України про долучення до матеріалів справи копії листа Департаменту земельних ресурсів № 057021-5097 від 23.03.2017, а також копію рішення Київської міської ради № 162/1996 від 22.08.2007, які було долучено до матеріалів справи та визнано причини неподання поважними. Також подав клопотання про призначення у даній справі земельно-технічної експертизи, яке підтримали інші апелянти. Прокуратура заперечила проти задоволення клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.
Дане клопотання не підлягає задоволенню з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.
Представник відповідача 9 в судовому засіданні 05.04.2017 апеляційні скарги у даній справі підтримав, просив їх задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про відмову в позові. Також подав письмові пояснення щодо розміру судового збору, який було сплачено під час розгляду даної справи різними судовими інстанціями та клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. А також подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача 10 в судовому засіданні 05.04.2017 підтримав апеляційні скарги у даній справі. Окрім цього, подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішень Європейського суду з прав людини.
В судовому засіданні 05.04.2017 представник відповідача 11 подані апеляційні скарги у даній справі підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представники відповідачів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 12 та третіх осіб у судове засідання 05.04.2017 не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення ухвали суду від 15.03.2017 усім учасникам апеляційного провадження. Про причини неявки суд не повідомили, жодних заяв, клопотань від останніх не надходило.
Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідачів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 12 та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, заперечень на неї, додаткових письмових пояснень, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 Київська міська рада прийняла рішення № 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", згідно з яким:
- затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 N 271/3732, Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (пункт 1);
- внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджені рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови (пункт 2);
- внесено зміни до Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 N 271/3732, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, під територію малоповерхової житлової забудови (пункт 3);
- внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, до території зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення (пункт 4);
- віднесено земельні ділянки загальною площею 66,39 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення (пункт 5);
- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (пункт 6);
- передано обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ", за умови виконання пункту 8 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 74,69 га на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Бузівське", наданих відповідно до пункту 32 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 № 43/1253 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договорами оренди земельних ділянок від 30.12.2004 N 79-6-00271, N 79-6-00272, N 79-6-00273 (загальною площею 66,39 га), та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 8,30 га), з них: площею 67,21 га (ділянка N 1 - площею 32,60 га, ділянка N 3 - площею 34,37 га, ділянка N 4 - площею 0,24 га) - у власність для житлової забудови; площею 7,48 га (ділянка N 2 - площею 5,26 га, ділянка N 5 - площею 2,22 га) - в довгострокову оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території (пункт 7).
08.10.2009 Київською міською радою прийнято рішення № 494/2563 „Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", яким поновлено дію рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" до 01.01.2010, а також зазначено про те, що при укладанні договору оренди земельної ділянки з обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом „КОТМІСТ" пункт 8 статті 23 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 N 547/1603, не поширюється.
24.12.2009 Київською міською радою, як орендодавцем та ОКЖК „КОТМІСТ", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2010 за № 79-6-00734, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007 та № 494/2563 від 08.10.2009 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розмір - 62572 кв.м., цільове призначення - для рекреаційних цілей та благоустрою території, кадастровий номер 8000000000:90:371:0028, строк дії договору - 49 років.
25.03.2010 Київська міська рада прийняла рішення № 468/3906 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 N 79-6-00734", яким внесено зміни до підпункту 2.1 пункту 2 та підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 N 79-6-00734, укладеного на підставі рішень Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та рішення Київської міської ради від 08.10.2009 N 494/2563 „Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", а саме: цифри „6,2572" замінити цифрами „1,4572". У зв'язку з відмовою обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "КОТМІСТ" від земельної ділянки площею 4,8 га віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції та видно з матеріалів справи, на підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007 ОКЖК "КОТМІСТ" державні акти на право власності на земельні ділянки, підписані Київським міським головою серії ЯЖ № 006272 на земельну ділянку площею 30,5199 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0020 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, серії ЯЖ № 006273 на земельну ділянку площею 34,3740 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0019 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та серії ЯЖ № 006274 на земельну ділянку площею 0,2402 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0026 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193.
Рішеннями Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007, від 08.10.2009 № 494/2563 та від 25.03.2010 № 468/3906 земельні ділянки на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0026 передані у власність ОКЖК "КОТМІСТ" безоплатно з посиланням на статтю 41 Земельного кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що в подальшому земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8000000000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8000000000:90:402:0026 внесено до статутного капіталу ТОВ "Будівельна спілка" (протокол загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна спілка" № 1 від 21.02.2008 про формування статутного капіталу шляхом внесення відповідних земельних ділянок).
З наявних у матеріалах справи доказів також вбачається, що ТОВ „Будівельна спілка" земельну ділянку площею 30,5199 га на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва передало як статутний внесок до ТОВ "Срібна затока" (протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Срібна затока" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідної земельної ділянки), земельну ділянку площею 0,2402 га та частину земельної ділянки площею 34,3740 га, а саме в частині 5,3893 га передано як внесок до статутного капіталу ТОВ "Лігабуд" (протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Лігабуд" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідних земельних ділянок), а частини земельної ділянки площею 34,3740 га в розмірах 22,2526 га та 0,6522 га передано як внесок до статутного капіталу ТОВ "Земконтракт" (протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Земконтракт" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідних земельних ділянок); вказані товариства оформили та зареєстрували державні акти на право власності на відповідні земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва. Відповідно ТОВ "Срібна затока" видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011924 (кадастровий номер 8000000000:90:371:0020), зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00414, серії КВ № 137630, серії КВ № 137631, серії КВ № 137632, серії КВ № 137633, серії КВ № 137634, серії КВ № 137635, серії КВ № 137636, зареєстровані 05.07.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00456, № 07-8-00457, № 07-8-00458, № 07-8-00459, № 07-8-00460, № 07-8-00454, № 07-8-00455; ТОВ "Лігабуд" видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011940 та серії ЯЖ № 011941, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00385 та № 07-8-00384; ТОВ "Земконтракт" видані державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011938 та серії ЯЖ № 011939, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00383 та № 07-8-00382.
За змістом наявних в матеріалах справи копій державних актів про право власності вбачається, що ТОВ "Срібна затока" здійснило поділ земельної ділянки на сім частин: серії КВ № 137630, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00456, на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0161; серії КВ № 137631, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00457, на земельну ділянку площею 0,69 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0162; серії КВ № 137632, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00458, на земельну ділянку площею 0,69 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0163; серії КВ № 137633, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00459, на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0167; серії КВ № 137634, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00460, на земельну ділянку площею 8 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0166; серії КВ № 137635, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00454, на земельну ділянку площею 13,2399 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0164; серії КВ № 137636, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00455, на земельну ділянку площею 4,4 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0165.
Згодом ТОВ "Срібна затока" вказані вище земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва внесло до статутних капіталів інших товариств, окрім ділянки площею 8 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166), яка залишилась у власності ТОВ "Срібна затока", а саме: земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0167 внесло до статутного капіталу ТОВ "Сателін" (рішення загальних зборів ТОВ "Сателін", оформлене протоколом № 3 від 05.11.2012 про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167, розташованої на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Сателін" отримало державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 137642, який зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00472; земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 8000000000:90:371:0161, внесло до статутного капіталу ТОВ "Провін" (рішення загальних зборів ТОВ "Провін", оформлене протоколом № 3 від 05.11.2012, про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161, розташованої на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Провін" отримало державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 137637, який зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00473; земельні ділянки площею 13,2399 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163), 4,4 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165) внесло до статутного капіталу ТОВ "Інтеграліті Інвест" (рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтеграліті Інвест", оформлене протоколом № 4 від 05.11.2012 про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельних ділянок площею 13,2399 га, 0,69 га, 0,69 га, 4,4 га, розташованих на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Інтеграліті Інвест" отримало державні акти про право власності на вказані земельні ділянки серії КВ №№ 137640, 137638, 137639, 137641, які зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №№ 07-8-00469, 07-8-00471, 07-8-00470, 07-8-00468.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" розробило технічну документацію щодо об'єднання земельних ділянок площею 13,2399 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0164), 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0162), 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0163), 4,4 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0165) в одну земельну ділянку загальною площею 14,6199 га, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:371:0169, після чого Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала свідоцтво про право власності ТОВ "Інтеграліті Інвест" на земельну ділянку площею 14,6199 га від 15.11.2013 № 12840058. Після отримання зазначеного свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 14,6199 га від 15.11.2013 № 12840058 ТОВ "Інтеграліті Інвест" на підставі відповідного рішення загальних зборів учасників від 12.11.2013 № 7 розробило технічну документацію щодо поділу вказаної земельної ділянки площею 14,6199 га (кадастровий номер 8000000000:90:371:0169) на чотири земельні ділянки: площею 0,75 га (присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:371:0172), щодо якої Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала ТОВ "Інтеграліті Інвест" свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 25.12.2013 № 15437565; площею 0,6901 га (присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:371:0173), щодо якої Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала ТОВ "Інтеграліті Інвест" свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 25.12.2013 № 15437177; площею 12,2861 га (присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:371:0174), щодо якої Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала ТОВ "Інтеграліті Інвест" свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 25.12.2013 № 15436660; площею 0,8937 га (присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:371:0175), щодо якої Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала ТОВ "Інтеграліті Інвест" свідоцтво про право власності на вказану ділянку від 25.12.2013 № 15436954. Отже, первинно отримані безоплатно відповідачем 2 земельні ділянки неодноразово ділилися, об'єднувалися з метою створення різних об'єктів права власності та перереєстровувались за різними юридичними особами (відповідачами у даній справі).
Разом з цим, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, усі вище перелічені державні акти не анульовані, записи щодо їх повернення чи анулювання (скасування) до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю не вносились.
Вподальшому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інтеграліті Інвест" 29.02.2016 відчужило ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" земельні ділянки з кадастровими номерами 8 000 000 000:90:371:0172, 8 000 000 000:90:371:0173, 8 000 000 000:90:371:0174, 8 000 000 000:90:371:0175, 8 000 000 000:90:371:0165.
Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:371:0043 площею 0,6522 га, розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 21 км, яка перебуває у власності ТОВ "Земконтракт", була поділена, в результаті чого, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0300 площею 0,1220 га, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 21 км; 10.09.2014 зареєстровано за ТОВ "Башта-2", реєстраційний номер 6952532; на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0301 площею 0,1223 га, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 21 км 10.09.2014 зареєстровано право власності за ТОВ "Башта-2", реєстраційний номер 6952175; на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:371:0302 площею 0,4079 га, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 21 км; 03.06.2014 зареєстровано право власності за ТОВ "Земконтракт", реєстраційний номер 6665086.
Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з урахуванням наступного.
Так, відповідно до статті 41 Земельного кодексу України передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до ст. 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про кооперацію", до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Відповідно до статей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.
Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.
Разом з цим, як вірно було встановлено судом першої інстанції житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.
В пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).
При цьому, відповідно до статуту ОКЖК "КОТМІСТ", затвердженого установчими зборами засновників від 18.06.2007 (протокол №1) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "КОТМІСТ" проведено Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.
Відповідно до п. 2.1.1 зареєстрованого статуту ОКЖК "КОТМІСТ", метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.
Таким чином, згідно з наведеними у положеннях статуту ОКЖК "КОТМІСТ" пунктами, метою створення та основними завданнями, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію", за напрямом діяльності ОКЖК "КОТМІСТ" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".
Частиною 1 статті 134 Житлового кодексу УРСР передбачено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до пункту 3.2 статуту ОКЖК "КОТМІСТ" (в редакції на момент створення кооперативу, затвердженій установчими зборами засновників ОКЖК "КОТМІСТ" від 18.06.2007 (протокол № 1)), його засновниками є: ОСОБА_10 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_11 (мешкає за адресою: АДРЕСА_3), ОСОБА_12 (мешкає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_13 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2).
В новій редакції, затвердженій загальними зборами членів ОКЖК "КОТМІСТ" від 22.12.2008 (протокол № 7), пункт 3.2 статуту ОКЖК "КОТМІСТ" викладено таким чином, що членами кооперативу були: ОСОБА_14 (проживає за адресою: АДРЕСА_5), ОСОБА_15 (проживає за адресою: АДРЕСА_6), ОСОБА_12 (мешкає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_13 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2).
Відповідно до пункту 2.1.1 статуту ОКЖК "КОТМІСТ" (в усіх редакціях), метою створення ОКЖК "КОТМІСТ" є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу, тоді як згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік. Водночас при створенні та державній реєстрації ОКЖК "КОТМІСТ" засновниками (членами) виступили 4 особи, що суперечить наведеним вище вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.
Місцевим господарським судом було правомірно встановлено, що особи, зазначені у пункті 3.2 статуту засновниками кооперативу, як на час створення і державної реєстрації кооперативу, так і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували, про що свідчать листи-підтвердження наданих даних відділу обліку та розподілу житлової площі Подільської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 24 від 10.02.2011 (стосовно ОСОБА_12), відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 22-40 від 11.02.2011 (стосовно неперебування на обліку зокрема гр. ОСОБА_13), відділу обліку та розподілу житлової площі Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 52/811 від 12.03.2011 (стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11), відділу обліку та розподілу житлової площі Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 06/03-11156 від 11.03.2011 (стосовно ОСОБА_15). Вказана обставина не була спростована ані під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, ані під час перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
При державній реєстрації змін до статуту ОКЖК "КОТМІСТ" зазначені порушення усунуто не було, члени кооперативу на квартирному обліку не перебували і при державній реєстрації нової редакції статуту ОКЖК "КОТМІСТ" на квартирний облік не стали, учасник кооперативу ОСОБА_14 (проживає за адресою: АДРЕСА_5) не проживав у м. Києві, а отже, не міг бути взятий на квартирний облік у м. Києві.
Вказані обставини свідчать про те, що ОКЖК "КОТМІСТ" був створений як житлово-будівельний кооператив з порушенням Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.
Отже, первинно відповідач 2 отримав від відповідача 1 спірні земельні ділянки безоплатно. При цьому відповідачем 1 жодним чином не обґрунтовано в спірному рішенні підстав такої пільгової передачі.
Окрім цього ОКЖК "КОТМІСТ" за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його правовий статус регулюється Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", натомість виходячи з положень Закону, зокрема ст. 41 Земельного кодексу України при врахуванні мети створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу надається саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей, а тому суд першої інстанції дійшов правоміного висновку, що останній не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України. Таким чином, доводи прокуратури в цій частині про порушення положень Земельного кодексу України є обґрунтованими та такими, що вірно прийняті судом першої інстанції як підстава для задоволення позову.
Щодо доводів апелянтів про те, що ландшафтний заказник місцевого значення „Жуків острів" на момент передачі спірних земельних ділянок не було створено, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, рішенням № 162/1996 від 22.08.2007 „Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів", а саме, пунктом 1, Київська міська рада схвалила схему ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів" у складі детального плану території острова Жуків, а пунктом 3 вказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві доручила забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів".
Рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.2005 регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 за № 147/649 „Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно з яким ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.
Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві видано охоронне зобов'язання № 4-2-8 від 20.12.2002, даний об'єкт природно-заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок, який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства „Конча-Заспа" та колективного сільськогосподарського підприємства „Тарасівка".
Відповідно до вказаного вище охоронного зобов'язання, Положення про ландшафтний заказник місцевого значення „Острів Жуків", затвердженого у 2003 році начальником Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, погодженого генеральним директором КО „Київзеленбуд" та директором регіонального ландшафтного парку „Голосіївський", а також наукового обґрунтування необхідності оголошення території центральної частини колишнього заповідника „Конча-Заспа" ландшафтним заказником місцевого значення, розробленого фахівцями біологічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка, на підставі якого Київською міською радою приймалось рішення № 147/649 від 02.12.1999, територія ландшафтного заказника „Острів Жуків", щонайменше складає 630 га, а за обґрунтуванням науковців та довідкою від 19.05.2004 ДП „Інститут Генерального плану міста Києва" ВАТ „Київпроект" площа ландшафтного заказника „Жуків острів" становить 1794,6 га.
За змістом висновків Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 25.07.2007 № 05-08/5330, Київської міської санепідемстанції від 08.08.2007 № 6290, державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.09.2007 № 05.03.02-07/47346, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 30.07.2007 № 19-7727, що містяться в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОКЖК „Котміст" колегія суддів також встановила, що за рішеннями Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906, ОКЖК „Котміст" набув у власність та користування земельні ділянки, розташовані в межах об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення „Острів Жуків", оголошеного рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 147/649, про цьому без урахуванням рішення № 806/338, згідно якого відповідач 1 та відповідач 2 (як і всі інші відповідачі, в тому числі апелянти) повинні були утриматись від (відповідач 1 - від передачі, а відповідач 2 - від звернення за таким безоплатним отримання земельних ділянок) відповідних дій.
Частиною 3 ст. 7 Закону "Про природно-заповідний фонд України" встановлено імперативний правовий припис, яким на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Статтею 9 цього ж Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутня житлова забудова.
На підставі наведеного, Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 за №147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м.Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що приймаючи рішення від 01.10.2007 за № 355/3189, від 08.10.2009 за № 494/2563, від 25.03.2010 за № 468/3906, Київська міська рада порушила вимоги Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про природно-заповідний фонд України", а тому такі рішення підлягають визнанню недійсними.
З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора заявлені в інтересах держави про визнання недійсними з моменту прийняття рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906 правомірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими, належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Окремим підтвердженням розміщення спірних земельних ділянок в межах ландшафтного заказника є також висновок експерта, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 713/17-41, що була призначена в рамках кримінального провадження № 420150000000001068, який було долучено судом апеляційної інстанції в порядку ст. 101 ГПК України, який прийнято як належний доказ у розумінні ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.
Щодо доводів відповідача 4 з посиланням на лист № 057021-5097 від 23.03.2017 (який було долучено до матеріалів справи в порядку ст. 101 ГПК України) відповідно до якого, Департамент земельних ресурсів повідомив, що станом на 01.10.2007 та 15.03.2017 проект створення ландшафтного заказника місцевого значення Жуків Острів та проект землеустрою з організації та встановлення меж території ландшафтного заказника місцевого значення Жуків Острів не надходило. Суд апеляційної інстанції враховує даний лист, однак інформація, яка в ньому міститься, не спростовує тієї обставини, що рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.2005 було регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 за № 147/649 „Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві".
А тому з урахуванням інших доказів у справі, суд апеляційної інстанції зазначає, що інформація, що містить даний лист не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, і відповідно, відмови у позові.
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи, що ОКЖК "КОТМІСТ" було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, що зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193 на підставі недійсних рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906, оскільки теж прийняті з порушеннями законодавства України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання недійснісними вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274.
Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 316, ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України свідчить про відсутність у відповідача-2 права на розпорядження спірними земельними ділянками на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:402:0026 (в т.ч. шляхом передання їх у статутний капітал іншої юридичної особи), а тому враховуючи, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність, то з огляду на незаконність рішень Київської міської ради від 01.10.2007 за № 355/3189, від 08.10.2009 за № 494/2563, від 25.03.2010 за № 468/3906 та відсутність у ОКЖК "Котміст" прав власника наведених земельних ділянок, оформлення права власності згідно з державними актами, виданими відповідачам 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 у зв'язку з внесенням спірної земельної ділянки до їх статутних фондів відбулося з порушенням норм чинного законодавства. А тому посилання на необхідність розгляду цих вимог у порядку адміністративного судочинства є помилковим.
ОКЖК "Котміст" незаконно безоплатно набуто право власності на відповідні земельні ділянки, що виключає саму можливість передачі на законних підставах права власності на ці землі до статутних капіталів ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", ТОВ "Інтеграліті Інвест", а також виключає законність відчуження ТОВ "Інтеграліті Інвест" земельних ділянок з кадастровими номерами 8 000 000000:90:371:0172, 8 000000000:90:371:0173, 8 000000000:90:371:0174, 8 000000000:90:371:0175, 8000000 000:90:371:0165 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп"; відчуження ТОВ "Земконтракт" земельних ділянок з кадастровим номером 8000000000:90:371:0300 площею 0,1220 га, з кадастровим номером 8000000000:90:371:0301 площею 0,1223 га, розташованих за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, шосе Столичне, 21 км ТОВ "Башта-2" та законність реєстрації прав власності на вказані земельні ділянки за ТОВ "Башта-2" та ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп".
З урахуванням недійсності вказаних вище рішень та актів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оформлені ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", ТОВ "Інтеграліті Інвест" державні акти на право власності на земельні ділянки (як похідні вимоги) також підлягають визнанню недійсними.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що наведені обставини є підставою для задоволення позову щодо визнання відсутності у ОКЖК "Котміст", ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", ТОВ "Інтеграліті Інвест", ТОВ "Башта-2", ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 22,2526 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0019; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 5,3893 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0041; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6522 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0043; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 30,5199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0020; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,2402 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0026; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 8 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 13,2399 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 4,4 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 14, 6199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0169; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,75 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0172; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6901 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0173; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 12,2861 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0174; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,8937 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0175 загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 107 148 652,55 грн.
Так, відповідно до п. 1 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (ч. 1). У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2).
Згідно з Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 760/19498, визначено, що управління юстиції є територіальним органом Міністерства юстиції України. Управління юстиції підпорядковується Міністерству юстиції України та безпосередньо Головному управлінню юстиції в місті Києві. Основним завданням управління юстиції є зокрема реалізація державної правової політики, а також забезпечення реалізації державної політики у сферах реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно з п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим порядком.
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, оскільки ОКЖК "Котміст" незаконно безоплатно набуто право власності на відповідні земельні ділянки, що виключає саму можливість послідовної передачі на законних підставах права власності на ці землі до статутних капіталів ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", зокрема і ТОВ "Інтеграліті Інвест", ТОВ Башта-2 , ТОВ Фінансова компанія Індекс-Груп , а тому законні підстави для прийняття реєстраційною службою головного управління юстиції у м. Києві оспорюваних прокурором рішень від 15.11.2013 за № 7969134, від 25.12.2013 за № 9526148, від 25.12.2013 за № 9526128, від 25.12.2013 за № 9526096, від 25.12.2013 за №9526120 щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ТОВ "Інтеграліті Інвест" права власності на спірні земельні ділянки та видачі відповідних спірних свідоцтв про право власності на нерухоме майно: від 15.11.2013 за № 12840058, від 25.12.2013 за № 15437565, від 25.12.2013 за № 15437177, від 25.12.2013 за № 15436660, від 25.12.2013 за № 15436954, а також прийняття рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" на нерухоме майно від 29.02.2016 № 28512100, від 29.02.2016 № 28514098, від 29.02.2016 № 28514728, від 29.02.2016 № 28515115, від 29.02.2016 № 28510236 та про державну реєстрацію права власності ТОВ "Башта-2" на нерухоме майно від 10.09.2014 № 15702016 та від 10.09.2014 № 15702631 - були відсутні, у зв'язку з чим спірні рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно підлягають визнанню недійсними.
Таким чином позовні вимоги про скасування рішення управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" на нерухоме майно від 13.08.2014 № 15119380; скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" на нерухоме майно від 15.11.2013 № 7969134, від 25.12.2013 року № 9526148, від 25.12.2013 № 9526128, від 25.12.2013 № 9526096, від 25.12.2013 року №9526120; скасування рішення приватного нотаріуса Бурменко Н.О. про державну реєстрацію права власності ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" на нерухоме майно від 29.02.2016 № 28512100, від 29.02.2016 № 28514098, від 29.02.2016 № 28514728, від 29.02.2016 № 28515115, від 29.02.2016 № 28510236; скасування рішення приватного нотаріуса Левченко Є.В. про державну реєстрацію права власності ТОВ "Башта-2" на нерухоме майно від 10.09.2014 № 15702016 та від 10.09.2014 № 15702631 також правомірно задоволені судом першої інстанції, оскільки такі позовні вимоги є похідними.
Щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та певних рішень ЄСПЛ (на які посилаються апелянти) у даній справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.
Перший протокол ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року й із огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства.
При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
У даній справі, з огляду на характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не вбачає невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідачів критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки відповідач 2 був створений з порушенням норм чинного законодавства, а обставини, щодо того, що Остів Жуків є ландшафтним заказником місцевого значення - є загальновідомим фактом, в тому числі для відповідачів у справі.
Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 80 ЗК України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.
З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.
Крім того, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Прийняття рішення про передачу земель державної власності в комунальну власність, а також земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
За таких обставин у справі, яка переглядається суспільним , публічним інтересом звернення прокурора є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та ліси, захист такого права шляхом повернення в даному випадку в комунальну власність землі, що незаконно вибули з такої власності.
ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно. Саме неправомірність набуття права власності встановлено судом у даній справі.
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
А тому, законно набути права приватної власності на спірні земельні ділянки із земель державної чи комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, в тому числі й відповідачі 2-9, 11, 12 з урахуванням встановлення судом апеляційної інстанції загальновідомості обставин про те, що Жуків Острів - є ландшафтним заказником місцевого значення.
Натомість вони набули такого права власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування низки рішень, починаючи з незаконного рішення від № 01.10.2007 № 355/3189, а також подальших дій з реєстрації права власності іншими відповідачами.
Разом з цим відповідач 2 в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих, характерних для природно-заповідного фонду ознак знав або, проявивши розумну обачність, міг знати про те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави (територіальної громади) з порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів, як добросовісність всіх інших відповідачів, які набули у власність спірне майно.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. При цьому загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Водночас, особи, які беруть участь у справі, не позбавлені права спростувати загальновідомі факт. Остаточно загальновідомість факту визначає господарський суд.
Таким чином суд апеляційної інстанції встановив, що обставини щодо віднесення ландшафтного заказника Острів Жуків до природних об'єктів пам'ятки природи та заказників місцевого значення у м. Києві є загальновідомим фактом в розумінні ч. 2 ст. 35 ГПК України з урахуванням прийняття Київською міською радою рішення від 02.12.1999 за № 147/649 „Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві". Окрім цього, рішенням Київської міської ради № 806/3381 від 19.07.2005 регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок. Вказані обставини є загальновідомим та мали б бути відомими, зокрема, і відповідачам (апелянтам) у справі. А тому в цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта (ТОВ Башта-2 ) про добросовісність набувачів спірних земельних ділянок.
З урахуванням зазначених вище положень суд апеляційної інстанції також відхиляє доводи апелянтів про те, що звернувшись з позовом, зокрема, до Київської міської ради, прокурор фактично звернувся із захистом інтересів відповідача 1. Вказане твердження не приймається судом першої інстанції в розумінні ст. 29 ГПК України, оскільки як зазначалось раніше прокурор у даній справі звернувся із захистом інтересів держави та народу України; Острів Жуків є загальним місцем відпочинку киян та гостей столиці.
Аналогічні позови, зокрема в яких прокуратура виступає самостійним позивачем вже розглядались, що підтверджується постановою Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 748/1529/13-ц. А тому доводи апелянтів у цій частині є необґрунтованими, та такими, що не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Щодо розгляду заяви про застосування позовної давності у спірних правовідносинах, колегія суддів зазначає наступне.
Так, суд апеляційної інстанції враховує вказівки Верховного Суду України у даній справі, що викладені в постанові від 02.04.2015 однак з урахуванням встановленого за результатами перегляду в порядку ст. 101 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно у відповідності до вимог закону, то необхідність захисту інтересів держави покладає на органи прокуратури обов'язок представництва держави в суді відповідно до частини другої статті 121 Конституції України. за змістом позовної заяви органом, уповноваженим здійснювати функції у відповідних відносинах, є Київська міська рада, яка є відповідачем 1 у даній справі, а виконання функцій з контролю за використанням і охороною земель відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" покладено на Державну інспекцію сільського господарства України, яка, водночас, не наділена законом повноваженнями звернення до суду з позовами, тому прокурор заявив даний позов самостійно, як позивач; підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом наведено порушення права територіальної громади міста (народу України) на земельну ділянку. В цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи ТОВ Башта-2 з посиланням на справу ЄСПЛ Менчінська проти Росії , оскільки у даній справі прокурор виступає самостійною стороною у справі, а не на стороні особи, як у наведеній справі. Так, суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянтів і на інші справи ЄСПЛ, в яких прокуратура не виступає самостійною стороною.
Суд апеляційної інстанції частково приймає доводи апелянта про те, що Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Так, рішення Київської міської ради від № 355/3189, № 494/2563, № 468/3906 були прийняті 01.10.2007, 08.10.2009, 25.03.2010 відповідно.
В свою чергу, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 24.12.2009 (зареєстрований 27.01.2010), державних актів про право власності на землю, повернення земельної ділянки та визнання відсутності прав є похідними від вимог про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування і не можуть бути розглянуті до розгляду позову про визнання недійсними таких рішень органу місцевого самоврядування.
Як вже зазначалося, позов про визнання зазначених рішень недійсними було подано до суду заступником Генерального прокурора України у березні 2014 року (06.03.2014).
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або речове право особи.
Прокурор в позовній заяві послався, що факт порушення законодавства при передачі ОКЖК „Котміст" земельних ділянок було виявлено Генеральною прокуратурою України під час проведення перевірки (розпочата у лютому-березні 2011 року). Отже, підлягає встановленню факт (коли прокурор дізнався про порушення порядку створення юридичної особи, як підстава позову) в розумінні ст. 261 ЦК України
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" у ГПК України внесені зміни, відповідно до яких право виступати позивачем надано прокурору.
Таким чином, з моменту набрання чинності даного закону, слід розмежовувати випадки коли:
1) прокурор є самостійним позивачем у справі;
2) позов подається прокурором в інтересах держави в особі визначеного ним позивача.
В разі коли прокурор є самостійним позивачем, строк позовної давності обчислюється саме для прокурора, оскільки він є особою в розумінні ст. 29 ГПК України, ст. 256 ЦК України. Натомість коли прокурор подає позов в інтересах держави в особі визначеного ним позивача, строк позовної давності обчислюється для визначеного прокурором позивача, який уособлює державу в інтересах якої подано позов, а при зверненні до суду мають місце відносини представництва (діє від імені іншої особи), то для нього не здійснюється окремий відлік строку позовної давності. Такий строк обчислюється саме для особи (довірителя), права якої порушено та в інтересах якої подається прокурором позов.
Натомість з урахуванням тієї обставини, що фактично особа, яка знала та безпосередньо приймала оскаржувані рішення, тобто Київська міська рада є відповідачем 1 у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що початок перебігу строку позовної давності для прокуратури розпочався саме з моменту встановлення під час перевірки 15 березні 2011 року (лист № 1987/02) факту порушення порядку створення відповідача 2, та як наслідок - незаконної передачі спірних земельних ділянок. Отже, саме від дати листа (15.03.2011) суд апеляційної інстанції відліковує початок перебігу позовної давності, оскільки про зазначений факт могло стати відомо як під час проведення перевірки, так і самостійно. Те, що такий факт виявися з листа № 1987/02 від 15.03.2011 саме під час перевірки не означає, що суд апеляційної інстанції пов'язує початок перебігу позовної давності з перевіркою. Та, початком перебігу встановлено з моменту, коли прокуратура могла дізнатися і фактично дізналася про фактичні обставини - порушення порядку створення кооперативу, які й стали однією із підстав позову у даній справі.
А з урахуванням того, що прокурор звернувся із позовом у даній справі 6 березня 2014 року - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності у даній справі не пропущено. А тому в цій частині суд апеляційної інстанції частково погоджується з доводами прокуратури (хоча в позовній заяві прокурор і просив поновити строк позовної давності, однак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий строк не було пропущено). При цьому суд апеляційної інстанції також бере до уваги твердження прокуратури про наявність неоднакового судової практики щодо обліку початку перебігу строку позовної давності, зокрема у справах позивачем в яких виступає самостійно прокуратура, у зв'язку чим Генеральна прокуратура України звернулась до Конституційного Суду України з поданням № 05/2-85вих-16 від 12.09.2016 щодо надання офіційного тлумачення положень ст. 257 ЦК України у системному зв'язку зі ст. 5, ч. 1ст. 261, ч. 1ст. 268 ЦК України в аспекті застосування позовної давності стосовно позовів прокуратури, які пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права Українського народу, державної (комунальної в даному випадку) власності, порушеного незаконними правовими актами органу держаної влади або органу місцевого самоврядування. (т. 10, а.с. 229-242).
Щодо поданого клопотання про призначення у даній справі судової експертизи, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось раніше прокуратурою до суду апеляційної інстанції було подано в порядку ст. 101 ГПК України висновок експерта № 713/17-41 від 09.03.2017, зроблений в рамках кримінального провадження № 42015000000001068, який було долучено до матеріалів справи. Так, відповідно до вказаного висновку на розгляд експерту було поставлено питання, зокрема, чи накладаються земельні ділянки, які відведено обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу КОТМІСТ за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу КОТМІСТ для житлової забудови на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, на землі, які входять до меж ландшафтного заказника місцевого значення Острів Жуків згідно фрагменту схеми мережі озеленених територій загального користування (Програма комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради № 406/3381 від 19.07.2005)?
Так, за результатами проведення судової експертизи судовий експерт КНДІСЕ (який був повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків за ст. 384, 385 КК України), по вказаному питанню зазначив наступне.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:371:0019, 8000000000:90:402:0026, які відведені за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловий кооператив "КОТМІСТ" для житлової забудови на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розташовані в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків", згідно Фрагменту схеми мережі озеленених території загального користування (Програма комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затверджена рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381).
Земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:90:371:0020 частково розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Острів Жуків".
Площа земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:371:0020 в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів", згідно Фрагменту схеми мережі озеленених території загального користування (Програма комплексного розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень у центральній частині міста, затверджена рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381) становить 26,9616 га.
Таким чином, судовим експертом було встановлено належність спірних земельних ділянок до ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".
Разом з цим, з клопотання ТОВ Земконтракт вбачається, що сторона на розгляд експерта просила поставити, зокрема питання № 1: чи накладаються земельні ділянки 8000000000:90:371:0019, 8000000000:90:371:0020, 8000000000:90:402:0026, які було відведено обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу КОТМІСТ для житлової забудови на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі міста Києва, на землі ландшафтного заказника місцевого значення Острів Жуків станом на 01.10.2007?
Таким чином, заявник фактично просив у разі призначення судової експертизи у даній справі поставити питання, яке вже розглядалось судовим експертом в рамках кримінального провадження. При цьому, сторона жодним чином не заперечила щодо висновків або порядку проведення експертних досліджень (враховуючи те, що в судовому засіданні 05.04.2017 оголошувалась перерва з метою ознайомленні сторін з поданим експертним висновком та підготовки своїх заперечень стосовно висновків, викладених в ньому, про що зазначено в протоколі судового засідання від 05.04.2017).
А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності призначення у даній справі судової експертизи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів в розумінні ст. ст. 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України, що підтверджують знаходження спірних земельних ділянок в межах ландшафтного заказника місцевого значення Острів Жуків .
Прокурор у позовній заяві посилався на той факт, що спірні земельні ділянки входять до ландшафтного заказника місцевого значення Острів Жуків , однак жодна із сторін не клопоталась протягом 3-х розглядів справи в судах про призначення у даній справі судової експертизи, тоді як прокурор лише на підставі ст.ст. 33, 34, 43, 101 ГПК України подав додаткові докази на обґрунтування свого підтвердження, тоді як цей факт неодноразово досліджувався під час розгляду даної справи.
Отже, ТОВ Земконтракт жодним чином в порядку ст. 101 ГПК України не було обґрунтовано неможливість подання клопотання про призначення судової експертизи до суду першої інстанції, та враховуючи тривалий час судового розгляду даної справи (понад три роки), суд апеляційної інстанції не задовольняє клопотання про призначення у даній справі судової експертизи на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції з урахуванням встановленого у цій постанові.
А тому з метою утримання від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, суд апеляційної інстанції відхиляє подане відповідачем 4 клопотання.
Щодо посилань апелянтів на господарські справи № 5/6 та № 36/131-21/64 №35/124, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Разом з цим, відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує обставини, які були встановлені в рішеннях господарських судів у справах № 5/6, № 36/131-21/64, № 35/124, однак з урахуванням обставин, встановлених при розгляді даної справи (з урахуванням висновку судового експерта № 713/17-41 від 09.03.2017, зробленого в рамках кримінального провадження № 42015000000001068 та встановлення факту порушення законодавства при створенні відповідача 2). При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що в рамках наведених справ судами не досліджувались та не встановлювались ці обставини. Так, фактично висновок судового експерта № 713/17-41 від 09.03.2017, зроблений в рамках кримінального провадження № 42015000000001068 є належним доказом, що був здійснений для встановлення місця розташування спірних земельних ділянок та можливості входження їх до ландшафтного заказника місцевого значення Острів Жуків . Тоді як факт порушення законодавства при створенні ОКЖК Котміст - як підстава позову досліджувався саме в даній справі і не був підставою у наведених справах.
А тому посилання апелянтів на обставини, встановлені в рішеннях господарських судів у справах № 5/6, № 36/131-21/64, № 35/124 враховуються судом апеляційної інстанції, однак з урахуванням встановлених обставин у даній справі. Тому з урахуванням інших підстав позову та встановлених обставин (у наведених справах) та враховуючи підстави позову, обставини та докази у даній справі, посилання апелянтів на принцип правової певності є помилковим.
Крім цього, суд апеляційної інстанції з урахуванням безплатної передачі спірних земельних ділянок у власність, вважає за можливе застосувати у даній справі також принцип справедливості.
Так, відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зі змісту ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Під зловживанням правом слід розуміти передбачену нормами права поведінку управомоченої особи по здійсненню свого суб'єктивного цивільного права, якою може бути завдано шкоди іншим особам.
Згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі вчинення нею дій з наміром завдати шкоди іншій особі та зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що місцевий господарський суд здійснив розподіл судових витрат лише за розгляд справи в суді першої інстанції при третьому новому розгляді. Разом з цим, слід здійснити розподіл судових витрат за первісний та всі нові розгляди.
Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року № 7 у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Так, при зверненні з позовом у даній справі ставка судового збору за подання позову становила: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Разом з цим, звертаючись з позовом (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) прокуратурою було заявлено 51 вимоги немайнового характеру, та 1 майнового характеру (про зобов'язання обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, розташовану за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 6,2572 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0028, вартістю за нормативною грошовою оцінкою 19 439 726,24 гривень).
Таким чином, ставка за подання позову до суду першої інстанції становила 135 198,00 грн. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що при подачі позову прокуратура була звільнена від сплати судового збору. А тому з відповідачів в доход Державного бюджету України підлягає стягнення:
- з Київської міської ради - 4263,00 грн;
- з ТОВ "Земконтракт" - 6090,00 грн;
- з ОКЖК "Котміст" - 79779,00 грн;
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 6090,00 грн;
- з ТОВ "Лігабуд" - 4872,00 грн;
- з ТОВ "Срібна затока" - 12180,00 грн;
- з ТОВ "Сателін - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Провін" - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 13398,00 грн;
- з ТОВ "Будівельна спілка" - 1218,00 грн.
Так, за другий новий розгляд в суді першої інстанції (в доход Державного бюджету України (оскільки на момент звернення з позовом прокуратура була звільнена від сплати судового збору) слід стягнути з відповідачів:
- з Київської міської ради - 4263,00 грн;
- з ТОВ "Земконтракт" - 6090,00 грн;
- з ОКЖК "Котміст" - 79779,00 грн;
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 6090,00 грн;
- з ТОВ "Лігабуд" - 4872,00 грн;
- з ТОВ "Срібна затока" - 12180,00 грн;
- з ТОВ "Сателін - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Провін" - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 13398,00 грн;
- з ТОВ "Будівельна спілка" - 1218,00 грн.
Ставка за подання позову до суду першої інстанції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т. 11, а.с. 73-81) становить 150 356,00 грн.
Так, за третій новий розгляд в суді першої інстанції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з відповідачів слід стягнути:
- з Київської міської ради - 4263,00 грн;
- з ТОВ "Земконтракт" - 6090,00 грн;
- з ОКЖК "Котміст" - 79779,00 грн;
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 6090,00 грн;
- з ТОВ "Лігабуд" - 4872,00 грн;
- з ТОВ "Срібна затока" - 12180,00 грн;
- з ТОВ "Сателін - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Провін" - 3654,00 грн;
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 13398,00 грн;
- з ТОВ "Будівельна спілка" - 1218,00 грн.
Разом з цим, при поданні заяви про зміну предмету позову (а фактично, заяви про збільшення позовних вимог) прокуратурою було сплачено 15 950,00 грн. А тому з урахуванням задоволення позовних вимог, на користь Генеральної прокуратури України слід стягнути:
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 1378,00 грн
- з ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" - 8268,00 грн;
- з ТОВ "Башта-2" - 5512,00 грн.
При цьому суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом було помилково стягнуто на користь прокуратури міста Києва, тоді фактично сплачувала Генеральна прокуратура України. а тому рішення першої інстанції в цій частині також підлягає зміні.
Окрім цього, судом апеляційної інстанції було встановлено, що сторонами, які подавали апеляційні та касаційні скарги, а також заяву по перегляд судових рішень Верховним Судом України при поданні вказаних скарг було недоплачено судовий збір, а тому такі суми підлягають достягненню в доход Державного бюджету України.
Так, ставка судового збору при зверненні до суду виходячи із заявлених немайнових та майнової вимоги становила 135198,00 грн. Тоді як за подання апеляційної скарги (50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви) становить - 67599,00 грн.
Разом з цим, при звернення з апеляційною скаргою (первісний розгляд) ТОВ Земконтракт сплатило - 5 785,50 грн, а ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 10 048,50 грн.
Таким чином підлягає достягненню в доход Державного бюджету України за подання апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції: - з ТОВ "Земконтракт" - 61813,50 грн; - з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 57550,50 грн.
За подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви) та становить - 94638,60. Тоді як ТОВ Земконтракт сплатило - 8099,70 грн. Таким чином підлягає достягненню в доход Державного бюджету України за подання заяви до ВСУ з ТОВ "Земконтракт" - 86538,90 грн.
При зверненні з апеляційними скаргами (другий новий розгляд) ставка судового збору становила - (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги). Таким чином необхідно було сплатити 148717,80 грн. Тоді як ТОВ "Земконтракт" сплатило - 128 327,11 грн, а ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 128 620,81 грн. Таким чином підлягає достягненню в доход Державного бюджету України за подання апеляційних скарг (другий новий розгляд): з ТОВ "Земконтракт" - 20390,69 грн; з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 20096,99 грн.
При зверненні з касаційною скаргою (другий новий розгляд) ставка судового збору становила - (120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги). Таким чином необхідно було сплатити 162237,60 грн. Тоді як ОКЖК "Котміст" сплатило - 140 313,61 грн. Таким чином підлягає достягненню в доход Державного бюджету України за подання касаційної скарги (новий розгляд) з ОКЖК "Котміст" - 21923,99 грн.
При зверненні з апеляційною скаргою (третій новий розгляд) ставка судового збору становила - (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги). Таким чином необхідно було сплатити (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 165391,60 грн. (при оскарженні рішення повністю двома апелянтами). Тоді як ТОВ "Земконтракт" сплатило - 143000,61 грн, а ТОВ Інтеграліті Інвест - 295 443,20 грн. Таким чином підлягає достягненню в доход Державного бюджету України за подання апеляційної скарги (третій новий розгляд) з ТОВ "Земконтракт" - 22 391,60 грн.
Тоді як з урахуванням надлишково сплачених коштів на користь ТОВ Інтеграліті Інвест (з урахуванням поданого клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору з Державного бюджету України підлягає поверненню 130 051,60 грн. Однак, з урахуванням приписів ст. 7 ЗУ Про судовий збір такий судовий збір підлягає поверненню за ухвалою суду.
Таким чином, в доход Державного бюджету України за результатами трьох розглядів с суді першої інстанції підлягає стягненню (грн):
- з Київської міської ради - 4263,00 + 4263,00 + 4263,00
- з ТОВ "Земконтракт" - 6090,00 + 6090,00 + 6090,00
- з ОКЖК "Котміст" -79779,00 + 79779,00 + 79779,00
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 6090,00 + 6090,00 + 6090,00
- з ТОВ "Лігабуд" - 4872,00 + 4872,00 +4872,00
- з ТОВ "Срібна затока" - 12180,00 + 12180,00 + 12180,00
- з ТОВ "Сателін - 3654,00 + 3654,00 + 3654,00
- з ТОВ "Провін" - 3654,00 + 3654,00 + 3654,00
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 13398,00 + 13398,00 + 13398,00
- з ТОВ "Будівельна спілка" - 1218,00 + 1218,00 + 1218,00
Окремо на користь Генеральної прокуратури України за третій новий розгляд в суді першої інстанції слід стягнути:
- з ГУЮ у м. Києві в особі реєстраційної служби - 1378,00 грн
- з ТОВ "Фінансова компанія "Індекс-Груп" - 8268,00 грн;
- з ТОВ "Башта-2" - 5512,00 грн.
Та достягненню в доход Державного бюджету України підлягає:
1. за подання апеляційних скарг (первісний розгляд) на рішення суду першої інстанції:
- з ТОВ "Земконтракт" - 61813,50 грн;
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 57550,50 грн.
2. за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- з ТОВ "Земконтракт" - 86538,90 грн.
3. за подання апеляційних скарг (другий новий розгляд):
- з ТОВ "Земконтракт" - 20390,69 грн;
- з ТОВ "Інтеграліті Інвест" - 20096,99 грн.
4. за подання касаційної скарги (другий новий розгляд):
- з ОКЖК "Котміст" - 21923,99 грн.
5. за подання апеляційної скарги (третій новий розгляд)
- з ТОВ "Земконтракт" - 22 391,60 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги у даній справі не підлягають задоволенню. Рішення місцевого господарського суду по суті - підлягає залишенню без змін. Разом з цим з урахуванням непорозподілення судом першої інстанції судового збору за результатами всіх розглядів усіма інстанціями, рішення місцевого господарського суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні на підставі п. 4 ч. 1 ст. 103 ГПК України.
Керуючись статтями 32-36, 43, 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 щодо задоволення позовних вимог по суті - залишити без змін.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2016 у справі № 910/3724/14 в частині розподілу судових витрат (п.п. 19-34) - змінити, розподіливши судовий збір наступним чином.
Стягнути в доход Державного бюджету України судовий збір:
- з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) в сумі 28032 (двадцять вісім тисяч тридцять дві) грн. 90 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" (вул. Маршала Жукова, 26, м.Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37053409) в розмірі 209369 (двісті дев'ять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 69 коп.
- з Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "КОТМІСТ" (код ЄДРПОУ 35265400; місцезнаходження: 01010 м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3б, оф. 174) в сумі 534032 (п'ятсот тридцять чотири тисячі тридцять дві) грн. 09 коп.
- з Головного управління юстиції у м.Києві (місцезнаходження: (01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 34691374) в сумі 27594 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37053393) в сумі в сумі 24397 (двадцять чотири тисяч триста дев'яносто сім) грн. 80 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока" (вул. Маршала Жукова, 26, м. Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37140796) в сумі 70837 (сімдесят тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 20 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін" (місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул.. Івана Мазепи, 3, оф. 197; код ЄДРПОУ 38389735) в сумі 16018 (шістнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 80 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін" (місцезнаходження: 01010 м.Київ, вул. Івана Мазепи, 3, оф. 197; код ЄДРПОУ 38389714) в сумі 16018 (шістнадцять тисяч вісімнадцять) грн. 80 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" (місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул. Суворова,4; код ЄДРПОУ 38291208) в сумі 137678 (сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 09 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп" (вул. Смірнова-Ласточкіна, 14, кімн. 16/7, м. Київ; код ЄДРПОУ 37628792) 39616 (тридцять дев'ять тисяч шістсот шістнадцять) грн 60 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка" (вул. Маршала Жукова,26, м.Київ, 02166; код ЄДРПОУ 35734916) в розмірі 8131 (вісім тисяч сто тридцять одна) грн 20 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (вул. Мечникова, 14/1, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 39092916) в сумі 6063 (шість тисяч шістдесят три) грн 20 коп.
Стягнути на користь Генеральної Прокуратури України (01011, м.Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, код ЄДРПОУ 00034051):
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" (вул. Маршала Жукова, 26, м.Київ, 02166; код ЄДРПОУ 37053409) 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн 00 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп" (вул. Смірнова-Ласточкіна, 14, кімн. 16/7, м. Київ; код ЄДРПОУ 37628792) 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн 00 коп.
- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Башта-2" (вул. Мечникова, 14/1, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 39092916) 5512 (п'ять тисяч п'ятсот дванадцять) грн 00 коп.
4. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.
5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинними законодавством порядку.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2017 |
Оприлюднено | 14.04.2017 |
Номер документу | 65913906 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні