Постанова

від 02.09.2016 по справі 804/3910/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2016 р. Справа № 804/3910/16

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2016р. №0000461401 та №0000471401.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього сум податку на додану вартість та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 є реальними, а отримані від цих контрагентів кошти за поставлені позивачем товари жодним чином не можуть бути визначені як безповоротна фінансова допомога у розумінні приписів п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, оскільки є оплатою за господарськими операціями з поставки на їх адресу товарів. Формування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ПП Абсолют Транс податкових накладних, а також віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток приватних підприємств, сум витрат за господарською операцією з ПП Абсолют Транс , також здійснено правомірно, оскільки вказана господарська операція також є реальною та документально підтвердженою. Всі вищевказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з цими суб'єктами господарювання відомості з бази податкової інформації, відповідно до якої у вказаних контрагентів позивача відсутні необхідні трудові та виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності, наявна заборгованість щодо сплати податків до бюджету, а також встановлено перебування деяких з цих підприємств у стані припинення або віднесення їх до реєстру фіктивних суб'єктів господарювання (ТОВ Амарант Груп , ТОВ Боба-2013 , ПП Абсолют Транс ), не подання ними податкові звітності та не підтвердження подальшого руху придбаного товару, через те, що позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, оскільки, навіть якщо контрагенти позивача та контрагенти третьої-четвертої ланки і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Також жодним законом України не передбачено обов'язок платника податків здійснювати перевірку ділової репутації контрагента чи перевіряти правильність його розрахунків з бюджетом, що спростовую твердження відповідача про те, що позивач не надав доказів перевірки ділової репутації свого контрагента ПП Абсолют Транс . Наявність незначних недоліків первинних документів, зокрема, відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні, не можуть розглядатися як підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій, оскільки у разі підтвердження дійсного виконання операцій, недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів. Щодо посилання контролюючого органу на відсутність товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) по операціям з поставки позивачем товарів на адресу ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 , то з укладених з цими контрагентами договорів слідує, що поставка товарів здійснювалась на умова ЕХW, у зв'язку із чим позивач, як продавець, не був учасником транспортного процесу та не повинен був виписувати ТТН покупцям. При цьому, ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ), а тому їх відсутність або оформлення з порушенням встановленого порядку не позбавляє господарську операцію реального змісту та не може впливати на відображення такої операції в податковому обліку суб'єкта господарювання. Також відсутність деяких документів, як, зокрема, довіреностей на отримання ТМЦ, карток складського обліку та документів щодо підтвердження транспортування, навантаження та розвантаження товару не є доказом щодо нереальності господарських операцій, за наявності інших первинних документів, які у сукупності підтверджують їх реальність. Щодо формування позивачем податкового кредиту за отримані ним готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс на підставі готельних чеків (готельних рахунків) за відсутності податкових накладних, то означене право надано абз. а п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, тому жодного порушення з цього приводу підприємством не допущено. Безпідставними є також доводи відповідача про те, що позивачем не задекларовано податкову накладну від 20.11.2013р. №57, виписану на адресу ПП Алант , оскільки ця податкова накладна включена до складу податкових зобов'язань в декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2013 року та одночасно до реєстру податкових накладних за 2013 рік (порядковий №57), при цьому реєстри отриманих та виданих податкових накладних та декларація з ПДВ зареєстровані, що посвідчується квитанціями №2, реєстр.№9081460321 та №9081459756 відповідно.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість внаслідок формування позивачем свого податкового обліку на підставі документально непідтверджених і нереальних господарських операцій з контрагентами ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп , ТОВ Боба-2013 та ПП Абсолют Транс . Так, на підтвердження виконання господарських операцій між позивачем та його вищевказаними контрагентами було надано видаткові накладні, які оформлені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки в них не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, яка виписала документ, а також не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, та інформацію щодо отримання ТМЦ за довіреністю особи, яка прийняла документ, що не дає змогу встановити хто саме підписував видаткові накладні. Крім того, до перевірки не надано ТТН та інші документи, що дають змогу встановити обставини та учасників транспортування, навантаження та розвантаження реалізованого позивачем на адресу ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 товару. Також до перевірки не надано довіреності на отримання ТМЦ, картки складського обліку з зазначенням осіб, яким було передано товар. З опрацьованої податкової інформації слідує, що контрагенти позивача не мають трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не сплачують податки до бюджету та не подають податкову звітність. При цьому контрагенти позивача мають стан 12 (припинено, але не знято з обліку) або віднесені до реєстру фіктивних суб'єктів господарювання. Також з аналітичних баз ДФС України встановлено розбіжності по ПДВ між сумою податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ та сумами податкового кредиту контрагентів, а з аналізу зареєстрованих податкових накладних видно, що у контрагентів відсутній подальший рух придбаних у позивача ТМЦ, а також встановлено невідповідність придбаного та проданого товару. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання металопродукції від позивача до його контрагентів та здійснення господарських операцій без мети реального настання правових наслідків. При цьому отримані позивачем від ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 суми коштів за безтоварними господарськими операціями мають бути віднесені Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ до складу оподатковуваних доходів як безповоротна фінансова допомога, чого останнім в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України зроблено не було, чим занижено податок на прибуток приватних підприємств. Крім того, заниження позивачем податку на прибуток підприємств відбулося через безпідставне включення останнім до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум витрат, нібито здійснених за нереальною господарською операцією з ПП Абсолют Транс , оскільки позивачем не підтверджено реальність виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг з ПП Абсолют Транс , а акти надання послуг за цією операцією складенні з порушенням норм чинного законодавства. До того ж, позивачем не надано доказів про перевірку ділової репутації контрагента ПП Абсолют Транс та не наведено фактів про обставини укладання та виконання з ним договору. За наведених обставин, формування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ПП Абсолют Транс податкових накладних також є безпідставним та неправомірним. Крім того відповідач зазначав, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за отримані готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс на підставі фіскальних чеків, сума по кожному з яких перевищує 200,00грн. за день (без урахування податку) на загальну суму 10044,00грн. за відсутності податкових накладних, чим порушено вимоги абз. б п.201.11 ст.201 ПК України. Також позивачем не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2013 року по податковій декларації від 20.11.2013р. №57 на суму 3702,00грн., виписаній на адресу ПП Алант . Відсутність задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у листопаді 2013 року у сумі 3702,00грн. виникла у результаті того, що дана податкова накладна відображена в реєстрі виданих податкових накладних, проте зазначена в ній сума відсутня в Додатку 5 та даних декларації з ПДВ за листопад 2013 року.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ (далі - ТОВ НВП ТЕРМЕТ ) зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

На підставі направлень, виданих Головним управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області) та згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75, п.77.1 та п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання фахівцями ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП ТЕРМЕТ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р.

За результатами проведеної перевірки складено акт №105/04-36-14-01-07/13456569 від 10.03.2016р., яким зафіксовано встановлене під час перевірки допущення позивачем порушення приписів, зокрема:

- п.138.2 п.138 ст.138, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, що призвело до зниження податку на прибуток га загальну суму 306355,00грн., у тому числі за 2013 рік на суму 287202,00грн., за 2014рік на суму 19153,00грн.;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 14796,00грн., у тому числі за січень 2013 року -519,00грн., лютий 2013 року - 575,00грн., березень 2013 року - 1077,00грн., квітень 2013 року - 1012,00грн., травень 2013 року - 519,00грн., червень 2013 року - 703,00грн., липень 2013 року - 779,00грн., серпень 2013 року - 917,00грн., вересень 2013 року - 893,00грн., жовтень 2013 року - 657,00грн., листопад 2013 року - 4741,00грн., грудень 2013 року - 1048,00грн., січень 2014 року - 306,00грн., серпень 2014 року - 1050,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході її проведення встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до заниження податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Так, в ході перевірки було встановлено, що позивачем (продавцем) було укладено ряд договорів з контрагентами-покупцями (ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп , ТОВ Боба-2013р. ) на поставку прокату зі сталі, ланцюгу круглоланкового та ланцюгу крес. На підтвердження виконання господарських операцій з вищевказаними контрагентами позивачем було надано до перевірки видаткові накладні, які оформлені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки в них не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, яка виписала документ, а також не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, та інформацію щодо отримання ТМЦ за довіреністю особи, яка прийняла документ, що не дає змогу встановити хто саме підписував видаткові накладні. Також до перевірки не надано наступні документи: ТТН; документи, що дають змогу встановити транспортування, навантаження та розвантаження реалізованого товару; довіреності на отримання ТМЦ; картки складського обліку з зазначенням осіб, яким було передано товар. Разом з тим, надані до перевірки ТТН по взаємовідносинам з ТОВ Амарант Груп виписані з порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки в них не зазначено відомості про вантажно-розвантажувальні операції, відсутні підписи та печатки ТОВ Амарант Груп та відсутні ПІБ особи, яка прийняла вантаж. З бази даних податкового органу вбачається, що у вищевказаних контрагентів позивача відсутні основні засоби, складські приміщення для здійснення господарських операцій. Також контрагенти позивача мають заборгованість зі сплати податків до бюджетів та не подають податкові звітності, та перебувають у стані 12 (припинено, але не знято з обліку) або віднесені до реєстру фіктивних суб'єктів господарювання. Крім того, з аналітичних баз ДФС України встановлено розбіжності по ПДВ між сумою податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ та сумами податкового кредиту контрагентів, а з аналізу зареєстрованих податкових накладних видно, що у контрагентів відсутній подальший рух придбаних у позивача ТМЦ, а також встановлено невідповідність придбаного та проданого товару. Таким чином, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання металопродукції від позивача до його контрагентів та здійснення господарських операцій без мети реального настання правових наслідків. При цьому отримані позивачем від ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 суми коштів за безтоварними господарськими операціями мають бути віднесені Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ до складу оподатковуваних доходів як безповоротна фінансова допомога, чого останнім в порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України зроблено не було, чим занижено податок на прибуток приватних підприємств. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що між позивачем та ПП Абсолют Транс було укладено заявку-договір від 12.08.2014р. на транспортно-експедиційні послуги. Разом з тим, надані до перевірки документи складені із порушенням норм чинного законодавства, так в актах надання послуг не вказано посаду та ПІБ осіб, які підписали акт зі сторони виконавця та замовника, а в ТТН відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, відсутній підпис водія в графі Водій отримав та відсутні ПІБ, посада та підпис особи в графі Прийняв (відповідальна особа) . При цьому з аналізу баз даних та інформації від оперативних органів встановлено, що ПП Абсолют Транс внесено до реєстру фіктивних суб'єктів господарювання та відкрито кримінальне провадження за фактом підроблення документів та непричетності посадових осіб до реєстрації та фінансово - господарської діяльності підприємства, реєстрація підприємства на підставних осіб. Зважаючи на означене, та враховуючи що позивачем не надано доказів про перевірку ділової репутації ПП Абсолют Транс , відповідач дійшов до висновку про нереальність зазначеної господарської операції. За наведених обставин, формування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ПП Абсолют Транс податкових накладних, а також включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум витрат, нібито здійснених за нереальною господарською операцією з цим контрагентом, є безпідставним та неправомірним. Крім того перевіркою встановлено, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за отримані готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс на підставі фіскальних чеків, сума по кожному з яких перевищує 200,00грн. за день (без урахування податку) на загальну суму 10044,00грн. за відсутності податкових накладних, чим порушено вимоги абз. б п.201.11 ст.201 ПК України. Також позивачем не задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ за листопад 2013 року по податковій декларації від 20.11.2013р. №57 на суму 3702,00грн., виписаній на адресу ПП Алант . Відсутність задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у листопаді 2013 року у сумі 3702,00грн. виникла у результаті того, що дана податкова накладна відображена в реєстрі виданих податкових накладних, проте зазначена в ній сума відсутня в Додатку 5 та даних декларації з ПДВ за листопад 2013 року.

На підставі акта перевірки №105/04-36-14-01-07/13456569 від 10.03.2016р. відповідачем винесено наступні податкові повідомлення рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми Р №0000471401від 24.03.2016р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20553,00грн., з яких за основним платежем 13702,00грн., та нараховано штрафні санкції на суму 6851,00грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 24.03.2016р. №0000461401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 459532,50грн., з яких за основним платежем 306355,00грн., та нараховано штрафні санкції на суму 153177,50грн.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з означеним позовом про їх скасування до суду.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що ТОВ НВП ТЕРМЕТ , як продавцем, було укладено ряд однотипних договорів (контрактів) на поставку металопрокату з контрагентами-покупцями, а саме:

- з ТОВ Дженерал Трейд Компані (код ЄДРПОУ 38470595) укладено контракт №33-13 від 17.01.2013р. на поставку прокату зі сталі;

- з ТОВ Дженерал Компані ЛТД (код ЄДРПОУ 38970615) укладено контракт №31-14 від 03.01.2014р. на поставку прокату зі сталі;

- з ТОВ Орбита 2002 (код ЄДРПОУ 31437923) укладено контракт №38-13 від 24.01.2013р. про поставку прокату зі сталі;

- з ТОВ Мета-Днепр (код ЄДРПОУ 38530549) укладено контракт №61-13 від 02.09.2013р. про поставку ланцюгу круглоланкового ТУ;

- з ТОВ Днепртехноком (код ЄДРПОУ 38530554) укладено контракт №56-13 від 31.07.2013р. про поставку ланцюгу круглоланкового ТУ та ланцюгу кругло ланкового;

- з ТОВ Амарант Груп (код ЄДРПОУ 39163342) укладено контракт №51-14 від 05.06.2014р. на поставку ланцюгу крес.;

- з ТОВ Боба-2013 (код ЄДРПОУ 38657501) укладено контакт №60-13 від 31.07.2013р. на поставку ланцюгу круглоланкового ТУ та ланцюгу круглоланкового А1 ТУ.

Так, відповідно до п.1.1 вищевказаних договорів ТОВ НВП ТЕРМЕТ , як продавець, зобов'язувався поставити у власність покупців (ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 ) товар в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками та за цінами, вказаними у специфікаціях до цих контрактів, узгодженими сторонами, які є невід'ємною частиною цих договорів.

Згідно з п.1.2 договорів покупець зобов'язується прийняти поставлений товар на умовах, вказаних у специфікаціях до цього контракту, й оплатити продавцю передбачену цим контрактом вартість товару.

При цьому, відповідно до п.2.1 поставка продукції відбувається згідно специфікацій. Кількість кожної партії товару, що поставляється, одиниця виміру визначається в специфікаціях. При поставці товару допускається відхилення від узгодженої кількості в межах +/-5%. Остаточні взаєморозрахунки відбуваються по фактично поставленій кількості товару.

На підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надано вищевказані договори (контракти) та додаткові угоди до них, специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, а також ТТН по взаємовідносинам з ТОВ Амарант Груп .

Відповідно до специфікацій та рахунків фактур до вищевказаних договорів умови поставки товару: ЕХW - ст. Кривий Ріг згідно з ІНКОТЕРМС 2010.

Розрахунки між позивачем та вищевказаними контрагентами проведено в безготівковій формі шляхом перерахування контрагентами-покупцями на рахунок ТОВ НВП ТЕРМЕТ грошових коштів.

При цьому, згідно з журналами-ордерами по бухгалтерському рахунку №361 Розрахунки з вітчизняними покупцями заборгованість по взаємовідносинах ТОВ НВП ТЕРМЕТ з ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 станом на 31.12.2014р. відсутня, тобто позивачем отримані кошти за поставлений ним товар.

Вартість реалізованих ТМЦ позивачем віднесено в податковому обліку до складу доходів за 2013 рік.

Згідно з п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Варто зауважити, що відповідачем в акті перевірки №105/04-36-14-01-07/13456569 від 10.03.2016р. чітко не зазначено за яких встановлених законом ознак він вважає отримані позивачем від контрагентів ТОВ НВП ТЕРМЕТ з ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013 кошти за операціями з поставки ТОВ НВП ТЕРМЕТ товарів безповоротною фінансовою допомогою. Єдиною підставою для таких висновків зазначено позицію контролюючого органу про те, що операції позивача з вказаними контрагентами є нереальними.

Натомість, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із отриманням оплати за поставлений товар.

Товар, реалізований позивачем контрагентам-покупцям, було придбано ТОВ НВП ТЕРМЕТ у ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974), ТОВ Компанія Алтекс (код ЄДРПОУ 35823953), ПрАТ АМЗ Вістек (код ЄДРПОУ 31226457), що підтверджується первинними документами та не заперечується відповідачем.

Щодо доводів відповідача відносно того, що видаткові накладні, виписані в ході здійснення означених операцій, оформлені з порушенням вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки в них не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, яка виписала документ, а також не вказано прізвище, ім'я та по-батькові, посаду особи, та інформацію щодо отримання ТМЦ за довіреністю особи, яка прийняла документ, що не дає змогу встановити хто саме підписував видаткові накладні, а також щодо доводів контролюючого органу про те, що ТТН по взаємовідносинам з ТОВ Амарант Груп виписані з порушенням вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, оскільки в них не зазначено відомості про вантажно-розвантажувальні операції, відсутні підписи та печатки ТОВ Амарант Груп та відсутні ПІБ особи, яка прийняла вантаж, суд зазначає наступне.

Наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат та доходів, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого (реалізованого) товару (робіт, послуг). Тим більше, що податкові накладні та інші первинні документи за правочинами з означеними вище контрагентами складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт транспортування товару від ТОВ НВП ТЕРМЕТ до ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком та ТОВ Боба-2013 , суд зазначає, що, як вказувалося вище, відповідно до специфікацій та рахунків-фактур поставка товарів здійснювалася за умовами ЕХW - ст. Кривий Ріг згідно з ІНКОТЕРМС 2010, відповідно до яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому місці. Також продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача довіреностей на отримання ТМЦ, суд зазначає, що позивачем до перевірки надані усі необхідні первині документи для фактичного встановлення реальності господарських операцій між ТОВ НВП ТЕРМЕТ та ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп , ТОВ Боба-2013 , тому відсутність зазначених документів за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарських операцій нереальними.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів позивача з вищевказаними контрагентами. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивності господарської діяльності контрагентів позивача, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України .

Також відповідачем не надано доказів, які б спростовували реальність існування господарських операцій позивача з контрагентами.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Водночас, відповідач, стверджуючи про нереальність господарських операцій, не міг керуватися лише припущеннями. Позиція про те, що останні здійснені без мети настання реальності наслідків, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх недійсними або вироком суду про визнання вини позивача у фіктивності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп , ТОВ Боба-2013 договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Виписані вищевказаним контрагентами податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України , що відповідачем не заперечується.

Щодо доводів відповідача про те, що згідно з отриманою податковою інформацією контрагенти позивача перебувають у стані припинення (ліквідовано, закрито), не подають податкову звітність, не мають достатню кількість трудових ресурсів, активів, складських приміщень, транспорту та устаткування тощо, суд зазначає, що як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, були платниками податку на додану вартість.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Окрім викладеного, акт перевірки не містить даних про ліквідацію підприємств у періодах, які перевірялися, їх виключення з ЄДРПОУ, чи про те, що установчі документи, свідоцтво про реєстрацію їх як платників ПДВ та свідоцтво про державну реєстрацію були визнані недійсними на момент здійснення господарських операцій.

Щодо посилань відповідача на те, що правочини, укладені позивачем з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання між вищевказаним підприємствами та їх контрагентами, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо нереальності вказаних господарський операцій у зв'язку із неможливістю встановлення подальшого ланцюгу постачання або використання у власній господарській діяльності вищевказаними підприємствами отриманого від позивача товару, оскільки, як зазначалося вище, реалізований позивачем товар був придбаний у ПАТ Арселорміттал Кривий Ріг , ТОВ Компанія Алтекс , ПрАТ АМЗ Вістек , що не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними документами. При цьому подальший рух придбаного у позивача товару не має ніякого впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та вищевказаними контрагентами, а стосується вже інших господарських правовідносин, до яких позивач не має ніякого відношення.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Таким чином, посилання контролюючого органу на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача не спростовує правомірність дій самого ТОВ НВП ТЕРМЕТ та реальності укладених та виконаних ним договорів.

З огляду на означене, відповідач в акті перевірки №105/04-36-14-01-07/13456569 від 10.03.2016р. дійшов помилкового висновку про нереальність господарський операцій позивача з ТОВ Дженерал Трейд Компані , ТОВ Дженерал Компані ЛТД , ТОВ Орбита 2002 , ТОВ Мета-Днепр , ТОВ Днепртехноком , ТОВ Амарант Груп та ТОВ Боба-2013р., та як наслідок, про те, що кошти, отримані позивачем від зазначених контрагентів за поставленим на їх адресу товар, є безповоротною фінансовою допомогою.

Також суд вважає безпідставними висновки відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту на підставі виписаних ПП Абсолют Транс податкових накладних, а також включення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, сум витрат, здійснених за господарською операцією з цим контрагентом, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між ТОВ НВП ТЕРМЕТ , як замовником, та ПП Абсолют Транс , як виконавцем, було укладено заявку-договір від 12.08.2014р. на транспортно-експедиційні послуги, згідно з яким виконавець мав здійснити перевезення вантажу (металу) з м. Кривого Рогу до с. Іванопілля, Костянтинівський район.

На підтвердження реального виконання означеного договору позивачем, окрім цього договору, також надано рахунок-фактуру, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкову накладну та ТТН, а також документи, які свідчать про фактичну наявність у позивача товару, що перевозився ПП Абсолют Транс , та підстави для такого перевезення, а саме: рахунки-фактури на придбання ТОВ НВП ТЕРМЕТ цього товару у ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та накладну на переробку цього товару №23-14П від 12.08.2014р., згідно з якою цей товар надавався на переробку ТОВ Костянтинівський метисний завод (с. Іванопілля, Костянтинівський район, Донецька область) на підставі договору №008 від 02.08.2010р.

З журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку №361 Розрахунки з вітчизняними покупцями слідує, що заборгованість по взаємовідносинах з ПП Абсолют Транс станом на 31.12.2014р. відсутня.

Вартість отриманих послуг за вищевказаним договором у сумі 5250,00грн. (без ПДВ) ТОВ НВП ТЕРМЕТ віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за 2014 рік, а суму ПДВ 1050,00грн. - до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 року.

Підставою для визнання зазначеної господарської операції нереальною стали висновки відповідача про те, що ТТН та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) складенні з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вказано посаду та ПІБ осіб, які підписали цей акт зі сторони виконавця та замовника, а в ТТН відсутні відомості про вантажно-розвантажувальні операції, відсутній підпис водія в графі Водій отримав та відсутні ПІБ, посада та підпис особи в графі Прийняв (відповідальна особа) .

Разом з тим, як вже зазначалося вище, наявність незначних недоліків первинних документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства актів виконаних робіт та інших первинних документів, що виключає відповідальність платника податків, та у разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит та на віднесення до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, відповідного звітного періоду вартості отриманого товару (робіт, послуг).

Щодо доводів відповідача про те, що з аналізу баз даних та інформації від оперативних органів встановлено, що ПП Абсолют Транс внесено до реєстру фіктивних суб'єктів господарювання, оскільки відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України за фактом підроблення документів та непричетності посадових осіб до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, реєстрація підприємства на підставних осіб, суд зазначає, що станом на час розгляду справи відповідачем не надано доказів наявності відповідного вироку суду, яким би було встановлено вину посадових осіб ПП Абсолют Транс у вчиненні вищенаведених дій, а також доказів обізнаності позивача про вчинення його контрагентом таких порушень та наявності спільного умислу приховати безтоварний правочин.

Водночас, посилання на пояснення надані під час допиту в ході кримінального розслідування, є необґрунтованими, адже згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Тому, з огляду на те, що обґрунтування таких висновків контролюючого органу не підтверджені належними доказами, зокрема рішеннями судів, якими визнано укладені позивачем договори недійсними, та вироком суду, який набрав законної сили по порушеній кримінальній справі, в ході розслідування якої були здобуті відповідні показання свідків, суд вважає такі висновки відповідача безпідставними.

Відповідач, стверджуючи про нереальність господарської операції позивача з ПП Абсолют Транс , не міг керуватися лише припущеннями. Позиція про те, що означена господарська операція здійснена без мети настання реальності наслідків, не підкріплена належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх недійсними або вироком суду про визнання вини позивача у фіктивності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарських операцій з ПП Абсолют Транс , що ґрунтується на вимогах податкового законодавства, тим більше, що, як зазначалося вище, платник податків не повинен відповідати за порушення, вчинені його контрагентами, та не зобов'язаний здійснювати перевірку ділової репутації контрагента чи перевіряти правильність його розрахунків з бюджетом.

Доводи контролюючого органу про те, що ТОВ НВП ТЕРМЕТ не задекларовано податкові зобов'язання за листопад 2013 року у сумі 3702,00грн. по податковій накладній від 20.11.2013р. №57, виписаній на адресу ПП Алант , через те, що вказана податкова накладна відображена в реєстрі виданих податкових накладних, проте, зазначена в ній сума відсутня в Додатку 5 та даних декларації з ПДВ за листопад 2013 року, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наданими позивачем доказами, а саме: податковою декларацією з ПДВ за листопад 2013 року та Додатком №5 до цієї декларації, а також реєстром отриманих та виданих податкових накладних, з яких слідує, що ця податкова накладна включена до складу податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за листопад 2013 року і відображена в розділі І Податкові зобов'язання Додатку №5 до цієї декларації (за індивідуальним податковим номером платника податку-покупця ПП Алант - 322649505147) та одночасно до реєстру податкових накладних за 2013 рік (порядковий №57), при цьому реєстри отриманих та виданих податкових накладних та декларація з ПДВ зареєстровані, що посвідчується квитанціями №2, реєстр.№9081460321 та №9081459756 від 18.12.2013р. відповідно.

Також суд не погоджується з доводами відповідача відносно того, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за отримані готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс на підставі фіскальних чеків, сума по кожному з яких перевищує 200,00грн. за день (без урахування податку) на загальну суму 10044,00грн. за відсутності податкових накладних, чим порушено вимоги абз. б п.201.11 ст.201 ПК України.

Так, у періоді, що перевірявся, позивач отримав готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс для розміщення працівників ТОВ НВП ТЕРМЕТ , які перебували у відрядженні.

На підтвердження наданих послуг та їх оплати ТОВ Дружба Люкс виписано готельні чеки, на підставі яких позивачем здійснено оплату за надані готельні послуги на вказану у цих готельних чеках суму, а на підтвердження оплати ТОВ Дружба Люкс видано фіскальні чеки.

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Судом встановлено, що позивачем сформовано податковий кредит за отримані готельні послуги від ТОВ Дружба Люкс на загальну суму 10044,00грн. саме на підставі виписаних ТОВ Дружба Люкс готельних чеків, які містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, а отже, відповідають вимогам, наведеним у абз. а п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а, отже, порушень в цьому випадку ТОВ НВП ТЕРМЕТ допущено не було.

Таким чином, в даному випадку позивач, формуючи податковий кредит, керувався положеннями абз. а п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України, а не приписами абз. б абз. а п.201.11 ст.201 цього Кодексу, тому, доводи відповідача про порушення останньої норми з боку позивача є хибними.

З огляду на означене, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень форми Р від 24.03.2016р. №0000461401 та №0000471401 , а, отже, про їх скасування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7201,28грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 24.03.2016р. №0000461401 та №0000471401.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕРМЕТ (код ЄДРПОУ 13456569) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7201,28грн. (сім тисяч двісті одна гривня 28 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1