Постанова

від 10.04.2017 по справі 804/4873/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2017 рокусправа № 804/4873/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Комар Н.В.

за участі представника ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Преса та Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. в справі № 804/4873/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса (далі - ТОВ Рітейл-Преса ) звернулось Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька північна ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.11.2015 р. № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розміру 19796,25 грн., в тому числі за основним платежем - 15837 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3959,25 грн., № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 590831,25 грн., в тому числі за основним платежем - 472665 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118166,25 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. позов задоволено частково, визнано неправомірним та скасоване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 на суму 590831,25 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позову, в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховані висновки суду касаційної інстанції, викладені в ухвалі про скасування судових рішень, прийнятих за результатами попереднього розгляду справи, що, на його думку, призвело до неправильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог, прийнявши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, через порушення норм матеріального права. Апелянт вказує, що в порушення вимог пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197, п. 201.3 ст. 201 Податкового кодексу України при реалізації періодичних видань, які оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах, позивачем не видавались покупцям податкові накладні.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, в задоволенні апеляційної скарги позивача просив відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційних скарг матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Криворізькою центральною ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Рітейл-Преса з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2013 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої 28.10.2015 р. складено акт №1374/04-81-22-01/38797848, в якому зафіксований висновок про встановлені порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 408626 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 185.1 ст. 185, пп. 197.1.25 ст. 197, п. 201.10 ст. 201, п. 198.3, п. 198.6 ст.198; п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 472 665 грн.

10.11.2015 р. рішенням контролюючого органу № 14367/10/04-81-22-01 про розгляд заперечень на акт перевірки змінено висновки акту № 1374/04-81-22-01/38797848 від 28.10.2015 р. в частині збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток з 408626 грн. до 15837 грн.

13.11.2015 р. Криворізькою центральною ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким ТОВ Рітейл-Преса збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 590831,25 грн. (в тому числі 472665 грн. за основним платежем та 118166,25 грн. за штрафними санкціями) та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ Рітейл-Преса збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 19796,25 грн. (в тому числі 15837 грн. за основним платежем та 3959,25 грн за штрафними санкціями).

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем з ПП Орім укладено договір про надання маркетингових послуг № 400 від 01.10.2014 р. та додатки до нього від 01.10.2014 р., 01.11.2014 р., 01.12.2014 р., за умовами яких ПП Орім відповідно до вказаного в додатку переліку, виду і вартості зобов'язується надати позивачу послуги. На виконання договорів ПП Орім виписані податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Надані відповідачу для перевірки акти здачі-прийняття робіт, звіти про проведення маркетингових досліджень, не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об'єкта надання послуг), відомостей щодо виду виконаних робіт та їх якості, висновків та рекомендацій за результатами проведених досліджень, що стало підставою для висновку, що вищезазначені бухгалтерські документи не є належними доказами на підтвердження фактичного виконання контрагентами операцій щодо надання позивачу маркетингових послуг, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 000212201 від 13.11.2015 р.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивач постачав товар на адресу ТОВ Преса-М (договір поставки №25/10 від 25.10.2013 р.), ТОВ Диліжанс-Преса (договір поставки №15/11-13 від 15.11.2013 р.) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (договір №23/10/13 від 23.10.2013 р). ТОВ Рітейл-Преса не виписано податкові накладні на адресу ТОВ Преса-М , ТОВ Диліжанс-Преса та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на суму отриманих від контрагентів коштів.

Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки податковий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договору з контрагентом (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором, навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо отримання та оплати товару/послуг. Також зазначено про отримання позивачем вказаних податкових накладних у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що стало підставою для висновку про необґрунтованість збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2.

Колегія суддів вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини справи, а зазначені висновки суду першої інстанції є частково необґрунтованими, з огляду на наступне.

ТОВ Рітейл-Преса зареєстровано 06.08.2013 р., код ЄДРПОУ 38797848. До 04.01.2015 р. підприємство перебувало на обліку в Долинській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, з 04.01.2015 р. - у Криворізькій центральній ОДПІ. Позивач є платником податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Криворізькою центральною ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ Рітейл-Преса з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2013 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт № 1374/04-81-22-01/38797848 від 28.10.2015 р., за висновками якого ТОВ Рітейл-Преса порушено п. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік на загальну суму 408626 грн.; п. 187.1 ст. 187, п. 185.1 ст. 185, пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197, п. 201.10 ст. 201, п. 198.6, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 472665 грн., в тому числі за грудень 2013 р. - на 195979 грн., за січень 2014 р. - на 77008 грн., за лютий 2014 р. - на 67654 грн., за березень 2014 р. - на 72964 грн., за квітень 2014 р. - на 16083 грн., за травень 2014 р. - на 9639 грн., за червень 2014 р. - на 5657 грн., за серпень 2014 р. - на 35170 грн., за листопад 2014 р. - 27681 грн., а також заниження від'ємного значення податку на додану вартість, які після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (рядок 24 декларації) за грудень 2014 р. на суму 28276 грн. (а.с. 13-78 т.1).

За наслідками розгляду заперечень платника на акт перевірки Криворізькою центральною ОДПІ змінено висновки акту перевірки в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток з 208626 грн. до 15837 грн. (а.с. 93-112 т.1).

На підставі вказаного акту перевірки та висновків щодо розгляду заперечень Криворізькою центральною ОДПІ 13.11.2015 р. прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1 про збільшення ТОВ Рітейл-Преса суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 19796,25 грн., в тому числі за основним платежем - 15837 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3959,25 грн.; № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ Рітейл-Преса суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 590831,25 грн., в тому числі за основним платежем - 472665 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118166,25 грн. (а.с. 113-114 т.1).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток є висновок контролюючого органу про те, що правочин з ПП Орім не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, не підтвердження належним чином оформленими первинними документами факту придбання маркетингових послуг у ПП Орім .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.10.2014 р. між ТОВ Рітейл-Преса як замовником та ПП Орім як виконавцем укладено договір № 400 на надання маркетингових послуг, перелік та види яких зазначаються у додатках (а.с. 130-131 т.1). Додатками до договору (а.с. 132-135 т.1) визначено види послуг, які виконавець повинен надати замовнику, одиниці виміру, період та вартість послуг.

На виконання зазначеного договору ПП Орім складено звіти про проведення маркетингових досліджень Ситуация на рынке печатной прессы за жовтень, листопад 2014 р. (а.с. 136-151 т.1), щодо визначення об'ємів продажу продукції ТМ Твой малыш , ТМ Телегид , ТМ Viva в торгівельній мережі АТБ-маркет за жовтень та листопад 2014 р. (а.с. 152-157 т.1).

Крім того, між сторонами договору складено акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2014 р., 30.11.2014 р., від 31.12.2014 р. (а.с. 135 зв., 158,161 т.1) на суму 40230 грн., 40520 грн., 7520 грн. з урахуванням податку на додану вартість відповідно, в яких зазначено найменування послуг, вартість. Крім того, контрагентом видано позивачу рахунки (а.с. 158 зв., 61 зв. т.1), податкові накладні № 419 від 31.10.2014 р. на суму 40230 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6705 грн., № 1000 від 30.11.2014 р. на суму 40520 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6753,33 грн., № 1768 від 31.12.2014 р. на суму 7520 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1253,33 грн. (а.с. 159-160, 162 т.1).

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

У відповідності до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності згідно з пп. 138.1.1 включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; 138.2. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Документи, складені за результатами здійснення спірних господарських операцій, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку у розумінні зазначеного Закону.

Основним видом діяльності ТОВ Рітейл-Преса є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення. Основним видом діяльності ПП Орім є дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, що підтверджено витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отримання позивачем маркетингових послуг щодо визначення ситуації на ринку друкованої преси безпосередньо пов'язано з господарською діяльності позивача, що свідчить про використання позивачем отриманих маркетингових послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Відтак, формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податковим на прибуток, по спірним господарським операціям підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, ці витрати здійснені для подальшого використання у власній господарській діяльності, наявні у позивача документи є первинними документами у розумінні Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , у зв'язку з чим колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції, що первинні документи, якими позивач підтверджує фактичне здійснення господарських операцій з ПП Орім (акти здачі-прийняття робіт, звіти про проведення маркетингових досліджень), не містять необхідних даних про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об'єкта надання послуг), відомостей щодо виду виконаних робіт та їх якості, висновків та рекомендацій за результатами проведених досліджень.

Як зазначено вище, акти здачі-прийняття робіт, звіти про проведення маркетингових послуг містять найменування послуг, їх вартість. Судом першої інстанції не конкретизовано, які ще відомості повинні бути зазначені в первинних документах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що вказані первинні документи не є належними доказами на підтвердження фактичного виконання ПП Орім операцій щодо надання позивачу маркетингових послуг є безпідставним.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підтвердження здійснення позивачем спірних господарських операцій з ПП Орім належними первинними документами, доведеність отримання позивачем маркетингових послуг від цього контрагента, колегія суддів вважає протиправним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 000212201 від 13.11.2015 р.

Щодо податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ Рітейл-Преса суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, з урахуванням рішення про розгляд заперечень на акт перевірки, підставою для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали висновки контролюючого органу про те, що ТОВ Рітейл-Преса не виписувались податкові накладні на адресу ТОВ Преса-М , ТОВ Диліжанс-Преса та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на суму отриманих від контрагентів коштів як попередня оплата та не нараховувався податок на додану вартість від отриманих грошових коштів, які повинні оподатковуватися як за загальною ставкою податку на додану вартість 20%, так і як такі, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість на підставі пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України. Крім того, на думку контролюючого органу, позивачем завищено податковий кредит по операціям з придбання маркетингових послуг у ПП Орім . Тобто, грошове зобов'язання з податку на додану вартість збільшення вказаним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку із заниженням податкових зобов'язань та завищенням податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем укладено ряд договорів, предметом яких є постачання товару (періодичних видань), а саме на адресу ТОВ Преса-М згідно з договорами поставки № 15/10-13 від 15.10.013 р., № 25/10 від 25.10.2013 р. (а.с. 1-2 т.3), ТОВ Диліжанс-Преса згідно з договором поставки № 15/11-13 від 15.11.2013 р. (а.с. ) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 згідно з договором поставки № 23/10/13 від 23.10.2013 р (а.с. 166 т.1).

Після укладання договорів покупцями здійснено перерахування коштів позивачу з посиланням на вказані договори.

Позивачем не здійснювалась поставка товару (друкованих засобів масової інформації), у зв'язку з чим кошти позивачем повернуті контрагентам.

ТОВ Рітейл-Преса не виписувались податкові накладні на адресу ТОВ Преса-М , ТОВ Диліжанс-Преса та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на суму отриманих від контрагентів коштів.

За правилами п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у зазначеній редакції платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Як встановлено п. 201.3 ст. 201 цього кодексу у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Приписами пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Послідовний аналіз приведених норм законодавства дає суду апеляційної інстанції підстави вважати, що в спірних правовідносинах позивач, отримавши попередню оплату, відповідно до п. п. 201.3 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України зобов'язаний був видати покупцям як особам, які здійснили перерахування коштів, податкові накладні на суму отриманих коштів із зазначенням, що дані операції звільнені від оподаткування податком на додану вартість ( Без ПДВ ).

Разом з тим, оскільки операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва звільнені від оподаткування податком на додану вартість, у позивача в будь-якому разі не виникає податкових зобов'язань з податку на додану вартість, відповідно, збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку спірним податковим повідомлення-рішення (щодо постачання товарів) є протиправним.

Посилання контролюючого органу щодо того, що позивачем повинні поставлятися не тільки періодичні видання друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, а й іноземні друковані засоби масової інформації, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки умовами договорів передбачено, що асортимент товарів визначаються у видаткових накладних. Оскільки поставка товару не відбувалась, позивачем не виписувались видаткові накладні, а тому доводи відповідача є безпідставними.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в тому числі, й внаслідок завищення податкового кредиту по господарським операціям з ПП Орім за грудень 2014 р. на 284 грн.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності формування позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, по господарським операціям з придбання маркетингових послуг у ПП Орім обумовлює висновок про правомірність формування податкового кредиту позивачем по тим самим господарським операціям з тим самим контрагентом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані позивачу вказаними ПП Орім , відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням послуг підтверджені податковими накладними, а тому такі суми підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем послуг у ПП Орім вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання послуг, оплату позивачем як отримувачем послуг сум податку на додану вартість в ціні таких послуг постачальнику, відповідно, суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту правомірно.

Відтак, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2.

Висновки контролюючого органу, які стали підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання контролюючого органу на факт порушення кримінального провадження № 22012000000000061, оскільки вказане кримінальне провадження зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 11.12.2012 р. у відношенні невстановлених осіб КП Київкомунтранс , ПрАТ Київспецтранс , ТОВ Селтік , тоді як державна реєстрація ПП Орім відбулась 19.08.2014 р.

Сукупність досліджених судом апеляційної інстанції доказів дає підстави для висновку, що обставини одержання позивачем економічного ефекту за наслідками придбання послуг не спростовано актом перевірки та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

Крім того, ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту Криворізькій північній ОДПІ сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9748, 72 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рітейл-Преса на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. в справі № 804/4873/16 задовольнити.

Апеляційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. в справі № 804/4873/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2016 р. в справі № 804/4873/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Прийняти в справі № 804/4873/16 нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, прийняте Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 13.11.2015 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 19796,25 грн., в тому числі за основним платежем - 15837 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3959,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, прийняте Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 13.11.2015 р., про збільшення Товариству з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 590831,25 грн., в тому числі за основним платежем - 472665 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118166,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідністю Рітейл-Преса за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10499 (десять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 21 коп.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України з бюджетних асигнувань Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 9748 (дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 12.04.2017 р.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко