Рішення

від 11.04.2017 по справі 917/146/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 Справа №917/146/17

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", с. Климівка, Карлівський район, Полтавська область, 39532

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення заборгованості

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.02.2017 року №11;

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 01.04.2016 року №9.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 30.03.2017 року.

За спільним клопотанням сторін від 30.03.2017 року розгляд спору було продовжено на 15 днів.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 311495,07 грн. - основної заборгованості, 9307,36 грн. - пені за період з 14.12.2016 року по 18.01.2017 року; 986,19 грн. - 3% річних за період з 14.12.2016 року по 18.01.2017 року; 3426,45 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2017 року по 28.02.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором поставки №221-Б від 12.07.2016 року щодо оплати отриманого товару за договором поставки, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Позивач позов підтримав, заявою від 11.04.2017 року зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, річних, інфляційних та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, заява від 11.04.2017 року приймається господарським судом до розгляду.

Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Згідно абзацу четвертого підпункту 4.6 пункту 4 вказаної постанови зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 311495,07 грн. основного боргу

Відповідач наявність суми основного боргу в розмірі 311495,07 грн. визнає, про що зазначив у відзиві на позов від 30.03.2017 року одночасно заявив про розстрочку виконання рішення на 6 місяців рівними частинами.

Позивач проти надання розстрочки заперечує.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази, суд встановив :

12.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Гадячсир (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Батьківщина (Постачальник) укладено договір №221-Б поставки, за п. 1.1. якого пункту 1.1., у порядку та на умовах визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставляти покупцю молочну сировину (молоко коров'яче незбиране, яке піддавалося попередній фізичній обробці (фільтрації, охолодженню), далі за текстом - молоко, відповідно до усного та/або письмового (в тому числі отриманого за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем) замовлення покупця, а покупець -_ приймати й оплачувати його на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Крім цього, сторони узгодили наступне:

- кількість молока зазначається у товарно-транспортній накладній Ф1-ТН (надалі - ТТН) та спеціалізованій товарній накладній на перевезення молока за формою № 1 ТН (МС), затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України № 457 від 01 грудня 2015 року (далі за текстом - товарна накладна), ціна - у протоколах погодження цін (додаток № 1), які погоджуються сторонами у порядку, передбаченому даним договором, є невід'ємною частиною даного договору(п. 1.2. Договору);

- постачальник зобов'язаний поставляти молоко, на умовах: п. 1.3.1. EXW - склад постачальника, що знаходиться за адресою: с Климівка Карлівського району Полтавської області, при цьому обов'язок по завантаженню молока в автоцистерни, надалі покупцем, та їх опломбування покладається на постачальника (якщо автомолцистерна порожня, відсутнє молоко третіх осіб). Молоко за даним договором може поставлятися покупцю партіями. Партія молока за даним договором є молоко в кількості вказаній у ТТН та товарній накладній (п. 1.3. Договору);

- передача постачальником передплаченої покупцем партії молока/молока провадиться 1 (одного) календарного дня з моменту здійснення покупцем 100 % попередньої оплати (за умови надання покупцем автоцистерни для завантаження молока). (п. 1.3.2. Договору);

- не пізніше 3-го числа місяця наступного за звітним покупцем на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини, виписується приймальна квитанція за формою № 3-ПК (МС), в якій вказується кількість та вартість молочної сировини та інші реквізити, передбачені законодавством (п. 4.4. Договору);

- сторони погоджуються, що молоко вважається прийнятим належним чином і уповноваженою на це особою, якщо у ТТН та товарній накладній проставлений підпис покупця/уповноваженої особи покупця, печатка або штамп покупця (при наявності та необхідності) (п. 4.5. Договору);

- покупець проводить 100% попередню оплату замовленого молока/парти молока у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення постачальником рахунку-фактури (п. 5.2. Договору);

- сторони погодили, що умови здійснення 100% оплати замовленого покупцем молока/партії молока, яке поставлятиметься постачальником покупцю у вихідні/святкові дні, відрізнятиметься від умов, зазначених в п. п. 5.2 даного договору. Покупець проводить 100% оплату такого молока/партії молока на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури не пізніше робочого (банківського) дня, що передує вихідному/святковому дню в який здійснюватиметься поставка (п. 5.6. Договору).

В період з 01.12.2016 року по 11.12.2016 року на виконання Договору ТОВ Батьківщина , як постачальником за Договором, передавався ТОВ Гадячсир , як покупцю за Договором, товар (молоко коров'яче незбиране ДСТУ 3662-97) на загальну суму - 410 108,82 грн.

Поставка підтверджується:

приймальна квитанція № 1 від 31.12.2016 року на загальну суму 410108,82 грн.;

видаткова накладна № 123 від 12.12.2016 року на загальну суму 410 108,82 грн. (не повернута відповідачем);

товарно-транспортна накладна № 98 від 01.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 98 від 01.12.2016 року (натуральна вага - 4300 кг);

товарно-транспортна накладна № 99 від 02.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 99 від 02.12.2016 року (натуральна вага - 4216 кг);

товарно-транспортна накладна № 100 від 03.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 100 від 03.12.2016 року (натуральна вага - 3789 кг);

товарно-транспортна накладна № 101 від 04.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 101 від 04.12.2016 року (натуральна вага-4300 кг);

товарно-транспортна накладна № 102 від 05.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 102 від 05.12.2016 року (натуральна вага - 4196 кг);

товарно-транспортна накладна № 103 від 06.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 103 від 06.12.2016 року (натуральна вага - 4017 кг);

товарно-транспортна накладна № 104 від 07.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 104 від 07.12.2016 року (натуральна вага - 3789 кг);

товарно-транспортна накладна № 105 від 08.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 105 від 08.12.2016 року (натуральна вага - 3 800 кг);

товарно-транспортна накладна № 106 від 09.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 106 від 09.12.2016 року (натуральна вага - 1890 кг);

товарно-транспортна накладна № 107 від 09.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 107 від 09.12.2016 року (натуральна вага - 2893 кг);

товарно-транспортна накладна № 108 від 10.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 108 від 10.12.2016 року (натуральна вага -1900 кг);

товарно-транспортна накладна № 109 від 11.12.2016 року, спеціалізована товарна накладна № 109 від 11.12.2016 року (натуральна вага - 1890 кг);

Позивачем було надано Відповідачу рахунок на оплату № 43 від 12.12.2016 року на загальну суму 410 108,82 грн.

Ціноутворення на поставлене молоко здійснювалося за протоколом погодження цін від 28.11.2016 року та протоколом погодження цін від 09.12.2016 року.

20.12.2016 року ТОВ Батьківщина направлено на адресу ТОВ Гадячсир два примірника акта звірки взаємних розрахунків та два примірника видаткової накладної № 123 від 12.12.2016 року, що підтверджується реєстром відправлених листів від 20.12.2016року.

Відповідачем частково оплачено отримане від позивача молоко на загальну суму 98613,75 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

Згідно розрахунку позовних вимог станом на момент розгляду справи в суді за відповідачем існує заборгованість в сумі 311495,07 грн.

Товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості, якості чи ціни, в приймальній квитанції відповідачем зазначені кількість, якість та загальна вартість прийнятого від позивача молока у відповідному місяці, а в спеціалізованих товарних накладних містяться підписи представників постачальника (позивача) та покупця (відповідача).

Планову закупівельну ціну сторони узгодили в протоколі погодження ціни від 28.11.2016 року та від 09.12.2016 року. Протокол підписаний уповноваженими представниками сторін та завірений печатками.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Між сторонами по справі виникли зобов'язання, які регулюються положеннями про договір поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частини перша та шоста статті 265 ГК України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.

Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідач, підписавши спеціалізовані товарні накладні за Договором на закупівлю молока, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, приймальну квитанцію взяв на себе зобов'язання з оплати товару, які виконав частково. На момент розгляду справи зобов'язання відповідача в частині 311495,07 грн. не виконані. Доказів оплати боргу в повному обсязі матеріали справи не містять.

Фактична вартість переданого позивачем товару (молока) була визначена сторонами у приймальній квитанції. Покупцем (відповідачем) виписана приймальна квитанція №1 від 31.12.2016 року, в якій зазначені кількість, якість та загальна вартість прийнятого від позивача молока за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.

Спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини форми №1-ТН (МС) затв. наказом Мінагрополітики України №457 від 01.12.2015р. підписані обома сторонами, на їх основі відповідач склав, підписав та надав позивачу приймальну квитанцію на закупівлю молочної сировини.

Отже, факт передачі товару (молока) за приймальною квитанцією підтверджується спеціалізованими товарними накладними.

За таких обставин, оскільки факт оформлення сторонами відповідних спеціалізованих товарних накладних був встановлений судом, у відповідача виникло зобов'язання по оплаті.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу товар за договором №221-Б від 12.07.2016 року, тоді як відповідач коштів за товар не сплатив, що ним визнається, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі на суму 311 495,07 грн. з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Відповідач заявив суду клопотання про розстрочку виконання рішення на 6 місяців зі сплатою боргу рівними частинами.

При вирішенні даного клопотання судом береться до уваги, що зазначена заборгованість перед позивачем утворилась внаслідок втрати основного ринку збуту (Російська Федерація) відповідачем з незалежних від нього обставин, збільшенням вартості палива та енергоносіїв, зменшення платоспроможності населення, що призвело до значного зниження обсягів виробництва та реалізації продукції відповідачем, який являється переробним підприємством харчової промисловості та проводить закупівлю молока у населення та юридичних осіб.

Судом враховується ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, а саме той факт, що незважаючи на важкий фінансовий стан підприємства (звіт про сукупний дохід за І півріччя 2016 рік та звіт про фінансовий стан, звіт з праці за 6 міс. 2016 року залучено до матеріалів справи), маючи значну заборгованість перед іншими контрагентами, заборгованості по заробітній платі перед найманими працівниками, відповідач забезпечив сплату позивачу коштів у розмірі 98613,75 грн., що сторонами не заперечується.

Верховний Суд України у п. 10 Постанови Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження від 26 грудня 2003 року № 14 вказує, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, суд звертає увагу що у рішенні Європейського суду (п.37 рішення у справі Деркач та Палек проти України (заяви №№ 34297/02 та 39574/02) від 21 грудня 2004 року) наголошується, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося не виконаним на шкоду однієї зі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 за № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем негативно відображується на підприємстві позивача.

Дотримуючись балансу інтересів стягувача та боржника суд дійшов висновку про наявність виключних обставин, які є підставою для надання розстрочки виконання рішення суду на 3 місяці, оскільки відповідач на даний час неспроможний виконати рішення разовим платежем з об'єктивних причин, які не залежать від нього, та вважає, що негайне виконання рішення може привести до зупинки діяльності підприємства.

У відповідності до п.6 ст. 83 ГПК України суд приймає рішення з розстрочкою його виконання на 3 місяці рівними щомісячними платежами за графіком, визначеним судом.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 33460268 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", с. Климівка, Карлівський район, Полтавська область, 39532, код ЄДРПОУ 31786887: 311 495 грн. 07 коп. основного боргу, розстрочивши виконання рішення на 3 місяці шляхом сплати належних до стягнення сум щомісячно за наступним графіком:

до 01 травня 2017 року - 103 831,69 грн.,

до 01 червня 2017 року - 103 831,69 грн.,

до 01 липня 2017 року - 103 831,69 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 33460268 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Батьківщина", с. Климівка, Карлівський район, Полтавська область, 39532, код ЄДРПОУ 31786887 - 4672 грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази із набранням рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.