Постанова

від 06.04.2017 по справі 914/2293/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Справа № 914/2293/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Малех І.Б.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , вих.№112-7324 від 05.12.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року, суддя Коссак С.М.

у справі № 914/2293/16

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» , м. Львів

до відповідача: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Львів

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області, м. Львів

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 23 р/к від 30.06.2016р. «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» у справі № 1-02-4/2016

за участю представників:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_3 - представник (довіреність №112-7637 від 14.12.2016р.)

від відповідача - ОСОБА_4 - представник (довіреність №13/08-2057 від 30.12.2016р.)

від третьої особи-1 - не з'явився

від третьої особи-2 - не з'явився

від третьої особи-3 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року в справі №914/2293/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач, подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, позивач, просить рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року в справі №914/2293/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. При цьому, апелянт, вказує, що в діях ПАТ «Львіобленерго» , відсутні ознаки складу правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» . Також апелянт зазначив, що ділянка яка належить ОСОБА_2 знаходиться на не електрифікованій території, відтак можливість її під'єднання до електричних мереж відсутня.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача заперечив проти доводів апелянта, просив рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року в справі №914/2293/16 - залишити без змін. При цьому зазначив, що позивач не довів, фактів того, що він зазнає значної конкуренції на ринку послуг з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання. Окрім того, зазначив, що в межах одного кварталу забудови, в якому знаходиться земельна ділянка ОСОБА_2, знаходяться інші земельні ділянки приєднані, в установленому порядку до електричних мереж.

Також третя особа ОСОБА_2 подав свій відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів апелянта, просив рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року в справі №914/2293/16 - залишити без змін, вказавши, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, щодо відмови в даному позові.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року по справі № 914/2293/16 та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечилв, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу та доповненнях (вх.№01-04/258/17 від 16.01.2017 року; б/н від 02.02.2017 року; вх.№01-04/1552/17 від 27.02.2017 року; б/н від 13.03.2017 року; вх.№01-04/2029/17 від 20.03.2017 року).

Представники третьої особи-2,3 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 154 зворот, том-2).

04.04.2017 року на адресу суду від третьої особи-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (б/н від 04.04.2017 року).

Розглянувши клопотання третьої особи-1 про відкладення розгляду справи, враховуючи приписи ст.77 ГПК України та строк розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, встановлений ст.102 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення такого, враховуючи, що явка представника третьої особи-1 обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

13.12.2016 року на адресу суду від представника позивача (скаржника) надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх.№01-05/5849/16 від 13.12.2016 року). При цьому суд зазначив таке, що пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012р., вказано, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК, експертиза, призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби в спеціальних знаннях, для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про призначення комплексної судової експертизи (вх.№01-05/5849/16 від 13.12.2016 року), заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення такого за безпідставністю, оскільки всі необхідні дані для вирішення спору є в матеріалах справи.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2016р. №23 р/к у справі №1-02-4/2016 (далі по тексту - Рішення) визнано, що ПАТ «Львівобленерго» в часових межах 01.01.2015-30.06.2016 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з приєднання до електричних мереж електроустановок замовників, на території Львівської області із часткою 100%, у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі ( у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) замовників ПАТ «Львівобленерго» .

Вказано, що дії ПАТ «Львівобленерго» є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ч. 1 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , а саме, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг, з приєднання до електричних мереж електроустановок замовників (неправомірна відмова ОСОБА_2 в наданні послуги з стандартного приєднання), що може призвести до ущемлення інтересів споживача, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

За порушення, вказане в пункті 2 резолютивної частини Рішення, накладено на ПАТ «Львівобленерго» штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Також, уданому Рішенні зобов'язано ПАТ «Львівобленерго» , припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у п. ІІ резолютивної частини рішення, шляхом стандартного приєднання електроустановок житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: вул. «Без назви» , 166а, с.Дмитровичі, Пустомитівський район до електричних мереж ПАТ «Львівобленерго» .

Дане Рішення отримане позивачем 11.07.2016р. та оскаржено в строк, передбачений ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Рішенням ЛОТВ АМК України, встановлено, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» , статей 1, 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ОСОБА_5 визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, що затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605, ЛОТВ АМК України на підставі відповідного дослідження здійснено визначення становища ПАТ «Львівобленерго» на ринку з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання.

Сфера діяльності ПАТ «Львівобленерго» у вигляді передачі і розподілу електричної енергії за регульованим тарифом знаходиться у стані природної монополії, тому, ПАТ «Львівобленерго» , відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про природні монополії» є суб'єктом природної монополії.

ПАТ «Львівобленерго» , протягом 2015 та І півріччя 2016 року, здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, відповідно до ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами:

від 10.08.2005 серії АБ № 177344, виданої НКРЕ для ВАТ «Львівобленерго» ;

від 05.05.2011 серії АГ № 500365, виданої НКРЕ для ПАТ «Львівобленерго» .

Відповідно до пункту 3.8.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13 червня 1996 року № 15 (далі - Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами), з метою подання заяви на підключення або на передачу електричної енергії споживач або інший суб'єкт підприємницької діяльності (надалі - Заявник) має право звернутися до ліцензіата з відповідним запитом про видачу технічних умов. Ліцензіат повинен, протягом п'ятнадцяти днів, з моменту отримання запиту, надати Заявнику технічні умови та будь-яку необхідну інформацію, щодо виконання технічних умов, необхідних додаткових робіт, дозволів, вимог до обліку електроенергії, обробки інформації, розміру плати, умов укладання договорів, строків дії договорів.

Тобто, підключення до місцевих (локальних) електромереж з подальшим отриманням послуги з постачання електричної енергії є неможливим без отримання технічних умов та приєднання до електроустановок споживачів до місцевих (локальних) електричних мереж.

Відтак, послуги, взаємозамінні з послугою з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , розташованих в межах Львівської області, відсутні.

Товарними межами ринку є приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , що розташовані в межах Львівської області.

Згідно із: пункту 1.4 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами закріплена територія - територія адміністративно-територіальної одиниці, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, що перебувають у власності ліцензіата. Якщо на території адміністративно-територіальної одиниці розташовані електричні мережі інших ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, то закріплена територія кожного з цих ліцензіатів визначається відповідно до території розташування об'єктів електроенергетики, що перебувають у власності ліцензіата, та електричних мереж споживачів, які живляться від мереж цього ліцензіата; та пунктом 2.2 Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ліцензіат має право здійснювати ліцензовану діяльність лише на території здійснення ліцензованої діяльності.

Постановою НКРЕ від 10.08.2005 № 639 визначено, що територією здійснення ліцензованої діяльності для ПАТ «Львівобленерго» , є Львівська область.

На території Львівської області протягом 2015 та І півріччя 2016 діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами відповідно до виданих ліцензій здійснювали також:

ДТГО «Львівська залізниця» ;

ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» ;

ТзОВ «Енергія-Новий розділ» ;

ДП «Регіональні електричні мережі» .

За кожним із суб'єктів господарювання, що у 2015 та І півріччі 2016, мали ліцензії з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами в межах Львівської області, закріплена територія здійснення ліцензованої діяльності, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, що перебувають у власності кожного з цих ліцензіатів. Території здійснення діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, ПАТ «Львівобленерго» , та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють вказану діяльність у Львівській області, не збігаються.

Характерними умовами споживання послуг з видачі технічних умов на приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж, послуг з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання є те, що споживачі можуть отримувати дану послугу лише в межах тієї території, на якій пролягають місцеві (локальні) електричні мережі певного ліцензіата, характеристики яких є джерелом вихідних даних для складання технічних умов.

Відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видавати технічні умови на приєднання до електричних мереж ліцензіата з передачі електроенергії має право виключно цей ліцензіат - власник електричних мереж.

Відтак, внаслідок відсутності конкурента, ПАТ «Львівобленерго» є єдиним суб'єктом господарювання, яке у 2015 та І півріччі 2016, здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Львівської області, в межах якої розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго» .

Отже, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , ПАТ «Львівобленерго» , займало монопольне (домінуюче) становище із часткою 100 відсотків на ринку послуг з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , розташованих у Львівській обл., в межах території, на якій розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго» у часових межах: 01.01.2015-31.12.2015, 01.01.2016 -30.06.2016.

ОСОБА_2 (заявником), 29.07.2015, подано до Пустомитівського району електромереж ПАТ «Львівобленерго» (далі - ОСОБА_6 РЕМ) заяву № 1346 про приєднання електроустановки певної потужності, до якої додано: копію генплану відведення земельної ділянки під забудову/або викопіювання з місця розташування об'єкту; копію документа, що підтверджує право власності чи користування об'єктом; копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою; копії паспорту України та ідентифікаційного коду.

Листом від 30.07.2015 № 216-1419 ОСОБА_6 РЕМ повідомив заявнику (ОСОБА_2В.) про таке: « ...ділянка під будівництво та обслуговування житлового будинку знаходиться на території, що підлягає комплексній забудові, на якій електромережі електропередавальної організації відсутні, тому електрифікація здійснюватиметься електропередавальною організацією в порядку визначеному п.1.6 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики від 17.01.2013р. №32, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.02.2013р. за №236/22768 та набрали чинності з 28.02.2013 (далі - Правила).

Положеннями п.1.2. Правил приєднання електроустановок (далі - Правила) визначено, що електрифікація - виконання електропередавальною організацією комплексу заходів з будівництва та введення в експлуатацію нових електричних мереж: (повітряних чи кабельних мереж:, підстанцій, розподільчих пристроїв тощо) на території нового житлового комплексу (мікрорайону/кварталу, вулиці) у встановленому законодавством

Згідно п. 1.6. Правил приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється відповідно до умов Правил після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території...

З врахуванням наведених норм чинного законодавства, власники земельних ділянок на території, яка підлягає комплексній забудові, не можуть в індивідуальному порядку окремо кожному житловому будинку (будівельному майданчику) замовляти послугу з приєднання до електричних мереж: чи приєднуватись до електричних мереж: інших суб'єктів господарювання.

Отже, орган місцевого самоврядування (в даному випадку сільська рада або уповноважений нею суб'єкт ), повинні у відповідності п.1.6. Правил звернутись до ПАТ «Львівобленерго» ...з приводу електрифікації проектованого кварталу індивідуальної житлової забудови.

Для приєднання до діючих електромереж, згідно п.1.3. «Правил приєднання електроустановок до електричних мереж:» ; які затверджені постановою НКРЕ №32 від 17.01.2015р. Ваша заява на приєднання електроустановок із стандартного приєднання не розглядається» .

10.08.2015 гр. ОСОБА_2 (заявник) звернувся до ОСОБА_6 РЕМ із заявою від 10.08.2015 №б/н, в якій попросив надати копії документів, які підтверджують, що ділянка знаходиться на території, що підлягає комплексній забудові та повідомити, яка процедура приєднання до мереж електропередавальної організації об'єкта, який знаходиться на території, рішенням про комплексну забудову якої не прийняте уповноваженими органами, але відстань від об'єкта замовника до діючих мереж електропередавальної організації не перевищує 300 метрів по прямій лінії.

В свою чергу, ОСОБА_6 РЕМ по питанню надання вищезазначених копій документів скерувало заявника (гр. ОСОБА_2В.) звернутись до органів місцевого самоврядування, які приймали дане рішення та зазначили, що процедура приєднання електроустановок мереж прописана в «Правилах приєднання електроустановок до електричних мереж» .

Листом від 14.12.2015 №131-7766 ПАТ «Львівобленерго» повідомило Відділення, що «звернення гр. ОСОБА_2, з приводу відмови в нестандартному приєднанні, розглядалось на комісії ІКЦ ПАТ «Львівобленерго» за участю представників Держенергонагляду в Львівській області та відділу НКРЕКПу Львівській області» .

Відповідно до Протоколу ІКЦ ПАТ «Львівобленерго» від 29.10.2015 № 53 за результатами: «зокрема:

листа відділу містобудування та архітектури ОСОБА_6 районної державної адміністрації від 20.10.2015 №06/01-18 яким підтверджено, що належна гр. ОСОБА_2 земельна ділянка (кадастровий номер 4623681200:03:001:0127) в с. Дмитровичі Пустомитівського району Львівської області знаходиться в кварталі індивідуальної житлової забудови.

розроблення Львівським обласним проектно-виробничим архітектурно-планувальним бюро в 1991 році та погодження в установленному порядку плану забудови кварталу, до якого входять 16 земельних ділянок в т. ч. і земельна ділянка, яка перебуває у власності гр. ОСОБА_2

відсутності існуючих чи запроектованих електричних мереж: для електрозабезпечення території на якій розташована належна гр. ОСОБА_2 земельна ділянка, тобто підтвердження факту, що даний квартал не електрифікований, за результатами виїзду та обстеження місця розташування земельної ділянки.

листа Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01.04.2015р. №3016/15/61-15» .

було вирішено: приєднання житлового будинку № 166а по вул. «Без назви» в с. Дмитровичі Пустомитівського р-н. можливе після здійснення ПАТ «Львівобленерго» (за відповідним зверненням органу місцевого самоврядування чи уповноваженого на це суб'єкта) електрифікації кварталу забудови, до складу якого входить належна ОСОБА_2 земельна ділянка.

В свою чергу, заявник (гр. ОСОБА_2В.) надіслав звернення до Держенергонагляду, щодо процедури приєднання житлового будинку за адресою: с. Дмитровичі, буд. 166 А, Пустомитівський район до електричних мереж електропередавальної організації.

Листом від 25.01.2016 № 03/10-422 Держенергонагляд повідомила заявника (гр. ОСОБА_2В.), що: «За участю уповноважених представників інспекції Держенергонагляду у Західному регіоні та в присутності голови Винничківської сільської ради ОСОБА_7 15.01.2016, з виїздом на місце, здійснено обстеження електричних мереж; зазначеного району (вулиці) та встановлено, що житловий будинок за зазначеною адресою знаходиться в кварталі житлової забудови «Урочище три тополі» Винничківської сільської ради, який створений в 1991 році. При цьому у зазначеному кварталі розміщені інші житлові будинки, зокрема, гр. ОСОБА_8 І, гр. ОСОБА_9, гр.. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_10

Електроустановки житлових будинків, зазначених громадян, приєднані до повітряної лінії електропередачі, напругою 0,4 кВ (далі-ПЛ-0,4 кВ),. яка знаходиться на балансі та технічному обслуговуванні ПАТ «Львівобленерго» та проходить вздовж їхніх земельних ділянок по території кварталу житлової забудови «Урочище три тополі» . При цьому відстань від крайньої опори ПЛ-0,4 кВ до межі гр. ОСОБА_2 земельної ділянки становить приблизно 210 метрів.

Отже, враховуючи те, що квартал житлової забудови «Урочище три тополі» електрифікований електричними мережами ПАТ «Львівобленерго» , а відстань від електричних мереж до межі Вашої земельної ділянки становить мениіе 300 метрів, Держенергонагляд вважає, що відмова ПАТ «Львівобленерго» в стандартному приєднанні електроустановок за зазначеною адресою до електричних мереж була безпідставною» .

Даним листом встановлено, що відстань від крайньої опори Пл-0,4 кВ, яка знаходиться на балансі та технічному обслуговуванні ПАТ "Львівобленерго" до межі земельної ділянки гр. ОСОБА_2 становить приблизно 210 м, що відповідає критеріям стандартного приєднання до електромереж.

Протокольним рішенням Комісії інформаційно-консультаційного центру по роботі із споживачами електричної енергії при ПАТ «Львівобленерго» від 29.10.2015 № 53 Держенергонагляд у листі від 25.01.2016 № 03/10-422 надав наступні пояснення: «Згідно з вимогами пункту 4. б Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі з споживачами електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕ №299 від 12.03.2009 року, Комісія перевіряє, аналізує підготовлені структурним підрозділом Компанії матеріали та проект відповіді з питань , які вирішені не на користь заявника.

Інформуємо, що серед документів, наданих електропередавальною організацією для аналізу роботи Комісії, була відсутня інформація, щодо наявності діючих електричних мереж; ПАТ «Львівобленерго» на території кварталу житлової забудови «Урочище три тополі» , що і вплинуло на прийняття рішень Комісією» .

Враховуючи вищенаведене, Держенергонагляд підтвердило факт неправомірної відмови ПАТ «Львівобленерго» гр. ОСОБА_2В в наданні послуги з стандартного приєднання до мереж електропостачання.

Згідно ряду листів від уповноважених органів, вбачається що земельна ділянка гр. ОСОБА_2 та земельні ділянки гр.гр. ОСОБА_8 С, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10, житлові будинки яких електрифіковані, входять до одного кварталу житлової забудови, а саме:

Листом Державного інституту проектування міст (ДІПМ) "Містопроект" (розробник генплану) № 130/12-1 від 29.03.2016 р., в якому зазначено, що поділ сельбищної території населеного пункту (у т.ч. села) на квартали необхідно приймати по генплану населеного пункту, а уточнення такого поділу може бути здійснене тільки детальним планом території, а не проектом кварталу забудови (при цьому таке уточнення кваліфікується, як зміна до генплану і підлягає затвердженню на сесії сільської ради). У листі ОСОБА_6 РДА № 03-12/1280 від 05.09.2016р. зазначено, що генплан сіл Виннички, Дмитровичі та Гончари є чинним, зміни до цієї містобудівної документації не вносились. Отже, наявність розробленого детального плану території для частини кварталу К-3 не вказує, що це окремий квартал забудови, оскільки це не відображено жодними змінами до генплану та не затверджено в установленому порядку (на сесіїВинничківської сільради);

ОСОБА_11 №8/14.3-376-16 від 06.04.2016 р., де підтверджується, що належність земельної ділянки до певного кварталу житлової забудови визначається містобудівною документацією на місцевому рівні (генпланом населеного пункту, детальним планом території), а на територіальні параметри кварталу не впливають послідовність та часові аспекти його містобудівного освоєння (твердження ПАТ "Львівобленерго", що квартали різні, оскільки були розроблені в різні роки);

ОСОБА_6 РДА №03-12/793 від 04.04.2016 р., в якому зазначено, що належна мені земельна ділянка та земельні ділянки гр.гр. ОСОБА_8 С, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розташовані в одному"квартальному утворенні" К-3, згідно із генеральним планом;

Листом ДП ДІПМ "Містопроект" №242/12-1 від 17.05.2016 р., щодо віднесення до кварталу забудови, в якому зазначено, що поняття "квартальне утворення" і "квартал" є синонімами та ділянки гр.гр. ОСОБА_8 С, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та ОСОБА_2, знаходяться в межах одного кварталу К-3 (представлено на викопіюванні з генплану);

Листом ДП ДІПМ "Містопроект" № 394/12-1 від 02.08.2016 р. про уточнення, щодо застосування терміну "квартал". Розробник генплану зазначає, що критерієм для визначення меж проектування, які в більшості випадків називають кварталами (у випадку детального плану кварталу урочище "Біля трьох тополь") є кількість заявок потенційних забудовників, що не відповідає п. 3.5а ДБН 360-92, де житловий квартал визначений як "... первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами, тощо". У листі, також, зазначено, що поділ сельбищної території на квартали на первинному (вищому) та низовому рівнях не визначений нормативно-правовими актами, а для конкретної ситуації в с. Дмитровичі термін "квартал" необхідно застосовувати тільки дляструктурних елементів, визначених генпланом (а саме К-3 як вбачається на представлену викопіюванні з генплану);

Листом ДП ДІПМ "Містопроект" № 409/12-1 від 09.08.2016 р. про квартали в с. Дмитровичі, зазначено, що квартал забудови на 16 ділянок, проект якого був розроблений у 1991 р., у затвердженому на даний час генплані с. Дмитровичі, не виділений, як структурний елемент, не може розглядатись, як окремий квартал і територія охоплена вищевказаним проектом входить до кварталу К-3, за структурою, згідно генплану. У листі повторно підтверджено, що земельна ділянка гр. ОСОБА_2 та земельні ділянки гр.гр. ОСОБА_8 С, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (електрифіковані) розташовані в одному кварталі забудови К-3 згідно генплану;

Листом ДП ДІПМ "Містопроект" № 504/12-1 від 05.10.2016 р. про терміни "квартальне утворення" і "квартал" в генплані села Дмитровичі, в якому зазначено, що в матеріалах генплану термін "квартальне утворення" вжито в умовних позначеннях меж структурних елементів села, а в текстових і табличних матеріалах генплану застосований термін "квартал". Повторно підтверджено, що термін "квартальне утворення" не має статусу закріпленого законодавством України та державними будівельними нормами і був застосований як синонім терміну "квартал".

У листі НКРЕКП №786/17/9-16 від 11.03.2016 р. зазначено, що якщо хоча б одна земельна ділянка, розташована в межах території, що підлягає комплексній забудові, приєднана в установленому порядку до електричних мереж електропередавальної організації, то така територія має вважатись такою, що електрифікована, а всі інші земельні ділянки замовників слід приєднувати до вимог Правил, в залежності від типу приєднання.

У листі Держенергонагляду №03/10-422 від 25.01.2016р. встановлено, що відстань від крайньої опори Пл-0,4 кВ до мережі моєї земельної ділянки становить приблизно 210 м» .

У листі ДП ДІПМ "Містопроект" № 714/12-1 від 08.12.2015 р. про комплексну забудову території також зазначено, що рішення виконкому місцевого самоврядування про розроблення детального плану одночасно є рішенням про комплексну забудову території, а посилання на інші види містобудівної чи проектної документації, які забезпечують комплексність забудови, в чинному законодавстві відсутні. Тому, за відсутності рішення про розроблення детального плану території територія не може вважатись такою, що підлягає комплексній забудові.

Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.

Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України (згідно з положеннями ч. 1 ст. 1,ч. 4 ст. 6, ч. 6 ст.12 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ).

Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із ст.5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції» , «Про захист від недобросовісної конкуренції» , цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» однією з основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 статті 25 Господарського кодексу України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Наведене визначення дозволяє зробити висновок, що конкуренцією є таке змагання суб'єктів господарювання, яке призводить або може призвести до отримання такими суб'єктами певних економічних переваг. При цьому такі переваги забезпечуються завдяки їх власним досягненням. Наслідком такого змагання є те, що споживачі отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання (учасники конкурентного змагання) не визначають та не диктують умов реалізації товару чи послуг на ринку, чи іншим чином не обмежують конкурентне змагання.

Згідно ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; місцева (локальна) електрична мережа - приєднана електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача; передача електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з транспортуванням електричної енергії за допомогою електричних мереж на підставі договору; місцева (локальна) електрична мережа - приєднана електрична мережа, призначена для передачі електричної енергії від магістральної електричної мережі до споживача;

Відповідно ст. 5 Закону України «Про електроенергетику» до сфери діяльності суб'єктів природних монополій належить, зокрема, розподіл електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами; Діяльність суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 Законом України «Про електроенергетику» , а також діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до Закону (ст. 7 Закону України «Про електроенергетику» ).

Відповідно ст. 18 Закону України «Про електроенергетику» проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо енергопостачання.

Статтею 10 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечувати надання технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва у порядку та строки, встановлені законодавством.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про природні монополії» діяльність суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, а також діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню відповідно до Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про природні монополії» до сфери діяльності суб'єктів природних монополій належить, зокрема, розподіл електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

ПАТ «Львівобленерго» є таким, що в часових межах 01.01.2015-30.06.2016 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг, з приєднання до електричних мереж електроустановок замовників, на території Львівської області із часткою 100% у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі ( у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) замовників ПАТ «Львівобленерго» . Належних та допустимих доказів, які б довели, що він зазнає значної конкуренції не подав і не довів.

Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ).

Згідно з частиною 1 статті 27, частиною 1 статті 28 Господарського кодексу України монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції, внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами господарювання, не можуть бути замінені в споживанні іншими, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на такі товари, ніж попит на інші товари (послуги), - вважається природною монополією. Аналогічне положення передбачено і статтею 1 Закону України «Про природні монополії» .

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність, згідно законом (ч.3 ст. 13 Закону).

Згідно підпункту 15.4 пункту 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» , обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною в справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Стаття 29 Господарського кодексу України визначає такі форми зловживання монопольним становищем на ринку:

- нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту;

- обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін;

- інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання;

- встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів;

- встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Відповідно ч. 4 ст. 4 «Про захист економічної конкуренції» державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції до повноважень Антимонопольний комітет України належить:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами;

- проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення. ( ч. 1 п.п. 1, 2, 11 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» ).

Також ст. 19 даного Закону, визначено гарантії здійснення повноважень Антимонопольний комітет України.

Органом Антимонопольного комітету, виключно в своїх повноваження, досліджено ринок, визначено межі товарного ринку та монопольне (домінуюче) становище ПАТ «Львівобленерго» .

Сфера діяльності ПАТ «Львівобленерго» у вигляді передачі і розподілу електричної енергії за регульованим тарифом, знаходиться в стані природної монополії, тому, ПАТ «Львівобленерго» , відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про природні монополії» є суб'єктом природної монополії.

ПАТ «Львівобленерго» , протягом 2015 та І півріччя 2016 року, здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, відповідно до ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами:

від 10.08.2005 серії АБ № 177344, виданої НКРЕ для ВАТ «Львівобленерго» ;

від 05.05.2011 серії АГ № 500365, виданої НКРЕ для ПАТ «Львівобленерго» .

Товарними межами ринку є з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , що розташовані в межах Львівської області.

Постановою НКРЕ від 10.08.2005 № 639 визначено, що територією здійснення ліцензованої діяльності для ПАТ «Львівобленерго» , є Львівська область.

На території Львівської області, протягом 2015 та І півріччя 2016, діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, відповідно до виданих ліцензій здійснювали також:

ДТГО «Львівська залізниця» ;

ТзОВ «Енергія-Новояворівськ» ;

ТзОВ «Енергія-Новий розділ» ;

ДП «Регіональні електричні мережі» .

За кожним із суб'єктів господарювання, що у 2015 та І півріччі 2016 мали ліцензії з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами, в межах Львівської області, закріплена територія здійснення ліцензованої діяльності, де розташовані місцеві (локальні) електричні мережі, що перебувають у власності кожного з цих ліцензіатів. Території здійснення діяльності з передачі електроенергії місцевими (локальними) електромережами ПАТ «Львівобленерго» та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють вказану діяльність у Львівській області, не збігаються.

Територіальними (географічними) межами ринку послуг, з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання є територія Львівської області, в межах якої розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго» .

Часовими межами досліджуваного ринку є період: з 01 січня 2015 - І півріччя 2016, тобто проміжок часу, протягом якого залишались незмінними структура ринку та співвідношення попиту та пропозицій на ньому.

Відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності, з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видавати технічні умови на приєднання до електричних мереж ліцензіата з передачі електроенергії має право виключно цей ліцензіат - власник електричних мереж.

ПАТ «Львівобленерго» є єдиним суб'єктом господарювання, яке в 2015 та І півріччі 2016 здійснювало діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Львівської області, в межах якої розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго » .

Відтак, внаслідок відсутності конкурента, ПАТ «Львівобленерго» є єдиним суб'єктом господарювання, який: у 2015 та І півріччі 2016 надавало послуги, з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , розташованих в межах Львівської області.

Отже, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , ПАТ «Львівобленерго» , займало монопольне (домінуюче) становище, із часткою 100 відсотків на ринку послу,г з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання ПАТ «Львівобленерго» , розташованих у Львівській обл., в межах території, на якій розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго» у часових межах: 01.01.2015-31.12.2015, 01.01.2016 -30.06.2016.

У свою чергу, в межах ринку послуг з приєднання електроустановок споживачів до мереж електропостачання є територія Львівської області, в межах якої розташовані місцеві (локальні) електричні мережі ПАТ «Львівобленерго» , тобто, в Рішенні № 23р/к здійснено дослідження належного ринку товару.

Закон України «Про електроенергетику» регулює діяльність суб'єктів природних монополій в електроенергетиці та захист прав споживачів електричної енергії.

Статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» встановлено ряд нормативних визначень, які регулюють діяльність електропередавальних організацій у сфері надання послуг, пов'язаних з приєднанням до власних місцевих (локальних) електричних мереж, а саме:

місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника; місце забезпечення (точка забезпечення) потужності (замовленої до приєднання) - місце (точка) в існуючих електричних мережах електропередавальної організації, від якого електропередавальна організація забезпечує розвиток електричних мереж з метою приєднання електроустановки замовника відповідної потужності або приєднання генеруючих потужностей;

приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання електропередавальною організацією послуги замовнику із створення технічної можливості для передачі (прийняття) в місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності;

розвиток електричних мереж - нове будівництво, реконструкція або технічне переоснащення об'єктів електроенергетики;

стандартне приєднання - приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовнику до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно; третій ступінь - від 50 кВт до 160 кВт включно;

Отримання споживачем послуг з електричної енергії від ПАТ «Львівобленерго» здійснюється, шляхом приєднання електроустановок споживача до електромереж на підставі технічних умов.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пункту 1 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і. газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки.

Зазначаємо, що Правила регулюють відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж.

Відповідно до Правил приєднання електроустановки (далі - приєднання) - надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Стандартне приєднання - це приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності об'єкта замовника:

перший ступінь - до 16 кВт включно;

другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно;

третій ступінь - від 50 кВт до 160 кВт включно.

Правила визначають, що технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід'ємним додатком до договору про приєднання.

Згідно із пунктом 2.1.3. Правил встановлено, що електропередавальна організація готує технічні вимоги до проекту зовнішнього електрозабезпечення, забезпечує виконання проектної документації, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт та введення в експлуатацію новозбудованих чи реконструйованих електроустановок до точки приєднання замовника.

Для реалізації вимог Правил в електропередавальній організації видається відповідний наказ, який регламентує дії персоналу щодо розподілу прав та обов'язків під час здійснення заходів з приєднання та підключення електроустановок замовників та забезпечує реалізацію принципу «єдиною вікна» для замовника.

Відповідно до пункту 1.3. Правил встановлено, що електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її мереж електроустановки її замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил.

Відповідно ч. 5 ст. 13 Цивільного кодексу України не допускається використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Крім цього, судом не встановлено та позивачем не подано належних та допустимих доказіви порушення антимонопольного законодавства, щодо прийняття оскаржуваного Рішення.

Так, апелянтом не названо конкретної підстави для скасування Рішення Антимонопольного комітету.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 23.11.2016 року в справі №914/2293/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 11.04.2017 р.

Головуючий -суддя Малех І. Б.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Михалюк О.В.