Постанова

від 10.04.2017 по справі 910/9999/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р. Справа№ 910/9999/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Баранця О.М.

За участю представників сторін:

Від позивача - Махиніч Н.В. ( довір. №828 від 30.12.16);

Від відповідача - Гробов А.І. (довір.№0102/2017 від 01.02.17);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р.

у справі № 910/9999/16 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТДОНБУД"

про стягнення заборгованості в розмірі 880 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. у справі №910/9999/16 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач був обізнаний про відображення у його бухгалтерських документах спірної поставки за видатковою накладною № 15 від 18.06.2014 та її оплати, проте до відповідача з претензіями щодо неналежного виконання умов договору, або вимогами поставити товар, до травня 2016 року не звертався.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2017р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що картка із зразками підпису посадової особи, що підписала вимогу про сплату забезпечення виконання договору на суму 20 000,00 грн., засвідчена належним чином згідно з вимогами п.5.27 ДСТУ 4163-2003 та п.2.9.22 наказу Генерального штабу Збройних сил України №200 від 16.09.2013., позивачем до листа-вимоги були додані всі необхідні документи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України , як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю ВЕСТДОНБУД , як постачальником, 16.05.2014 укладено договір поставки №ОДН 089 Я-С, згідно з п. 1.1 якого відповідач зобов'язувався передати у власність позивача зерно українського походження врожаю 2014 року, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно та в повному обсязі.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачальник поставляє товар на умовах СРТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО згідно правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010року, за винятком застережень прямо передбачених цим договором. Місце поставки кожної окремої партії товару зазначається в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Датою поставки товару вважається дата відмітки складу покупця в документах що супроводжують товар, про прийняття товару на складі покупця (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.6.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю одночасно з товаром наступні документи:

1) оригінал видаткової накладної на товар;

2) оригінал податкової накладної на товар.

Згідно з п.6.1.1 договору в місці поставки на складі покупця постачальник повинен надати наступні документи:

1) оригінал посвідчення про якість товару із зазначенням всіх якісних показників згідно з п. 2.1 цього договору (при поставці з зернового складу);

2) карантинне свідоцтво на Товар (у разі поставки товари з області іншої, ніж область знаходження місця поставки) або компенсувати витрати по оформленню карантинного сертифікату покупцеві в пункті призначення;

3) ветеринарне свідоцтво для фуражного зерна, та копію ветеринарної експертизи, або компенсувати вартість ветеринарної сертифікації в пункті призначення;

4) оригінал товарно-транспортної накладної на товар.

На виконання умов договору, 18.04.2014р. відповідач передав, а позивач прийняв ячмінь 3-ого класу в кількості 400 тон загальною вартістю 880 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 15. Вказана накладна засвідчена печаткою Товариства-позивача та підписом його представника за довіреністю № 12 від 09.07.2014 - ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 13113/13114/16-32 від 31.01.2017 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 в графі Отримав(ла) зліва від рукописного запису ОСОБА_5 в оригіналах першого та другого екземплярів видаткової накладної № 15 від 18.06.2014, виконані самим ОСОБА_5 рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів.

Доказів заволодіння печаткою підприємства третіми особами або втрати печатки позивачем не надано.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, сторонами складений акт звірки взаємних розрахунків за 2014 рік, в якому також відображені поставка товару, здійснена 18.06.2014, та його оплата, здійснена - 19.06.2014, та підтверджено відсутність заборгованості у сторін одна перед одною станом на 31.12.2014. Вказаний акт засвідчений печаткою Товариства-позивача та підписом іншого його представника - головного бухгалтера ОСОБА_6, його копія долучена до матеріалів справи.

З аналізу вищенаведених доказів вбачається, що станом на 31.12.2014 позивач був обізнаний про відображення у його бухгалтерських документах спірної поставки за видатковою накладною № 15 від 18.06.2014 та її оплати, проте до відповідача з претензіями щодо неналежного виконання умов договору або вимогами поставити товар до травня 2016 року (коли направив лист-вимогу № 130-2-12/2509 від 16.05.2016 та 31.05.2016 звернувся до суду з даним позовом) не звертався.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідач не передав позивачу оплачений ним товар за видатковою накладною № 15 від 18.06.2014, а також не надав передбачений умовами договору перелік супровідних документів до вказаного товару; видаткова накладна № 15 від 18.06.2014 була підписана ОСОБА_5 помилково, оскільки представник вважав, що вказана накладна стосується іншого укладеного сторонами договору, а саме - договору поставки № ХРН 020 Я-С від 08.07.2014, адже кількість товару за вказаними договором та видатковою накладною співпадала, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки не спростовують вищенаведених обґрунтованих висновків суду про поставку товару та його оплату.

Щодо доводів позивача про те, що акт звірки розрахунків не є документом, який підтверджено факт здійснення господарської операції, оскільки не є первинним бухгалтерським документом, то судова колегія зазначає про те, що даний доказ як і інші докази оцінюються господарським судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а тому вказаний акт звірки розрахунків, на ряду з іншими доказами в сукупності покладено в основу обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Отже, позивач не спростував фактичне здійснення відповідачем поставки та передачі йому товару за видатковою накладною № 15 від 18.06.2014 на суму 880 000,00 грн., а тому повернення відповідачем позивачу грошових коштів у вказаному розмірі відсутні.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2017р. у справі №910/9999/16 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9999/16.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Н.Ф. Калатай

О.М. Баранець