Постанова

від 10.04.2017 по справі 925/47/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2017 р. Справа№ 925/47/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Калатай Н.Ф.

За участю представників сторін:

Від позивача - Пекар А.О. (ордер №231994 від20.02.17);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017р.

у справі №925/47/17 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ОСТ"

до Публічного акціонерного товариства "Азот"

про стягнення 410317, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017р. у справі №925/47/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АЗОТ", м. Черкаси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ОСТ" 248400,82 грн. основного боргу, 32030,16 грн. інфляційних, 9595,81 грн. 3% річних, 54337 грн. 33 коп. пені, 5165,46 грн. витрат зі сплати судового збору та 20000,00 грн. витрат на послуги адвоката. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що на виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 276000,91 грн., відповідач повністю за роботи не розрахувався.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати частково рішення Господарського суду Черкаської області від 08.02.2017р. в частині задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що для реалізації права на стягнення основної суми боргу повинна бути вимога, за відсутності якої у відповідача відсутній обов'язок та будь-які підстави платити заборгованість.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 10.04.2017р.

В судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився відповідач.

Враховуючи те,що відповідач про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2017р. про призначення до розгляду на 10.04.2017р. апеляційної скарги), явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, про причини неявки відповідач суд не повідомив, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між сторонами укладено договір підряду №619-413 від 16.09.2014, відповідності до умов якого Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ОСТ", як підрядник, зобов'язався виконати роботи з налагодження системи автоматичної компенсації ємнісних струмів замикання на землю в мережі 6 кВ на головній понижуючій підстанції №02 (ГПП №02) (надалі роботи) на об'єкті Цех електропостачання, ГПП №02, інв.№53981 (надалі об'єкт), Публічне акціонерне товариство "АЗОТ" (замовник-відповідач у справі), зобов'язувався надати підряднику майданчик, прийняти та оплатити роботи (п. 1.1. договору).

Розділом 2 договору сторони погодили, що вартість робіт, в т.ч. матеріалів за договором становить 276000грн. 91коп. (в т.ч.ПДВ20%-46000 грн. 15 коп.) та визначається згідно Додатку №1 до даного договору і сплачується замовником підряднику шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника, а саме:

- авансовий платіж в розмірі 27600 грн. 09 коп. ( в т.ч. ПДВ) протягом 10 банківських днів з моменту направлення Замовником Підряднику повідомлення про готовність об'єкту до виконання робіт;

- наступні платежі за виконані роботи сплачуються на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня його підписання.

За порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період, за який вона нараховується) від суми невиконаного зобов'язання за кожний прострочений день оплати. (п. 6.1.6 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками сторін і діє до 30.06.2015, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань до повного їх виконання. (п.п. 9.1-9.2 договору).

Додатковою угодою від 16.09.2014 (а.с. 40) сторонами погоджена калькуляція на роботи з налагодження системи автоматичної компенсації ємнісних струмів замикання на землю в мережі 6 кВ на головній понижуючій підстанції №02 (ГПП №02) цеху електропостачання.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору 08 квітня 2015 року відповідач надіслав позивачу повідомлення про готовність об'єкту до виконання робіт з налагодження системи автоматичної компенсації ємнісних струмів замикання на землю на головній понижуючій підстанції з 14.04.2015. (а.с. 42)

15 травня 2015 року відповідач сплатив позивачу авансовий платіж за виконання робіт в розмірі 27600,09 грн. (а.с.43.), після чого позивач приступив до виконання передбачених договором робіт.

Так, на виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на суму 276000,91грн., що підтверджується актом №5 від 07 вересня 2015 року, копія якого є в матеріалах справи (а.с. 44-45).

Відповідно до п.2.1.2 договору наступні платежі за виконані роботи сплачуються замовником на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, протягом 10 банківських днів з дня його підписання.

Акт виконаних робіт підписаний представниками обох сторін по справі без зауважень, доказів існування спору між сторонами з приводу якості виконаних робіт у справу не подано.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, у відповідності до умов договору.

Згідно з ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином та у відповідності до умов договору. Виконання зобов'язання повинно бути здійснено сторонами договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як встановлено господарським судом Черкаської області відповідачем здійснено лише авансовий платіж за виконані роботи в сумі 27600,09грн., доказів про проведення розрахунків в іншій сумі відповідачем не подано, крім того, як встановлено судом, представник відповідача у судовому засіданні заборгованість у сумі 248400 грн. 82 коп. не заперечив.

Таким чином, заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 248400,82 грн., строк проведення повного розрахунку за виконані роботи станом на час розгляду справи для відповідача є таким, що настав.

Оскільки доказів проведення повного розрахунку за основним боргом відповідачем не подано, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 248400,82 грн. основного боргу за виконані роботи на підставі договору підряду №619-413 від 16 вересня 2014 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача 9616,17 грн.- 3% річних та 32030,16 грн. інфляційних втрат за порушення строку розрахунків за договором між сторонами, які розраховані із залишку суми боргу за виконані роботи в розмірі 248400,82 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене цією статтею право кредитора вимагати сплату суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором між сторонами відповідний захід відповідальності.

Позивач просить стягнути з відповідача 9616,17 грн. - 3% річних та 32030,16 грн. інфляційних за період з 17.09.2015 по 30.12.2016.

Розрахунок 3% річних позивачем зроблено невірно і за належним розрахунком, перевіреним судом за програмою Ліга-Закон, сума 3% річних становить 9595,81 грн. за вказаний позивачем період.

Щодо інфляційних за програмою Ліга-Закон за вказаний позивачем період то сума інфляційних становить 34554,04 грн., однак, оскільки позивач просить стягнути з відповідача 32030,16 грн., тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що до стягнення підлягають 32030,16 грн. інфляційних втрат за період з 17.09.2015 по 30.12.2016 заявлені позивачем.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині 3 ст.549 ЦК України зазначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України встановлено: якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

На підставі пункту 6.1.6 договору позивач нарахував відповідачеві 120270,77 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 17.09.2015 по 29.12.2016.

У відповідності до ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій (в т.ч. і пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені судова колегія вважає обґрунтованим та вірним, зроблений із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, проте вчинений за період з 17.09.2015 по 29.12.2016, що суперечить вимогам ст.232 ГК України, у зв'язку з чим місцевим господарським судом, обраховано за встановлений зазначеною вище нормою ГК України шестимісячний строк пеню, починаючи від дня, коли відповідач мав би сплатити борг, тобто з 18.09.2015 по 15.03.2016., а тому обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, складає 54 337 грн. 33 коп.

Щодо стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 82279 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду договір №953 про надання правової допомоги від 30.12.2016, укладений між адвокатським об'єднанням Інвікта та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ОСТ .

До клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу додано ордер на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю НВП ОСТ адвокатом Пекар О.А. серія КВ №287463 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Пекар Анастасії Олексіївни Серія КС 5617/10.

Про оплату виконаних робіт свідчить платіжне доручення №367 від 20 лютого 2017 року на суму 20000 грн.

Відповідно до приписів ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ч.3 ст. 48 та ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Місцевий господарський суд, з яким погоджується судова колегія дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн. тобто у сумі, яка була фактично сплачена позивачем адвокатському об'єднанню Інвікта за отримання послуг адвоката.

Доводи апеляційної скарги про те, що для реалізації права на стягнення основної суми боргу повинна бути вимога,за відсутності якої у відповідача відсутній обов'язок та будь-які підстави платити заборгованість не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи а тому не можуть бути покладені в основу рішення.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну Публічного акціонерного товариства "Азот" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017р. у справі №925/47/17 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/47/17 .

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Н.Ф. Калатай