Рішення

від 10.04.2017 по справі 149/2271/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2271/16-ц Провадження № 22-ц/772/528/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 48 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Голоти Л.О. Медвецького С.К.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2017 року , -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась у суд з даним позовом про поділ майна подружжя. Вимоги мотивовані тим, що 20.01.2009 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області було зареєстровано шлюб між позивачкою ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_5 та відповідачем - ОСОБА_3. Від даного шлюбу у них є спільна дитина, дочка - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія 1-АМ №132778, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці у справі №2-4695/11 від 07.12.2011 року шлюб між ними було розірвано.

Під час шлюбних відносин з відповідачем ми вели спільне домашнє господарство, мали єдиний сімейний бюджет, придбали майно.

Позивач, спільно з відповідачем під час шлюбу в травні-червні 2009 року, спільні кошти в сумі 20000 гривень вклали в статутний фонд Приватного Підприємства Доктор Дельфін , код ЄДРПОУ 36488637. директором даного підприємства є відповідач - ОСОБА_3.

Тому, з урахуванням вказаного, позивач просила суд здійснити поділ спільного майна подружжя в рівних частках, а саме: виділити їй частину внеску ОСОБА_3 до статутного фонду ПП Доктор Дельфін у розмірі 10000 гривень та виділити ОСОБА_3 частину його внеску до статутного фонду ПП Доктор Дельфін у розмірі 10000 грн. вирішити питання судових витрат.

Ще позивачка звернулася в суд із заявою про поновлення строку позовної давності для зверненням з даним позовом у суд, вказуючи, що цей строк нею був пропущений з поважних причин. Такими причинами ОСОБА_2 вказує те, що у грудні 2014 року вона уже зверталася з позовом про поділ спільного майна подружжя до ОСОБА_3 (справа № 149/3563/14-ц). Проте, на той час вони з відповідачем досягли усної домовленості про добровільне вирішення спірного питання. А саме: відповідач зобов'зався надавати позивачці щомісячне грошове утримання у розмірі 5000 грн., позивачка ж мала залишити без розгляду позовну заяву, що і зробила. Оскільки ОСОБА_3 не дотримався досягнутої домовленості, так з квітня 2015 року сплачував по 3000 грн. щомісячно, а з квітня місяця 2016 року зовсім перестав сплачувати грошове утримання. За вказаних обставин позивачка просила суд поновити строк позовної давності.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2017 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю позовних вимог і з підстав пропуску строку позовної давності.

Дане рішення ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваних рішень, вказані правові вимоги не були дотримані.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до свідоцтва серії 1-АМ №066187, виданого відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області 20.01.2009 року, зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, прізвище подружжя після укладення шлюбу - ОСОБА_3 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-АМ 132778, виданого відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції, 10.04.2009 року народилась ОСОБА_6 (а.с. 10).

У відповідності до рішення Ленінського районного суду Вінницької області від 07.12.2011 року (справа № 2-4695/11), розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 11).

Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб щодо Приватного підприємства Доктор Дельфін код ЄДРПОУ 36488637 (а.с. 12-16, 56-58, 75-82) підтверджено реєстрацію в даному реєстрі приватного підприємства 03.06.2009 року.

З Договору відступлення (купівлі-продажу) частки у статутному капіталі приватного підприємства Доктор Дельфін від 15.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_7 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_8 і ОСОБА_3 (покупці) з другої сторони, слідує, що покупці придбали частку в статутному фонді ПП Доктор Дельфін . Відчужена частка розміром 100 000 грн., що складає 100% статутного капіталу (ОСОБА_8 - 80%, ОСОБА_3 - 20%). За відступлення корпоративних прав покупці сплатили продавцю 100 000 грн. (ОСОБА_8 - 80 000 грн., ОСОБА_3 - 20000 грн.) (а.с. 59). Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи відбулась 19.04.2011 року 10771050001005723 щодо складу та інформації про засновників (а.с. 75-82).

За вказаних обставин та керуючись нормами ст.ст. 61, 69, 70 Сімейного Кодексу, ст.368 ЦК України, постановою ВСУ від 02.10.2013 року та правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у постановах від 02.10.2013 року у справі №6-79цс13 та від 03.06.2015 року у справі №6-38цс15 суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.2 ст. 72 СК України говорить, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки і вона обчислюється від дня коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Як уже встановлено, сторони розірвали шлюб 07.12.2011 року у відповідності до рішення Ленінського районного суду Вінницької області (а.с. 11). Позов поданий 05.09.2016 року, тобто після розірвання шлюбу і слід звернути увагу на строк позовної давності, оскільки ч.4 ст. 267 ЦК України говорить, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Проте, відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

А з оскаржуваного рішення суду видно, що відповідач не робив заяви про застосування позовної давності, а навпаки не наполягав на її застосуванні.

З огляду на викладене, строк позовної давності застосовувати немає підстав і тому відсутні потреби у його поновленні.

Щодо вимоги про поділ спільного майна подружжя - частини внеску до статутного фонду ПП Доктор Дельфін , зареєстрованого 03.06.2009 року у м. Алушта вул. Судакська-24, квартира 69, автономна республіка Крим, то вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом, за Договором відступлення (купівлі-продажу) частки у статутному капіталі приватного підприємства Доктор Дельфін від 15.04.2011 року, укладеним між ОСОБА_7 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_8 і ОСОБА_3 (покупці) з другої сторони, покупці придбали частку в статутному фонді ПП Доктор Дельфін . Відчужена частка розміром 100 000 грн., що складає 100% статутного капіталу (ОСОБА_8 - 80%, ОСОБА_3 - 20%). За відступлення корпоративних прав покупці сплатили продавцю 100 000 грн. (ОСОБА_8 - 80 000 грн., ОСОБА_3 - 20000 грн.) (а.с. 59).

Отже, за вказаним Договором, 15.04.2011 року, у період шлюбу, відповідач купив частку у статутному капіталі приватного підприємства Доктор Дельфін , заплативши за неї 20 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку ( доходу).

Відповідач не визнав позовних вимог, разом з тим пояснив, що у 2014 році позивачка уже зверталася в суд з позовом про поділ майна. Тоді вони були домовилися, що він її сплатить половину внеску до статутного фонду ПП Доктор Дельфін зробленого у 2011 році та, що він сплатив позивачці цих 10 000 грн., про що у нього є квитанції. Разом з тим, квитанцій суду не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідач фактично визнав обставини про те, що до статутного фонду ПП Доктор Дельфін на виконання умов Договору відступлення (купівлі-продажу) частки у статутному фонді цього підприємства від 15.04.2011 року, ним було внесено грошові кошти у розмірі 20 000 грн., набуті подружжям під час їх спільного проживання.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 3 червня 2015 року у справі №6-38цс15, грошові кошти, внесені одним із подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску.

Позивачка і просила суд виділити їй ? частину вартості внеску ОСОБА_3 до статутного фонду ПП Доктор Дельфін , що складає 10 000 грн., тому дана вимога підлягає до задоволення.

Отже, рішення суду першої інстанції ухвалене за невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, тому його необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, в силу ст. 309 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2017 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити. Поділити спільне майно подружжя. Виділити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ? частину внеску ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, до статутного фонду приватного підприємства Доктор Дельфін , код ЄДРПОУ : 36488637 у розмірі 10 000 грн. та стягнути дані кошти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2.

Іншу ? частину внеску ОСОБА_3 до статутного фонду приватного підприємства Доктор Дельфін , код ЄДРПОУ : 36488637, виділити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя: В.С. Марчук