Постанова

від 06.04.2017 по справі 509/3615/16-а

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/3615/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочаров А.І.,

при секретарі Осадченко С.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 с/р ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_4

до

ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області,

ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області,

ТОВ ЦИВІЛЬПРОЕКТ ,

про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2016 року ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_4 звернулась до Овідіопольського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - відповідач-1, або ОСОБА_2 селищна рада) та ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (далі - відповідач-2) про визнання незаконним, скасування рішення ОСОБА_2 селищної ради № 142 від 05.05.2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища ОСОБА_2 , розробленого ТОВ ЦИВІЛЬПРОЕКТ , зобов'язання ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 4123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, згідно ст. 19 Земельного кодексу України землі житлової та громадської забудови, що знаходяться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

Свої вимоги Позивач обґрунтувала наступними доводами.

Так, позивач є власником земельної ділянки № 57, розташованої за адресою: вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області. З метою отримання будівельного паспорту забудови вказаної земельної ділянки позивачем 01.07.2016 року було подано до ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області заяву із відповідними документами, проте листом від 28.08.2016 року відповідачем-2 було відмовлено у видачі будівельного паспорту. В обґрунтування відмови відповідач-2 зазначив, що згідно чинного генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням ОСОБА_2 селищної ради № 142-VII від 05.05.2016 року, земельна ділянка № 57, кадастровий номер 5123755300:02:006:0360, що знаходиться за адресою: вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

Позивач зауважив, що його земельна ділянка фактично розташована в зоні сформованої забудови, зліва та справа від неї знаходяться земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яких побудовані житлові будинки багатьох громадян і, відповідно до положень генерального плану, затвердженого в 1973 році, зазначена земельна ділянка не потрапляла в охоронні зони будь-яких підприємств та ін. Проте, після внесених змін до генерального плану населеного пункту в травні 2016 року, земельна ділянка позивача увійшла до санітарно-захисної зони об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш .

На думку позивача, відповідач-1, під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією, повинен був врахувати дану ситуацію і розглянути питання про можливість скорочення санітарно-захисної зони. Як наслідок, в результаті вчиненої бездіяльності відповідачів, позивачу було відмовлено в наданні будівельного паспорту забудови вищезазначеної земельної ділянки, чим порушено право власності позивача.

07.03.2017 року представник позивача надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої виклала пункти 1 та 2 первісного позову у наступній редакції:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 142 - VII XI сесії VII скликання ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області , розробленого ТОВ Цивільпроект , в частині затвердження генерального плану смт. Великодолинське, в частині планування санітарно-захисної зони в районі розташування земельної ділянки площею 0,0998.га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Аккаржанська, 57, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4;

- зобов'язати Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області в особі ОСОБА_5 містобудування та архітектури надати ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, будівельний паспорт забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка, згідно ст. 19 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області.

Необхідність зміни позовних вимог позивач обґрунтувала тим, що видача ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської РДА Одеської області ОСОБА_4 будівельного паспорту забудови земельної ділянки № 57, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське по вул. Аккаржанська, згідно вимог п. 2.3 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово - комунального господарства України № 103 від 05.07.2011р. можлива в разі відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого 05.05.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримала та просить суд його задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 с/р в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні зазначеного позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області, ТОВ ЦИВІЛЬПРОЕКТ в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає у повному обсязі, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами по справі, позивач є власником земельної ділянки № 57, кадастровий номер 5123755300:02:006:0360, розташованої за адресою: вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вказану земельну ділянку позивачем отримано у власність на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського нотаріального округу ОСОБА_6

В свою чергу, продавцем земельної ділянки ОСОБА_7, право власності на вказану земельну ділянку було зареєстровано на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №109323 від 12.04.2007 року, виданого на підставі рішення ОСОБА_2 селищної ради №175 від 13.10.2006 року.

05.05.2016 року рішенням ХІ сесії VІІ скликання ОСОБА_2 селищна рада прийняла рішення № 142 Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області .

Згідно чинного генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням ОСОБА_2 селищної ради № 142-VIІ від 05.05.2016 року, земельна ділянка, кадастровий номером 5123755300:02:006:0360, що знаходяться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

01.07.2016 року з метою отримання будівельного паспорту забудови вказаної земельної ділянки позивачем було подано до ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області заяву із відповідними документами.

За результатом розгляду поданих документів ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, з посиланням на приписи Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, листом № 1186/01-13 від 28.08.2016 року повернуло подані позивачем документи, оскільки будівництво житлового будинку на земельній ділянці, розташованій в межах визначеної санітарно-захисної зони суперечить приписам чинного законодавства.

Спірні правовідносини виникли між позивачем та ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області з підстави неправомірної, на думку позивача, відмови йому у видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, загальною площею 0,0998 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, категорія земель за цільовим призначенням, що знаходяться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до статті 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розроблений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року (далі - Порядок № 103).

Згідно п. 1.2 Порядку № 103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Згідно п 1.3. Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Відповідно до п. 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.

Відповідно до п. 2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до п. 2.5 Порядку №103 повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

В свою чергу, відповідно до п. 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року, у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків з придомовими територіями, гуртожитків.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно чинного генерального плану смт. Великодолинське, затвердженого рішенням ОСОБА_2 селищної ради № 142-VII від 05.05.2016 року, земельна ділянка, кадастровий номер 5123755300:02:006:0360, що знаходяться за адресою: земельна ділянка № 57, вул. Аккаржанська, смт. Великодолинське, ОСОБА_2 селищна рада Овідіопольського району Одеської області знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єкту транспорту ТОВ Л.Саваш , розташованого за адресою: смт. Великодолинське, вул. Ентузіастів, 4.

За вказаних підстав, враховуючи приписи п. 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, суд дійшов висновку, що здійснення позивачем будівництва житлового будинку на підставі поданого будівельного паспорту на земельній ділянці, розташованій в межах визначеної санітарно-захисної зони є протиправним.

Крім того, суд враховує, що як і станом на момент звернення позивача до управління із відповідною заявою для отримання будівельного паспорту (01.07.2016 року), так станом на момент звернення позивача до суду із вказаною позовною заявою (жовтень 2016 року) рішенням ОСОБА_2 селищної ради Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області , яким керувалось управління, обґрунтовуючи наявність підстав для повернення поданих позивачем документів, є чинним.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що, повертаючи позивачу пакет документів для видачі будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням, у строк, який не перевищує строк його надання, відповідач-2, ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, діяло у відповідності до вимог ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , приписів Порядку №103, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання ОСОБА_5 містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення № 142 - VII XI сесії VII скликання ОСОБА_2 селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 05 травня 2016 року „Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, розробленого ТОВ Цивільпроект , в частині затвердження генерального плану смт. Великодолинське, в частині планування санітарно- захисної зони в районі розташування земельної ділянки площею 0,0998.га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Аккаржанська, 57, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 5123755300:02:006:0360, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 40 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 122 ЗК України та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень органів місцевого самоврядування належать питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель відповідних територіальних громад. До повноважень органів виконавчої влади належать питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування для всіх потреб із земель державної власності у межах населених пунктів та за їх межами, крім випадків, визначених частинами третьою та сьомою статті 122 ЗК України.

Згідно із частиною першою ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, а саме пунктом 12 Перехідних положень Кодексу та статтею 122 ЗК України.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності: - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Судом встановлено, що позивачем отримано у власність земельну ділянку № 57 по вул. Аккаржанській на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського нотаріального округу ОСОБА_6 У свою чергу, продавцем земельної ділянки ОСОБА_7, право власності було зареєстровано на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 109323 від 12.04.2007 року, виданого згідно рішення ОСОБА_2 селищної ради № 175 від 13.10.2006 року.

Підставою для подання позову є, на думку позивача, факт затвердження відповідачем-1 у травні 2016 року генерального плану смт ОСОБА_2, у зв'язку із чим його земельна ділянка № 57 загальною площею 0,0998га, розташована по вул. Аккаржанській в смт. Великодолинське, знаходиться в санітарно-захисній зоні, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

04.05.2012 року ОСОБА_2 селищною радою було прийнято рішення № 394-VІ Про розроблення генерального плану селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області .

Вказане рішення було опубліковано у газеті Овідіопольської районної ради Одеської області Наддністрянська правда № 28 (5281) від 12.07.2012 року та у газеті ОСОБА_2 селищної ради Великодолинский вестник .

Відповідно до п. 2 ч. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до частин 1 та 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Судом встановлено, що генеральний план, поєднаний з планом зонування селища ОСОБА_2, був розроблений ТОВ ЦИВІЛЬПРОЕКТ , директор ОСОБА_8, головний архітектор проекту ОСОБА_9.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відділом містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області були отримані погодження у вигляді висновків від таких державних органів, як Головне управління ДСНС України в Одеській області, ОСОБА_5 культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, Департамент екології та природних ресурсів Одеської облдержадміністрації, Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області.

Презентація розробленого в установленому законодавством порядку проекту генерального плану і плану зонування селища ОСОБА_2 відбулась 16.12.2015 року у приміщенні будинку культури в смт. Великодолинське за адресою по вул. Парковій, 31, про що був складений протокол громадських слухань (щодо врахування громадських інтересів при розробленні генерального плану, поєднаного з планом зонування селища ОСОБА_2).

04.05.2016 року генеральний план, поєднаний з планом зонування селища ОСОБА_2, був розглянутий на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Овідіопольській районній державній адміністрації Одеської області.

05.05.2016 року рішенням ХІ сесії VІІ скликання ОСОБА_2 селищна рада прийняла рішення № 142 Про затвердження генерального плану та плану зонування селища Великодолинське Овідіопольського району Одеської області .

Як вбачається з встановлених в судовому засіданні обставин справи, процесу затвердження генерального плану селища передували певні події та факти, які відбувалися поетапно протягом чотирьох років поспіль.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване рішення прийняте у повній відповідності до приписів чинного на той час законодавства в межах компетенції.

Окрім того, суд зазначає, що в даному випадку, санітарні зони визначені в генеральному плані носять технічний характер, оскільки їх межі залежать виключно від діяльності підприємств, тобто наявності у нього права на здійснення відповідної господарської діяльності. Відтак, навіть відсутність встановлених меж (наявність відповідного рішення уповноваженого органу) фактично не давало б права позивачу на здійснення відповідного будівництва, оскільки б порушувало ряд санітарних норм та правил, встановлених на законодавчому рівні.

При цьому, суд враховує, що санітарно-захисна зона, в якій знаходиться земельна ділянка позивача ще з 04.07.1997 року відноситься до промислової зони, оскільки саме з цієї дати в межах визначеної зони розташовані підприємства промислового призначення (04.07.1997 року відповідачем-1 був виданий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 001710 товариству закритого типу ПМК-1 для обслуговування промислових будівель, рішенням відповідача-1 від 21.06.2007 року № 418 ФО-П ОСОБА_10 передано земельну ділянку площею 2,2058га терміном на 49 років для обслуговування промислових будівель - після вилучення цієї землі у ТОВ ПМК-1 ).

Тобто земельна ділянка мала промисловий характер та входила до санітарно-захисної зони підприємств ще під час оформлення ОСОБА_7 права власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №109323 від 12.04.2007 року.

Суд також враховує пояснення відповідча-1, що при розробці генерального плану смт. Великодолинське були враховані вихідні дані станом на 01.01.2014 року, надані ОСОБА_2 селищною радою, згідно з якими ПП Фісон-2008 , розташоване за адресою по вул. Ентузіастів, 2 в смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, спеціалізується на зберіганні вантажного транспорту та наданні транспортних послуг та межує із земельною ділянкою позивача. За санітарною класифікацією підприємств комунального призначення, згідно СанПін №173-96, додаток 4, ПП Фісон-2008 відноситься до IV-го класу шкідливості, розмір санітарно-захисної зони для якого складає 100 метрів. ПП Фісон-2008 розташоване у південній промисловій зоні, що наразі сформована, а її розвиток за рахунок житлової забудови не планується. Між тим, оскільки ПП Фісон-2008 межує на сході та півночі з існуючою садовою та житловою забудовою, рішеннями генерального плану передбачається реконструкція вказаного підприємства з перерозподілом його території за функціональним призначенням (зменшенням виробничої території та визначенням ділянок комерційного використання). За таких підстав, для ділянок існуючої житлової забудови, що розміщуються у санітарно-захисній зоні ПП Фісон-2008 , можливо будівництво житлового будинку або при зменшенні санітарно-захисної зони, або при зменшенні виробничої території самого підприємства.

Статтею 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Так, в своїй позовній заяві позивачем зазначено, що відповідач-1 під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією повинна була врахувати ситуацію щодо місця розташування земельної ділянки позивача і розглянути питання про можливість скорочення санітарно-захисної зони.

Проте, судом не встановлено, а позивачем не зазначено, яким чинним нормативно-правовим актом передбачений обов'язок відповідача-1 під час розроблення містобудівної документації спільно з проектною організацією врахувати ситуацію щодо місця розташування земельної ділянки позивача і розглянути питання про можливість скорочення санітарно-захисної зони.

Окрім того, суд враховує, що зменшення розмірів санітарно-захисної зони можливо лише при впровадженні нових технологій, зміні обладнання та сировини підприємства. Отже, санітарна зона та її проект, як нормативний документ, розробляються для виробничих компаній та залишається актуальним протягом усього терміну існування об'єкта за умови незмінності технологічних процесів і шкідливих впливів на навколишнє середовище.

Враховуючи зазначене, зміна розмірів санітарно-захисної зони може відбуватись лише за певних дій підприємства, вчинених під час здійснення своєї діяльності. Разом з тим, як було встановлено судом, затвердження санітарної зони ТОВ Л.Саваш здійснено з додержанням не лише приписів чинного законодавства, а й з урахуванням діяльності підприємства, в тому числі відповідно санітарно-гігієнічних норм, санітарної класифікації та з урахуванням впливу об'єкта на навколишнє середовище та здоров'я людини.

В свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, не оприлюднення нормативно-правового акта тощо).

Натомість, позивач в позовній заяві будь-яких належних чи допустимих доказів на підтвердження факту вчинення відповідачем-1 бездіяльності не надав.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Позивачем не надано суду належних, конкретизованих, об'єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав, свобод та інтересів саме діями, рішеннями або бездіяльністю безпосередньо відповідачів.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Одеського адміністративного апеляційного суду шляхом подачі до Овідіопольського районного суду на протязі 10 днів з дня проголошення постанови апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя А.І. Бочаров